- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Говорухи М.М., Дікого С.М.
Справа № 991/1853/20
Провадження1-кс/991/1896/20
УХВАЛА
01 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., адвоката Говорухи М.М., Дікого С.М., розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката Говорухи М.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження 52019000000001211 від 28.12.2019 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло клопотання адвоката Говорухи М.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження 52019000000001211 від 28.12.2019 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів.
У зазначеному клопотанні адвокат просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, з можливістю вилучення їх копій, які перебувають у володінні Управління організаційного забезпечення єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно - аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора (м. Київ, вул. Різницька, 13/15), а саме: витягів з ЄРДР кримінального провадження № 52016000000000235 від 01.07.2016 по всіх розділах.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження № 52019000000001211 від 28.12.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.
19.12.2019 року старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюком Р.В. за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.2 ст.364 КК України.
28.12.2019 з матеріалів кримінального провадження № 52016000000000235 від 11.07.2016 виділено в окреме провадження кримінальне провадження № 52019000000001211 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364 КК України.
За твердженням адвоката, в матеріалах досудового розслідування наявні процесуальні рішення, які містять істотні суперечності, а саме:
09.11.2018 у кримінальному провадженні № 52016000000000235 прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 , яке вручене останньому 20.02.2019 компетентним органом Федеративної Республіки Німеччина. 15.04.2019 ОСОБА_3 екстрадовано до України за його підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 364 КК України.
19.12.2019 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
26.12.2019 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000235, який, як зазначено в клопотанні, закінчувався 02.01.2020,- продовжено до чотирьох місяців - до 02.03.2020 року.
За твердженням адвоката, 03.01.2020 він звернувся з адвокатським запитом до Держателя Реєстру - Офісу Генерального Прокурора (м. Київ, вул. Різницька, 13/15) про надання витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016.
Згідно відповіді від 13.01.2020 начальника другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури М. Кравченко, підстави для надання запитуваної інформації у кримінальному провадженні № 52016000000000235 відсутні, так як 28.12.2019 з матеріалів досудового розслідування вказаного провадження виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України. Вказане провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 52019000000001211.
Посилаючись на зазначені обставини адвокат стверджує, що у сторони захисту наявні обґрунтовані сумніви щодо того, що всі процесуальні рішення і слідчі дії у вказаному кримінальному провадженні приймалися і проводилися, у передбачені ст.219 КПК України процесуальні строки. Документи до яких адвокат просить надати тимчасовий доступ, за твердженням адвоката, містять відомості, які мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, зокрема щодо допустимості доказів сторони обвинувачення, та їх отримання у передбаченому КПК порядку, а саме у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України, відображенню в єдиному реєстрі досудових розслідувань відповідних відомостей, які мають похідний характер від прийнятих процесуальних рішень.
Адвокати Говоруха М.М. та Дікій С.М. у судовому засіданні доводи клопотання підтримали. Адвокат Говоруха М.М. пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Просив його задовольнити у повному обсязі.
Представник Управління організаційного забезпечення єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно - аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень на клопотання детектива не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
На переконання слідчого судді, твердження захисника про те, що витяг з ЄРДР, до якого він просить надати доступ, сам по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні, є необґрунтованим та не відповідає нормам КПК України щодо доказів і доказування. Такий висновок слідчий суддя зробив виходячи з наступного.
Розділом ІІІ «Доступ до відомостей, внесених до Реєстру» Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджено Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139) (далі - Положення) доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань передбачений лише для держателя, прокурорів, слідчих, детективів та інших уповноважені користувачів. Положення не надає прав безпосереднього доступу до відомостей, внесених до Реєстру, стороні захисту.
Пунктом 5 глави 4 розділу І Положення визначено, що надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому. Щодо Держателя Реєстру - Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), - то у взаємозв`язку із наведеною нормою п. 5, на підставі наступного пункту шостого Положення, він надає відомості з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних» у кримінальних провадженнях, в яких стадія досудового розслідування закінчена.
Згідно з п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України, стадія досудового розслідування кримінального провадження закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, з наведених норм КПК України і Положення вбачається, що надання копії ЄРДР, у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 01.07.2016, та, відповідно, тимчасовий доступ до такого ЄРДР можливий виключно через Реєстраторів, уповноважених на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у них, та не повинна надаватися на цій стадії будь-яким іншим суб`єктом, який має права доступу до Реєстру.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18) зазначила, що діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них.
Доказами в кримінальному провадженні відповідно до ст. 84 КПК України є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. І процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зважаючи на закріплене у ч. 1 ст. 99 КПК України визначення, постанови прокурора щодо руху кримінального провадження підпадають під ознаки документа як джерела доказів.
Статтею 86 КПК України врегульоване питання допустимості доказів. Так, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, яка полягає в тому, що суд досліджує докази безпосередньо (п. 16 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 23 КПК України).
Згідно з правилами ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. І жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З наведеного вище вбачається, що доказом у кримінальному провадженні під час судового розгляду може бути виключно оригінал або дублікат відповідних постанов прокурора про передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю, об`єднання матеріалів досудових розслідувань, виділення досудового розслідування в окреме провадження, закінчення досудового розслідування, зупинення досудового розслідування, відновлення досудового розслідування, продовження строку досудового розслідування та інших, які сторона обвинувачення зобов`язана надати суду на стадії судового розгляду для встановлення законності вчинення процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень на стадії досудового розслідування. Встановити достовірність постанов прокурора можливо шляхом безпосереднього дослідження цих постанов.
Як вбачається з наведеної вище Постанови Верховного Суду і правил розділу VI «Контроль та нагляд» Положення, відомості, наявні в ЄРДР, є похідними від процесуальних рішень прокурора. Такий висновок узгоджується із п. 4 зазначеного розділу, яким передбачено, що в разі встановлення фактів невідповідності внесеної до Реєстру інформації матеріалам кримінального провадження або її неповноти вживаються заходи щодо усунення виявлених порушень. Тобто відомості, внесені до ЄРДР не можуть бути використані для встановлення або спростування факту винесення або не винесення прокурором певного процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Отже, під час розгляду клопотання захисник не довів, що витяг з ЄДРД по всіх розділах може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні, для встановлення чи спростування обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України та що у сторони захисту відсутні можливості отримати первинні матеріали, що слугували внесенню відомостей до ЄРДР в інший спосіб, з урахуванням процесуального статусу заявника та відповідної стадії кримінального провадження.
З огляду на зазначені обставини у задоволенні клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 91, 98, 99, 107, 132, 159 -166, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання адвоката Говорухи М.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у межах кримінального провадження 52019000000001211 від 28.12.2019 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак