Документ № 87548219

Справа № 757/23925/17-к

Провадження 1-кп/991/173/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 лютого 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Крука Є.В.

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.

секретар судового засідання Мітніцької О.В.

за участю:

прокурора Пономаренка В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Готіна О.М., Сороки М.С.,

третя особа, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_2 третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування арешту майна з частини квартири та про скасування арешту майна з частини земельної ділянки у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003697 від 25 листопада 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у Львівській області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Клопотання та позиції сторін

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в порядку ст. 174 КПК України, заявили наступні клопотання:

-про скасування арешту на земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 4623682000:02:002:0498 розташовану у с. Годовиця, Пустомитівського району, Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783794846236), яке обґрунтовано тим, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року неправомірно накладено арешт на вказане нерухоме майно, оскільки при постановленні слідчим суддею ухвали про накладення арешту, не було взято до уваги, що зазначена земельна ділянка була придбана за кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і є спільною власністю в рівних долях, а отже слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва мав право накласти арешт лише на Ѕ частини земельної ділянки;

-про скасування арешту на частину квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованої на ім`я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19 січня 2015 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 588454780000), яке обґрунтовано тим, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року неправомірно накладено арешт на нерухоме майно, оскільки при постановленні слідчим суддею ухвали про накладення арешту на вказане майно не було взято до уваги, що 1/5 частини квартири є власністю ОСОБА_1 внаслідок реалізації права на безоплатну приватизацію майна з державного житлового фонду відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а інша 4/5 частина квартири належить заявнику, як дружині та неповнолітнім дітям, які скористались правом на безоплатну приватизацію, проте у зв`язку з накладенням арешту на квартиру не можуть реалізувати законе право власників щодо розпорядження майном.

У подальшому, в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ході розгляду клопотань надано нову редакцію клопотання про скасування арешту на Ѕ земельної ділянки та відмовились від клопотання, що стосується зняття арешту з квартири та просили його залишити без розгляду.

Захисники у повному обсязі підтримали позицію ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань, а також зауважив, що залишення клопотання без розгляду не передбачено КПК України.

2.Позиція та мотиви суду

Вивчивши доводи клопотань, скарг та заперечень, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

2.1. Що стосується клопотання про зняття арешту з квартири то, враховуючи позицію заявників, вказане клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Так, незважаючи на те, що такий вид рішення як залишення без розгляду, у випадку вирішення питання про скасування арешту, не передбачений КПК, ситуація вимагає саме такого рішення. Відсутність прямої згадки у законі такого виду рішення як «залишення без розгляду» не виключає можливості прийняття такого рішення, якщо ситуація і здоровий глузд цього вимагають.

Суд вважає, що саме таке вирішення забезпечить дотримання засад кримінального провадження, і не порушує права сторін.

2.2 Що стосується клопотання про скасування арешту на земельну ділянку, то вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступного.

Як убачається з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 лютого 2016 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,12 га кадастровий номер 4623682000:02:002:0498 розташовану у с. Годовиця, Пустомитівського району, Львівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 783794846236).

Вказане було підтверджено ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Як встановлено з матеріалів, долучених до клопотання, заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 Сімейного кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

14 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюбний договір, відповідно до пункту 1 якого сторони домовилися про непоширення на майно набуте ними за час шлюбу, але після набрання чинності цим шлюбним договором, положень статті 60 Сімейного кодексу України, і вважають його особистою приватною власністю кожного з них.

Крім того, у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 27 лютого 2016 року (остання сторінка договору) прямо зазначено, що ОСОБА_1 своїм підписом стверджує, що земельна ділянка набувається ним в особисту власність відповідно до умов п. 1 шлюбного договору від 14 липня 2006 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, а саме положення шлюбного договору, нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 4623682000:02:002:0498, що розташована у с . Годовиця, Пустомитівського району, Львівської області належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а тому, доводи ОСОБА_2 про те, що вказане майно є спільною власністю в рівних долях, судом відхиляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 315, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 174 КПК про скасування арешту майна з квартири - залишити без розгляду.

У задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 174 КПК про скасування арешту майна з частини земельної ділянки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.