Документ № 87918031

Справа № 369/3820/17

Провадження1-кп/910/52/19

УХВАЛА

03 лютого 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Мойсака С.М.,

суддів Крикливого В.В., Хамзіна Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Касьяна А.О.,

захисника Гайдая Р.П., Мацули М.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за № 12014100000000845,

щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гвардійське Сімферопольського району АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , останнє відоме фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

розглянувши клопотання захисника Гайдай Р.П. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду було подано клопотання захисником Гайдай Р.П., про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

У своєму клопотанні, захисник Гайдай Р.П. зазначив, що раніше обраний запобіжний захід підлягає зміні з тих підстав, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім цього звертає увагу на те, що прокурор не доводить ризик переховування, а очікуване покарання у вигляді позбавлення волі не може бути підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Та обставина на яку посилається прокурор, що у ОСОБА_1 відсутнє місце проживання у м. Києві та робота, не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений проживав разом із своєю родиною у квартирі матері, за адресою АДРЕСА_2 . Не підтверджено ризик перешкоджання кримінальному провадженню, факт такого перешкоджання повинен підтверджуватися доказами, проте прокурор їх не надає. Зі сплином часу ті ризики, які існували зменшилися. Підставами зміни запобіжного заходу вважає те, що до засудження звинувачений вважається невинним, тому є всі підстави застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Разом з тим звертає увагу, що застава у значному розмірі теж не може бути застосована, так як її необхідно застосовувати, враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан та інші обставини, який суд повинен ретельно перевірити.

На підставі наведеного просив, змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_5 .

У судовому засіданні своє клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тим, що містяться у клопотанні. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 безпідставно було обрано запобіжний захід тримання під вартою, а всі інші продовження носили автоматичний характер. На сьогодні обвинувачений з урахуванням санкції статті відбув мінімальний строк покарання, а тому відсутні жодні підстави продовжувати тримати обвинуваченого під вартою.

Клопотання Гайдая Р.П. обвинувачений ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити.

Захисник Мацула М.Б. клопотання підтримав, зазначив, що зміна запобіжного заходу допоможе прискорити розгляд справи не відволікаючись на судові засідання у яких вирішуються питання про зміну та продовження запобіжного заходу.

Прокурор Касьян А.О. проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що ризик переховування не зменшився, як і такі ризики, як тиск на свідків, яких ще не допитали у судовому засіданні та перешкоджання судовому розгляду іншим чином. Звернув увагу, що всі доводи захисника зводяться до непогодження із судовими рішеннями, якими продовжувався запобіжний захід тримання під вартою. Всі вони переглядалися в апеляційній інстанції і ризики були підтверджені. Додатково зауважив, що сторона захисту не надала жодного підтвердження за якою адресою необхідно застосувати цілодобовий домашній арешт. Враховуючи зазначене, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Розглянувши клопотання, вислухавши думку сторін, колегія суддів приходить до таких висновків.

Стаття 201 КПК України визначає, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Суд враховує, що минуло понад тридцять днів з моменту, коли востаннє вирішувалося питання про продовження запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для залишення клопотання без розгляду.

Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він протягом грудня 2014 - січня 2015 року за попередньою змовою з виконувачем обов`язки директора державного підприємства «Нацпроект «Повітряний експрес» ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, використовуючи своє службове становище директора ряду товариства з обмеженою відповідальністю під виглядом укладання та виконання договору про залучення коштів на умовах вкладу між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сапфір Фінанс» та державним підприємством «Нацпроект «Повітряний експрес» заволоділи державними коштами на загальну суму 81 950 000 гривень.

Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 5 статті 191 КК України, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

Таким чином, кримінальне правопорушення у якому звинувачується ОСОБА_1 , відноситься за ч. 4 ст. 12 КК України до особливо тяжкого корупційного злочину із правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України.

Суд враховує, що на час розгляду клопотання, розпочато дослідження письмових доказів, обвинувачений пояснення не надав, свідки не допитані.

Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор та позицію захисту щодо їх недоведеності, суд приходить до наступного:

Спростовуючи ризик переховуватися від суду, захист зокрема, зазначає про відсутність доказів на обґрунтування можливого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду, вказує, що до моменту затримання ОСОБА_1 прибував на кожну вимогу слідчого органу. Крім цього, сторона захисту у своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу зазначає про те, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітню дитину, та дружину. Також обвинувачений має житло у м . Києві АДРЕСА_2 , де проживав з родиною, яке належить його матері. Тяжкість ймовірного покарання не може бути вирішальним при визначенні того, що особа може переховуватися.

Отже ризик переховування від правосуддя, колегія суддів оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування тощо і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якої передбачає покарання від 7 до 12 років позбавлення волі.

Колегія суддів бере до уваги й інформацію, яку подав захисник Гайдай Р.П. у своєму клопотання про зміну запобіжного заходу, що у ОСОБА_1 є дружина, неповнолітня дитина, житло у матері в м. Києві. Проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, родина та житло не можуть бути вирішальними, що могли б знизити цей ризик до маловірогідності чи до його виключення.

Колегія суддів повинна врахувати поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами, при вирішенні питання про існування ризику переховування від суду та втечі, а саме, що останній у судових засіданнях демонстрував ознаки психічного розладу, і вважає, що є обґрунтовані сумніви щодо належного виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 , а тому вважає, що залишається на час розгляду клопотання актуальним ризик переховування від суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, який не зменшився та продовжує бути актуальним.

Крім цього сторона захисту на виконання ч. 3 ст. 201 КПК України не надала матеріали, якими обгрунтовує своє клопотання, щодо доводів свого клопотання.

Колегія суддів уважно ставиться до того, що зі сплином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.

Оцінюючи клопотання адвоката Гайдай Р.П. про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд також звертає увагу, що в цій справі продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу, розмір якої значно нижчий ніж заподіяні збитки та сума отриманих у результаті правопорушення грошових коштів, доведеність яких відповідає стандарту «обґрунтована підозра». Сума застави вже була зменшена, враховуючи те, що з часом ризики дійсно зменшуються.

Із врахуванням цього Суд не бере до уваги доводи захисту щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тривалим триманням під вартою ОСОБА_1 .

Колегія суддів, дослідивши існуючі ризики та клопотання адвоката, звертає увагу на те, що дійсно ризики з часом зменшуються, проте ризик переховування від суду, враховуючи доводи прокурора є досить вірогідним. Щоб його запобігти судом визначається альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якого також переглядається у зв`язку із зменшенням ризиків.

Оцінюючи можливість замінити існуючий запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, суд бере до уваги положення ст. 202 КПК України, де зазначено, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово. У той же час, адвокат у клопотанні посилається на те, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинен бути застосований цілодобовий домашній арешт за адресою у якій він ніколи не проживав, відсутні у суду достатні дані про правові підстави проживання за адресою АДРЕСА_5 , стан придатності житла для проживання, хто ще проживає у зазначеній квартирі, їх думка про можливість застосування до ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту за вказаною адресою. Крім цього, захист не просить суд застосувати цілодобовий домашній арешт за адресою, де проживає родина обвинуваченого ОСОБА_1 згідно з інформації, що міститься у клопотанні адвоката - АДРЕСА_2 .

В силу того, що суду не надано повної та достовірної інформації про місце проживання у разі застосування цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_5 та хто буде піклуватися за обвинуваченим на час дії цілодобового домашнього арешту, суд не знаходить підстав у задоволенні клопотання адвоката Гайдай Р.П. про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за вказаною адресою. Будь-яку іншу адресу та згоду власника цієї адреси для можливого застосування для ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту сторона захисту суду не повідомила.

Враховуючи наведене, на думку колегії суддів на даний час жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також суд звертає увагу, що тримання під вартою, не є безальтернативним запобіжним заходом. Для обвинуваченого ОСОБА_1 передбачена можливість внесення застави.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Отже розмір застави відповідно до статті 183 КПК встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Раніше слідчим суддею, а в подальшому судом було визначено ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13 207 500 грн.

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду 23 грудня 2019 року розмір застави було зменшено до 6 603 750 грн.

Враховуючи все неведене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката Гайдай Р.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 181, 193, 194, 196, 201, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Гайдая Р.П. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за № 12014100000000845 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення на підставі Рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року.

Головуючий суддя С.М. Мойсак

Судді В.В. Крикливий

Т.Р. Хамзін