Документ № 87856738

справа №550/101/18

провадження №1-кп/910/43/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«24» лютого 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суду колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.

суддів: Федорова О.В., Задорожної Л.І.

за участю секретаря: Ахундової В.І.

під час підготовчого судового засідання кримінального провадження щодо обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст.368 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Скибенко О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Пироженка О.С.

розглянувши клопотання захисника Пироженко О.С. про тимчасовий доступ до речей і документів та клопотання про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 368 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого заявлено клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів та клопотання про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

Клопотання захисника Пироженка О.С. про тимчасовий доступ до речей і документів.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого заявлено клопотання про надання обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику Пироженку О.С. дозвіл на отримання в Міністерстві внутрішніх справ України (далі МВС України) доступу з можливістю вилучення у визначеній чинним законодавством формі (витягів, роздруківок) інформації з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (АРМОР) щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що в ході надання правової допомоги клієнту влітку 2017 року, він дистанційно спілкувався з громадянами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які детально йому виклали обставини провокування судді ОСОБА_1 за вказівками працівників Головного відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того, підтвердженням організації провокації щодо ОСОБА_1 з боку правоохоронних органів є залучення до її здійснення осіб, які знайомі між собою та мають певні взаємні зв`язки, зокрема ОСОБА_5 , який тривалий час знайомий з ОСОБА_8 , неодноразово приймав участь у кримінальних справах в якості хабародавця. ОСОБА_4 позичав ОСОБА_5 грошові кошти. ОСОБА_3 є колишнім підлеглим ОСОБА_5 .. ОСОБА_4 видавав довіреність на ім`я ОСОБА_2 .. У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «була квартира в іпотеці».

Враховуючи зазначене, на думку сторони захисту, потрібно здійснити перевірку вищевказаних осіб шляхом отримання інформації з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, якою може бути підтверджено позицію сторони захисту щодо наявності зв`язків між цими особами з правоохоронними органами, що у свою чергу буде свідчити про провокацію з боку правоохоронних органів та відсутність складу кримінального правопорушення в діяннях ОСОБА_1 .

Під час розгляду даного клопотання захисник Пироженко О.С. уточнив своє клопотання та додатково просив суд зобов`язати МВС України розголосити персональні дані осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання свого захисника підтримав і просив його задовольнити. Також додав, що така інформація необхідна для отримання даних, які характеризують цих осіб, підтверджують їх кримінальні зв`язки та буде використана для дискредитації свідків. Додатково обвинувачений зазначив, що під час досудового розслідування не зверталися до слідчого судді з відповідним клопотання по тактичним міркуванням.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що дану інформацію можливо отримати під час допиту свідків, а заявляючи таке клопотання, сторона захисту умисно затягує розгляд кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Тобто, для постановлення ухвали суду про надання доступу до речей і документів необхідна сукупність усіх підстав, які передбачені у пунктах 1-3 ч.5 ст. 163 КПК України, а не будь-яку на вибір заявника.

При розгляді клопотання захисником було доведено суду, що дана інформація може перебувати у володінні МВС України, так як відповідно до п.4.2 Положення про Інтегровану інформаійно-пошукову систему органів внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС від 12.10.2009 року № 436 держателем (власником) Інтегрованої інформаційно-пошукової системи (далі ІІПС) є Міністерство внутрішніх справ України.

Колегія суддів зазначає, що захисником не доведено факту того, що дані відомості, які містяться в ІІПС та які можуть характеризувати особи свідків, їх можливі кримінальні зв`язки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Захисником також не конкретизовано, які важливі обставини у кримінальному проваджені будуть встановлені за допомогою даних відомостей та яким чином дані відомості будуть сприяти в доведені невинуватості обвинуваченого.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 162 КПК України, персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

Згідно ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

В п.п. 3.1, 3.3 Положення про Інтегровану інформаійно-пошукову систему органів внутрішніх справ України зазначено, що інформаційними ресурсами (об`єктами обліку) ІІПС є об`єктивно поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосуються осіб, кримінальних та адміністративних правопорушень, а також інших подій, який накопичується в процесі службової діяльності ОВС в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ОВС, відповідно до чинного законодавства. Інформація, що обробляється в ІІПС, є власністю держави і підлягає захисту відповідно до чинного законодавства.

Проаналізувавши норми Положення про ІІПС, колегія суддів приходить до висновку, що інформація з ІІПС щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , доступ до якої просить надати захисник, відноситься до відомостей охоронюваних законом, оскільки містить в собі персональні дані осіб.

Відповідно до ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Захисником у своєму клопотанні жодним чином не доведено факту неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою інформації з ІІПС та не доведено можливість використання цих відомостей в якості доказів.

Враховуючи вищевикладене, захисником не підтверджено наявність підстав, які передбачені пунктами 2,3 ч.5 ст. 163 КПК України, а тому в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.

Клопотання захисника Пироженка О.С. про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР)

Під час підготовчого судового засідання захисником заявлено клопотання про витребування з Офісу Генеральної прокурора у вигляді завірених у встановленому порядку роздруківок скріншотів вкладок з бази даних Держателя ЄРДР, що містять та/або мають відношення до кримінальних проваджень № 42015000000000418 від 18.03.2015 року та № 42015051110000059 від 31.10.2015 року, які повинні були бути внесенні до вказаної бази згідно вимог КПК України в порядку та обсягу, передбаченому Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 року № 69 та Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року № 139.

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що у сторони захисту існують обґрунтовані сумніви щодо дотримання стороною обвинувачення вимог КПК України та Положення про порядок ведення ЄРДР.

Так, під час досудового розслідування неодноразово змінювався склад групи прокурорів, в тому числі, на думку сторони захисту, без дотримання вимог КПК України. Вказане підтверджується змістом процесуальних документів, в тексті яких, що виконані друкарським шрифтом, містяться дописи зроблені кульковою ручкою. Крім цього, під час досудового розслідування в даних кримінальних провадженнях неодноразово приймалися рішення про їх закриття, які потім скасовувались та досудове розслідування продовжувалося до його закінчення і направлення матеріалів кримінальних проваджень до суду з обвинувальними актами. Також, розслідування вказаних кримінальних проваджень доручалося слідчим, які не були включені до групи слідчих, яка була створена для розслідування матеріалів даних кримінальних проваджень.

На думку захисника, саме в ЄРДР відображено хід кримінального провадження, дата та час проведення процесуальних дій, відомості про прийняті процесуальні рішення під час досудового розслідування, а відсутність відомостей про інформацію, внесену до ЄРДР унеможливлює підготовку якісної правової позиції стороною захисту.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав і просив його задовольнити. При цьому додав, що у ЄРДР зазначаються відомості про час проведення відповідних дій та можливо ідентифікувати осіб, які такі відомості вносять.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечував, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що ці відомості, які внесені до ЄРДР є похідними від вчиненої дії, а заявляючи таке клопотання, сторона захисту умисно затягує розгляд кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного висновку.

За змістом ч.1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора чи детектива щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.

Доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Установити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.

Оскільки, захисником заявлено клопотання про витребування не документів в розумінні ч.1 ст.99 КПК України, а відомостей із ЄРДР, що містяться у його вкладках, які, з огляду на вищевикладене, не є документами, а також те, що під час підготовчого провадження у справі суд не може визначати обсяг доказів, які будуть досліджуватись під час судового розгляду, тому в клопотанні необхідно відмовити.

Крім того, на думку суду, відповідно до правового принципу презумпції невинуватості сторона захисту не повинна турбуватися про збирання всіх відомостей, які мають хоча б побічний стосунок до провадження і не відповідають критеріям доказів, оскільки не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. А усі сумніви щодо доведеності вини особи будуть все одно тлумачитися на користь такої особи (ст.17 КПК України).

Керуючись ст. ст. 314-316, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Пироженка О.С. про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Пироженка О.С. про витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Федоров О.В.

Задорожна Л.І.