Пошук

Документ № 87518008

  • Дата засідання: 07/02/2020
  • Дата винесення рішення: 06/03/2020
  • Справа №: 991/1098/20
  • Провадження №: 22019270000000053
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
  • Секретар : Фінько Ю.В.
  • Захисник/адвокат : Матяш Т.В.
  • Прокурор : Макар О.І.

Справа № 991/1098/20

Провадження1-кс/991/1117/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Матяш Т.В.,

прокурора Макара О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича

про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

у кримінальному провадженні №22019270000000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2019,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 за попередньою змовою зі своїм «помічником» ОСОБА_1 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 тис. доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника - ОСОБА_4 , після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_5 - представника ТОВ «Фірма Катран-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул . Набережне Шосе 25/3 , яку віднесено до історико-культурної спадщини.

В подальшому 14.08.2019 після отримання другої частини коштів вплив на суддів Верховного суду в розмірі 30 тис. доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 тис. доларів США, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було затримано.

Ґрунтуючись на цих обставинах прокурор робить висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, який прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованого йому злочину; можливістю використання зв`язків ОСОБА_2 із працівниками правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади, для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території України; багаторазовими виїздами протягом 2014-2017 рр. за межі України, зокрема до Республіки Австрія, Республіки Польща, Республіки Білорусь, Російської Федерації, що може свідчити про наявність у нього стійких зв`язків у цих державах та використання їх з метою переховування від органів досудового розслідування;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення орган досудового розслідування обґрунтовує характером вчинення злочину. Зокрема, прокурор посилається на те, що з метою приховання злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для отримання неправомірної вигоди залучили ОСОБА_6 . Про схильність ОСОБА_1 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження, на думку прокурора, свідчить і той факт, що після одержання неправомірної вигоди у сумі 50 000 дол. США ОСОБА_1 одразу ж здійснив їх конвертацію у гривню;

- ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, а також ризику, вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує тривалістю вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливістю впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні детектив пов`язує із наявністю між ним та ОСОБА_2 родинних зв`язків, що свідчить про те, що останні з метою уникнення кримінальної відповідальності зможуть узгодити спільні показання, що мало місце на ранніх етапах досудового розслідування. Можливість впливу на інших осіб у кримінальному провадженні - свідків, спеціалістів, експертів, понятих детектив пов`язує із наявністю у ОСОБА_1 стійких зв`язків серед службових осіб органів державної влади, які він зможе використати для незаконного впливу як свідків, так і понятих та інших осіб у цьому кримінальному провадженні;

- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом детектив обґрунтовує тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, прокурор зазначає, що на сьогоднішній день проведена значна кількість слідчих (розшукових) дій, для встановлення обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, проте у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження завершити досудове розслідування до 10.02.2020 не виявляється за можливе, оскільки для цього необхідно, зокрема: завершити проведення експертизи відеозвукозапису; провести інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність; отримати та провести розтаємнення ухвал суду та інших документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; додатково допитати підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; здійснити повідомлення про підозру у остаточній редакції; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

У зв`язку із вищевикладеним, прокурор зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інших запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на 60 днів до 10.04.2020 та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Макар О.І. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України підтримав з підстав, наведених у ньому.

У судовому засіданні надав копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22019270000000053 до 14.04.2020.

3.Доводи сторони захисту

Захисник Матяш Т.В. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень захисник посилається на такі обставини:

1) відсутність існування обґрунтованої підозри. Так захисник, зокрема, зазначає про те, що усі обвинувачення ґрунтуються на провокації, а також те, що зібраними матеріалами досудового розслідування не підтверджується факт вимагання неправомірної вигоди, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

2) органом досудового розслідування не доведено існування жодного із ризиків, на які наявне посилання у клопотанні.

Так, заперечуючи проти доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду захисник послалася на таке:

- з 15.03.2014 на громадян України розповсюджується дія Закону РФ «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в`їзду до Російської Федерації» згідно з яким в`їзд на територію РФ можливий лише за запрошенням приймаючої сторони, який оформлюється протягом 20 робочих днів з дня подачі документів. Крім того, термін перебування на території РФ не може перевищувати 90 днів за півроку. При чому дозвіл на в`їзд оформлюється за наявності ряду інших гарантій з боку приймаючої сторони - надання житлової площі, грошової підтримки, оплати медичного полісу та ін.;

- відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2018 № 284/287/214/150/64/175/266/75 введено в дію Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, як перетинають кордон. Такою системою є «Аркан», яка має запобігати ризикам незаконного перетину кордону, у тому числі особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Існування такої системи, за твердженням захисника, унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід;

- протягом місяця перебування під домашнім арештом без засобів електронного контролю ОСОБА_1 демонструє належну процесуальну поведінку.

Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі та переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду

З урахуванням процесуальних дій, які залишилося провести для завершення досудового розслідування, захисник вважає безпідставними доводи прокурора про те, що продовжує існувати ризик знищення, приховання чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Безпідставними вважає захисник і твердження сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. За твердженням захисника, основними свідками сторони обвинувачення є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які на їх думку є агентами СБУ та НАБУ, що відповідно унеможливлює здійснення впливу на них. Інші свідки вже допитані, а тому вплинути на них ОСОБА_1 вже також не зможе. Твердження сторони обвинувачення щодо можливого впливу на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням того, що проведення експертиз доручено СБУ, вважає також необґрунтованими.

Захисник стверджує, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого чи продовження вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, а тому вважає, що їх не можна враховувати при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

3) відсутність підстав для продовження дії будь-якого запобіжного заходу з урахуванням закінчення строку досудового розслідування 14.02.2020 та відсутність на дату розгляду клопотання про продовження його строку.

4) відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 . Так, захисник зазначає, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання; є пенсіонером; має усталені соціальні зв`язки; багато років проживає однією родиною з ОСОБА_7 ; має доньку від першого шлюбу, яку виховував самостійно після смерті дружини, та виховував доньку ОСОБА_7 ; має матір, яка є переселенкою та потребує догляду; вся сім`я проживає на території м. Києва та Київської області; раніше не судимий, до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався; не ухиляється від слідства.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав наведені захисником доводи та зазначив про відсутність бажання порушувати покладені на нього обов`язки. Також зазначив про необхідність звертатися до лікарів у зв`язку із незадовільним станом здоров`я. Цілодобовий арешт створює незручності під час відвідування лікарів, оскільки підозрюваний має побоювання щодо пропуску виділеного на відвідування лікаря строку.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2019 до ОСОБА_1 до 10.02.2020 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на ОСОБА_1 покладено такі обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочину, вчинення якого йому інкримінується, підтверджується сукупністю доданих до клопотання про продовження строку тримання під вартою доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколом затримання ОСОБА_1 від 14.08.2019, під час якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 ;

- протоколом обшуку квартири ОСОБА_1 від 14.08.2019 у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду вилучених коштів у ОСОБА_1 від 15.08.2019, у ході якого оглянуто виявлені та вилучені у ході обшуку попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_8 ;

- протоколом обшуку автомобіля Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 від НОМЕР_2 , у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 , а також попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_5 Передав ОСОБА_1 ;

- протоколами огляду відеозаписів обміну ОСОБА_1 грошових коштів від 16.08.2019, яке підтверджує факт обміну останнім на національну валюту грошових коштів, отриманих від ОСОБА_3 через ОСОБА_4 ;

- протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та іншими особами, а також підтверджується факт вимагання та одержання ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 15-16.08.2019, який підтвердив, обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_1 зустрічався із ОСОБА_3 від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_2 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_1 ;

- протоколом слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із ОСОБА_4 , а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.09.2019, щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе, 25/3;

- протоколом огляду мобільного телефону від 15.08.2019, який містить листування у тому числі щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;

- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує і факт перебування ОСОБА_1 у родинних відносинах із ОСОБА_2 , який в силу посади, які він займав мав певні зв`язки із працівниками правоохоронних органів та службовими особами ряду органів державної влади. Слідчий суддя не виключає, що ці зв`язки можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_1 та характером злочину у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Оскільки стороною обвинувачення обґрунтовується існування цього ризику лише щодо іншого підозрюваного, свідків та понятих, слідчий суддя оцінює наявність цього ризику лише частині впливу на зазначених осіб.

Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Так, в цій частині зазначений ризик підтверджується як спільною зацікавленістю в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_10 , згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану є рідною сестрою ОСОБА_1

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

З урахуванням процесуальних дій, які ще належить вчинити органу досудового розслідування слідчий суддя вважає, що ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час, втратив свою актуальність. Нових обставин на підтвердження існування цього ризику прокурором не надано. З цих підстав, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя цей ризик не враховує.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано. З цих підстав, ці ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України).

Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та який передбачає покарання у виді позбавлення волі, характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням наведеного не здатне запобігти встановленим ризикам.

4.4. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Оскільки з моменту застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту орган досудового розслідування не забезпечив останньому електронний засіб контролю, беручи до уваги, відсутність протягом цього часу з боку підозрюваного фактів порушення процесуальних обов`язків, слідчий суддя вважає за необхідне не застосовувати щодо ОСОБА_1 обов`язок «носити електронний засіб контролю».

Оскільки, відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 14.04.2020 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити на 2 місяці, до 10.04.2020 включно.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара О.І. про продовження строку домашнього арешту задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 10.04.2020 включно, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло цілодобово.

Продовжити на два місяці, тобто до 10.04.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін