Документ № 87947362

Справа № 623/261/19

Провадження1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

Войченка С.В., Дем`янчук Г.В.

перекладача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід перекладачу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. заявив відвід перекладачу ОСОБА_5. В обґрунтування заявленого відводу захисник послався на п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, а саме, що існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості та вказав, що ОСОБА_5 повинен мати відповідну професію і пройти відповідне навчання. Він є фахівцем, а не перекладачем. Послався на наявність у Класифікаторі професій професії перекладача, а ОСОБА_5 не є перекладачем за фахом. Сукупність документів поданих останнім не підтверджують фах перекладача.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат Дем`янчук Г.В. підтримала відвід перекладача та додатково вказала, що наказом МВС України № 228 від 11.03.13 затверджено «Порядок ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів». В даному Реєстрі зазначено перелік перекладачів, однак відомості про ОСОБА_5 у вказаному Реєстрі відсутні.

Захисники Пархета А.А., Войченко С.В. та обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 підтримали заяву адвоката Дульського О.Л. та доводи адвоката Дем`янчук Г.В.

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення заяви про відвід перекладача, просив в задоволенні заяви відмовити, оскільки вона є необґрунтованою та безпідставною. Повноваження перекладача належним чином підтвердженні.

Перекладач ОСОБА_5. при вирішенні заяви про відвід поклався на розсуд суду.

Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України перекладач не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як перекладача не може бути підставою для відводу.

Пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, на який посилається захисник, передбачено, що прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). При цьому, пересвідчується в особі і компетентності перекладача сторона, яка його залучила, чи слідчий суддя або суд.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, 24.06.1986 ним отримано диплом з відзнакою НОМЕР_1, зареєстрований за № НОМЕР_2, відповідно до якого, останній в 1986 році закінчив повний курс Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю російська мова і література, російська мова як іноземна, яким присвоєно кваліфікацію філолога викладача.

Крім того, диплом з відзнакою НОМЕР_3 від 29.06.1993, зареєстрований за № НОМЕР_4, відповідно до якого, ОСОБА_5 в 1993 році закінчив Київський університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю українська мова та література, яким присвоєно кваліфікацію філолога викладача.

28.12.1990 рішенням Ради у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченко, ОСОБА_5 присуджено вчений ступінь кандидата філологічних наук, також, 23.04.1998 рішенням вченої Ради Київського університету присвоєно вчене звання доцента кафедри російської мови.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_5 вільно володіє українською мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, і російською мовою, якою володіє учасник кримінального провадження ОСОБА_4 , а отримана освіта, вчений ступінь та вчене звання підтверджують компетентність ОСОБА_5 щодо здійснення перекладу з української мови на російську.

Щодо посилання захисника Дульського О.Л. на обставини, що ОСОБА_5 є фахівцем, а не перекладачем, то суд зазначає, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України не містить спеціальних вимог, яким повинна відповідати особа, яка залучається перекладачем, крім перевірки обставин, передбачених ч. 4 ст. 68 КПК України, щодо її компетентності та зацікавленості, а тому посилання захисника на обов`язковість володіння професією перекладача, особою, яка залучається перекладачем у кримінальному провадженні є безпідставними.

Як перекладач може бути залучена будь-яка особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, і мовою, якою володіє учасник кримінального провадження, який не володіє або недостатньо володіє мовою провадження. Перекладач не обов`язково повинен мати спеціальність або професію перекладача. Тобто особа, яка у разі необхідності залучається для перекладу пояснень, показань або документів у кримінальному провадженні, набуває процесуального статусу перекладача та не обов`язково є перекладачем за фахом.

Що стосується посилання захисника Дем`янчук Г.В. щодо можливості залучення у якості перекладача особи, яка обов`язково повинна знаходитися в Реєстрі перекладачів, який ведеться Державною міграційною службою України, суд зазначає таке.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 228 від 11.03.2013 затверджено «Порядок ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів».

Згідно з п. 1.2 вказаного Порядку він визначає процедуру формування та ведення Довідково-інформаційного реєстру перекладачів за формою, наведеною у додатку до цього Порядку (далі - Реєстр перекладачів), а також порядок користування ним.

Відповідно до п. 1.3. Порядку Реєстр перекладачів - це веб-сторінка офіційного веб-сайту Державної міграційної служби України, що містить відомості про перекладачів, які можуть залучатися органами державної влади для надання послуг перекладу під час розгляду заяв та проведення співбесід з біженцями та іншими категоріями мігрантів, під час здійснення їх затримання, забезпечення надання їм правової допомоги, розгляду адміністративними судами справ щодо біженців та видворення з України іноземців та осіб без громадянства, здійснення досудового розслідування та розгляду судами кримінальних проваджень і справ про адміністративні правопорушення, вчинені біженцями та іншими категоріями мігрантів на території України.

Виходячи із положень вказаного Порядку та нормативно-правових актів, відповідно до яких він розроблений, Реєстр перекладачів застосовується з метою надання безоплатної допомоги щодо перекладу стосовно біженців, осіб без громадянства, мігрантів. Як убачається з обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_4 не є біженцем та не підпадає під інші категорії мігрантів, оскільки є громадянином України, тому суд не вбачає підстав для застосування цього реєстру.

Посилання сторони захисту на Класифікатор професій суд також визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.4 Додатку А до Класифікатору професій Національного класифікатора України, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 (з наступними змінами), Національний класифікатор України "Класифікатор професій" розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 року N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". Класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників та забезпечує інформаційну підтримку щодо вирішення таких завдань: -розрахунків чисельності працівників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо; - систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками; - аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо; - підготовки статистичних даних для періодичних оглядів із статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП); - вирішення питань контролю та аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування громадян. Тобто вказаний Класифікатор професій розроблений для вирішення завдань, пов`язаних з трудовою діяльністю, та не стосується цілей і завдань кримінального провадження та не є частиною кримінального процесуального законодавства України.

Обставин, які могли б свідчити про те, що ОСОБА_5 особисто або його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження, або інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, судом не встановлено, а захисником не наведено.

Отже, заявлений відвід перекладачу не ґрунтується на вимогах ст. 77,79 КПК України, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід перекладача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 79, 81, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід перекладачу ОСОБА_5- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 02 березня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна