Документ № 87333147

Справа № 991/2930/19

Провадження 1-кп/991/202/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Демченко Л.О.

за участю:

прокурора Андронової А.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9

захисників Прокопчука О.М., Болманенка О.О., Гавчака І.О., Келемен М.І., Кишені В.С., Кучерука В.В., Липчей О.В., Марфіна В.В., Онищука М.А., Пересунька С.В., Пінчука К.Ю., Пугачова Є.К., Середенка М.М., Федорчука О.В., Харченка А.А., Шевченка К.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000669 від 30 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

23 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, зокрема, про закриття провадження, повернення обвинувального акта прокурору, направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.

У судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства та відсутність підстав для направлення обвинувального акту до іншого суду для визначення підсудності, закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акта прокурору, тобто відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

2.Позиція та клопотання сторін

Захисниками Наумом В.М., Марфіном В.В., Середенком М.М., Пугачовим Є.К., Пінчуком К.Ю., Федорчуком О.В., Прокопчуком О.М. заявлені клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Адвокати обґрунтовують свої клопотання таким: обвинувальний акт, на думку захисників, містить суперечності між фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення та фабулою обвинувачення, а також між правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення. Також, захисники вважають, що в обвинувальному акті міститься недостовірна інформація, викладена у фактичних обставинах кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення.

Так, в своєму клопотанні адвокат Наум В.М. звертає увагу на те, що слідчим, прокурором мають бути встановлені фактичні обставини щодо кожного з обвинувачених, оскільки на їх підставі висувається обвинувачення. Однак, формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 не конкретне і містить загальний опис дій всіх учасників, без зазначення конкретних дій обвинуваченої ОСОБА_4 , а також фактично ідентичне за текстовим наповненням формулюванню обвинувачення відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а також обставинам, які сторона обвинувачення вважає встановленими. Крім того, обставини, які відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, пом`якшують та обтяжують покарання не персоналізовано. Звертає увагу, що з висунутого обвинувачення ОСОБА_4 не зрозуміло якою саме часткою земельної ділянки заволоділа остання, а також кожен із обвинувачених окремо та відповідно, яка сума завданих збитків державі в особі Кабінету Міністрів України завдана саме нею та окремо кожним з обвинувачених. Також, наголошує на недостовірність факту зловживання службовим становищем обвинуваченою ОСОБА_4 при прийнятті рішення в рамках своїх повноважень про надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани», а також відсутності прямого умислу на вчинення злочину у ОСОБА_4 , що виключає суб`єктивну сторону складу злочину. Відсутність в обвинувальному акті належного формулювання обвинувачення унеможливлює якісно та в повній мірі здійснювати захист від обвинувачення, що в свою чергу, порушує право особи на захист.

Адвокат Марфін В.В. зазначив, що обвинувальний акт не містить конкретних даних, яким саме чином ОСОБА_2 об`єднував дії інших співучасників і спрямовував їх на вчинення одного чи декількох злочинів або координував поведінку цих осіб. Звертає увагу, що ОСОБА_2 не є суб`єктом злочину, оскільки не є службовою особою в розумінні статті 18 КК України. Також, виклад обставин вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень дублюється з викладенням таких обставин у формулюванні обвинувачення інших учасників без конкретизації обставин вчинення саме ОСОБА_2 визначених органом досудового розслідування кримінальних правопорушень. Усі вказані обставини свідчать про неконкретність обвинувачення.

Адвокат Середенко М.М. зазначив, що не може погодитися з формулюванням обвинувачення ОСОБА_1 , оскільки у такому підсумковому документі як обвинувальний акт, правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання прокурора на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання обвинувачення, зокрема об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак, що не виконано стороною обвинувачення. Крім того, звертає увагу, що ОСОБА_1 у періоди, які йому інкриміновані у вину, не виконував службові обов`язки, оскільки перебував у відпустці за межами держави, що виключає обставини зловживання службовим становищем.

Адвокат Пугачов Є.К. зазначив, що в обвинувальному акті не зазначено спосіб, у який було вчинено злочин ОСОБА_6 , які норми закону порушив безпосередньо він, щоб стати суб`єктом злочину, передбаченого статтею 191 КПК України, а це, в свою чергу, призвело до невідповідності обвинувального акта вимогам КПК.

Адвокат Пінчук К.Ю. зазначив, що обвинувальний акт містить суперечності та недостовірні дані щодо ОСОБА_3 , оскільки, згідно обвинувачення, остання заволоділа 138 земельними ділянками, але фактично набула право власності на одну земельну ділянку. В обвинувальному акті не зазначено суть та зміст вказівок, які надавала ОСОБА_3 , не конкретизовано спосіб, у який ОСОБА_3 мала забезпечити виконання злочинних дій, не зазначено відомостей стосовно дати передачі грошових коштів та розміру грошових коштів, які були передані ОСОБА_3 , а також не зазначено інших дій, які інкримінують ОСОБА_3 , в тому числі не зазначено форму умислу та мотиву злочину, що в свою чергу свідчить про неконкретність обвинувачення.

Адвокати Прокопчук О.М. та Федорчук О.В. зазначили, що формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 , є неконкретним, а сам він не може бути службовою особою в розумінні статті 18 КК України. У обвинувальному акті не зазначено чіткого формулювання того, що ОСОБА_7 саме зловживав службовим становищем під час протиправного заволодіння майном, а не використав свої особисті знайомства під час вказаних дій. Крім того, звертають увагу, що дії ОСОБА_7 кваліфіковано одночасно як пособника, так і вчинення за попередньою змовою групою осіб, що передбачає вчинення злочину як виконавця. Вказане не відповідає вимогам КПК та виключає одне одне, оскільки особа не може вчиняти одні і ті самі дії одночасно як пособник та виконавець діючи за попередньою змовою групою осіб. При цьому в формулюванні обвинувачення, орган досудового розслідування та прокурор не відрізняють, де ОСОБА_7 діє як виконавець за попередньою змовою групою осіб, а де як посібник до інших виконавців.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали вимоги, наведені у клопотаннях захисників.

Захисники Марфін В.В., Середенко М.М., Пугачов Є.К., Пінчук К.Ю., Федорчук О.В., Прокопчук О.М. підтримали один одного щодо заявлених клопотань.

Адвокат Наум В.М. підтримав лише те, що було озвучено захисниками Марфіним В.В., Середенком М.М., Пугачовим Є.К., Пінчуком К.Ю., Федорчуком О.В., Прокопчуком О.М. усно.

Адвокати Болманенко О.О., Гавчак І.О., Келемен М.І., Кишеня В.С., Кучерук В.В., Липчей О.В., Онищук М.А., Пересунько С.В., Харченко А.А., Шевченко К.О. надали свої пояснення та вважали за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор заперечував проти заявлених захисниками клопотань. Зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а недоліки, на які посилаються захисники, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору відповідно до положень КПК України. На думку прокурора, аргументи, зазначені у клопотаннях захисників за своєю суттю не підлягають розгляду на даній стадії кримінального провадження.

3.Позиція та мотиви суду

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку, що подані захисниками клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його не відповідності ст. 291 КПК України не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК, зокрема ст. 291 КПК України, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному, водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

На переконання суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000000669 складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, оскільки за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України всі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення. У реєстрі матеріалів до обвинувального акта прокурором викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом та на що звертає уваги прокурор, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на неконкретність обвинувачення, а саме відсутність відомостей про час, місце та спосіб вчинення злочину, як на підставу повернення обвинувального акта прокурору, суд не бере до уваги, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені. На думку суду, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

Доводи сторони захисту про те, що в ході досудового розслідування не зібрано певних доказів, а також не встановлення умислу обвинувачених на вчинення злочину на даній стадії до уваги колегією суддів не беруться.

Доводи клопотань захисників фактично зводяться до того, що дії обвинувачених неправильно кваліфіковані згідно з законом про кримінальну відповідальність. Дані аргументи сторони захисту можуть бути перевірені судом лише на стадії судового, а не підготовчого розгляду. Це пояснюється тим, що відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Таким чином, відповідність або невідповідність між юридично-значущими ознаками інкримінованого обвинуваченим посягання та ознаками злочину, передбаченими КК України, колегія суддів може встановити лише після оцінки доказів.

Суд звертає увагу, що питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та постановлення вироку в нарадчій кімнаті. За змістом кримінально-процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

При розгляді клопотань судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 314, 315, 316, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника Наума Віталія Миколайовича, який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Марфіна Віталія Вікторовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Середенка Михайла Миколайовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Пугачова Євгена Костянтиновича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Пінчука Костянтина Юрійовича, який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисників Федорчука Олега Васильовича, Прокопчука Прокопчука Олега Михайловича, які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про повернення обвинувального акту - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.