Документ № 88370932

Дата засідання: 18/03/2020
Дата винесення рішення: 18/03/2020
Справа №: 991/1114/20
Провадження №: 52017000000000636
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.

Справа № 991/1114/20

Провадження1-кс/991/1133/20

УХВАЛА

18 березня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Семака І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1.,

захисника Федура А.А., Янченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про звернення застави в дохід держави і застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі,

у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому прокурор просить про звернення в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України коштів у сумі 70 001 240,00 гривень, внесених ІНФОРМАЦІЯ_1 на рахунок Вищого антикорупційного суду, як заставу за підозрюваного ОСОБА_1., застосовану на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, та застосування до підозрюваного ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 76 598 982,00 гривень.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_1. створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_2., який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3., ОСОБА_4. - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_1. визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов'язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5., його заступник ОСОБА_6., в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7., старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8., державні інспектори ОСОБА_9., ОСОБА_10., а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11.

Вказаній структурній частині ОСОБА_1. визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_2., ОСОБА_3. та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_1. використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9., ОСОБА_10. відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040,72 грн.

26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1. у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1., вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою на адресу його проживання.

27.11.2019 при встановлені місцезнаходження ОСОБА_1., йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 70 001 240 гривень.

Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_1., у разі внесення застави, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1. у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

02.12.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 за підозрюваного ОСОБА_1. внесено заставу у сумі 70 001 240 гривень, на підставі чого останнього звільнено з-під варти та застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020, строк дії процесуальних обов'язків, покладених на ОСОБА_1. в повному обсязі продовжено до 23.03.2020.

Постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінального провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до шести місяців, тобто до 26.05.2020.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1. має паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, виданий ІНФОРМАЦІЯ_3, який перебуває у володінні останнього.

На підставі вказаного, прокурор зазначає, що у зв'язку із порушенням покладеного на підозрюваного ОСОБА_1. обов'язку щодо здачі на зберігання документів, що дають право виїзду та в'їзду в Україну, останнім не здано вищезазначений паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, а отже у прокурора наявні правові підстави для звернення до суду із клопотанням про звернення застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_1., у дохід держави.

Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК України, після отримання клопотання, слідчим суддею здійснено судовим виклик учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Просив задовольнити в повному обсязі. Додатково пояснив, що у зв'язку з приховуванням ОСОБА_1. паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2, який надає останньому право вільного виїзду за межі території України, підозрюваним порушено покладені на нього слідчим суддею процесуальні обов'язки, а отже наявні підстави для звернення застави в дохід держави. Крім того, на теперішній час досудове розслідування триває та для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави з визначенням її розміру у сумі 76 598 982,00 гривень. На підтвердження своїх доводів посилався на те, що до матеріалів клопотання долучені документи, які підтверджують, що за два тижні до обрання запобіжного заходу та покладання обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, ОСОБА_1. звертався до банківської установи, де в анкеті клієнта, на підтвердження встановлення особи заявника, зазначений паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2. Це у свою чергу, на думку прокурора є підтвердженням того, що ОСОБА_1. володів паспортом, проте не здав його на виконання ухвали суду. Крім того, посилався на документи, які подавав ОСОБА_1. для відмови у продовженні покладених обов'язків на підставі ухвали суду, та зазначив, що виїзд до Греції та Ізраїлю, не можливо здійснити, якби ОСОБА_1. не мав у наявності паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки паспорт громадянина України для виїзду за кордон було здано до міграційної служби.

Додатково прокурором долучено копію протоколу допиту свідка ОСОБА_13., відповідно до якого, останньою завірялися копії паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_1 на початку та влітку 2018 року.

Захисники заперечували проти задоволення клопотання. Подали письмові заперечення та додатково пояснили, що з часу покладання на ОСОБА_1. процесуальних обов'язків, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, останній належним чином їх виконує. Порушень з його боку не було. Під час проведення слідчих дій за участю ОСОБА_1., детективами Національного бюро не встановлювався факт наявності або відсутності у нього паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2, однак даний паспорт був втрачений його власником, у зв'язку з чим паспорт було скасовано ще до часу затримання та застосування запобіжного заходу. На підтвердження зазначеного надали довідку, видану ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того зауважили, що документи, на які посилається сторона обвинувачення, як підтвердження факту існування паспорта, не можуть братися слідчим суддею до уваги, оскільки: надані без офіційного перекладу на державну мову, отримані у відповідь на запит не уповноваженої особи у кримінальному провадженні, відповідь надана не компетентним органом, який наділений правом виконання запитів про міжнародно-правову допомогу. Анкета клієнта не містить печатки банківської установи, прізвище і посаду працівника банку відповідальної за прийом анкети, підпис в графі клієнта не схожий на підпис ОСОБА_1. Також просили врахувати ту обставину, що паспорт було втрачено за кордоном ще восени 2019 року, що обґрунтовано ставить під сумнів взагалі достовірність цієї анкети, як на доказ того, що підозрюваний за два тижні до обрання запобіжного заходу міг використовувати паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2.

Все це вказує, що документи отримані з порушенням встановленого кримінальним процесуальним кодексом порядку, а отже є недопустимими доказами у кримінальному провадженні.

Також захисники посилалися на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 26 січня 2020 року, оскільки його було продовжено не уповноваженою на те особою - Генеральним прокурором, а не слідчим суддею, як того вимагає чинне законодавство.

Крім вищевказаного, захисники зазначили, що у клопотанні прокурора не вірно зазначено заставодавця, оскільки ним є не ІНФОРМАЦІЯ_4.

З огляду на викладене просили відмовити у задоволенні клопотання.

Наостанок повідомили, що вже після обрання запобіжного заходу у квартирі, де мешкає підозрюваний, проводився у черговий раз обшук, проте ніякого документа, у тому числі паспорта ІНФОРМАЦІЯ_2, відшукано не було, що в черговий раз свідчить про безпідставність поданого клопотання. Вважають, що це штучно створений привід після гучних заяв Генерального прокурора через нібито порушений режим використання електронного засобу контролю з боку підозрюваного, що не підтвердилося з часом відповідними перевірками.

Підозрюваний підтримав позицію захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки покладені на нього обов'язки не порушує.

Представники ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. До початку засідання подали письмові пояснення, відповідно до яких, товариство не виступає заставодавцем у вказаному кримінальному провадженні. На виконання кредитного договору, товариством було перераховано грошові кошти в сумі 70 001 240 гривень у безготівковій формі за реквізитами, визначеними ОСОБА_12. у заявці на отримання грошових коштів.

ОСОБА_12. у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином. Подала письмові пояснення, у яких зазначила, що з ухвалою суду, якою на ОСОБА_1. покладено процесуальні обов'язки вона не знайомилася, процесуальні обов'язки, які покладені на ОСОБА_1, їй не роз'яснювалися. Просила відмовити в задоволенні клопотання.

За клопотанням сторони захисту, в частині оголошення персональних даних відповідно до вимог ст. 27 КПК України, судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_1. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України

27.11.2019 ОСОБА_1. затримано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

04.12.2019 ОСОБА_1. до Головного управління ДМС України в Одеській області здано паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

07.12.2019 уповноваженою службовою особою Шевченківського ВП ГУНП в Одеській області складено протокол про застосування електронного засобу контролю у відношенні підозрюваного ОСОБА_1.

22.01.2018 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1. видано паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч. 8 та ч. 9 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Відповідно п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

В'їзд в Україну та виїзд з України іноземцями здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено безвізовий режим.

Підставою для звернення застави в дохід Держави відповідно до клопотання прокурора є саме не виконання обов'язку ОСОБА_1., щодо здачі до уповноваженого органу паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2, який надає йому право виїзду з України.

Однак на спростування зазначеного стороною захисту у судовому засіданні надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2020 про те, що закордонний паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований на ім'я ОСОБА_1, за номером НОМЕР_1, було скасовано відділом з питань реєстрації та міграції населення ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оцінюючи наданий доказ, слідчий суддя виходить з наступного

У довідці не зазначено дати, коли вищевказаний паспорт був скасований компетентним органом - до постановлення ухвали, якою на ОСОБА_1. покладено процесуальний обов'язок здати документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, тобто до 29.11.2019, або після такої дати. У судовому засіданні прокурор також не зміг надати такі відомості. Крім того, прокурор не зміг довести, що після оголошення ухвали слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, якою ОСОБА_1. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 70 001 240 гривень та покладенням обов'язку здати інший документ для в'їзду в Україну та виїзду з України, ОСОБА_1. мав у наявності паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, використав його будь-де або його було відшукано у місці проживання підозрюваного. Тому, керуючись принципом змагальності та презумпції невинуватості, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення факту порушення ОСОБА_1. покладеного на нього обов'язку.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно документів, на які посилається прокурор при обґрунтовані свого клопотання - відсутність офіційного перекладу, відсутність гербової печатки, звернення не уповноваженої особи та відповідь некомпетентного органу, що вказує на недопустимість доказів, а тому вони не можуть бути враховані слідчим суддею, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про звернення застави в дохід держави. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо дотримання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та відмову в задоволенні клопотання про звернення застави.

У той же час, суд критично ставиться до анкети клієнта від 11 листопада 2019 заповненої у м. Одеса, як на підтвердження використання паспорта за два тижні до затримання та обрання запобіжного заходу і як доказу порушення покладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду обов'язку. Так, вказана анкета на відміну від інших анкет за інші роки, що містяться у клопотанні прокурора, не містить печатки банківської установи, посадової особи, яка приймала анкету. Поєднуючи це з твердженнями підозрюваного, що підпис у анкеті не його, що не можливо у межах даного судового засідання не підтвердити, не спростувати, але дозволяє у сукупності з іншими доказами, такими як: довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування паспорта, пояснення щодо втрати документа, відсутність відомостей про те, що цей паспорт використовувався у 2019 році для перетину державного кордону України, - не приймати його до уваги, як непрямого доказу, який би у сукупності з іншими доказами міг доводити використання паспорта ІНФОРМАЦІЯ_2 вже після покладеного обов'язку і його порушення.

Всі інші докази подані стороною обвинувачення стосуються інших паспортів, які втратили чинність ще до оголошення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду 29.11.2019, а тому не можуть свідчити про невиконання покладеного обов'язку.

Також суд критично ставиться до зауважень сторони обвинувачення, що підозрюваний повинен був повідомити про неможливість виконання обов'язку, через втрату паспорта ІНФОРМАЦІЯ_2. Такий обов'язок, як повідомляти про втрату паспорта або іншого документа не було покладено в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду 29.11.2019, а тому не є порушенням обов'язків у зв'язку із невиконанням якого повинна бути стягнена заставу у дохід держави.

Враховуючи все наведене, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що ОСОБА_1. порушив обов'язок визначений в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 29 листопада 2019 року в частині здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

З приводу заперечень сторони захисту, щодо неможливості розгляду клопотання у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне

В силу вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Порядок продовження строку досудового розслідування на підставі ухвалою слідчого судді, визначений ст. 294, 295-1 КПК України, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію змін (з 16.03.2018).

Оскільки, відомості про кримінальне провадження № 52017000000000636 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування 26.09.2017, на нього поширюються порядок продовження строку досудового розслідування, який діяв на час початку розслідування, а саме: строк досудового розслідування до шести місяців продовжується керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником. А тому, підстав вважати, що станом на день розгляду клопотання строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 закінчився, немає.

Керуючись статтями: 107, 176-178, 182, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про звернення застави в дохід держави і застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі, по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення

Слідчий суддя С. М. Мойсак