- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Мельника Д.М.
- Прокурор : Макар О.І.
Справа № 991/801/20
Провадження1-кс/991/814/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора САП Макар О. І.,
захисника Мельника Д. М.,
підозрюваного ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Матяш Тетяни Валеріївни про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який протягом липня-серпня 2019 року займав посаду заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, який зараз утримується у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА
27 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Матяш Тетяни Валеріївни (заявниці) про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку. Клопотання подається у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
У клопотанні заявниця просить змінити запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_1 ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2019 року № 991/1463/19, з тримання під вартою на особисте зобов`язання або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Виклад обставин
Як вбачається з ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з доводів сторони обвинувачення, 08.08.2019 року заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 разом зі своїм «помічником» (за версією сторони обвинувачення) ОСОБА_2 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 тисяч доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 гривень з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».
Разом з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в подальшому продовжували дії на одержання неправомірної вигоди, вимагаючи від ОСОБА_4 - представника ТОВ «Фірма «КАТРАН-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових зв`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25/3, яку віднесено до історико-культурної спадщини.
14.08.2019 року, після отримання другої частини коштів за вплив на суддів Верховного Суду України в розмірі 30 тисяч доларів США, та частини коштів щодо надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку в розмірі 450 тисяч доларів США, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримано прокурорами Генеральної прокуратури.
15 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В подальшому 18 жовтня 2019 року їм було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ухвала Деснянського районного суду міста Чернігів від 16.08.2019). В подальшому Печерський районний суд міста Києва продовжив ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019 року (ухвала від 08.10.2019). 13.11.2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.01.2020 року. 19.12.2019 року ОСОБА_1 було залишено без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, проте зменшено заставу з 3123 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5 999 283 гривень) до 1041 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 999 761 гривню). 24.12.2019 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду продовжила ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14.02.2020 року.
Строк досудового розслідування було визначено до 14.11.2019 року (постанова першого заступника Генерального прокурора Каська В. В. від 03.10.2019 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року); в подальшому строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 14.02.2020 року (ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 року).
Обґрунтування клопотання
Заявниця зазначає, що підозрюваний звертається зі зміною запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки сплив тридцятиденний строк з моменту постановлення ухвали про продовження такого запобіжного заходу (попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу).
Вона переконана, що підслідність у провадженні була визначена «штучно», а основні свідки співпрацюють з правоохоронними органами. Вона зазначає, що підозра є необґрунтованою. Також, заявниця вказує на відсутність ризику переховування. Також, ризик впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні не доведено, оскільки в суді встановлено, що потерпілі відсутні в кримінальному провадженні, а основні свідки можуть бути «агентами» СБУ та НАБУ, тому впливати на них неможливо.
Заявниця також вказує на те, що застосування запобіжного заходу не може вчетверте виправдовуватися одними й тими ж обставинами. Вона вважає, що найсуворіший запобіжний захід не є необхідним, а усі ризики можливо «нівелювати» застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту із засобом електронного контролю. Заявниця також звертає увагу на надмірність застави, яка була визначена ОСОБА_1 . Захисниця також надала відомості про позитивні характеризуючі обставини стосовно ОСОБА_1 .
Доводи сторін
У судовому засіданні захисник Мельник Д. М. підтримав клопотання заявниці та попросив його задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи, зазначені у клопотанні.
Прокурор Макар О. І. заперечив проти задоволення клопотання з підстав, які зазначила заявниця. Разом з тим, він вказав на те, що застосування запобіжного заходу у виді застави може бути доцільним з урахуванням обставин справи.
Мотивація суду
На цьому етапі, слідча суддя не вбачає з матеріалів клопотання достатніх підстав вважати, що у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року були допущені порушення при визначенні підслідності, які можуть впливати на прийняття рішення по суті цього клопотання.
Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом. (стаття 201 КПК України)
Оскільки очевидно, що кримінальне провадження № 22019270000000053 від 19.08.2019 року проводиться щодо можливого вчинення ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, він та його захисник мають достатній процесуальний статус для подання клопотання у порядку статті 201 КПК України.
Далі, слідча суддя встановлює, чи дотепер наявна обґрунтована підозра та ризики, які виправдовують подальше тримання під вартою (або у разі зміни запобіжного заходу - застосування іншого запобіжного заходу).
Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли тримання під вартою продовжується. Збереження обґрунтованості підозри є необхідною умовою законності продовження тримання під вартою. Відповідно, хоча під час затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна бути обґрунтована підозра; у випадках тривалого тримання під вартою також має бути доведено, що підозра зберігається та залишається обґрунтованою протягом усього періоду тримання під вартою. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90) Також, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження тримання під вартою, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам підозрюваного. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88). Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).
Слідча суддя зазначає, що протягом періоду часу, що минув, досі є достатні підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра. Обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 щонайменше був причетний до дій, пов`язаних з передачею грошових коштів ОСОБА_3 за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а також з передачею грошових коштів ОСОБА_4 за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових зв`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка». Слідча суддя також зазначає, що оскільки обставини не змінилися, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, залишилися. Втім, необхідно оцінювати не лише наявність обґрунтованої підозри та ризиків, а й доцільність застосування тримання під вартою до ОСОБА_1 на цьому етапі провадження.
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оцінка відповідних і достатніх підстав тримання під вартою має бути здійснена без відриву від фактичної тривалості попереднього ув`язнення. Ця оцінка здійснюється з необхідною ретельністю під час провадження у справі (Рішення у справі Gabor Nagy проти Угорщини-2 від 11 квітня 2017 року, заява № 73999/14, параграф 77). При цьому, потрібно завжди виходити з презумпції звільнення особи з-під варти (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграфи 89, 91). Мають бути переконливо продемонстровані конкретні факти справи, для того, щоби переважати правило поваги до особистої свободи, а також щоби виправдати подальше тримання під вартою (наприклад, Рішення у справі Ilijkov проти Болгарії від 26 липня 2001 року, заява № 33977/96, параграф 84). Питання тривалості тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 утримується під вартою з 16.08.2019 року, тобто майже півроку. Хоча за цей час ризики не зменшилися, також не було встановлено інших обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою. У судовому засіданні адвокат також надав документи на підтвердження стану здоров`я підозрюваного. Йому, зокрема, було встановлено медичні діагнози висновком Київської міської клінічної лікарні № 4: метатуберкульозний пневмосклероз та хронічний отит середнього вуха. У матеріалах клопотання також згадується про те, що ОСОБА_1 має на утриманні трьох дітей, дружину, матір та матір дружини, що в контексті тривалого тримання під вартою має враховуватися як обставина на користь його звільнення. Слідча суддя звертає увагу на те, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, а тому станом на зараз, з урахуванням тривалості тримання під вартою підозрюваного, його стану здоров`я, відсутності нових обставин, які виправдовують подальше тримання, а також перебування на утриманні трьох дітей (багатодітної сім`ї) у підозрюваного, цей захід не є пропорційним і ОСОБА_1 необхідно звільнити з-під варти.
Разом з тим, слідча суддя вважає, що оскільки ризики не зменшилися, стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити інший запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не доведена.
Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.
Слідча суддя звертає увагу на те, що попередньо не було доведено достатні соціальні зв`язки ОСОБА_1 для того, щоби перебувати під домашнім арештом. Втім, з урахуванням того, що було встановлено необхідність його звільнення з-під варти, а також враховуючи те, що протягом півроку ОСОБА_1 не вніс заставу (тобто, обрання такого запобіжного заходу окремо є неефективним, оскільки слідча суддя при встановленні розміру застави має виходити з того, що особа має реальну можливість внести таку заставу), а також твердження прокурора щодо того, що інший запобіжний захід може забезпечити підозрюваним виконання своїх обов`язків, слідча суддя приходить до висновку, що наявність багатодітної сім`ї, житла у дружини, де підозрюваний може проживати, дають підстави вважати, що до нього має бути застосовано цілодобовий домашній арешт, з накладенням додаткових обов`язків, відповідно до статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Оскільки залишається ризик незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні, необхідно обмежити підозрюваному спілкування з іншими встановленими особами у кримінальному провадженні, в тому числі іншим підозрюваним та свідками. Також, враховуючи те, що дотримання режиму цілодобового домашнього арешту переважно залишається відповідальністю особи, на яку його покладено, окрім інших обов`язків слідча суддя також вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 засіб електронного контролю.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, так як існують ризики, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176, 181, 201, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання адвоката Матяш Тетяни Валеріївни про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який протягом липня-серпня 2019 року займав посаду заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_2 .
Звільнити з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, і негайно доставити до місця проживання за адресою АДРЕСА_2 .
Доручити виконання ухвали в частині доставлення до місця проживання підозрюваного Національному антикорупційному бюро України.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, і негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.
Строк запобіжного заходу визначити до 14.02.2020 року в межах поточного строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки:
1.цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
2.прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою;
3.утриматися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К», іншими відомими ОСОБА_1 свідками та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
4.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5.носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 закінчується 14.02.2020 року.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Повний текст ухвали було оголошено 4 лютого 2020 року о 17 годині 30 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.