10 серпня 2022 року ВАКС визнав суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Сергія Лазюка винним у вимаганні хабарів за рішення у цивільних справах. Його засудили на 7 років ув'язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати посаду судді протягом 3 років.

Протягом 2015-2016 років, згідно з вироком, суддя Лазюк діяв за двома епізодами. У першому — 22 травня 2015 року в коридорі суду висловив прохання надати неправомірну вигоду позивачу у справі про стягнення боргу за швидке й законне рішення на його користь: спершу назвав 20–30% від суми позову (близько $20 тис.), після торгів прийняв пропозицію позивача на суму, що не перевищує $3 тис., і повідомив остаточну суму — 75 тис. грн. Фактичної передачі грошей за цим епізодом суд не встановив.

У другому епізоді — справі про примусове виселення з квартири — Лазюк вимагав $1 тис. у сина позивача за рішення на користь батька, погрожуючи зволікати з рішенням або скасувати вже ухвалене, якщо не отримає гроші. Кошти передавалися частинами: $500 він отримав 2 листопада 2015 року в коридорі суду біля свого кабінету, а решту, зменшену за проханням до $300, — 21 січня 2016 року у своєму службовому кабінеті. Загалом отримав $800. Згодом суд об'єднав обидва провадження в одне.

Кримінальне провадження за першим епізодом було відкрите в березні 2015 року. Розслідуванням спершу займалися слідчі з особливо важливих справ Генеральної прокуратури, але складу злочину не знайшли і провадження закрили. САП скасував це рішення, однак тодішній генпрокурор Луценко скасував і постанову САП. Урешті НАБУ-САП почали розслідувати обставини злочину в жовтні 2016 року.

Дії Лазюка кваліфікували за ч. 3 ст. 368 КК України. Колегія суддів ВАКС засудила його на 7 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати посаду судді строком на 3 роки.

Однак один із членів колегії суддя Олексій Кравчук не погодився з рішенням, на його переконанння необхідно закрити провадження через порушення процедури відновлення розслідування та недостовірність свідчень ключового свідка. Суддя зазначає, що керівник САП не мав повноважень скасовувати постанову слідчого ГПУ про закриття справи, а Генеральний прокурор допустив необґрунтоване зволікання (майже на рік) при повторному відкритті провадження, попри те, що підстави для кваліфікації дій як «прохання надати неправомірну вигоду» за ст. 368 КК України були очевидними ще на початковому етапі у 2015 році. Крім того, суддя вказує на неможливість використання показань свідка, який раніше надавав виправдувальні відеозаписи, а в суді змінив їх на обвинувальні.

Сергій Лазюк оскаржив вирок в АП ВАКС. Після року розгляду в апеляції рішенням АП ВАКС зупинила провадження через мобілізацію Сергія Лазюка.

Сергій Лазюк служить командиром відділення взводу управління мінометної батареї 225-го окремого полку (військова частина А7400), який одним із перших заходив на територію Курської області у вересні 2024 року. Зараз військові 225-го полку під проводом Олега Ширяєва прорвали оборону росіян у Бєлгородській області.

Енну кількість разів прокурори САП намагалися оскаржити рішення про зупинення провадження через мобілізацію обвинуваченого і просили суд зобов’язати його долучатися до засідань по відеозв’язку. Проте завжди колегія суддів ВАКС відмовляла у цьому. Водночас щонайменше тричі були окремі думки суддів. Спільна суть цих окремих думок полягає в тому, що мобілізація обвинуваченого не має бути автоматичною підставою для зупинення судового розгляду, оскільки це порушує принцип розумних строків та право на доступ до правосуддя. Судді наголошують, що колегія не перевірила реальну неможливість участі Сергія Лазюка у засіданнях, ігноруючи технічну можливість залучити його через відеозв’язок, що дозволено законом і широко практикується для військовослужбовців, які не перебувають безпосередньо в зоні активних бойових дій. На їхню думку, безпідставне призупинення справи на невизначений термін створює умови для уникнення кримінальної відповідальності та суперечить обов’язку суду забезпечити безперервність процесу.

Чим відомий суддя Сергій Лазюк?

Суддя Лазюк має доволі сумнівну репутацію. Зокрема, його рішення часто збігалися з інтересами тодішньої міської влади Харкова, через що його називають «кишеньковим суддею Кернеса» або «Єєрожею-четвертаком» за нібито вимагання 20–30% від суми позову.

Лазюка також пов'язують із підтримкою вирубки парку Горького у Харкові, визнанням статусу російської мови регіональною, а ще у 2008 році він виправдав тодішнього міського голову Харкова Михайла Добкіна та секретаря міськради Геннадія Кернеса у справі про незаконне зберігання наркотиків.

Епізод із парком Горького — чи не найбільш промовистий для біографії Сергія Лазюка. У 2010 році в Харкові почалася масова вирубка дерев у цьому парку для будівництва нової дороги. Харківські екоактивісти створили наметове містечко, намагаючись зупинити вирубку власними тілами, однак проти них застосовували силу невідомі в чорній формі (так звана «муніципальна охорона») — вранці 2 червня 2010 року саме такі люди разом із лісорубами розігнали наметове містечко, а міліція масово затримувала активістів.

Саме Лазюк був тим суддею, який «легалізував» ці затримання: 9 червня 2010 року він виніс рішення про адміністративний арешт на 15 діб для двох захисників парку — Андрія Яворницького та Дениса Чернеги, яких згодом Amnesty International визнала в'язнями сумління.

За це рішення Українська Гельсінська спілка з прав людини поділила між Лазюком і тодішнім мером Харкова Геннадієм Кернесом третє місце в номінації «За порушення права на мирний протест під час захисту громадськістю Харківського міського парку імені Горького» своєї щорічної антипремії «Будяк року 2010».