Пошук

Документ № 87610218

  • Дата засідання: 10/02/2020
  • Дата винесення рішення: 10/02/2020
  • Справа №: 991/789/20
  • Провадження №: 52017000000000361
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
  • Секретар : Севрюк К.А.

Справа № 991/789/20

Провадження1-кс/991/800/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

детективів НАБУ Паутова В.О.,Рокуня С.В.

підозрюваної ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Паутова Вадима Олексійовича, погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьяном А. про арешт майна в рамках кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 357 КК України

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання подане стосовно майна ОСОБА_1 , а саме майна, вилученого 22.01.2020 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 у ході якого виявлено та вилучено носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У клопотанні зазначається, що група осіб, наділених можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» (код ЄДРПОУ 23705915), розроблено протиправну схему щодо заволодіння та легалізації грошових коштів з державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом створення видимих правових підстав для звернення до ЄСПЛ із заявою про нібито невиконання органами державної виконавчої служби України вказаного рішення (від 21.04.2009) та ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 24 627,097 тонн мазуту марки М-100 вартістю 54 179 613,40 грн. Згідно пункту 4 примітки до статті 364 КК України, це є тяжкими наслідками.

Детектив зазначає, що ці особи достовірно знали про набуття ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на підставі рішення господарського суду м. Києві від 21.04.2009 у справі № 41/207 права власності на 24 627,097 тонн мазуту марки М-100, внаслідок перерахування 09.07.2008 на користь ТОВ «ТД «Ресурси» грошових коштів за договором поставки від 04.07.2008 № 27/05м на загальну суму 38 172 000,65 грн., попередньо отриманих від ПАТ «Родовід Банк» 09.07.2008 у вигляді кредиту внаслідок вчинення на той час директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч.1 ст. 366 КК України, на початку 2013 року.

Досудовим слідством встановлено, що всупереч принципу бюджетної економії, а також низки постанов Кабінету Міністрів України, якими визначалися питання мирного врегулювання спорів Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) за заявами проти України шляхом укладення сторонами відповідних угод, а не односторонніх декларацій (від 07.03.2007 № 408, від 31.05.2006 № 784, від 29.04.2004 № 553, від 05.08.2003 № 1198), Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_3 без вчинення жодних дій щодо з`ясування обставин виникнення спору між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», наявності встановлених судами фактів зарахування однорідних зустрічних вимог між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго» внаслідок зберігання мазуту марки М-100 вказаної кількості, всупереч інтересам служби, 22.07.2015 прийнято в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» декларацію про мирне врегулювання спору, за результатами розгляду та затвердження якої ЄСПЛ 22.02.2016 та 24.02.2016 Міністерством юстиції України через Державну казначейську службу України перераховано на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613, 40 грн, що є тяжкими наслідками згідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України.

Заявник вказує на можливу наявність у діях осіб, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень може бути причетна ОСОБА_1 , оскільки остання за попередньою змовою з іншими членами злочинної групи, виступила в роді представника ТОВ «Золотой мандарин Ойл» та для досягнення єдиного злочинного умислу направленого на заволодіння коштами Державного бюджету України 10.04.2013 року, як представник вказаного товариства підписала з ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» в особі ОСОБА_4 догорів № 1004 про відступлення права вимоги до ПАТ «Київенерго» на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 на загальну суму 54179613,40 грн за яким ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» зобов`язалось перерахувати ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» вказану суму грошових коштів до 31.112.2-13, а ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» - передати право вимог до ПАТ «Київенерно» з моменту підписання цього договору, що дозволило запобігти стягненню ПАТ «Родовід Банк» з ТОВ «Золотой мандарин Ойл» заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 у межах виконавчого провадження № 28501095 від 16.08.2011 та усунути перешкоду на шляху реалізації спільного плану членів злочинної групи, направленого на заволодіння коштами Державного бюджету України в сумі 54179613,40 грн що призвело до заподіяння державі збитків, які в шістсот і більше разів перевищує розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно примітки до ст.185 КК України є особливо великим розміром.

Обґрунтування клопотання

22.01.2020 року, у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 у ході якого виявлено та вилучено носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 , який належить та яким користується громадянка ОСОБА_1 та на якому виявлено електронні файли, що містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначає детектив, вилучений носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі суду про дозвіл на проведення обшуку (комп`ютерна техніка, ноутбуки, накопичувачі флеш-пам`яті) тому воно не є тимчасово вилученим майном відповідно до вимог частини 7 статті 236 КПК України і сторона обвинувачення не обмежена строками звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, встановлених приписами ч.5 ст.171 КПК України.

Детектив зазначає, що 23.01.2020 року проведено огляд вказаного носія інформація та встановлено, що він містить електронні текстові файли із відомостями, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

23.01.2020 винесено постанову про визнання носія інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 речовим доказом.

Необхідність накладення арешту на носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 детектив обґрунтовує з метою збереження речових доказів.

Тому просить накласти арешт на носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 А, який було вилучено 22.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 та який належить та яким користується громадянка ОСОБА_1 з запобіганням можливості його приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, відчуження

Доводи сторін.

У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання про арешт майна, та просив задовольнити його у повному обсязі.

ОСОБА_1 проти задоволення клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Паутова Вадима Олексійовича про арешт майна в рамках кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 357 КК України - заперечувала. Просила повернути їй вилучене при обшуку майно, так як підстав знищувати або пошкоджувати у неї немає.Не заперечувала той факт, що документи які містяься на вилученому носії інформації стосуються її професійної діяльності, зокрема містять договори про надання правової допомоги та інші документи.

Мотивація суду

Слідча суддя розглянула матеріали клопотання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально процесуальним Кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1.Правова підстава для арешту майна.

2.Можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні(якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченному пунктом 1 частини другої статтті 170 КПК України.

3.наявність обгрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 статті 170 КПК України).

Правова підстава для арешту майна

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ( пункт 1 частина 2 статті 170 КПК України). У цьому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення(ч. 1 ст. 98 КПК України).

Слідчою суддею встановлено, що обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 здійснено на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019 та проведено 22.01.2020 року .В ході обшуку виявлено та вилучено носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750, який належить та яким користується ОСОБА_1 та на якому виявлено електронні файли, що містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення .

23.01.2020 детективом НАБУ винесено постанову про визнання носія інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 речовим доказом.

Так, детективом доведено наявність достатніх підстав вважати, що було скоєне кримінальне правопорушення, що підтверджується витягом з ЄРДР від №52017000000000361 від 01.06.2017.

Обгрунтовуючи необхідність накладення арешту на носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750,власником якого є ОСОБА_1 , детектив посилається на те, що відомості які виявлено в електронних файлах, містять інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення. Зокрема стверджує , що на вказаних файлах містяться покази свідка ОСОБА_4 щодо придбання нимТОВ «Іссахар-Зевулун-Імпорт_Експорт», заяви адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 про недопустимість доказів, клопотання про повернення тимчасово вилученого майна адвоката ОСОБА_1 в інтересах ТОВ «Союзторгінвест», договори про надання правової допомоги, та інші документи , що містять відомості , які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

Слідча суддя зазначає, що згідно з ч.1 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

В судовому засіданні встановлено, що власником вилученого під час обшуку носія інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750, є ОСОБА_1 .

Із протоколу огляду від 23.01.2020 та пояснень спеціаліста від тієї ж дати , встановлено факт зберігання інформації, яка може становити інтерес для слідства, а саме текстові файли.

З урахуванням зазначеного вище, слідча суддя вважає доведеним той факт, що відомості які містяться на носії інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин. що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Тому вважає обгрунтованими доводи детектива про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Оцінюючи заперечення власника вилученого майна щодо його арешту, слідча суддя зазначає, що критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження. А таке втручання у право на власність є пропорційним, крім того підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Крім того, частиною 10 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Слідча суддя вважає, що передача вилученого майна на відповідальне зберігання власнику з ознайомленням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин, які не залежать від волі особи, якій він буде наданий на зберігання.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Паутова Вадима Олексійовича, погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Касьяном А. про арешт майна в рамках кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 357 КК України - задовольнити.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750, який належить та яким користується громадянка ОСОБА_1 та який було вилучено в ході проведення 22.01.2020 обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1

Носій інформації із зовнішнім USB-підключенням Transcend StoreJet, SN: D396243750 зберігати в кімнаті зберігання речових доказів за місцем розташування Національного антикорупційного бюро України за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідча суддя К.Ю.Широка.