Пошук

Документ № 88397985

  • Дата засідання: 19/03/2020
  • Дата винесення рішення: 19/03/2020
  • Справа №: 760/23435/19
  • Провадження №: 52017000000000209
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
  • Суддя (АП ВАКС) : Боднар С.Б., Панкулич В.І.
  • Секретар : Дубина Т.Ю.

Справа № 760/23435/19

Провадження №21-з/991/7/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:

головуючого Панаіда І.В.,

суддів Боднара С.Б., Панкулича В.І.,

за участю секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.,

заявник Одинець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката Одинець Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року, постановленій за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року щодо відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №52017000000000209 від 24 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року у справі 760/23435/19 задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 серпня 2019 року та постановлено нову, якою клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Самойленка М.В., погоджене прокурором, про обрання підозрюваному у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволено.

25 лютого 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява адвоката Одинець І.В. про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року, а саме в даті направлення ОСОБА_2 повідомлення про підозру.

В судовому засіданні адвокат Одинець І.В. заяву про виправлення описки підтримала, просила суд внести в ухвалу від 11 листопада 2019 року виправлення, вказавши, що 09 серпня 2019 року повідомлення про підозру було направлено детективом за місцем проживання ОСОБА_2 , та 08 серпня 2019 року вручено під розписку голові квартального комітету за місцем проживання ОСОБА_2 .

Належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання прокурор в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення проти задоволення заяви адвоката Одинець І.В.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року була розглянута та залишена без задоволення заява адвоката Одинець І.В. від 27 грудня 2019 року про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року, в якій заявниця просила суд вказати в останньому абзаці третьої сторінки та першому абзаці четвертої сторінки ухвали дату повідомлення про підозру ОСОБА_2 - 09 серпня 2019 року, замість зазначеної судом дати 08 серпня 2019 року, а також виключити з тексту судового рішення формулювання: «… оскільки направлене йому у порядку передбаченому ст. 135 КПК України, письмове повідомлення про підозру було отримано за місцем його проживання», в абзаці 1 сторінки 2 вищевказаної ухвали.

В заяві від 25 лютого 2020 року адвокат Одинець І.В. повторно звертається до суду з проханням внести виправлення із зазначенням в судовому рішенні, що 09 серпня 2019 року повідомлення про підозру було направлено детективом за місцем проживання ОСОБА_2 , а також вручено 08 серпня 2019 року під розписку голові квартального комітету за місцем проживання ОСОБА_2 .

Жодної описки в судовому рішенні від 11 листопада 2019 року судом не встановлено, всі викладені в рішенні данні підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Реєстр відправки простих та рекомендованих листів через ПАТ «Укрпошта» №151 від 09 серпня 2019 року, на який посилається Одинець І.В. , не спростовує факту направлення і вручення повідомлення про підозру та виклику ОСОБА_2 саме 08 серпня 2019 року, та не свідчить про наявність описки в ухвалі суду.

Як видно з тексту заяви адвоката Одинець І.В. від 25 лютого 2020 року про виправлення описки, остання фактично не погоджується з ухвалою колегії суддів і в такий спосіб прагне змінити прийняте рішення.

Відповідно до практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Враховуючи викладене, підстав для внесення виправлень в судове рішення колегія суддів не вбачає, оскільки всі викладені в рішенні данні підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Не підлягає задоволенню і прохання заявниці виключити, як описку, з тексту рішення формулювання: «… оскільки направлене йому у порядку передбаченому ст. 135 КПК України, письмове повідомлення про підозру було отримано за місцем його проживання», в абзаці 1 сторінки 2 ухвали, оскільки це не є опискою, а вимоги заяви адвоката Одинець І.В. спрямовані на істотну зміну судового рішення, що суперечить положенням КПК України.

Керуючись ст. 379 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву адвоката Одинець Ірини Валеріївни в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: І.В. Панаід

Судді: С.Б. Боднар

В.І. Панкулич