- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Надточиєва А.П.
Справа № 991/2479/20
Провадження1-кс/991/2528/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря судового засідання Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Надточиєвої Анни Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 22015000000000323 від 20.10.2015,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Надточиєвої А. П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, накладеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020 у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015 на нерухоме та рухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1
1.1.Клопотання обґрунтовується тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду під час перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 про арешт майна ОСОБА_1 було встановлено факт відсутності цивільного позову у кримінальному провадженні як на час розгляду клопотання детектива про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову, так і на час розгляду цього клопотання слідчим суддею та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Адвокат вважає, що оскільки Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 03.03.2020 послалася на норми ЦПК України щодо можливості забезпечення цивільного позову до його подання, то підлягають застосуванню і правила ЦПК України щодо форми і змісту такої заяви та строків її подання.
1.2.Заявник просить скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 1412337200:01:004:0675, Ѕ частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , Ѕ частину автомобіля BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , Ѕ частину автомобіля MERSEDES-BENZ GLE450, д.н.з. НОМЕР_2 .
2.В судове засідання учасники не з`явились. Адвокат подала заяву про розгляд клопотання без її та підозрюваного участі, клопотання підтримала, просила його задовольнити. Детектив в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні ( ч. 4 ст. 107 КПК України).
3.Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.1.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, в яких допускається арешт майна:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3.3.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 у справі № 991/630/20 задоволене клопотання детектива НАБУ та накладений арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 : земельну ділянку, кадастровий номер 1412337200:01:004:0675 та автомобіль MERSEDES-BENZ GLE450, д.н.з. НОМЕР_2 . Крім того, накладений арешт на майно, яке знаходиться у власності його дружини, а саме на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , автомобіль BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 .
За результатами апеляційного перегляду ця ухвала була скасована Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та 03.03.2020 постановлена нова ухвала, якою клопотання детектива про арешт майна задоволене частково, накладений арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , а саме земельну ділянку, кадастровий номер 1412337200:01:004:0675, а також на його частину майна у спільній сумісній власності подружжя: Ѕ частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3, Ѕ частину автомобіля BMW Х3, д.н.з. НОМЕР_1 , Ѕ частину автомобіля MERSEDES-BENZ GLE450, д.н.з. НОМЕР_2 .
Із вказаних ухвал вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015, я якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Метою арешту визначено відшкодування заподіяної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).
3.4.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, …, інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).
3.5.Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах.
3.6.Отже, зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя доходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України. Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.7.Так, в поданому клопотанні заявник вказує на необґрунтованість арешту майна ОСОБА_1 , посилаючись на те, що кримінальне процесуальне законодавство не дозволяє накладати арешт на майно для забезпечення цивільного позову, який ще не поданий. Водночас зміст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду свідчить, що перегляд ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 у справі № 991/630/20 здійснювався за апеляційною скаргою захисника адвоката Надточиєвої А. П., яка також є заявником клопотання про скасування арешту у цій справі. Так, як слідує із змісту ухвали від 03.03.2020, одним із доводів її апеляційної скарги було саме посилання на необґрунтованість накладення арешту у зв`язку з неможливістю накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову, який ще не поданий.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду, переглядаючи ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2020 про накладення арешту на майно підозрюваного, проаналізувала такі доводи адвоката, надала їм відповідну оцінку та дійшла висновку, що «з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні за ч. 2 ст. 364 КК України, розміру шкоди (втрати активів), завданої кримінальним правопорушенням, …, окрім цього існує обґрунтована підозра вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову, колегія суддів вважає арешт майна на даному етапі цілком законним і необхідним для забезпечення кримінального провадження, тому доводи сторони захисту про неможливість накладення арешту у зв`язку з відсутністю цивільного позову відхиляє».
В цій справі обґрунтування клопотання здійснюється адвокатом з тих же підстав, що зазначалися в раніше поданій апеляційній скарзі та зводиться до аргументів щодо неможливості застосування арешту майна для забезпечення цивільного позову, який ще не поданий. Також проаналізувавши зміст поданого клопотання, слідчий суддя вважає, що позиція представника зводиться до незгоди з постановленим під час перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали слідчого судді про накладення арешту, судовим рішенням від 03.03.2020. Однак слідчий суддя не має повноважень суду вищої інстанції та не може переглядати рішення Апеляційної палати чи надавати їм юридичну оцінку. Тому в даному випадку слідчий суддя не бере до уваги аргументи в підтвердження «безпідставності» посилання Апеляційною палатою на ст. 128 КПК України та застосування положень ЦПК України, а досліджує лише нові обставини, які не були предметом дослідження під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про арешт майна.
3.8.Посилаючись на застосування Апеляційною палатою норми ст. 149 ЦПК України, адвокат робить висновок про розповсюдження на спірні правовідносини порядку подання та розгляду заяви про забезпечення позову, а саме норм ст. 150 (щодо особи, яка може бути заявником за заявою про забезпечення позову), ст. 151 (щодо форми і змісту заяви) та ст. 152 (щодо строку подання позову після заяви про його забезпечення) ЦПК України. А тому в зв`язку з невідповідність поданого детективом клопотання про арешт майна вказаним вимогам вважає, що такі «заходи забезпечення позову, вжиті до його подання» мають бути скасовані.
3.9.Слідчий суддя не погоджується з такою аргументацією заявника та відхиляє відповідні доводи з огляду на таке.
3.9.1.Як свідчить зміст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020 арешт на майно підозрюваного накладений з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цій ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що «на день розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна цивільний позов не був поданий, проте норми КПК України не виключають можливості арешту майна до подання такого позову». Надалі посилання на ст. 149 ЦПК України надається у зв`язку з приписами ч. 5 ст. 128 КПК України про те, що в разі якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
3.9.2.Однак слідчий суддя зауважує, що інститут цивільного позову в кримінальному судочинстві має свої особливості, обумовлені завданнями кримінального провадження та які є пріоритетними, оскільки згідно із ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством. В цьому випадку КПК України передбачає можливість арешту майна підозрюваного з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов) - п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. А стаття 128 КПК України передбачає можливість подання цивільного позову під час всього кримінального провадження до початку судового розгляду і не обумовлює спеціального строку в разі попереднього подання клопотання про арешт майна з цією метою. Це спростовує твердження адвоката про необхідність застосування ст. 152 ЦПК України в частині строку подання позову після подання заяви про його забезпечення. Також ст. 171 КПК України встановлює спеціальні вимоги до клопотання про арешт майна та суб`єктів подання такого клопотання, що унеможливлює одночасне застосування вимог ст. 150, 151 ЦПК України .
3.10.В ч. 6 ст. 170 КПК зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, … за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Як було з`ясовано, у кримінальному провадженні № 22015000000000323 від 20.10.2015 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, отже він набув статусу підозрюваного. А тому накладення арешту на його майно відповідає ч. 6 ст. 170 КПК України. Із змісту клопотання про арешт майна, поданого детективом та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.03.2020, вбачається, що розмір шкоди (втрати активів) завданої кримінальним правопорушенням згідно висновку експерта за результатами проведеної комісійної експертизи від 02 грудня 2019 року № 9981/9982/18-72/32321-32324/19-72 становить 21 360 062,64 грн, що свідчить про відповідну обґрунтованість розміру цивільного позову, який може бути заявлений в цьому кримінальному провадженні.
3.10. З урахуванням зазначеного, особа, яка подала клопотання не довела того, що арешт накладено необґрунтовано. Наведені адвокатом обставини існували на момент винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, були перевірені колегією суддів і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.
4. За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про яку зазначає захисник.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання адвоката Надточиєвої Анни Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 22015000000000323 від 20.10.2015 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко