Пошук

Документ № 87655845

  • Дата засідання: 11/02/2020
  • Дата винесення рішення: 11/02/2020
  • Справа №: 991/1205/20
  • Провадження №: 42017000000004969
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/1205/20

Провадження1-кс/991/1230/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

У клопотанні прокурор просив:

- продовжити на шістдесят днів у межах строку досудового розслідування строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці у межах строку досудового розслідування обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтовано тим, що:

- ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в тому, що він, обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», за попередньою змовою групою осіб із президентом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», а в подальшому, - з народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_10, заступником голови правління з будівництва Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», а в подальшому, - з виконавчим директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_7, генеральним директором «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_6, Командувачем Національної гвардії України ОСОБА_9, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, як пособник, вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у підписанні, укладенні та виконанні додаткових угод до договору № 209 від 12.04.2006 р., а також дії, спрямовані на приховання злочину, чим сприяв зазначеним учасникам групи осіб за попередньою змовою, у заволодінні майном Головного управління Національної гвардії України шляхом зловживання ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які є службовими особами, своїм службовим становищем, на загальну суму 77153700, 00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст.. 185 КК України є особливо великим розміром, а також сприяв прихованню цього злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою;

- зазначений злочин є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу;

- наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами1 - 5 частини1 статті177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, які наразі не зменшилися, що свідчить про наявність достатніх підстав для продовження строку тримання під вартою у межах строку досудового розслідування;

- іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, знищенню та спотворенню документів, вчиненню інших тяжких та особливо тяжких злочинів, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, а також буде перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження, закріплених у ст. 2 КПК України. Оскільки, не перебуваючи у місцях попереднього ув`язнення та маючи значні матеріальні активи та ресурси, широке коло впливових знайомств як серед осіб, наділених владними повноваженнями, а також бізнес та політичного істеблішменту, будучи схильним до незаконних методів боротьби для відстоювання власних інтересів та досягнення визначеної ним мети, що посилюється на фоні зловживання спиртними напоями, ОСОБА_5 цілком реально може вчинити дії, передбачені п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому виключно застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного;

- існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, оскільки, здійснення усіх необхідних процесуальних дій раніше було неможливим в силу того, що інформація, яка є підставою для їх проведення, була встановлена тільки після проведення обшуків за місцем роботи та проживання підозрюваних, інших працівників ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «ФБК «Пагода», військовослужбовців та працівників Національної гвардії України. Крім того, у зв`язку із встановленням пособника злочину ОСОБА_5, та повідомлення 17.01.2020 р. йому про підозру, необхідно провести низку додаткових слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, результати яких мають значення для встановлення повного кола причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, форми їх вини, мети, мотивів, а також місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання з підстав його незаконності та необґрунтованості, та вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що:

- ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 у порядку, встановленому чинним кримінальним процесуальним законом, оскільки, фактично повідомлення про підозру вручено не ОСОБА_5, а його дружині ОСОБА_19, в приміщенні лікувального закладу, де на той момент знаходився на лікуванні сам ОСОБА_5, чим порушено порядок здійснення повідомлення про підозру, встановлений ч. ч.1, 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України. Крім того, повідомлення про підозру вручено дружині ОСОБА_5, який в свою чергу є адвокатом та особою, щодо якого здійснюється особливий порядок кримінального провадження, не Генеральним прокурором (його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень), а детективом НАБУ ОСОБА_20 у присутності прокурора САП ОСОБА_3, чим порушено порядок, встановлений ч. 1 ст. 276, п. 7 ч. 1 ст. 480, п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, згідно якого повідомлення про підозру адвокату не тільки складається, а й вручається Генеральним прокурором України (його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень), що також відповідає позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 19.02.2019 р. у справі № 349/1487/14-к;

- матеріали клопотання прокурора не містять будь-яких повідомлень про підозру ОСОБА_5, а сама підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення містить ряд суперечливих та необгрунтованих доводів сторони обвинучаення;

- ОСОБА_5 не інкримінується заолодіння державним майном, а тільки сприяння у цьому іншим особам, що свідчить про переконання сторони обвинувачення у тому, що в ОСОБА_5 відсутній будь-який інтерес, у тому числі і матеріальний інтерес в обміні нерухомості;

- матеріалами клопотання не підтверджено факт вибуття із власності держави будь-якого майна, а також в додатках до клопотання відсутній висновок експерта, який би згідно вимог ч. 2 ст. 242 КПК України визначив розмір заподіяних кримінальним правопорушенням збитків, при цьому долучений до матеріалів клопотання висновок економічної експертизи заперечує факт заподіяння матеріальної шкоди у результаті укладення додаткових угод до договору № 209;

- спір учасників цивільних правовідносин у питаннях нерівноцінності обміну одних об`єктів нерухомого майна на інші підлягають вирішенню судом у цивільно-правовому порядку, а не у кримінальному процесі;

- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є ймовірними, докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення;

- такі характеризуючі дані про підозрюваного, як те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає разом із сім`єю, на утриманні у нього четверо дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки в Україні, має постійне місце роботи, є засновником адвокатського об`єднання, раніше не судимий, запобіжні заходи до нього раніше не застосовувалися, повідомлення про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень йому ніколи не здійснювалися, протягом досудового розслідування має належну процесуальну поведінку, що вказує на його намір у законному порядку довести свою невинуватість у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень, мають також оцінюватися слідчим суддею при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, що є винятковим найсуворішим запобіжним заходом;

- стороною обвинувачення не доведено того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

- розмір застави, визначений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020 р., є непомірним для ОСОБА_5 і сприяє його незаконному триманню під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_21 підтримавпозицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про продовження строку тримання під вартою, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_6, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Зокрема, 17.01.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 обрано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.02.2020, визначено розмір застави 6095800 гривень, яку було внесено підозрюваним, та покладено наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_18 .

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 14.02.2020 включно.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до висновків, викладених в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, обумовлено:

1) наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою, що підтверджується сукупністю зібраних доказів;

2) наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1 - 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме можливістю ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення;

3) іншими,більш м`якимизапобіжними заходамизапобігти настаннюзазначених ризиківне видаєтьсяза можливе, а тому виключно застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

06.02.2020 Заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_22 винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 14.05.2020.

Ухвалою Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судувід 06.02.2020постановлено новуухвалу,якою збільшенорозмір заставидо 40млн.грн.,у зв`язкуіз чимтого ждня підозрюваного ОСОБА_5 взято підварту. В іншій частині ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 залишена без змін.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подається до Вищого антикорупційного суду прокурором, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно зправилами,передбаченими длярозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, Зокрема, ст..ст. 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на вищезазначені положень закону, слідчому судді під час вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшився та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) права підозрюваного на внесення застави та необхідність покладення на підозрюваного обов`язків.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», за попередньою змовою групою осіб із президентом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», а в подальшому, - з народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_10, заступником голови правління з будівництва Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», а в подальшому, - з виконавчим директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_7, генеральним директором «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_6, Командувачем Національної гвардії України ОСОБА_9, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_8, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, як пособник, вчинив дії, спрямовані на усунення перешкод у підписанні, укладенні та виконанні додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016 до договору № 209 від 12.04.2006 р., а також дії, спрямовані на приховання злочину, чим сприяв зазначеним учасникам групи осіб за попередньою змовою, у заволодінні майном Голвного управління Національної гвардії України шляхом зловживання ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які є службовими особами, своїм службовим становищем, на загальну суму 77 153 700, 00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст.. 185 КК України є особливо великим розміром, а також сприяв прихованню цього злочину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 у м. Києві між Головним управлінням в особі начальника ГУВВ МВС України командувача ВВ МВС України ОСОБА_23, визначеним за текстом правочину як «Сторона 1» (далі Сторона-1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України в особі командира частини ОСОБА_24, визначеною за текстом правочину як «Уповноважений представник Сторони 1» (далі військова частина НОМЕР_1 ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (код ЄДРПОУ 32248450) в особі директора ОСОБА_17, визначеним за текстом правочину як «Сторона-2» (далі Сторона-2), укладено договір № 209 (за обліком Сторони-2 договір має №209/732) на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими не житловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_3, який погоджено Міністром МВС ОСОБА_25 (далі Договір № 209).

Підпунктом 5.3. розділу 5 Договору визначено, що площі завершеного будівництвом та введеного в експлуатацію Об`єкту за цим Договором отримуються Стороною-1 та Стороною-2 у наступному співвідношенні.

Після завершення будівництва та введення Об`єкта в експлуатацію Сторона-1 отримує:

20% (двадцять відсотків) загальної площі житла (квартир) в Об`єкті;

машиномісця паркінгу для легкових автомобілів, кількість яких пропорційна кількості отримуваних Стороною-1 квартир в Об`єкті.

Після завершення будівництва та введення Об`єкта в експлуатацію Сторона-2 отримує у власність (для оформлення у власність) або для виконання своїх зобов`язань:

- 80% (вісімдесят відсотків) загальної площі житла (квартир) в Об`єкті;

- всі машино-місця паркінгу дія легкових автомобілів, за винятком машино-місць, які згідно з умовами цього Договору отримує Сторона-1;

- 100 % вбудовано-прибудованих не житлових приміщень в Об`єкті.

За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта з метою виконання зобов`язань за Договором № 209 ОСОБА_17 на початку 2013 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) звернулася з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта до ОСОБА_10, який на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд»).

Водночас, ознайомившись зі змістом Договору № 209, ОСОБА_10 переконався у тому, що положення п. 5.10. даного правочину, в якому хоча і передбачено можливість дострокового виконання зобов`язань шляхом обміну нерухомості в Об`єкті на нерухомість в інших житлових об`єктах, але лише за умови відповідності ринкової вартості предметів такого обміну, було перешкодою у законний спосіб максимізувати прибутки від реалізації проекту за рахунок частки іншої сторони - Головного управління - з використанням вищеописаного механізму обміну.

Проте, діючи з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольної йому юридичної особи, що входила до корпорації «Укрбуд», достовірно усвідомлюючи, що збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації має призвести до збільшення частки Головного управління у Договорі № 209, проте не бажаючи здійснювати розрахунки з Головним управлінням відповідно до вищезазначених положень, передбачених підпунктом 5.3. розділу 5 Договору№ 209, у першій половині 2013 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_10 виник умисел до заволодіння майном, належним Головному управлінню.

З метою виконання свого злочинного задуму ОСОБА_10 з відома та за узгодженням з ОСОБА_7, визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ «Укрбуд Девеломпент» (код ЄДРПОУ 32920218), а в якості виконавців вчинення заволодіння часткою Головного управління у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_6 та призначеного Указом Президента України № 733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_9 .

Заздалегідь визначивши та узгодивши між собою орієнтовний перелік квартир в житловому комплексі «Оберіг» по вул. Бориспільскій, 21-45 у м. Києві, який у відповідності до злочинних домовленостей групи осіб має бути предметом обміну на частку Головного управління в житловому комплексі «Аристократ» шляхом вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_9, як виконавцями вчинення злочину, визначених дій, ОСОБА_7, діючи спільно із ОСОБА_10 та за його вказівкою, для досягнення спільної злочинної мети, сприяння вчиненню злочину та його подальшого приховання визначив заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань ОСОБА_5, який у свою чергу, діючи як пособник на виконання спільного злочинного плану, підшукав та залучив до вчинення злочину суб`єкта оціночної діяльності - ОСОБА_8 для проведення оцінки відповідних Об`єктів нерухомості за заздалегідь визначеною вартістю.

Виконавши усі необхідні, на думку учасників групи, підготовчі дії, створивши сприятливі умови для доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_9, на виконання спільного злочинного умислу, з відома ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, використовуючи свої повноваження командувача Національної гвардії України всупереч інтересам служби, діючи з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент» на шкоду економічним інтересам держави, Національної гвардії України, а також військовослужбовців і членів їх сімей, які потребували поліпшення житлових умов, використовуючи в якості підстави завідомо підроблені Звіти ОСОБА_8, перебуваючи в Головному управлінні за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9а, - підписав від імені Головного управління додаткову угоду від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209 з ТОВ «ФБК «Пагода», за умовами якої обміняв частку Головного управління в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5550,45 кв.м. в ЖК «Оберіг».

У подальшому, продовжуючи діяти спільно, для прискорення та полегшення процедури передачі визначених за умовами додаткової угоди від 06.10.2016 №3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209 65 квартир, права на які належали ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи як виконавці вчинення злочину, а також ОСОБА_17 та ОСОБА_16, які діяли від імені очолюваних ними ТОВ «ФБК «Пагода» та військової частини НОМЕР_1 відповідно та не були обізнані з планом злочинних дій, підписали додаткову угоду від 29.11.2016 №3/20/1-209/15/Д5 до Договору № 209, за умовами якої визначили, що вказані квартири Головному управлінню передасть безпосередньо ТОВ «Укрбуд Девелопмент», що було зроблено на підставі акту приймання-передачі від 30.11.2016, підписаного ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016 та №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016 до Договору № 209 суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 77 153 700,00 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром та полягає в різниці між ринковою вартістю Частки Головного управління в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткових угод до даного договору, належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих за актом приймання-передачі від 30.11.2016 Головним управлінням в ЖК «Оберіг», чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Крім того, внаслідок укладення та виконання додаткової угоди №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору № 209, за умовами якої обміняли частку Головного управління в ЖК «Аристократ» загальною площею 257,96 кв.м. на 5 квартир загальною площею 336,4 кв.м. в інших житлових об`єктах, суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 4 481 748,00 гривень, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром та полягає у різниці між ринковою вартістю Частки Головного управління в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткових угод до даного договору, належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих за актом приймання-передачі від 07.11.2017 Головним управлінням в інших житлових Об`єктах, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням, військовою частиною НОМЕР_1, недоотримано (втрачено) активів на загальну суму 81 635 448,00 грн.

В свою чергу, ОСОБА_5, обіймаючи посаду заступника президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» з правових питань, фактично визначаючи юридичну стратегію діяльності групи компаній «Укрбуд» та здійснюючи контроль за її впровадженням, ОСОБА_5 протягом усього часу вчинення злочину за вищевикладених обставин фактично здійснював повне юридичне супроводження реалізації злочинного наміру учасників групи, для чого виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по відношенню до підлеглих йому співробітників юридичної служби, надавав їм обов`язкові до виконання вказівки та розпорядження, самостійно вживав активних заходів на виконання вказівок та доручень ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6 .

Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою.

Отже, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 5 статті 191 КК України).

Щодо обґрунтованості підозри

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є адвокатом, свідоцтво № 6962/10, видане Радою адвокатів Київської області 05.09.2018, отже є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження відповідно до ст. 480 КПК України.

Згідно положень ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється адвокату Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Генеральний прокурор(виконувачобов`язків Генеральногопрокурора),його заступник,керівник регіональноїпрокуратури можедоручити іншимпрокурорам здійснитиписьмове повідомленняпро підозруособам,визначеним частиноюпершою цієїстатті,у порядку,передбаченому частинамипершою ідругою статті278цього Кодексу (ч.2ст.481КПК України).

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Згідно ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено 17.01.2020 р.

Під час судового розгляду встановлено, що 17.01.2020 р. ОСОБА_5 був тимчасово відсутній за місцем свого проживання, оскільки в цей час знаходився у лікарні, що і підтвердила сторона захисту. З огляду на зазначене, слідчий суддя не вбачає порушень порядку вручення повідомлення про підозру, оскільки останнє було вручено дружині ОСОБА_5 ОСОБА_19, яка відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України є дорослим членом сім`ї підозрюваного ОСОБА_5 та проживає разом з останнім, що стороною захисту також не спростовано.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 підписано 17.01.2020 р. Генеральним прокурором України ОСОБА_26 . В матеріалах клопотання наявне доручення Генерального прокурора України прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5, що свідчить про дотримання вимог ст. 481 КПК України під час фактичного вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 його дружині прокурором ОСОБА_3 .

Посилання сторони захисту на спростування зазначеної позиції на позицію Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.03.2019 р. у справі № 826/8777/18, щодо вручення письмового повідомлення про підозру особі, відносно якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними у п.п. 1-4 ч. 1 ст 481 КПК України, і здійснення такої дії не може бути передоручено, не заслуговує на увагу слідчого судді, оскільки відповідна постанова була ухвалена до внесення змін у статтю 481 КПК України Законом № 187-ІХ від 04.10.2019, яким статтю 481 КПК України доповнено частиною другою - Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.

Крім того, згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 №5087/19639-19757/18-42/19758-19772/18-43/19773-19787/18-44 (а.с.144-148 Том 1); висновком комісійної судової економічної експертизи № 28129/207/208 від 31.01.2019 (а.с. 149-152 Том 1); договором № 209 від 12.04.2006 (а.с. 35-47 Том 1), а також додатковими угодами до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, № 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 (а.с. 48-75 Том 1); аудиторським висновком (а.с.153-154 Том 1) за результатами аудиту відповідності Управління розквартирування і капітального будівництва логістики ГУ НГУ за період з 01.01.2015 по 31.12.2016; висновком судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення № 16882/19404-19474 від 30.09.2019 (а.с. 211-267 Том 1); протоколом огляду інформації, отриманої від операторів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо щодо ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, свідка ОСОБА_17, інших причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення осіб (а.с. 176-209 Том 1); витягами з протоколів за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 09.01.2020 р. та від 13.01.2020 р. (а.с. 185-197 Том 2) та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п. 1 - 5 частини 1 статті 177 КПК України, які наведені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р. та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, виходячи з наступного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з повною конфіскацією майна без можливості призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також позбавлення волі на строк від 8 до 15 років конфіскацією майна). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_5 володіє достатнімимайновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також і наявність впливових знайомств, зокрема у середовищі правоохоронних та судових органів, та систематичне використання своїх зв`язків для вчинення протиправних дій, про що свідчать матеріали розсекречених НСРД; обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, завдяки своєму значному стажу роботи за фахом на різних посадах в органах прокуратури України, будучи власником адвокатського об`єднання «Айтлекс», має сталі, у тому числі, неформальні зв`язки у середовищі керівників та представників правоохоронних органів, органів прокуратури, суддів, експертних установ, представників влади, місцевого самоврядування, великого та середнього бізнесу. Крім того, проведеними НСРД встановлено, що ОСОБА_5 радив іншому підозрюваному у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 виїжджати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі доведення вини останнього, враховуючи авторитет посади та соціальний статус ОСОБА_5, свідчать про те, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду на даний час не зменшився, а у підозрюваного наявна реальна можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи свої соціальні зв`язки та активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном.

Щодо ризику можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Існування наданий часзазначеного ризикуобумовлено середіншого тим,що ОСОБА_5 вже вдававсядо спотвореннядокументів,зокрема,згідно висновку судової семантико-текстуальної експертизи від 30.09.2019 за результатами дослідження матеріалів НСРД, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обговорювали проведення на їх замовлення експертизи об`єктів нерухомості по вул.. Щорса та по вул. Бориспільській, обговорювали механізм штучного завищення ринкової вартості квадратного метру житлової нерухомості, що розташована по АДРЕСА_2 .

При цьому, ОСОБА_5 постійно на платній основі замовляв та використовував незаконні послуги ОСОБА_8 та підконтрольних їй фірм щодо штучного заниження вартості державних та комунальних активів при укладанні угод з приводу спорудження ТОВ «Укрбуд Девелопмент» житлової та комерційної нерухомості.

Крім того, ОСОБА_5 належала ідея приховання злочину шляхом повторного спотворення документів звітів ОСОБА_8 шляхом залучення підконтрольного їй ТОВ «Меркурій партнерс».

З огляду на викладене, ризик переховування, знищення, спотворення відповідних речей і документів, що можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, продовжує існувати та на даний час не зменшився.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час судового розгляду встановлено, що більшість свідків у кримінальному провадженні, а також підозрюваних, є співробітниками групи компаній «Укрбуд», у тому числі юридичного департаменту, які тривалий час перебували та перебувають у підпорядкуванні, службовій та матеріальній залежності від ОСОБА_5, що надає йому потенційну можливість впливати на них з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, встановлено систематичні спроби ОСОБА_5 чинити вплив на хід та результати досудових розслідувань, в яких перевіряються факти законності обміну Частки НГУ в ЖК «Аристократ».

Крім того, згідно результатів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, ОСОБА_5 впливав на свідка ОСОБА_17 з метою отримання від неї показань, необхідних та вигідних для уникнення ним самим, а також ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кримінальної відповідальності.

Як було зазначено вище, ОСОБА_5 разом із підозрюваним ОСОБА_7 обговорювали між собою механізм спотворення висновків оціночно-будівельної експертизи вищезазначених Об`єктів нерухомості шляхом штучного завищення вартості квартир в ЖК «Оберіг» за допомогою збільшення видаткової частини вказаного проекту.

Крім того, ОСОБА_5 впливав на експерта, залученого НАБУ у даному кримінальному провадженні. Відповідно до протоколу огляду оптичного носія інформації від 14.05.2019 оглядом вилученого в ході обшуку у ОСОБА_5 мобільного телефону виявлено наявність на ньому не підписаного проекту клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, адресованого детективу у рамках призначеної судової оціночно-будівельної експертизи у даному кримінальному провадженні, що містить інформацію, яка становить таємницю досудового розслідування. Наведене свідчить, що ОСОБА_5, використовуючи широке коло знайомств, вживав активних незаконних заходів, спрямованих на протидію органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, продовжує існувати ризик того, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 буде продовжувати незаконно впливати на свідків, підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи соціальнийстатус таавторитет посади,яку займає ОСОБА_5,уостанньогонаявні відповідніорганізаційніможливості,особистітаділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів.

Отже, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_5 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості.

Свій статус та зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті зв`язки ОСОБА_5 може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, відповідно до матеріалів НСРД після повідомлення ОСОБА_8 про підозру ОСОБА_5 активно просив у ОСОБА_10 вжити заходів щодо її захисту, звільнення з-під варти та внесення за неї застави, щоб не допустити можливості укладення з ОСОБА_8 угоди про визнання винуватості та надання нею правдивих показань слідству.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку, що ризик ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню з боку підозрюваного ОСОБА_5 не зменшився.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Існування зазначеного ризику обумовлено вищенаведеними обставинами, зокрема, щодо висловлювань ОСОБА_5 стосовно спотворення висновків експертів шляхом штучного завищення вартості квартир в ЖК «Оберіг» за допомогою збільшення видаткової частини вказаного проекту для подальшого використання у рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні НАБУ. Відповідні дії були спрямовані на подання органу досудового розслідування завідомо недостовірних та підроблених доказів захисту та містять ознаки підбурювання експерта до вчинення кримінального правопорушення проти правосуддя, передбаченого ст. 384 КК України.

Крім того,про наявністьризику вчинитиінше кримінальнеправопорушення свідчатьі такіпротивоправні дії ОСОБА_5,як вжиттязаходів щодоотримання усудового експертаКиївського НДІСЕпроекту клопотання,адресованого детективуу рамкахдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №42017000000004969, замовлення у ОСОБА_8 проведення оцінок ринкової вартості Об`єктів нерухомості по заниженій вартості містять ознаки підбурювання ОСОБА_8 до вчинення нею тяжких корупційних злочинів

Вказані незаконні дії ОСОБА_5 свідчать про наявність достатніх підстав стверджувати, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення наразі не зменшився та продовжує існувати.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п.п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище буди встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи впливати на його хід, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, знищенню та спотворенню документів, вчиненню інших тяжких та особливо тяжких злочинів, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та зможе запобігти цим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .

Твердження сторони захисту про те, що характеризуючі дані про підозрюваного, як те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проживає разом із сім`єю, на утриманні у нього четверо дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки в Україні, має постійне місце роботи, є засновником адвокатського об`єднання, раніше не судимий, запобіжні заходи до нього раніше не застосовувалися, повідомлення про вчинення будь-яких кримінальних правопорушень йому ніколи не здійснювалися, протягом досудового розслідування має належну процесуальну поведінку, що вказує на його намір у законному порядку довести свою невинуватість у скоєнні будь-яких кримінальних правопорушень, до уваги не приймаються, оскільки вагомість встановлених ризиків в сукупності свідчить про можливість їм запобігти тільки за шляхом продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Щодо права підозрюваного на внесення застави та необхідності покладення на підозрюваного обов`язків.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 7 ст. 182 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 обрано стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.02.2020, визначено розмір застави, яку було внесено підозрюваним, та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 14.02.2020 включно.

06.02.2020 Заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_22 винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до дванадцяти місяців, тобто до 14.05.2020.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020 постановлено нову ухвалу, якою збільшено розмір застави до 40 млн. грн., у зв`язку із чим того ж дня підозрюваного ОСОБА_5 взято під варту. В іншій частині ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 залишена без змін.

З оглядуа викладене,враховуючи положенняч.7ст.182КПК Українипідозрюваний ОСОБА_5 має правоу будь-якиймомент внестизаставу урозмірі,визначеному вухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.02.2020.

Також, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи ту обставину, що ризики, наведені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 під час вирішення клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, наразі не зменшилися та продовжують існувати, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено,а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора в повному обсязі.

Згідно ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

З огляду на зазначене, продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 09 квітня 2020 року включно буде здійснено в межах строку, встановленого чинним законодавством.

Керуючись ст.ст.176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197,199, 309,369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 09 квітня 2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2020 року (справа № 991/590/20), тобто, в розмірі 40000000 (сорок мільйонів) гривен, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні:

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_18 .

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків - до 11 квітня 2020 року включно.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати до Ради адвокатів Київської області для відома.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_27