- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Прокурор : Козачина С.С.
Справа № 991/2070/20
Провадження1-кс/991/2115/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора Козачини С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 357 КК України
ВСТАНОВИЛА:
10 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання подане стосовно майна, а саме грошових коштів ТОВ «Золотой Мандарин Ойл»(код ЄДРПОУ 23705915) які у безготівковій формі знаходяться на рахунках відкритих у Печерській філії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 300711) та ПАТ «Акціонерний Банк Південний»(МФО 328209); цінних паперів, які обліковуються на рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» №054908 у депозитарній установі ПАТ «Укрсоцрбанк» (код ЄДОПОУ 00039019).
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
У клопотанні зазначається, що групою осіб, наділених можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» (код ЄДРПОУ 23705915), розроблено протиправну схему щодо заволодіння та легалізації грошових коштів з державного бюджету в особливо великому розмірі шляхом створення видимих правових підстав для звернення до ЄСПЛ із заявою про нібито невиконання органами державної виконавчої служби України вказаного рішення (від 21.04.2009) та ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207 в частині стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 24 627,097 тонн мазуту марки М-100 вартістю 54 179 613,40 грн. Згідно пункту 4 примітки до статті 364 КК України, це є тяжкими наслідками.
Детектив зазначає, що ці особи достовірно знали про набуття ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на підставі рішення господарського суду м. Києві від 21.04.2009 у справі № 41/207 права власності на 24 627,097 тонн мазуту марки М-100, внаслідок перерахування 09.07.2008 на користь ТОВ «ТД «Ресурси» грошових коштів за договором поставки від 04.07.2008 № 27/05м на загальну суму 38 172 000,65 грн., попередньо отриманих від ПАТ «Родовід Банк» 09.07.2008 у вигляді кредиту внаслідок вчинення на той час директором ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч.1 ст. 366 КК України, на початку 2013 року.
Досудовим слідством встановлено, що всупереч принципу бюджетної економії, а також низки постанов Кабінету Міністрів України, якими визначалися питання мирного врегулювання спорів Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) за заявами проти України шляхом укладення сторонами відповідних угод, а не односторонніх декларацій (від 07.03.2007 № 408, від 31.05.2006 № 784, від 29.04.2004 № 553, від 05.08.2003 № 1198), Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини ОСОБА_2 без вчинення жодних дій щодо з`ясування обставин виникнення спору між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», наявності встановлених судами фактів зарахування однорідних зустрічних вимог між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго» внаслідок зберігання мазуту марки М-100 вказаної кількості, всупереч інтересам служби, 22.07.2015 прийнято в інтересах ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» декларацію про мирне врегулювання спору, за результатами розгляду та затвердження якої ЄСПЛ 22.02.2016 та 24.02.2016 Міністерством юстиції України через Державну казначейську службу України перераховано на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613, 40 грн., які у повному обсязі вже через декілька днів (до 01.03.2016) перераховані особами, наділеними можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», на користь іншої підконтрольної їм юридичної особи із ознаками фіктивності ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а надалі із рахунку останнього - на користь ТОВ «Пасифік Сін» (код ЄДРПОУ 39109162 - 24 млн грн) та ТОВ «Стандарт Оптторг» (код ЄДРПОУ 40038071 - 30 млн грн.).
Відповідно до висновку експерта від 10.12.2019 № 157/7 сума завданої матеріальної шкоди (збитків) держави в особі Мінісиерства Юстиції України (ЄДРПОУ 00015622), 01001, м Київ, вул. Городецького, 13, у зв`язку з виконанням рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2015 № 63403/13, яким зобов`язано Уряд України сплатити кошти, присуджені ТОВ «Злотой Мандарин Ойл» (ЄДРПОУ 23705915) ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009, якою змінено спосіб виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 у справі 41/207 документально підтверджується у розмірі 54 179 613,40 грн.
Обґрунтування клопотання
Прокурор зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні ряду осіб, які мали вирішальний вплив на діяльність, представляли інтереси в підприємствах установах організаціях та вчиняли дії від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.
Необхідність накладення арешту прокурор обґрунтовує з тим, що у випадку притягнення до відповідальності вказаних осіб судом може бути прийнято рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Тому, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) , просить накласти арешт на майно (рахунки) ТОВ «Золотой мандарин Ойл» для запобігання можливості його відчуження.
Прокурор, відповідно до вимог статті 172 ч.2 КПК України просив розглянути клопотання без повідомлення власника майна, а саме підозрюваних та представника юридичної особи ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» щодо якої здійснюється провадження з метою забезпечення арешту майна.
Доводи сторін.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про арешт майна, та просив задовольнити його у повному обсязі. Додатково пояснив, що станом на теперішній час в ТОВ «Золотой мандарин Ойл» є два діючи рахунки, які перебувають філії АТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711) у ПАТ «Акціонерний Банк «Південний» (МФО 328209). Інші рахунки закриті. Інформації про кількість цінних паперів які обліковуються на рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» у депозитарній установі ПАТ «Укрсоцбанк» немає. Однак, згідно злочинної схеми, грошові кошти, які надійшли від мирного врегулювання спору, повинні бути у цінних паперах у депозитарній установі ПАТ «Укрсоцбанк» .
Представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» в особі директора ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, був належним чином повідомлений, причину неявки до суду не повідомив що відповідно до статті 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотивація суду
Слідча суддя розглянула матеріали клопотання, а також заслухала доводи сторін.
Слідча суддя вирішує питання про виклик і повідомлення представника власника майна.
Прокурор у клопотанні зазначає, що на думку органу досудового розслідування у зв`язку забезпеченням арешту майна , судовий розгляд доцільно проводити без виклику підозрюваних та інших власників майна у володінні яких вони знаходяться.
Втім, у матеріалах справи не наводиться обґрунтування, чому це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Слідча суддя вказує на те, що арешт майна можливо забезпечити, а ризик неможливості його накладення не доведено.
З огляду на вказане, слідча суддя зауважує, що відповідно до вимог статті 172 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня надходження до суду, за участь слідчого/прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Прокурором не вказано вагомих та достатніх підстав, які б свідчили про реальну загрозу зміни або знищення речей та документів і необхідність розгляду клопотання без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Тому, відповідно до положень ст. 172 КПК України, після отримання клопотання слідчим суддею здійснено судовий виклик представника особи, у володінні якої знаходяться зазначені у клопотанні речі та документи, а також прокурора, який звернувся з клопотанням.
З матеріалів клопотання можна встановити, що в ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» відкрито наступні рахунки у банківських установах: 1) Печерській філії АТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711) № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ; 2)ПАТ «Акціонерний Банк «Південний» (МФО 328209) № НОМЕР_3 . Крім того, ТОВ «Золотой мандарин Ойл» має банківський рахунок у цінних паперах у АТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) № 054908. Вказані рахунки на даний час є діючими.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:
1)Правова підстава для арешту майна.
2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб.
Правова підстава для арешту майна
10 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП Козачини С.С. , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 про арешт майна. Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, тому слідча судді розгляне клопотання по суті.
Арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України). У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше(ч.6 статті 170 КПК України).
При цьому за ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Частиною 10 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, визначено статтею 642 КПК України. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи (ч. 1 ст. 642 КПК України). Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (ч. 2 ст. 642 КПК України).
22.01.2020 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.5 ст. 191 КК України. Вказані особи представляли інтереси в підприємствах установах організаціях та вчиняли дії від імені ТОВ «Золотой мандарин Ойл».
Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Санкція ч.3 статті 209КК України передбачено покарання у виді позбавлення воля на строк від восьми до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Вказані особи підозрюються у вчинені особливо тяжких злочинів із завданням шкоди в особливо великих розмірах та у складі організованої групи. Слідча суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд може задовольнити цивільний позов з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Підставою для застосування арешту безготівкових коштів може стати цивільний позов, оскільки безготівкові кошти є майном, яке може бути використане для відшкодування завданої шкоди. Також, ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (третьою особою). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
Оскільки у випадку притягнення до відповідальності підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які представляли інтереси і підприємствах, установах та організаціях та вчиняли дії від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», судом може бути прийнято рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.
Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди).
Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Іншими словами, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які представляли інтереси і підприємствах, установах та організаціях та вчиняли дії від імені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів 22 січня 2020 року. Матеріали клопотання (зокрема, витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру, висновок судово-економічної експертизи) вказують на можливу причетність вказаних осіб до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідча суддя переконана в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 могли вчинити злочини, у яких підозрюються.
З матеріалів клопотання вбачається, що сума завданої матеріальної шкоди (збитків) державі у зв`язку з виконанням рішення Європейського суду з прав людини, яким зобов`язано Уряд України сплатити кошти, присуджені ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» підтверджується у розмірі 54 179 613,40 грн, тобто шкода дійсно була завдана і сторона обвинувачення спромоглася це довести поза розумним сумнівом.
Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.
Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб
Прокурор просить про арешт майна із забороною відчужувати та розпоряджатися майном.
На цьому етапі слідча суддя оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Подальша оцінка обставин щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди може здійснюватись
при винесенні вироку.
З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, є пропорційним втручанням у права власника майна (третьої особи) та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора Казачини Сергія Сергійовича про арешт майна в рамках кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 357 КК України - задовольнити.
1. Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» (код ЄДРПОУ 23705915) які у безготівковій формі знаходяться на рахунках:
- №№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відкритих у Печерській філії АТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711);
-№ НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Акціонерний Банк «Південний» (МФО 328209).
2. Заборонити розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках:
-№№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відкритих у Печерській філії АТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711);
-№ НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Акціонерний Банк «Південний» (МФО 328209) та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на такі рахунки, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету.
3. Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на рахунки
-№№ НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відкритих у Печерській філії АТ КБ «Приватбанк» (МФО 300711);
-№ НОМЕР_3 відкритому у ПАТ «Акціонерний Банк «Південний» (МФО 328209), та які вже знаходяться на таких рахунках, за винятком видаткових операцій підприємства щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету.
4. Накласти арешт у вигляді заборони відчуження та розпоряджання на цінні папери які обліковуються на рахунку ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» (код ЄДРПОУ 23705915) № НОМЕР_4 у депозитарній установі ПАТ «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019).
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя К.Ю.Широка.