Документ № 88155393

Справа № 991/1195/20

Провадження №11-сс/991/175/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Мельник Д. М., прокурор Макар О. І.,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Матяш Тетяни Валеріївни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 про продовження строку домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).

2.14.08.2019 ОСОБА_1 був затриманий та в подальшому до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався. В останнє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.12.2019 строк дії тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 було продовжено до 14.02.2020 із визначенням застави у розмірі 1 041 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 999 761 гривень.

3.30.01.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду змінила запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та застосувала до підозрюваного ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт (до 14.02.2020).

4.07.02.2020 прокурор подав до слідчого судді клопотання про продовження строку домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло.

5.13.02.2020 слідчий суддя продовжив підозрюваному ОСОБА_1 строк домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло та 25.02.2020 виправив описку, допущену в частині покладення процесуальних обов`язків.

6.18.02.2020 захисник Матяш Т. В. подала на вказану ухвалу апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 (з врахуванням ухвали від 25.02.2020 про виправлення описки): (1) задоволено клопотання прокурора; (2) підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на два місяці (тобто до 13.04.2020 включно); (3) продовжено на два місяці (тобто до 13.04.2020) строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, а саме: 1) цілодобово не залишати місце постійного проживання (квартиру АДРЕСА_1 ), без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 3) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.

8.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК), а саме: 1) переховуватися від органу досудового розслідування чи суду; 2) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного; (3) зазначений прокурором у клопотанні ризик знищити, спотворити або приховувати будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, втратив свою актуальність; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово з покладенням відповідних обов`язків, не зможе забезпечити можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

9.В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про проводження строку домашнього арешту та про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді нічного домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю.

10.Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник зазначила, що: (1) стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Зокрема, (а) в обґрунтування відсутності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду захисник посилалась на такі обставини: 1) паспорт для виїзду за кордон здано на зберігання слідчим у цьому кримінальному провадженні; 2) ОСОБА_1 перебуває у першому та другому санкційних списках Російської Федерації; 3) в Україні функціонує система контролю осіб, які перетинають кордон, «Аркан», що унеможливлює перетин кордону особами, стосовно яких застосовано запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.(б) В обґрунтування відсутності ризику впливу на свідків захисник зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як основні свідки у провадженні є можливо агентами СБУ та НАБУ, тому підозрюваний не може на них впливати; (2) прокурором не доведено наявності законної мети та підстав для застосування запобіжного заходу; (3) стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотання прокурора. Обґрунтування застосування запобіжного заходу лише тяжкістю покарання не відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та принципу верховенства права. Всі ризики, зазначені прокурором, можливо нівелювати застосуванням до ОСОБА_1 запобіжного заходу в вигляді нічного домашнього арешту із застосуванням засобу електронного контролю.

11.Також в апеляційній скарзі захисник наводить дані щодо особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_1 .

Позиція учасників провадження

12.Захисник Матяш Т. В. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу. Підозрюваний ОСОБА_1 додатково зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту позбавляє його можливості працевлаштуватися.

13.Прокурор Макар О. І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

14.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити чи були законні підстави для продовження строку домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.

15.Суд на це питання надає ствердну відповідь з мотивів, викладених нижче.

16.Строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК (частина 6 статті 181 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (частина 4 статті 199 КПК). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (частини 3 та 5 статті 199 КПК).

17.В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

18.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).Отже, для обґрунтування відповіді, які Суд зафіксував вище у пункті 15 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) чи продовжують існувати ризики, які були заявлені прокурором, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа

19.За версією сторони обвинувачення, 08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

20.08.08.2019 через посередника ОСОБА_5 підозрюваний ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 отримали першу частину грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США.

21.Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 вимагав від ОСОБА_4 - представника ТОВ «Фірма «Катран-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25 /3 , яка входить до меж території охоронюваної (буферної зони) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

22.14.08.2019 після отримання другої частини коштів за вплив на суддів Верховного Суду в розмірі 30 000 доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 000 доларів США, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було затримано.

23.Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК - одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

24.Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння. В апеляційній скарзі захисник не ставить під сумнів обґрунтованість підозри та кваліфікацію діяння, тому в цій частині оскаржувана ухвала слідчого судді не перевіряється Судом.

(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

25.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1, 3 частини 1 статті 177 КПК).

26.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

27.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

28.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1

29.Слідчим суддею встановлено наявність двох ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК: 1) переховування від органів досудового розслідування чи суду; 2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні.

Щодо продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

30.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

31.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).

32.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

33.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

34.Ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю тощо. У цьому контексті Суд бере до уваги, що 06.08.2019 ОСОБА_1 у бесіді з ОСОБА_3 розповідав йому як надавав рекомендації народному депутату України припинити ходити на допити за викликами слідчих, користуючись депутатським імунітетом, також розповідав про те як він особисто приблизно півроку ухилявся від викликів слідчих по двом кримінальним справам, в тому числі відмовляючи на їх виклики в грубій нецензурній формі (том 2 а. с. 60). Таким чином, особисті якості ОСОБА_1 , його моральні принципи, досвід поведінки в умовах ймовірності притягнення до кримінальної відповідальності, демонструють схильність до ігнорування приписів кримінального процесуального законодавства, високий ризик ухилення від слідства та суду.

35.Суд погоджується також з висновками слідчого судді, який окрім врахування тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , врахував наявність у нього тісних соціальних зв`язків із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

36.У клопотанні прокурора вказаний ризик також обґрунтовується серед іншого, можливістю вибути на територію Російської Федерації чи тимчасово окуповану територію України, оскільки зі слів останнього отримав пропозицію посади міністра в ній. Також близькі особи ОСОБА_1 - ОСОБА_8 є власником квартири у Донецьку. Заперечення захисту щодо цього полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 включений до санкційного списку Російської Федерації, тому виїзд для нього на територію Російської Федерації чи тимчасово окупованої території України неможливий. Вказані аргументи захисту Суд відхиляє, оскільки за змістом введені обмеження не передбачають заборони перетину кордону з Російською Федерацією, а пов`язані із застосуванням спеціальних економічних заходів.

37.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо продовження існування ризику незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні

38.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного.

39.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

40.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

41.Слід погодитись також із висновками слідчого судді, що ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану є рідною сестрою ОСОБА_2 (том 2 а. с. 200-208).

42.Крім того, Суд звертає особливу увагу на висловлення підозрюваним ОСОБА_1 намірів вбити свідка та заявника у цьому провадженні - ОСОБА_3 - через те, що останній попросив іншого свідка ОСОБА_10 при передачі йому грошової суми (неправомірної вигоди) надати для фотографування своє службове посвідчення (протокол допиту свідка ОСОБА_10 - том 1 а. с. 229). Вказану обставину Суд оцінює як досить вірогідну загрозу впливу на свідків та іншого підозрюваного.

43.Протоколом огляду речей і документів від 15.08.2019, а саме блокноту ОСОБА_1 , вилученого під час обшуку (том 2 а. с. 46-48), протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 15.08.2019, вилученого під час його затримання 14.08.2019 (том 1 а. с. 1-95), встановлено наявність зв`язків та контактів ОСОБА_1 із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня, парламенту, уряду, іншими заможними та впливовими особами, що також дає йому можливість здійснювати тиск на свідків.

44.Зазначені вище соціальні зв`язки підозрюваного, а також зміст його розмов, ще більше утверджують Суд у правильності висновку слідчого судді про існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

45. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, зареєстроване місце проживання у місті Донецьку, проживає у місті Києві. Одружений, має трьох дітей, 2000, 2001 та 2006 року народження (том 3 а. с. 177-180).

46.З 2017 року по серпень 2019 року обіймав посаду заступника міністра, раніше радника міністра, народного депутата України шостого скликання Верховної Ради України, заступника голови Донецької державної обласної адміністрації, помічника-консультанта народного депутата України, заступника голови Кіровської районної міста Макіївки, секретаря Макіївського міського комітету Соціалістичної партії України.

47. ОСОБА_1 має відзнаки та нагороди (том 3 а. с. 187-189).

48.Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

49.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава (частина 1 статті 176 КПК).

50.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж цілодобовий домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

51.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.

52.Підозрюваний ОСОБА_1 , зазначаючи про неможливість влаштуватись на роботу внаслідок застосування до нього цілодобового домашнього арешту, не навів відомості про конкретне потенційне місце роботи. Крім цього, Суд враховує, що можливе дистанційне працевлаштування та виконання роботи. З цих підстав Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту.

53.Крім цього, Суд звертає увагу, що адвокат шляхом апеляційного оскарження фактично ставить питання про зміну запобіжного заходу. Зазначене суперечить призначенню інституту перегляду судових рішень суду першої інстанції, в тому числі слідчих суддів. У зв`язку із цим, доводи захисника, що ґрунтуються на фактах, які виникли після прийняття оскаржуваної ували слідчого судді, Суд відхиляє.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

54.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

55.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

56.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).

57.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, що може бути підставою для застосування (продовження строку) запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту.

58.З огляду на встановлені та описані вище обставини, а саме: (1) наявність обґрунтованої підозри та (2) продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні прокурора.

59.Завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням від 07.02.2020, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово покидати житло.

60.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника має бути залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.

61.Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 196, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 про продовження строку домашнього арешту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька