- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Зубріцької А.М.
- Захисник/адвокат : Федур А.А., Янченко С.П.
- Прокурор : Семак І.А.
Справа № 991/2394/20
Провадження1-кс/991/2443/20
УХВАЛА
23 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Зубріцької А.М.,
прокурора Семака І.А.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Федура А.А., Янченка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_1 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.
В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_2 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.
Учасникам вказаної групи ОСОБА_1 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.
В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_14 старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .
Вказаній структурній частині ОСОБА_1 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.
Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».
Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_1 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.
Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.
Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.
Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.
Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.
Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.
В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.
На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.
Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.
26.11.2019 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України. Враховуючи неможливість вручення зазначеного повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: зазначене повідомлення про підозру надіслано поштою на адресу його проживання.
27.11.2019 при встановлені місцезнаходження ОСОБА_1 , йому вручено письмове повідомлення про підозру у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 70 001 240 гривень та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжений до 23.03.2020, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що ризики, які існували при обранні підозрюваному запобіжного заходу дотепер не зникли та не зменшилися. Просив продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, проте зазначив, що не буде заперечувати, якщо ОСОБА_1 буде визначено обов`язок не відлучатися з м. Одеси та Одеської області, без дозволу уповноваженої особи.
Захисники Янченко С.П. та Федур А.А. заперечували проти задоволенні клопотання. Пояснили, що підозра є необґрунтованою, оскільки апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду була встановлена відсутність зв`язку між особами, яких сторона обвинувачення поєднує у злочинну організацію. Також зазначили, що ризики, наведені прокурором у клопотання, нічим не підтверджуються, з моменту повідомлення ОСОБА_1 про підозру жодних нових фактів стороною обвинувачення не здобуто. Вказали на тривалий час проведення досудового розслідування та не готовність дотепер сторони обвинувачення до складання обвинувального акта. Також надали медичну документацію та пояснили, що застосування до підозрюваного електронного засобу контролю порушує його нормальний спосіб життя та шкодить здоров`ю; вказали про необхідність виїзду ОСОБА_1 за межі м. Одеси для отримання медичної допомоги та проведення медичних процедур.
Одночасно з цим, захисники просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючи на закінчення строків досудового розслідування через їх продовження неналежним суб`єктом.
Підозрюваний підтримав позицію захисників, просив відмовити в задоволенні клопотання. Додатково пояснив, що електронний засіб контролю, застосований до нього на підставі ухвали слідчого судді, шкодить його здоров`ю.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави в сумі 70 001 240 гривень та покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що до нього застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжений до 23.03.2020, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Постановою Генерального прокурора від 16.01.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до шести місяців, тобто до 26.05.2020.
Вирішуючи питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами: витягом з ЄРДР; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.11.2017; протоколами про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 20.03.2018 та 25.06.2018; протоколом огляду речей та документів від 17.07.2018; протоколом огляду речей та документів від 11.10.2018 та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, хоча він не такий вагомий, як на початкових етапах, коли була висунута підозра. Поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Водночас з цим, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочину, в тому числі і корупційного, у зв`язку з чим, у разі засудження, до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також ризик переховування від органів досудового розслідування підвищується наявністю у ОСОБА_13 достатніх майнових статків та нерухомого майна поза межами України, що ґрунтується на особистих твердженнях підозрюваного, зазначених ним в анкеті клієнта Investicijubank.
Крім того, на переконання слідчого судді прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Так, слідчим суддею береться до уваги статус підозрюваного в інкримінованих йому злочинах, поінформованність останнього в розподіленні ролей інших учасників злочинної групи, що не виключає можливості впливу з боку ОСОБА_1 на учасників кримінального провадження з метою уникнення від кримінальної відповідальності. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, у судовому засідання прокурором доведено наявність ризику можливого перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального провадження, що підтверджується протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у відношенні ОСОБА_1 та кримінальним провадженням, яке перебуває на розгляді у суді за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Одночасно з цим, слідчий суддя вважає, що зазначений у клопотанні ризик - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Так, детективом не надано жодного доказу на підтвердження цього ризику, а у зв`язку з тривалим часом досудового розслідування, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування мав достатньо часу для збирання доказів, шляхом проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, результати яких можуть бути використані для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та матимуть значення для розгляду справи по суті. Окрім того, прокурором у судовому засіданні не надано доказів та не доведено, що з моменту продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, почав існувати даний ризик, наявність якого не була встановлена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020.
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані заперечення стосуються саме питання остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладений на підозрюваного. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.
Відносно заперечень сторони захисту, щодо неможливості розгляду клопотання у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне
В силу вимог ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Порядок продовження строку досудового розслідування на підставі ухвалою слідчого судді, визначений ст. 294, 295-1 КПК України, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію змін (з 16.03.2018).
Оскільки, відомості про кримінальне провадження № 52017000000000636 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування 26.09.2017, на нього поширюються порядок продовження строку досудового розслідування, який діяв на час початку розслідування, а саме: строк досудового розслідування до шести місяців продовжується керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, а оскільки, відповідно до матеріалів клопотання, Генеральним прокурором строк досудового розслідування продовжений до шести місяців, підстав вважати, що станом на день розгляду клопотання строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 закінчився, немає.
Одночасно з цим слідчим суддею береться до уваги твердження сторони захисту, а прокурором у судовому засідання не повідомлено про випадки порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, що вказує на той факт, що підозрюваний дисципліновано виконує усі покладені на нього обов`язки, чим підтвердив добросовісне ставлення до обмежень, пов`язаних із його статусом.
Враховуючи, що з часом проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні подані до слідчого судді матеріали не містять жодного доказу спроб порушення ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, можна дійти висновку про поступове зменшення ризиків у кримінальному провадженні. Тож беручи до уваги належний рівень виконання підозрюваним раніше покладених на нього обов`язків та твердження сторони захисту про необхідність ОСОБА_1 відвідування медичних закладів, розташованих поза межами місця його проживання, слідчий суддя, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, вважає можливим послабити обов`язки визначені при обранні запобіжного заходу, застосованого відносно нього, шляхом надання можливості переміщатися по Одеській області, без окремого дозволу детектива, прокурора або суду.
На підставі зазначеного, оскільки покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із м. Одеси та Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 23 травня 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак