Документ № 88102682

Дата засідання: 04/03/2020
Дата винесення рішення: 04/03/2020
Справа №: 550/101/18
Провадження №: 42015000000000418
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Про призначення судового розгляду

Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
Суддя (ВАКС) : Федоров О.В., Задорожна Л.І.
Захисник/адвокат : Пироженко О.С.
Прокурор : Скибенко О.І.

справа №550/101/18

провадження №1-кп/910/43/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«04» березня 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Федорова О.В., Задорожної Л.І.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

під час підготовчого судового засідання по розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачені ч.3 ст. 368, ч.3 ст.368 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Скибенко О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Пироженка О.С.

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду, на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 06 вересня 2019 року, надійшло кримінальне провадження № 42015000000000418 від 18 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

19 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року, надійшло кримінальне провадження № 42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2019 року матеріали вищезазначених кримінальних проваджень об`єднано в одне кримінальне провадження.

2.Обґрунтування призначення судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду в який викликати учасників процесу та зазначив, що обвинувальні акти відповідають вимогам ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4, ч.3 ст. 314 КПК України немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні. Прокурор вважав за необхідне скласти досудову доповідь.

Обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до розгляду по суті, зазначили про відсутність підстав для повернення обвинувального акту чи закриття провадження та вважають, що розгляд повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні Вищим антикорупційним судом. Вирішення питання складання досудової доповіді захисник Пироженко О.С. залишив на розсуд суду, а обвинувачений не вважав за потрібне її складати .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувальних актів з додатками, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів виходячи з наступного.

Обвинувальні акти, розгляд яких було об`єднано в одне кримінальне провадження, відповідають вимогам ст. 291 КПК України, згідно зі ст. ст. 33, 331 КПК України провадження підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом і є всі підстави для призначення їх до судового розгляду.

Відповідно до п.12 ст. 31, ст. 27 КПК України розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України судом не було встановлено, як і підстав для необхідності складання досудової доповіді.

3.Розгляд скарг, заперечень, клопотань сторін

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого, в порядку ч.2 ст. 303 КПК України подано ряд скарг, які на його думку, мають бути розглянуті в підготовчому судовому засіданні, а саме:

-скарга на постанову Заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В. від 08.04.2015 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;

-скарга на постанову Генерального прокурора України від 27.10.2016 р. про скасування постанови про закриття кримінального провадження;

-скарга на постанову Генерального прокурора України від 27.10.2016 р. про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування;

-скарги на постанови Заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. від 27.07.2017 р., 19.09.2017 р., 16.11.2017 р. про продовження строків досудового розслідування;

-скарга на постанову начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил АТО Черната М.А. про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 31.10.2015 р.;

-скарга на постанову детектива від 15.12.2015 р. про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-скарга на постанову прокурора від 13.01.2016 р. про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину;

-скарга на постанову прокурора від 27.01.2016 р. про зміну групи прокурорів;

-скарга на постанову прокурора від 12.03.2016 р. про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Частина 2 ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу.

З урахуванням положень ч.2 ст.303 КПК України, за ініціативою суду, на обговорення учасників судового засідання було поставлено питання щодо розгляду поданих скарг захисником Пироженком О.С. саме під час підготовчого судового засідання.

З урахуванням уточнень, наданих під час оголошення даних скарг у судовому засіданні, захисник Пироженко О.С. просив суд скасувати усі зазначені у скаргах процесуальні рішення.

Обвинувачений і його захисник наполягали на розгляді усіх скарг саме під час підготовчого розгляду, так як, за думкою сторони захисту, це єдина процесуальна можливість передбачена законом по відновленню їх порушених прав, шляхом скасування судом незаконних рішень.

Прокурор заперечував проти розгляду скарг та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.

Доводи захисника зводяться до оцінки рішень прокурора про скасування постанови про закриття кримінального провадження, визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, доручення здійснення досудового розслідування відповідному органу, продовження строку досудового розслідування, тощо.

За думкою суду, викладені у скаргах захисника положення потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.

На підтвердження даної позиції суду, неможливо не звернути увагу на ч.3 ст. 99 КПК України, яка зазначає, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. У зв`язку з чим, установити достовірність та надати правову оцінку постановам детектива або прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження оригіналів цих постанов в судовому засіданні.

Оскільки докази та процесуальні документи, рішення, дії, вчинені у ході кримінального провадження, на даний час і у підготовчому судовому засіданні не досліджувалися, зважаючи на наведені положення КПК України, неможливість надання оцінки сукупності належності та допустимості доказів у всьому кримінальному провадженні під час підготовчого судового засідання, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні поданих в порядку ч.2 ст. 303 КПК України захисником Пироженком О.С. скарг, а викладеним у них обставинам надати оцінку на відповідній стадії судового провадження.

Також, під час підготовчого судового засідання захисником Пироженком О.С., в порядку ч.3 ст. 309 КПК України були подані до суду наступні заперечення:

-на ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва № 01-3589н/т НСД від 09.04.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-на ухвалу слідчого суді Апеляційного суду Донецької області від 02.11.2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.10.2017 року про задоволення клопотання старшого детектива НАБ України Скубак Е.О. від 05.10.2017 року про допит свідка ОСОБА_2 під час досудового розслідування в судовому засіданні;

-на ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку.

Відповідно до ч.3 ст. 309 КПК України, якщо ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Обвинувачений і його захисник просили суд долучити до матеріалів справи подані заперечення та на відповідній стадії вирішити питання щодо недопустимості доказів, здобутих у результаті виконання рішення суду, прийнятого з порушенням чинного законодавства.

Прокурор не заперечував проти долучення заперечень на ухвали слідчих суддів.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд залучає до матеріалів кримінального провадження такі заперечення, як подані на передбаченій законом стадії.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.

Захисником Пироженком О.С. було подане клопотання про виклик свідків.

Прокурором Скибенком ОІ. було подане клопотання (перелік) про виклик свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Зі змісту ч.ч. 1, 5 ст. 95 КПК України, показаннями є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, свідком щодо відомих йому обставин у кримінальному провадженні, які він сприймав особисто, що мають значення для цього кримінального провадження.

На думку суду, питання виклику свідків доцільніше буде вирішувати під час безпосереднього дослідження фактичних обставин справи, про які такий свідок може повідомити суд. Розгляд клопотань сторін, без дослідження матеріалів справи, позбавляє суд об`єктивної можливості оцінити зазначену сторонами інформацію стосовно безпосередньої участі, потенційної обізнаності та можливості надання вказаними особами показань щодо їх участі у подіях, про які зазначають сторони.

Враховуючи викладене, суд приймає до відома зазначене коло осіб, про виклик яких просять сторони та звертає увагу сторін, що необхідність виклику кожного свідку буде вирішуватися під час судового провадження, з урахуванням вимог ст. 65 КПК України.

Захисником Пироженком О.С. було подане клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, який був застосований на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 12.02.2016 р. по справі №760/2221/16-к.

В обґрунтування клопотання, було зазначено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року в рамках кримінального провадження № 42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 68 900 грн із покладенням на нього таких обов`язків: 1) не відлучатися із населеного пункту (м. Харків), в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 4) заборонити спілкуватися з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_4 сплатив визначений судом розмір застави, який він отримав від друзів та родичів.

Захисник зазначив, що усі речі та документи, що мають значення для кримінального провадження перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення; обвинувачений ОСОБА_1 позбавлений можливості спілкуватися зі свідком ОСОБА_3 та жодним чином не може вплинути на його показання у зв`язку з його розшуком, не перешкоджав та не має на меті перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, не вчиняв та не має на меті вчинити інше кримінальне правопорушення. Тож вважає, що будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні.

Захисник наголосив, що судове провадження триває вже майже чотири роки, а увесь цей час обвинувачений належним чином виконує покладені на нього ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язки, зокрема, з`являється за кожним викликом до суду, жодного порушення з його боку не зафіксовано.

До того ж, рішенням Вищої ради правосуддя від 4 травня 2018 року тимчасово відсторонено суддю ОСОБА_1 від здійснення правосуддя до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження. Ухвалюючи таке рішення, Вища рада правосуддя врахувала, в тому числі, і ризики, на які посилалася сторона обвинувачення ще у 2016 році під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави. Отже, на думку захисника, враховуючи застосування до ОСОБА_1 такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, відпала потреба у подальшому застосуванні іншого заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжного заходу у виді застави.

Крім того, захисник зауважив, що батьки обвинуваченого ОСОБА_1 є особами похилого віку, мають статус внутрішньо переміщених осіб, тож на даний час проживають у місті Харкові, у зв`язку з чим він надає їм фінансову допомогу, а також обвинувачений неодноразово відсторонювався від посади у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а тому не отримував доплати до посадового окладу судді.

Обвинувачений і його захисник підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Вивчивши клопотання захисника, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

15.02.2016 р. ФОП ОСОБА_4 , на виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 12.02.2016 р. було внесено заставу за ОСОБА_1 у розмірі 68 900 грн. на депозитний рахунок суду.

Обґрунтовуючи клопотання про скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , захисник посилається на значну тривалість судового розгляду та у зв`язку з цим, необхідності повернення застави ФОП ОСОБА_4 , який отримав грошові кошти для застави у друзів та родичів, при цьому жодних відомостей про причини нагальної необхідності повернення коштів цим особам, підтверджених відповідними доказами, захисник не навів.

З доданої до клопотання захисника копії ухвали про застосування запобіжного заходу вбачається, що слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, врахувавши, зокрема, доведеність прокурором наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також визначені ст. 178 КПК України обставини, такі як: вагомість наявних доказів про вчинення правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винуватим, стан його здоров`я, психологічний стан, міцність соціальних зв`язків за місцем його постійного проживання, його репутацію та майновий стан.

Суд вважає, що визначений ухвалою слідчого судді від 12.02.2016 р. запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 68 900 грн., з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , не вступає в суперечність з гарантією, передбаченою п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. А тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п.70).

Той факт, що обвинувачений виконував покладені на нього ухвалою суду певні обов`язки та сумлінно продовжує виконувати загальні обов`язки, що покладаються у кримінальному провадженні згідно з процесуальним законом (ч. 7 ст. 42 КПК України) лише свідчить про те, що обраний йому запобіжний захід є достатнім та дієвим, а не є, на думку захисника, свідченням безпідставності застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Слід звернути увагу, що внесення застави за ухвалою суду було правом ФОП ОСОБА_4 , яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу.

Посилання захисника на наявність у батьків обвинуваченого статусу внутрішньо переміщених осіб, наявності у обвинуваченого соціальних зв`язків, постійної роботи, місця проживання і повнолітньої доньки на утриманні, а також факту відсторонення обвинуваченого від здійснення правосуддя за рішенням Вищої ради правосуддя не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з необґрунтованістю застосованого запобіжного заходу та необхідністю повернення застави ФОП ОСОБА_4 .

З огляду на викладене суд не знаходить достатніх підстав та переконливих аргументів для скасування запобіжного заходу чи його зміни.

Обвинуваченим ОСОБА_1 було подане усне клопотання, яке було доповнено захисником Пироженком О.С. про витребування роздруківки відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань по руху кримінальних проваджень № 42015000000000418 від 18 березня 2015 року та № 42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року. Дане клопотання обґрунтовано необхідністю з`ясування факту внесення відомостей до ЄРДР щодо прокурорів Столярчука Ю.В., Холодницького Н.І., Матіоса А.В. з метою підтвердження або спростування їх процесуального статусу у цих кримінальних провадженнях.

Прокурор Скибенко О.І. заперечував проти задоволення даного клопотання, при цьому зазначив, що діючим законодавством передбачена лише можливість отримання інформації з ЄРДР у вигляді відповідного витягу, а можливість отримання відомостей у іншій формі не передбачена законодавством.

Вивчивши усне клопотання сторони захисту, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає, що розглядав аналогічне за змістом клопотання сторони захисту, за результатами якого було постановлено ухвалу від 24.02.20 р. про відмову в його задоволенні. Додатково до зроблених висновків в ухвалі від 24.02.20 р., суд зазначає, що інформаційне наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень, а наявність або відсутність у ЄРДР інформації саме по собі не впливає на прийняті процесуальні рішення, на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин, у тому числі не впливає на повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні.

Внесення інформації до Реєстру є передбаченим законом фіксуванням комплексу вчинених у кримінальному провадженні процесуальних дій - офіційного пред`явлення особі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, а також подальшого руху справи на стадії судового розгляду з метою розрахунку показників, пов`язаних з результатами розслідування і розкриття кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення цього клопотання, при цьому зазначає, що повноваження зазначених стороною захисту прокурорів буде перевірятися під час надання оригіналів процесуальних документів.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 314-316, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 368, ч.3 ст. 368 КК України у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41) на 10 березня 2020 року на 16 годину 30 хвилин.

Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально у складі трьох суддів.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Відмовити в задоволенні поданих в порядку ч.2 ст. 303 КПК України захисником Пироженко О.С. скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора. Долучити до матеріалів кримінального провадження подані скарги з додатками та надати оцінку висловленим доводам у скаргах на відповідній стадії кримінального провадження.

Залучити до матеріалів кримінального провадження наступні письмові заперечення захисника Пироженко О.С.:

-на ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку (службовому кабінеті, автомобілі, за місцем реєстрації, за місцем фактичного проживання).

Клопотання захисника Пироженко О.С. про виклик для допиту свідків долучити до матеріалів справи. Питання про виклик конкретного свідка вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі даному свідку і які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Клопотання прокурора Скибенко О.І. про виклик для допиту свідків долучити до матеріалів справи. Питання про виклик конкретного свідка вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі даному свідку і які підлягають доказуванню під час кримінального провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Пироженко О.С. про скасування запобіжного заходу.

Відмовити в задоволенні усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , яке було доповнено захисником Пироженко О.С. про витребування роздруківки відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань по руху кримінальних проваджень № 42015000000000418 від 18 березня 2015 року та № 42015051110000059 від 31 жовтня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Задорожна Л.І.

Федоров О.В.