- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
- Прокурор : Пономаренко В.П.
Справа № 991/2697/20
Провадження1-кс/991/2781/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.,
прокурора Пономаренка В.П.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника підозрюваного Трекке А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка В.П. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецька, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді генерального директора ТОВ «ДТЕК Мережі», - у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017 за № 52017000000000209, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренко В.П. подав слідчому судді Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017.
У клопотанні зазначено, що слідча група детективів Національного антикорупційного бюро України здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія) ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, разом з членом Комісії ОСОБА_3 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , під контролем та з відома організаторів вчинення злочину - невстановлених слідством осіб, забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію, уможливили одержання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (далі - ГК ТЕС), зокрема, з числа групи компаній ДТЕК. Зазначені дії завдали матеріальної шкоди (збитків) постачальникам (споживачам) електричної енергії внаслідок завищення прогнозованої та, як наслідок, фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена постановами Комісії, та надмірною сплатою грошових коштів постачальниками (споживачами) у зв`язку із включенням у вартість енергетичного вугілля необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки на усі обсяги використання, у сумі 18 868 148 667,62 грн, що спричинило тяжкі наслідки.
08.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, - у пособництві в зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб (ГК ТЕС) використанні всупереч інтересам служби службового становища, що спричинило тяжкі наслідки споживачам електроенергії у вигляді безпідставно сплачених впродовж травня - червня, ІІІ, IV кварталів 2016 року та 2017 року коштів та загальну суму 18 868 148 667,62 грн, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. У подальшому строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019, від 06.12.2020, від 04.02.2020. Так, останній раз ухвалою слідчого судді від 04.02.2020 були продовжені такі обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи. Строк дії обов`язків закінчується 04.04.2020.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на думку прокурора продовжують існувати, а саме: ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення документів та інших речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, - прокурор просив продовжити на 2 місяці строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.
Захисник підозрюваного Трекке А.С. заперечив проти задоволення клопотання та подав письмові заперечення. Просив відмовити в задоволенні клопотання через його незаконність і необґрунтованість. Зазначені прокурором ризики вважає необґрунтованими з огляду на те, що зі спливом часу ризики зменшуються, у зв`язку із чим на їх доведення необхідно зазначати додаткові обставини, в той час, як сторона обвинувачення постійно зазначає одні і ті ж. Також вважає, що прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 , що відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, і що відсутні ті ризики, на які у клопотанні посилається прокурор. Звернув увагу на те, що підозра ОСОБА_1 вручена по ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, проте у витязі з ЄРДР вказана правова кваліфікація «ч. 2 ст. 364 КК України», за якою його підзахисному не повідомляли про підозру. Ця обставина, на переконання захисника, підтверджує відсутність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_1 злочину. Окрім цього, вважає недоцільним продовжувати дію обов`язків, у зв`язку із тим, що вони вже покладені на підзахисного як підозрюваного ст. 42 КПК України, зокрема, прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою, повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено, що слідча група детективів Національного антикорупційного бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України, в якому ОСОБА_1 08.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме в пособництві у зловживанні службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2019 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжений до 08.12.2019, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.11.2019), скасовано ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва та відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 10 035 000 гривень та покладено наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; 2) не виїжджати за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з працівниками НКРЕКП, зокрема, з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , працівниками та представниками державного підприємства «Оператор ринку», представниками та службовими особами групи компаній ДТЕК, зокрема з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , службовими особами ДП «Енергоринок», а саме з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_22 , службовими особами Міненерговугілля України, а саме з колишнім Міністром енергетики та вугільної промисловості України ОСОБА_23 , генеральним директором Директорату енергетичних ринків ОСОБА_24 , директором департаменту економіки та фінансів ОСОБА_25 , колишнім Віце-прем`єр-міністром України ОСОБА_26 , а також з іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні: ОСОБА_2 , ОСОБА_27., ОСОБА_4 , ОСОБА_28. та ОСОБА_6 , поза межами процесуальних дій; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають НКРЕКП, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, державне підприємство «Енергоринок», державне підприємство «Оператор ринку».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2019 та 04.02.2020 строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , продовжений до 06.02.2020 та 04.04.2020 відповідно, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 31.03.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до десяти місяців - до 08.06.2020.
Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності містять інформацію та факти, які вказують на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, і їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.
Обґрунтовуючи необхідність подальшого продовження строку дії обов`язків, що на цей час покладені на ОСОБА_1 , прокурор послався на тяжкість та високий ступінь суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , наявність паспортів для виїзду за кордон і багаторазові виїзди за межі України, отримання підозрюваним інформації про заплановані слідчі, процесуальні дії і вчинення дій, спрямованих на умисне ухилення від участі в них, що вказує на ризик можливого переховування від органу досудового розслідування; на спроби знищення, приховування документів, у тому числі на своєму терміналі мобільного зв`язку, які мають значення для досудового розслідування, що свідчить про ризик знищення, приховання документів і речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; на факт того, що ОСОБА_1 є одним з топ-менеджерів групи компанії ДТЕК - директором ТОВ «ДТЕК Мережі», що свідчить про наявність ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що зазначені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з урахуванням тривалості строку досудового розслідування, не такі вагомі як на початкових етапах, коли була висунута підозра, проте повністю не зникли, продовжують мати місце. Раніше покладені на підозрюваного обов`язки є найменш обтяжливими щодо підозрюваного та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним його процесуальних обов`язків. Даних про те, що підозрюваний порушував покладені на нього обов`язки, не надано.
Подані захисником письмові заперечення від 02.04.2020 на клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків головним чином зводяться до оцінки допустимості доказів та доведеності остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті.
Зауваження захисника Трекке А.С. про те, що підозра ОСОБА_1 вручена по ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а у витязі з ЄРДР від 30.01.2020 вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення: «ч. 2 ст. 364 КК України», за якою його підзахисному не повідомляли про підозру, що начебто виключає наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_1 злочину, слідчий суддя не бере до уваги як безпідставне і таке, що не ґрунтується на нормах законодавства України та не має правового значення для розгляду і вирішення клопотання прокурора, ураховуючи такі мотиви.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього врегульований Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджено Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, з наступними змінами) (далі - Положення). Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу І Положення, Реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
У пункті 1 глави 2 розділу І Положення, наведений загальний перелік відомостей, які вносяться до Реєстру. Зокрема, до Реєстру вносяться відомості про: «попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність» (абзац шостий) і окремо - «час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина друга статті 307 КПК України)» (абзац одинадцятий).
Надання відомостей з Реєстру здійснюється відповідно до правил глави 4 розділу I Положення у вигляді витягу за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення. Витягом з Реєстру є згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (пункт 2 глави 4 розділу I Положення). Так, до витягу з Реєстру включаються відомості, зокрема, про: «дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення»; «прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї». Наведеним вимогам Положення до змісту відомостей з Реєстру доданий до клопотання прокурора витяг від 30.01.2020 відповідає повністю.
Відомості про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яка зазначена в повідомленнях про підозру кожній особі в межах одного кримінального провадження використовуються з метою обліку осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються у їх вчиненні (глава 5 розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» Положення). І включення таких відомостей до витягу з Реєстру правилами Положення і формою додатку 6 до нього не передбачено.
Також слід зазначити, що у Реєстрі лише фіксуються процесуальні рішення. Так, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в Постанові від 26.03.2019 (справа № 807/1456/17, провадження № 11-1460апп18), діяльність уповноважених службових осіб правоохоронних органів щодо інформаційного наповнення ЄРДР полягає в офіційному фіксуванні здійснених у кримінальному провадженні процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень і є похідною від них. Тобто внесення до Реєстру відомостей про певні процесуальні дії або рішення саме по собі не впливає на юридичне становище особи, не змінює характеру й обсягу її прав та обов`язків та існуючого стану правовідносин (пункт 44).
Отже, виходячи з даних, зафіксованих у Реєстрі, відсутні підстави вважати, що підозра, пред`явлена ОСОБА_1 08.08.2019, була змінена.
Твердження сторони захисту щодо недоцільності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які частково дублюються ст. 42 КПК України, є необгрунтованими виходячи з того, що запобіжний захід у вигляді застави застосовується згідно зі ст. 182 КПК України з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків; у разі їх порушення, застава звертається в дохід держави. Перелік обов`язків, які слідчий суддя зобов`язує виконувати підозрюваного, обвинуваченого, в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, визначений ч. 5 ст. 194 КПК України. За таких обставин, обов`язки, покладені на особу, виконання яких забезпечує застава, повинні бути чітко зазначені в ухвалі слідчого судді.
Ураховуючи такі обставини та характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку, що продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків є виправданим та доцільним, і такі обов`язки можуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього. Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2019 та продовжених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020, на два місяці - до 02.06.2020, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник