Документ № 88016251

Справа № 991/1100/20

Провадження №11-сс/991/146/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: прокурор Скибенко О. І., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Козлов П. Б.,

розглянула апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Козлова Павла Борисовича (разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження) та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка О. І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу в вигляді застави до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частини 2 статті 364 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100010009784 від 30.10.2014 за фактом неправомірних дій службових осіб ТОВ «Укрбуд Девелопмент», ТОВ «Невірос», Департаменту містобудування і архітектури Київської міської державної адміністрації в ході будівництва об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (далі -Об`єкт ) .

2.30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частини 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.05.02.2020 детектив подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 10 000 000 гривень.

4.07.02.2020 слідчий суддя застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

5.11.02.2020 прокурор подав на вказану ухвалу апеляційну скаргу та 14.02.2020 - доповнення до неї.

6.26.02.2020 на вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Козлов П. Б. подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020: (1) частково задоволено клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 238 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 276 гривень; (3) покладено на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду; 2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

8.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) наявна обґрунтована підозра щодо можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела лише наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (3) прокурор не довів існування інших ризиків, а саме: 1) знищити, приховувати або спотворити речі чи документи; 2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення; (4) прокурором не доведено, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним в клопотанні детектива ризикам; (5) з урахуванням тяжкості покарання, особистої ситуації підозрюваного, тривалого строку досудового розслідування, належної процесуальної поведінки в іншому кримінальному провадженні, в якому він є підозрюваним, достатнім буде застосування запобіжного заходу в вигляді застави; (6) застава у визначених КПК межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; (7) застава у розмірі 10 000 000 гривень (про застосування якої як альтернативи триманню під вартою просив детектив) є непомірною для підозрюваного; (8) разом з тим застава у розмірі 500 276 гривень здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження

9.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання (1) скасувати вищевказану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива відмовити; (2) застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 276 гривень та покласти такі додаткові обов`язки: 1) прибувати за вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи; 3) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

10.Апеляційна скарга мотивована таким: (1) відсутня обґрунтована підозра; (2) відсутній ризик переховування від органу досудового розслідування та суду. Також захисник зазначив, що з моменту обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 неухильно виконує покладені обов`язки, забезпечує належну поведінку, сприяє досудовому розслідуванню, надає необхідну інформацію та документи з метою забезпечення всебічного і повного досудового розслідування.

11.Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що захисник перебував у відрядженні до міста Рівне та брав участь в судовому розгляді кримінальної справи № 569/1227/18.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги прокурора

12.В апеляційній скарзі прокурор висловлює прохання: (1) скасувати ухвалу слідчого судді та (2) постановити нову ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 10 000 000 гривень.

13.Апеляційна скарга мотивована таким: (1) слідчий суддя безпідставно відхилив зазначені в клопотанні детектива ризики (а) знищити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (б) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, (в) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (г) вчинити інше кримінальне правопорушення; (2) слідчий суддя, встановивши наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, помилково не поклав на підозрюваного обов`язок носити електронний засіб контролю та здати на зберігання до уповноважених органів державної влади паспорт для виїзду за кордон; (3) застава в розмірі 500 276 гривень не є співмірною ані з встановленими збитками в розмірі 9 317 573 гривень, ані з матеріальним становищем підозрюваного. Крім цього, прокурор зазначив про наявність у дружини та матері підозрюваного значної кількості нерухомого майна (сукупно 11 об`єктів нерухомості). Прокурор просив визначити заставу як альтернативу триманню під вартою у розмірі 10 000 000 гривень.

Позиція учасників судового провадження

14.Захисник Козлов П. Б. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу, просили поновити строк на апеляційне оскарження апеляційної скарги, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували. У судовому засіданні захисник надав додаткові документи в обґрунтування позиції захисту.

15.Прокурор просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, заперечував проти поновлення захиснику Козлову П. Б. строку на апеляційне оскарження.

Оцінка та мотиви Суду

16.Суд має вирішити питання: (1) щодо поновлення строку апеляційного оскарження, (2) щодо законності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 238 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 276 гривень (в межах апеляційного розгляду).

(1) Щодо поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020

17.Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення захиснику Козлову П. Б. строку на апеляційне оскарження та необхідність повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, виходячи з такого.

18.Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (пункт 3 частини 2 статті 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)).

19.Оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду була оголошена 07.02.2020. З тексту ухвали вбачається, що захисник Козлов П. Б. брав участь у судовому засіданні, в якому була постановлена оскаржувана ухвала. Враховуючи зазначене, останнім днем строку для подання захисником Козловим П. Б. апеляційної скарги на зазначену ухвалу було 12.02.2020.

20.Апеляційна скарга подана захисником 26.02.2020, тобто із пропуском строку апеляційного оскарження.

21.Пропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд (частина 1 статті 117 КПК). З системного аналізу норм КПК (зокрема, статей 117, 138, пункту 1 частини 1 статті 232, пункту 1 частини 1 статті 336, частини 3 статті 400), слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк.

22.В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилався на те, щовін перебував у відрядженні до міста Рівне та брав участь в судовому розгляді справи № 569/1227/18 за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Тривалість перебування у відрядженні викликана тим, що попередній захисник вказаних обвинувачених трагічно загинув і матеріали досудового розслідування та судової справи було втрачено. Крім цього, один з обвинувачених не володіє українською або російською мовами і перебуває під процедурою видворення з України.

23.На підтвердження зазначених обставин захисник надав копію клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 від 12.02.2020 про відкладення судового розгляду в справі № 569/1227/18 та надання матеріалів справи для ознайомлення, поданого захисником Козловим П. Б. до Рівненського міського суду Рівненської області з відміткою суду про прийняття цього клопотання 12.02.2020. Будь-яких інших обставин в обґрунтування наявності перешкод у поданні апеляційної скарги у період з 07.02.2020 по 12.02.2020 захисник не навів.

24.Захисник подав апеляційну скаргу лише 26.02.2020, проте не посилався на жодні обставини, які б об`єктивно унеможливлювали подання апеляційної скарги до цього часу. Надання правової допомоги захисником в іншому кримінальному провадженні з відрядженням до міста обласного значення не є обставиною, яка унеможливлює чи перешкоджає подати апеляційну скаргу в цьому кримінальному провадженні. З цих підстав Суд дійшов висновку, що захисник об`єктивно мав можливість подати апеляційну скаргу протягом встановленого КПК строку апеляційного оскарження.

25.Отже, поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для його поновлення.

26.Апеляційна скарга повертається, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК).

27.Таким чином, клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Козлова П. Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 слід залишити без задоволення та повернути захиснику апеляційну скаргу разом із усіма доданими до неї матеріалами.

28.При цьому Суд звертає увагу, що обмеження щодо прийнятності скарги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та не є обмеженням в доступу до суду. Так, в ухвалі щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» Європейській суд з прав людини зазначив: «Суд нагадує, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Норми, що регулюють строки на апеляційне оскарження, безумовно мають на меті забезпечення здійснення належного правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності». У рішенні Пономарьов проти України Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, пункт 41, рішення від 03.04.2008).

(2) Щодо законності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 238 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 276 гривень

29.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК). У цьому провадженні ухвала слідчого судді від 07.02.2020 переглядається в межах вимог апеляційної скарги прокурора.

30.З метою правильного вирішення апеляційної скарги прокурора Суд має визначити: (1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) якщо ні, то чи вірно слідчим суддею застосовано запобіжний захід у вигляді застави; (3) якщо так, то чи вірно визначено розмірзастави у сумі 500 276 гривень, яка буде достатньою для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам.

31.Суд на перше та третє питання відповідає негативно, на друге - дає ствердну відповідь з мотивів, викладених нижче.

32.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

33.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

34.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 31 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.

1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

35. ОСОБА_1 (на час вчинення інкримінованих діянь - директор ТОВ «Укрбуд Девелопмент») підозрюється в організації зловживання службовим становищем, що призвело до спричинення станом на 25.11.2014 територіальній громаді Голосіївського району в особі Спеціалізованої школи № 130 міста Києва майнової шкоди в розмірі 9 317 537 гривень, вчиненого за попередньою змовою із невстановленими особами, які діяли від імені ТОВ «Невірос», директором Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

36.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 з метою отримання ТОВ «Укрбуд Девелопмент» неправомірної вигоди від продажу незаконно побудованих паркомісць організував підготовку та видачу директором Департаменту ОСОБА_2 містобудівних умов та обмежень, на підставі яких замість басейну для школи № 130 було побудовано паркінг.

37.Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Київської міської ради № 67/227 від 24.10.2002 передано в оренду ТОВ «Невірос» земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення.

38.Протягом 2007-2008 року ТОВ «Невірос» побудувало коробку житлового будинку згідно з раніше затвердженим проектом, в тому числі допоміжні приміщення басейну на 1-му поверсі будинку, проте, будівництво було припинено у зв`язку з відсутністю коштів.

39.29.03.2013 ТОВ «Невірос» уклало з ТОВ «Укрбуд Девелопмент» інвестиційний договір, відповідно до умов якого вказані товариства зобов`язувалися завершити будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці, розташованій за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Антоновича, 131.

40.Проте, директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_1 було прийнято рішення без відома середньої школи № 130, Голосіївської у місті Києві ради, про будівництво паркінгу на частині земельної ділянки, на якій запроектований вбудовано-прибудований басейн для середньої школи № 130, з метою отримання неправомірної вигоди від продажу незаконно побудованих паркомісць. З цією метою, ТОВ «Укрбуд Девелопмент» укладено договори підряду з ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», які не передбачали необхідності виконання підрядником будь-яких робіт щодо будівництва басейну для середньої школи № 130, в порушення зобов`язань ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «Невірос».

41. ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що для введення об`єкта, житлового будинку та об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: АДРЕСА_3 в експлуатацію необхідні містобудівні умови та обмеження та проектна документація, яка буде відповідати фактично побудованому об`єкту, а саме побудованому будинку без басейну для середньої школи № 130, що суперечить цільовому використанню земельних ділянок згідно договорів оренди зареєстрованих за №№ 79-6-00098, 79-6-00097 від 11.03.2003, договору № 24 від 29.12.2005, інвестиційного договору від 29.03.2013, для реалізації злочинного наміру організував підготовку та видачу містобудівних умов та обмежень директором Департаменту ОСОБА_2

42.У подальшому, на підставі містобудівного розрахунку, складеного ТОВ «Архіграф-КП» на замовлення ТОВ «Укрбуд Девелопмент», Департаментом видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, ТОВ «КС-Інжинірінг» була розроблена проектна документація, що не передбачала будівництво басейну, а ТОВ «Українська будівельна експертиза» видано експертний звіт про розроблення проектної документації відповідно до вихідних даних на проектування.

43.На підставі зазначених документів, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат про відповідність закінченого будівництва за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Антоновича, 131, проектній документації та підтверджуючий його готовність до експлуатації.

44.Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 92/7 від 08.09.2017 вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну школи № 130 разом зі спорудою теплого галерейного переходу, які повинні були входити до складу комплексу будівель житлового, громадського та допоміжного призначення по АДРЕСА_3 станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 грн.

45.Таким чином, вищевказаними діями територіальній громаді Голосіївського району в особі Спеціалізованої школи № 130 міста Києва спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди, в сумі 9 317 537 гривень станом на 25.11.2014, що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

46.Діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28 - частини 2 статті 364 КК: організація зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинили тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

47.Отже, ОСОБА_1 підозрюється в організації вчинення тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 2 статті 364 КК).

48.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).

49.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням спеціалізованих антикорупційних правоохоронних органів та Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду у системі судоустрою України.

50.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

51.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 12014100010009784 обумовлюється: (1) значенням належного функціонування уповноважених органів у сфері планування та забудови територій; (2) необхідністю дотримання забудовниками публічного порядку, що виявляється у дотриманні державних інтересів при забудові територій, зокрема, відповідності забудови цільовому призначенню земельної ділянки; (3) значенням створення запланованої спортивної інфраструктури закладів освіти та забезпечення здобувачів освіти правом користування цією інфраструктурою; (4) значним розміром шкоди.

52.Планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій (пункти 1, 3, 4 частини1 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

53.Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору (преамбула Закону України «Про освіту»). Завданнями загальної середньої освіти є, зокрема, формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, виховання свідомого ставлення до свого здоров`я та здоров`я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров`я учнів (вихованців) (абзац 2 та 8 статті 5 Закону України «Про загальну середню освіту»).

54.Забудова земельної ділянки, яка була відведена школі під спортивний майданчик, без будівництва для школи обумовленої (погодженої) спортивної інфраструктури у виді басейну, суперечить не лише цільовому призначенню земельної ділянки та свідчать про вочевидь недобросовісну поведінку забудовника, а й не відповідає публічному інтересу, дотримання якого б гарантувало справедливий баланс між державними інтересами та приватними інтересами забудовника. Саме по собі надання уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у відповідності до її цільового призначення, а також безпосереднє дотримання при забудові земельної ділянки її цільового призначення становить значний суспільний інтерес. Фактично внаслідок вчинення злочину забудовник використав відведену школі земельну ділянку (її частину) виключно в особистих інтересах та в цілях особистої вигоди, чим порушено принцип соціальної справедливості та соціальної спрямованості політики держави, спричинено шкоду територіальній громаді, в кінцевому наслідку - дітям-здобувачам освіти.

55.За версією обвинувачення розмір завданої злочином шкоди становить 9 317 537 гривень. Ця сума більш, ніж в 60 разів перевищувала мінімальну суму, яка станом на 25.11.2014 була достатня для кваліфікації діяння за частиною 2 статті 364 КК.

56.Вказані обставини в сукупності обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене вище, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтованості підозри

57.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення.

58.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

59.Наявність обґрунтованою підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

60.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення детектив надав серед іншого: (1) рішення Київської міської ради від 24.10.2020 «Про оформлення права користування земельними ділянками» (том 1 а. с. 31-32); (2) договір оренди земельної ділянки від 26.02.2003, укладений між Київською міською адміністрацією та ТОВ «Невірос» (том 1 а. с. 23-26); (3) договір № 24 від 29.12.2005, укладений між Голосіївською районною у місті Києві Радою, школою № 130 та ТОВ «Невірос» (том 1 а. с. 33-34); (4) інвестиційний договір від 29.03.2013 про будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_3 , укладений між ТОВ «Невірос» (замовник) та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (інвестор) (том 1 а. с. 39-47); (5) містобудівний розрахунок до проекту будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення по вулиці Антоновича, 131 (Горького) в Голосіївському районі міста Києва, виконаний ТОВ «Архіграф-КП» в 2013 році (том 1 а. с. 70-83); (6) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 13390/0/12/009-13 від 30.07.2013 щодо забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а. с.58-64); (7) акт готовності об`єкта до експлуатації № 1 від 20.11.2014 (том 1 а. с. 49-52); (8) висновок експерта № 92/7 від 08.09.2017 (том 2 а. с. 139-154); (8) висновок експерта № 181/8 від 26.06.2017 (том 2 а. с. 155-170); (9) наказ директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» № 2/2013 від 05.03.2013 (том 2 а. с. 53); (10) статут ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (том 2 а. с. 54-69); (11) протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

61.З наявних матеріалів вбачається наступне:

(1)24.10.2002 рішенням Київської міської ради № 67/227 було передано вирішено оформити ТОВ «Невірос» право оренди на земельні ділянки для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення по вулиці Антоновича, 131 у Голосіївському районі міста Києва (том 1 а. с. 31-32);

(2)26.02.2003 на виконання цього рішення між Київською міською радою та ТОВ «Невірос» укладено договір оренди земельної ділянки (том 1 а. с. 23-26);

(3)29.12.2005 між Голосіївською районною у місті Києві Радою, школою № 130 та ТОВ «Невірос» укладено договір №24 щодо співробітництва в реалізації інвестиційного проекту будівництва Об`єкту (том 1 а. с. 33-34);

(4)Свідок ОСОБА_17 (заступник директора ТОВ «Невірос») показав, що земельна ділянка під будівництво Об`єкта була відведена за рахунок спортивного майданчика школи № 130, тому обов`язковою умовою здійснення будівництва було будівництво у складі Об`єкту вбудовано-прибудованого басейну для школи, проект будівництво Об`єкту передбачав у своєму складі басейн для школи. Протягом 2005-2009 років ТОВ «Невірос» побудувало тринадцяти поверхову коробку будинку, при цьому на перших двох поверхах були побудовані допоміжні приміщення для басейну. Сам басейн не будувався, оскільки за проектом він мав будуватись після будинку - чаша басейну розташовувалась поряд з будинком. Проте у 2009 році будівництво зупинилось у зв`язку з недостатністю грошових коштів, залучених від продажу квартир (том 2 а. с. 90-94);

(5) 29.03.2013 між ТОВ «Невірос» (замовник) та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі директора ОСОБА_1 (інвестор) укладено інвестиційний договір про будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (том 1 а. с. 39-47). Предметом цього договору є участь сторін у завершенні будівництва житлового будинку з вбудованим басейном для середньої школи №130 та об`єктами соціально-культурного призначення, будівництво якого планується завершити у відповідності з проектно-кошторисною документацією (пункт 2.2 договору). За цим договором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» взяло на себе виконання частини функцій Замовника будівництва, у тому числі щодо отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, оформлення дозвільних документів на будівництво об`єкту, укладення договорів підряду на виконання проектних робіт, будівельних робіт, ведення технічного нагляду за будівництвом, введення об`єкту в експлуатацію, здійснення фінансування будівництва у повному обсязі (підпункти 4.1.2 (1,3,4,5), 4.1.3). За умовами договору будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка була надана ТОВ «Невірос» на підставі рішення Київської міської ради № 67/227 від 24.10.2020 та договору оренди від 26.02.2003 (пункт 1.1.5 договору);

(6) 13.04.2013 між ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та ТОВ «КС-Інжиніринг» був укладений договір на проведення проектних робіт, на виконання якого був складений проект будівництва Об`єкта без басейну для школи (том 2 а. с. 103-107). Директор ТОВ «КС-Інжиніринг» ОСОБА_5 показав, що представник ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_3 звернувся до нього з прохання переробити попередній об`єкт на будівництво об`єкту (який передбачав будівництво басейну) та запевнив його, що ТОВ «Укрбуд Девелопмент» надасть вихідні дані (документи), які не будуть передбачати будівництво басейну, в подальшому йому було надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 30.07.2013;

(7) ТОВ «КС-Інжиніринг» для розроблення розділів проекту «Архітектурні рішення» та Генеральний план» на умовах субпідряду залучило ТОВ «Дайва». Згідно показань свідка ОСОБА_18 (головний архітектор ТОВ «Дайва» та головний архітектор проекту по об`єкту) щодо об`єкта будівництва він контактував, зокрема, з ОСОБА_1 . В ході проектування свідком складався і надавався замовнику ТОВ «Укрбуд Девелопмент» проект, який передбачав будівництво басейну для школи разом і з обслуговуючими приміщеннями. Проте замовник прийняв рішення виключити басейн з проекту будівництва пояснивши, що вирішить питання зі школою (том 2 а. с. 112-116);

(6) у 2013 році ТОВ «Архіграф-КП» склало містобудівний розрахунок, який не передбачав будівництва басейну (том 1 а. с. 70-83). При цьому свідок ОСОБА_12 (директор ТОВ «Архіграф-КП») показав, що містобудівний розрахунок він виконав в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент» безкоштовно та без укладення відповідного договору з ТОВ «Укрбуд Девелопмент», оскільки останнє в перспективі мало у нього замовляти проектування інших об`єктів будівництва (том 2 а. с. 117-120);

(7) 30.07.2013 Департаментом (за підписом директора ОСОБА_2 ) надано містобудівні умови та обмеження земельної ділянки для завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення (в рамках нового проекту). Цим документом на земельній ділянці з цільовим призначення «для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи № 130 та об`єктами соціально-культурного призначення (згідно з договором оренди земельної ділянки від 11.03.2003)» не було передбачено будівництва басейна для школи. При підготовці проекту цих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки головний спеціаліст управління регулювання забудови міста Департаменту ОСОБА_8 вписував необхідність будівництва басейну, з огляду на цільове призначення земельної ділянки (том 2 а. с. 81);

(8) 20.11.2014 складено акт готовності до експлуатації Об`єкта будівництва, до складу якого не входив басейн для школи (том 1 а. с. 49-52). Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 25.11.2014 видано сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та підтверджуючий його готовність до експлуатації будівництва (том 1 а. с. 48);

(9) згідно з висновками експерта від 26.06.2017 № 181/8 та від 08.09.2017 № 92/7 вартість відтворення вбудовано-прибудованих приміщень басейну школи № 130 разом із спорудою теплого галерейного переходу, які мали входити до складу Об`єкту, станом на 25.11.2014 становила 9 317 573 гривень (том 1 а. с. 154, 170).

62.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

63.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

64.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

65.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

66.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

67.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

68.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

69.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

70.Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

71.Слідчий суддя вірно зазначив, що ОСОБА_1 володіє значними майновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку. Вказана обставина підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

72.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

73.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо відхилення ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, що можуть мати значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення.

74.Вказане обумовлено тим, що: (1) в матеріалах клопотання наявні копії відповідей Департаменту на запити органу Служби безпеки України від 17.08.2015 (за підписом директора ОСОБА_2 ) (том 1 а. с. 57-64) та Київської місцевої прокуратури № 1 від 23.09.2016 (за підписом в. о. директора ОСОБА_20 ) (том 1 а. с. 69, 84-90), до яких додано тотожні копії містобудівних умов та обмежень забудови зазначеної земельної ділянки для завершення будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення (у рамках нового проекту) від 30.07.2013 та зазначено про можливість ознайомлення із оригіналами вказаних документів за місцем знаходження Департаменту; (2) встановлена органом досудового розслідування відсутність містобудівних умов та обмежень № 13390/0/12/009-13 від 30.07.2013 та документів, що були підставою для їх видачі, у справах Департаменту за результатами здійснення тимчасового доступу до речей і документів 25.03.2019 (том 2 а. с. 178-180, 181) свідчить про вичерпання вказаного ризику; (3) відсутність оригіналів зазначених документів в Департаменті виключає необхідність та можливість на теперішній час здійснення незаконного впливу на працівників Департаменту з метою знищення чи приховування матеріалів надання містобудівних умов та обмежень; (4) крім того, Суд звертає увагу на значне зволікання органу досудового розслідування з намаганням отримання оригіналів запитуваних документів, що могло сприяти втраті цих доказів.

75.Суд відхиляє довід прокурора про те, що у розпорядженні підозрюваного ОСОБА_1 перебуває весь документообіг товариства, тому він може розпорядитись знищити чи сховати будь-який документ, що має доказове значення у цьому провадженні. Такий висновок зроблений з огляду на значну тривалість досудового розслідування (понад 5 років), у процесі якого в органу досудового розслідування було більш ніж достатньо часу для вжиття заходів щодо отримання у ТОВ «Укрбуд Девелопмент» документів, що мають доказове значення.

Щодо ризику незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні

76.Суд не погоджується з висновками слідчого судді про відсутність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

77.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

78.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

79.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

80.Суд враховує, що ряд свідків є працівниками ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та перебувають у підпорядкуванні підозрюваного ОСОБА_1 як керівника цього товариства. Зокрема, свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_3 є відповідно заступником генерального директора та виконавчим директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (том 2 а. с. 6, 10). Інші свідки є особами, які були причетні до видачі містобудівних умов та обмежень від 30.07.2013, розроблення, погодження, експертизи проектної документації на будівництво Об`єкту, яке було завершено ТОВ «Укрбуд Девелопмент», тому показання вказаних осіб безпосередньої стосується предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Виходячи з показань свідків про те, що підготовка змін до проектної документації в частині заміни будівництва басейну для школи на паркінг почалась до отримання містобудівних умов та обмежень (які вже не передбачали будівництво басейну), Суд дійшов висновку, що у підозрюваного ОСОБА_1 є можливість впливати на цих свідків.

81.Щодо можливого незаконного впливу на іншого підозрюваного, Суд враховує, що за версією сторони обвинувачення кримінальне правопорушення було вчинено за попередньої змовою групою осіб, що дає підстави обґрунтовано припускати про наявність можливої координації та взаємозв`язків між підозрюваними. З цих підстав, Суд вважає, що існує ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні -

ОСОБА_2 .Крім цього Суд зауважує, що відсутність частини (оригіналів) письмових доказів (зокрема, договору на виконання містобудівного розрахунку, матеріалів містобудівних умов та обмежень) підвищує ризик ймовірного незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

83.Слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що не підтвердилось існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

84.Так, в обґрунтування цього ризику детектив в клопотанні та прокурора в апеляційній скарзі посилались на те, що представники ТОВ «Невірос», за домовленістю з якими було вчинене кримінальне правопорушення, звернулись до суду з позовом про визнання недійсним договору № 24 від 29.12.2005, укладеного між Голосіївською районною радою у місті Києві, Спеціалізованою школою № 130 та ТОВ «Невірос» про співробітництво в реалізації інвестиційного проекту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи № 130, з метою спростування факту його укладення.

85.Проте ініційований ТОВ «Невірос» господарській спір не можна розцінювати як перешкоджання кримінальному провадженню саме зі сторони ОСОБА_1 .

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення

86.Суд не погоджується з висновками слідчого судді про відсутність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

87.В обґрунтування цього ризику сторона обвинувачення посилалась на те, що між ТОВ «Укрбуд Девелопмент» та МВС, ЗСУ, Нацполіцією укладено низку аналогічних договорів, законність яких є предметом дослідження у ряді кримінальних проваджень. Крім цього, на теперішній час здійснюється реалізація паркомісць, збудованих замість басейну, тобто вчиняються правочини з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

88.Суд враховує, що 14.05.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 (том 2 а. с. 237, том 3 а. с. 75-79). Предметом досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження є заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 81 635 448 гривень, що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Так, за версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 як директор ТОВ «Укрбуд Девелопмент» уклав з Національною гвардією ряд угод, за якими відбувся нееквівалентний за вартістю обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню Національної гвардії України в будинку, що будувався по вулиці Євгена Коновальця (попередня назва - Щорса), 34 у Печерському районі міста Києва, на квартири, надані ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в інших житлових будинках. Різниця у вартості об`єктів обміну становить 81 635 448 гривень на користь ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

89.Вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_1 , пов`язані з виконанням ним своїх службових обов`язків як керівником ТОВ «Укрбуд Девелопмент». При цьому по теперішній час ОСОБА_1 є керівником вказаного товариства, від посади не відсторонений. Вказані обставини в сукупності та взаємозв`язку з наведеним вище можуть свідчити про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

90. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстроване місце проживання у місті Києві, проживає в селі Підгірці Київської області (том 3 а. с. 74).

91.Одружений, має малолітню дитину, 2012 року народження (том 3 а. с. 73-74).

92.З 05.03.2013 обіймає посаду директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (том 2 а. с. 53).

93.Зазначені обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

94.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК). Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

95.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи застава не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

96.Суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що запобіжний захід у вигляді застави в сукупності з покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим Судом ризикам.

97.При цьому Суд враховує: (1) значну тривалість досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні кримінального провадження та час, що минув з моменту ймовірного вчинення злочину (понад 5 років та 6 років відповідно); (2) належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 42017000000004969, в якому стосовно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

98.З огляду на встановлені Судом ризики на підозрюваного слід покласти такі обов`язки: (1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ; (5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

99.Враховуючи те, що сторона захисту надала документи, що підтверджують необхідність проходження лікування підозрюваного за кордоном, слідчий суддя вірно не поклав на підозрюваного обов`язки здати на зберігання до відповідного орган державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю, оскільки покладення цих обов`язків, навіть за умови надання детективом дозволу виїзду за кордон, може суттєво ускладнити реалізацію підозрюваним права на медичну допомогу.

100.Суд відхиляє доводи захисника про відсутність підстав для покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, оскільки (1) Судом встановлена наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) невідповідністю повідомлених захисником відомостей про місце проходження підозрюваним лікування (у Німеччині або Франції) та заявами про необхідність виїзду за кордон до Італійської республіки та республіки Греція. Вказаний обов`язок буде достатнім для забезпечення контролю за місцем перебування підозрюваного.

101.Враховуючи те, що двомісячний строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчується 30.03.2020, то кінцевий строк покладених на підозрюваного обов`язків слід визначити до 30.03.2020.

102.Вірно визначивши перелік додаткових обов`язків, слідчий суддя помилково визначив строк їх дії в два місяці з моменту внесення застави (фактично до 10.04.2020), адже дія обов`язків обмежена в часі строками досудового розслідування (в даному випадку - до 03.03.2020). Крім цього, слідчий суддя помилково поклав контроль за дотриманням підозрюваним покладених на нього обов`язків на прокурорів, оскільки на стадії досудового розслідування контроль покладається на слідчого (детективів).

4) Обґрунтованість розміру застави

103.Суд не погоджується з визначеним слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_1 розміром застави у сумі 500 276 гривень та вважає, що така сума застави у разі її внесення не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, а тому має бути збільшена.

104.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 цього Кодексу (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК).

105.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

106.Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

107.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

108.Детектив в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі 10 000 000 гривень. В апеляційній скарзі прокурор також просить визначити заставу у розмірі 10 000 000 гривень. При обґрунтуванні необхідності збільшення розміру застави прокурор посилається, в тому числі, на практику рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain (рішення від 28.09.2010, заява № 12050/04), Punzelt v. Czech Republic (заява № 31315/96, пункт 86).

109.Суд частково погоджується з доводами прокурора щодо необхідності збільшення розміру застави.

110.Так, у справі Mangouras v. Spain ЄСПЛ зазначив, що за загальним правилом гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання (пункт 78 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain). У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її третього пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (див. зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

111.У рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

112.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

113.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

114.Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

115.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний за версією слідства організував видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.07.2013, які передбачали будівництво паркінгу замість басейну для школи, що в подальшому призвело до спричинення майнової шкоди територіальній громаді Голосіївського району міста Києва в особі школи № 130 у розмірі 9 317 537 гривень.

116.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із встановленим вище значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням дотримання забудовниками публічного порядку в частині відповідності будівництва цільовому призначенню земельної ділянки, відведеної для забудови; (2) забезпечення належного функціонування закладів освіти та забезпечення всестороннього розвитку дітей; (3) належним функціонуванням органів влади, які уповноважені видавати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; (4) значним розміром шкоди, який більш ніж в 60 разів перевищував мінімальну суму, яка станом на 25.11.2014 була достатня для кваліфікації діяння за частиною 2 статті 364 КК.

117.Як вже зазначалось Судом, ОСОБА_1 підозрюється у організації вчинення тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 2 статті 364 КК). Обставини цього кримінального провадження Суд оцінює як виключні з підстав, що наведені у пунктах 46-56 цієї ухвали. З огляду на зазначене, Суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано вийшов за межі максимально встановленого КПК розміру застави.

118.У той же час майновий стан підозрюваного та його дружини, масштаб вчинюваних ними операцій з нерухомістю свідчить про недостатність встановленою слідчим суддею суми застави в 500 276 гривень аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам, що підтверджується наведеним нижче.

119.Так, підозрюваному та його дружині належать на праві власності 5 об`єктів нерухомості та 4 елітні автомобілі, матері підозрюваного належить 6 об`єктів нерухомості (том 2 а. с.195-212).

120.У судовому засіданні захисник посилався на те, що на майно родини ОСОБА_1 накладено арешт, що підтвердив прокурор, у зв`язку з чим неможливо здійснити його відчуження, а грошових коштів у підозрюваного немає. Суд погоджується з доводами захисника в частині неможливості продажу арештованого майна. Разом з тим наявність великої кількості дороговартісного майна, зокрема 3 елітних автомобілів (Mercedes-Benz S 350, 2014 року випуску, Toyota Camry, 2015 року випуску, Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску), підтверджує значні майнові статки підозрюваного.

121.Сторона обвинувачення надали Суду суперечливі відомості щодо належності на праві власності автомобілю Lamborghini Urus Suv, 2018 року випуску, які унеможливлюють достовірно встановити власника цього майна станом на момент апеляційного розгляду (том 2 а. с. 212). Зокрема, детектив до клопотання додав довідку про реєстрацію 07.09.2018 вказаного автомобілю за підозрюваним, при цьому його вартість становила 9 871 878 гривень, разом з тим прокурор не заперечував скасування реєстрації права власності на цей автомобіль за іншої особою після відчуження підозрюваним автомобілю на її користь. Разом з тим сам факт придбання цього автомобілю підозрюваним ОСОБА_1 ще більше стверджують Суд у висновку про наявність у підозрюваного значних статків.

122.Доводи захисника про відсутність у ОСОБА_1 грошових коштів, спростовуються даними податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, поданою ОСОБА_1 22.05.2019 (том 3 а. с. 46-47). Так, ОСОБА_1 задекларував отримання у 2018 році доходу на загальну суму 21 181 949, 69 гривень.

123.Крім цього, Суд враховує «професійне середовище» підозрюваного, яке може забезпечити внесення застави за підозрюваного ОСОБА_1 . Вказане підтверджується тим, що визначена слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_1 застава у розмірі 500 276 гривень була внесена 10.02.2020 заставодавцем ТОВ «Укрбуд Девеломпент» (том 3 а. с. 101).

124.Виходячи з наведеного, Суд вважає за необхідне встановити розмір застави у розмірі 2 000 000 гривень, адже така застава здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

125.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

126.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).

127.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункт 2 частини 1 статі 409 КПК).

128.Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, зокрема, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, та висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (пункти 2 та 4 частини 1 статті 411 КПК).

129.Як мотивовано вище, досліджені Судом в судовому засіданні матеріали провадження свідчить, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі: (1) у частині встановлення відсутності ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення - не відповідають наявним у матеріалах провадження доказам; (2) у частині (а) встановлення відсутності ризику впливу на свідків та підозрюваного, з однієї сторони, та одночасно покладення на нього обов`язку уникнення спілкування з ними, з іншої сторони; а також у частині (б) обґрунтування ризику переховування наявністю великої кількості майнових активів, використання яких дає можливість переховування в умовах розшуку, разом з тим при визначенні розміру застави слідчий суддя дійшов висновку про достатність у підозрюваного статків лише для внесення застави в розмірі 500 276 гривень - містять істотні суперечності. Крім цього, слідчий суддя (3) невірно визначив строк дії покладених на підозрюваного обов`язків; (4) помилково поклав контроль за дотриманням підозрюваним на кладених на нього слідчим суддею обов`язків на прокурорів.

130.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали по суті заявленого детективом клопотання від 04.02.2020.

131.Таким чином клопотання детектива від 04.02.2020 слід задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 000 000 гривень з покладенням обов`язків: (1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ; (5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

132.Суд також звертає увагу, що ця ухвала в частині повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення (частина 6 статті 399, стаття 426 КПК).

133.Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 370, 395, 399, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Козлова П. Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 про відмову в обранні запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави - залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу захисника - повернути особі, яка її подала.

3.Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.

4.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 - скасувати.

5.Постановити нову ухвалу, якою клопотання про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 -задовольнити частково.

6.Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.

7.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

8.Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

9.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: (1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора або суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_2 ; (5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

10.Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків визначити до 30.03.2020.

11.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.

12.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

13.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька