Документ № 87333274

Справа № 991/559/20

Провадження1-кс/991/568/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

адвоката Побережного Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Побережного Дмитра Валерійовича., подане в інтересах ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, про тимчасовий доступ до речей та документів,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Обставини, на які у клопотанні посилається захисник.

У клопотанні зазначено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017, в межах якого 08.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру ОСОБА_1 інкримінується те, що перебуваючи на посаді начальника управління енергоринку НКРЕКП, вступив у злочинну змову з іншими службовими особами НКРЕКП, а також ТОВ «ДТЕК Енерго» та з метою одержання неправомірної вигоди генеруючими компаніями групи ДТЕК, вчинив дії щодо розробки і прийняття регуляторного акту, зокрема постанови НКРЕКП від 03.03.2016 № 289, якою затверджено Порядок розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію, що у свою чергу спричинило настання тяжких наслідків у вигляді завдання матеріальних збитків на суму 18,8 млрд грн.

В межах кримінального провадження з ініціативи сторони обвинувачення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (далі - КНДІСЕ) проведено декілька судових експертиз щодо економічної обґрунтованості застосування Порядку розрахунку прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП від 03.03.2016 № 289, а саме судово-товарознавча та судово-економічна експертиза (висновок № 19548/17-45/16935-16937/18-72/16938-16939/18-71/16940/18-53 від 02.11.2018), а також додаткова комісійна судово-економічна експертиза (висновок № 24340/18-72/24341/18-71/24342/24345/18-72 від 14.11.2018). Із вказаних висновків вбачається, що затверджена формула розрахунку оптової ринкової ціни електричної енергії є економічно обґрунтованою, що, на думку захисника, спростовує повідомлену підозру та виключає кримінальну відповідальність. Проведення зазначених експертиз було підтверджено прокурором у кримінальному провадженні.

У наданні копій вказаних експертних висновків стороні захисту було відмовлено Національним антикорупційним бюро України, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора та КНДІСЕ.

При зверненні до суду з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, сторона обвинувачення жодного разу не додала до матеріалів клопотань зазначених експертних висновків, чим у такій спосіб фактично приховує від суду усі встановлені обставини кримінального провадження.

У клопотанні захисник просить надати йому тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а саме, до висновку судово-товарознавчої та судово-економічної експертизи № 19548/17-45/16935-16935-16937/18-72/16938-16939/18-71/16940/18-53 від 02.11.2018 та висновку додаткової комісійної судово-економічної експертизи № 24340/18-72/24341/18-71/24342/24345/18-72 від 14.11.2018, з можливістю вилучити належним чином завірені копії зазначених документів.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що відомості, які містяться в документах, мають важливе значення для кримінального провадження та потребують належної правової оцінки, оскільки самі по собі та в сукупності з іншими відомостями можуть вказувати на обставини, що виправдовують підозрюваного, виключають кримінальну відповідальність та є підставою для закриття кримінального провадження.

Позиція учасників провадження в судому засіданні.

Адвокат Побережний Д.В. в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що сторона обвинувачення надає суду лише ті документи, які підтверджують обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, хоча за Законом слідчий, прокурор зобов`язані виявити обставини не тільки ті, що викривають підозрюваного, а і ті, що виправдовують, надати їм належну правову оцінку. За допомогою експертиз, доступ до яких планується отримати, сторона захисту має на меті спростувати обставини, на яких ґрунтується підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Представник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в судове засідання не з`явився, про місце і час був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду, відповідно до ст. 33-1, ч. 5 ст. 216 КПК України.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.

Норми ч. 1 ст. 159 КПК України передбачають, що тимчасовий доступ до документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи, зокрема, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Встановлено, що група детективів Національного антикорупційного бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017, за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Захисник звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, а саме до висновків експертиз, що проводилися за постановами прокурора САП, другі примірники яких зберігаються в архіві експертної установи, тобто перебувають у володінні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Законодавцем встановлено, що висновок експерта в кримінальному провадженні є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК). Висновок експерта може містити інформацію, доступ до якої обмежено, зокрема, відомості досудового розслідування.

У письмовій відповіді КНДІСЕ № 11/01-13/15493-19 від 06.11.2019 (а.с. 18-19) на адвокатський запит адвоката Одинець І.В. щодо висновків експерта зазначено, що інформація, яка у них наявна, містить відомості досудового розслідування.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 69 КПК України, експерт зобов`язаний не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням обов`язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

Враховуючи той факт, що висновки експертиз, доступ до яких просить захисник, зроблені за запитом прокурора САП (особа, яка залучила експерта), КНДІСЕ уповноважена надавати відомості про хід проведення експертиз та її результати лише прокурору САП або суду.

До моменту надання доступу до матеріалів досудового розслідування згідно зі ст. 290 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (ст. 222 КПК України). Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а збирання доказів зі сторони обвинувачення - дискреція детектива у даному кримінальному провадженні і здійснюється в порядку ст. 93 КПК України до моменту його завершення. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України). В свою чергу, сторона захисту не обмежена у збиранні доказів у кримінальному провадженні.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 9 КПК України, детектив зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. До моменту завершення досудового розслідування детектив не зобов`язаний надавати доступ до проміжних матеріалів, документів, доказів, в тому числі і висновків експертиз, проведених за ініціативи органу досудового розслідування, якщо ознайомлення з ними на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України.

Відповідно до норм Глави 15 КПК України, отримання тимчасового доступу надається до речей та документів, які перебувають у володінні особи, яка не є стороною кримінального провадження. З наявних матеріалів вбачається, що інформація, яка міститься в експертизах, доступ до яких просить захисник, є захищеною законом таємницею слідства, і КНДІСЕ не є її розпорядником.

Доступ до документів, які становлять таємницю досудового розслідування та які є доказами сторони обвинувачення, регулюється спеціальними нормами та надається в порядку ст. 221, 222 КПК України. Вирішення питання про розкриття зазначеної інформації не належить до повноважень слідчого судді.

На підставі наведеного вище, враховуючи обставини справи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 132, 159, 160, 162-164, 309, 392 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката Побережного Д.В. про тимчасовий доступ до речей і документів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник