- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Матяш Т.В.
- Прокурор : Макар О.І.
Справа № 991/2870/20
Провадження № 1-кс/991/2955/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Матяш Т.В.,
прокурора Макара О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича
про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України,
у кримінальному провадженні № 22019270000000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2019,
ВСТАНОВИВ:
03.04.2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
1.Доводи клопотання
В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
01.04.2020 ОСОБА_1 здійснено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру:
- у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 190 КК України);
- у підбурюванні, за попередньою змовою групою осіб, до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади чи службового становища (ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України);
- у підбурюванні, за попередньою змовою групою осіб, до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади (ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України).
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.
08 та 14 серпня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи грошовими коштами у розмірі на загальну суму 530 000 доларів США шляхом введення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в оману та підбурювання останніх до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище за вчиненням ними, в інтересах третіх осіб, дій із використанням влади та службового становища.
Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника - ОСОБА_5 , після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В подальшому 14.08.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали другу частину коштів як неправомірну вигоду для суддів Верховного Суду в розмірі 30 000 доларів США.
Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, направлені на шахрайство в особливо великому розмірі та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади чи службового становища відносно ОСОБА_4 - представника ТОВ «Фірма Катран-К», а саме отримали від останнього 450 000 доларів США як неправомірну вигоду для службових осіб Міністерства культури України, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка » в м. Києві по вул. Набережне Шосе 25/3 , яку віднесено до історико-культурної спадщини.
В подальшому 14.08.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було затримано.
Ґрунтуючись на цих обставинах прокурор робить висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, який прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованих йому злочинів; можливістю використання зв`язків ОСОБА_2 із працівниками правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади, для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків із широким колом осіб, які проживають за кордоном або на тимчасово окупованій території України; багаторазовими виїздами протягом 2014-2017 рр. за межі України, зокрема до Республіки Австрія, Республіки Польща, Республіки Білорусь, Російської Федерації, що може свідчити про наявність у нього стійких зв`язків у цих державах та використання їх з метою переховування від органів досудового розслідування;
- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення орган досудового розслідування обґрунтовує характером вчинених злочинів. Зокрема, прокурор посилається на те, що з метою приховання злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для отримання неправомірної вигоди залучили ОСОБА_6 . Про схильність ОСОБА_1 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження, на думку прокурора, свідчить і той факт, що після одержання неправомірної вигоди у сумі 50 000 дол. США ОСОБА_1 одразу ж здійснив їх конвертацію у гривню;
- ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, а також ризику, вчинення іншого кримінального правопорушення прокурор обґрунтовує тривалістю вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на шахрайство в особливо великому розмірі та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади. Можливість впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні детектив пов`язує із наявністю між ним та ОСОБА_2 родинних зв`язків, що свідчить про те, що останні з метою уникнення кримінальної відповідальності зможуть узгодити спільні дії, що мало місце на всіх етапах вчинення кримінального правопорушення. Органом досудового розслідування встановлено наявність у ОСОБА_1 зв`язків у судових та правоохоронних органах, що може бути використано для штучного створення доказів та незаконного притягнення до відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також впливу на понятих, які брали участь у першочергових слідчих діях;
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом прокурор обґрунтовує тим, що обставини та характер вчинених кримінальних правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 під час їх вчинення, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що інші запобіжні заходи неможливо застосувати зважаючи на те, що клопотань про особисту поруку до органу досудового розслідування не надходило, як і клопотань підозрюваного щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді застави із підтвердженням можливості її сплати, а особисте зобов`язання не забезпечить запобігання існуючим ризикам.
Прокурор повідомляє, що досудове розслідування перебуває на етапі виконання вимог ст. 290 КПК України. Для закінчення дії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово до 10.04.2020, виконати зазначені процесуальні дії не вбачається можливим.
У зв`язку із вищевикладеним, прокурор зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що вказані ним ризики на теперішній час не перестали існувати, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на два місяці до 09.06.2020 та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
2. Доводи сторони обвинувачення
Прокурор Макар О.І. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України підтримав з підстав, наведених у ньому.
3.Доводи сторони захисту
Захисник Матяш Т.В. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечила, просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень захисник посилається на такі обставини:
1) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 закінчується 14.04.2020, так як строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути продовжений лише у межах строку досудового розслідування, питання про продовження строку домашнього арешту може бути вирішено лише після продовження строку досудового розслідування;
2) прокурором не доведено існування жодного із ризиків, на які наявне посилання у клопотанні:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду у підозрюваного ОСОБА_1 об`єктивно відсутній у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та введеного на території України карантинного режиму, що передбачає обмеження щодо виїзду за кордоном, на тимчасово окуповану територію та пересування по території України;
- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення відсутній зважаючи на те, що на даний час відбувається процедура відкриття матеріалів стороні захисту. Це, на думку адвоката Матяш Т.В., свідчить про те, що всі докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вже зібрані органом досудового розслідування та перебувають у їх розпорядженні, отже можливість їх знищення підозрюваним ОСОБА_1 відсутня;
- ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного відсутній у зв`язку з дією на території України карантинного режиму, який можливо буде продовжений до червня 2020 року, обмежує можливість зустрічі з іншими особами.
Адвокат Матяш Т.В. звернула увагу суду на те, що продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обмежує можливість підозрюваного ОСОБА_1 звернутися за медичною допомогою і прибути в медичний заклад в будь-який момент, а зв`язатись з детективами для отримання дозволу відлучитись з місця проживання інколи видається неможливим.
Підозрюваний ОСОБА_1 проти клопотання заперечив. Зазначив, що протягом дії запобіжного заходу жодного разу не порушив вимоги ухвали слідчого судді та виконував покладені на нього обов`язки. Просив відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
4.Оцінка та висновки слідчого судді
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.12.2019 до ОСОБА_1 до 10.02.2020 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 до восьми місяців, тобто до 14.04.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2020 було продовжено ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 10.04.2020, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло цілодобово та продовжено строк дії ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінується, підтверджується сукупністю доданих до клопотання про продовження строку домашнього арешту доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 23.07.2019, від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_4 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
- протоколом затримання ОСОБА_1 від 14.08.2019, під час якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_5 ;
- протоколом обшуку квартири ОСОБА_1 від 14.08.2019 у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду вилучених коштів у ОСОБА_1 від 15.08.2019, у ході якого оглянуто виявлені та вилучені у ході обшуку попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 ;
- протоколом обшуку автомобіля Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 від НОМЕР_2 , у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 , а також попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 ;
- протоколами огляду відеозаписів обміну ОСОБА_1 грошових коштів від 15.08.2019, від 16.08.2019, які підтверджують факт обміну останнім на національну валюту грошових коштів, отриманих від ОСОБА_3 через ОСОБА_5 ;
- протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншими особами, а також підтверджується факт вимагання та одержання ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 15-16.08.2019, який підтвердив, обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_1 зустрічався із ОСОБА_3 від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_2 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_1 ;
- протоколом слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із ОСОБА_5 , а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.09.2019, щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе , 25/3;
- протоколом огляду мобільного телефону від 15.08.2019, який містить листування у тому числі щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
4.2. Щодо наявності ризиків
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;
- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду
ОСОБА_1 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, та тяжких корупційних злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років та від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цих злочинів КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує і факт перебування ОСОБА_1 у родинних відносинах із ОСОБА_2 , який в силу посади, які він займав мав певні зв`язки із працівниками правоохоронних органів та службовими особами ряду органів державної влади. Слідчий суддя не виключає, що ці зв`язки можуть бути використані підозрюваним з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Посилання адвоката Матяш Т.В. на наявність діючого режиму карантину на території України, який, на її думку, фактично позбавляє підозрюваного ОСОБА_1 можливості переховуватись від органу досудового розслідування та суду, не є підставою стверджувати, що відсутній ризик переховування. Так, карантинний режим на території України було введено як тимчасовий захід з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, строком до 24.04.2020. Так як карантинні обмеження є тимчасовими заходами, вони не позбавляють підозрюваного можливості переховуватись в подальшому.
Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_1 та характером злочинів у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
Оскільки стороною обвинувачення обґрунтовується існування цього ризику лише щодо іншого підозрюваного, свідків та понятих, слідчий суддя оцінює наявність цього ризику лише в частині впливу на зазначених осіб.
Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Так, в цій частині зазначений ризик підтверджується як спільною зацікавленістю в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану є рідною сестрою ОСОБА_1 .
Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
Аргументи сторони захисту щодо відсутності цього ризику в умовах карантинного режиму, на думку слідчого судді не є достатніми, адже не враховується строковий характер таких обмежень, які на даний момент діють до 24.04.2020. Твердження адвоката Матяш Т.В. про продовження таких заходів до червня не ґрунтуються на прийнятих рішеннях органами державної влади на даний момент.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
З урахуванням того, що на даний момент досудове розслідування перебуває на стадії відкриття матеріалів стороні захисту, слідчий суддя вважає, що ризик знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час, втратив свою актуальність. Ця стадія досудового розслідування передбачає, що органом досудового розслідування та процесуального керівництво прийнято рішення, що наявних доказів у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 достатньо для складення обвинувального акту. Вказане свідчить, що всі докази на даний момент перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, а тому не можуть бути знищені підозрюваним.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час слідчому судді не надано. Отже, у слідчого судді відсутні підстави враховувати ці ризики при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України).
Оскільки стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 та які передбачають покарання у виді позбавлення волі, характеру та обставин справи, особи ОСОБА_1 , дійшов висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.
Застосування більш м`якого запобіжного заходу, з урахуванням наведеного не здатне запобігти встановленим ризикам.
4.4. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.
У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Вирішуючи питання про строк запобіжного заходу та строк обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 03.04.2020 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
В судовому засіданні встановлено, що до цього часу сторона захисту своє право на ознайомлення не реалізувала. Також при визначенні строку обов`язків слідчий суддя враховує й необхідність відкриття матеріалів стороні обвинувачення.
За таких підстав, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 09.06.2020.
Покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України про які просить прокурор необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.
Продовження обов`язків, які зазначені у клопотанні має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. Враховуючи викладене, клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офіса Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара О.І. про продовження строку домашнього арешту задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 на два місяці, тобто до 09.06.2020 включно, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло цілодобово.
Продовжити на два місяці, тобто до 09.06.2020 включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_5 , без дозволу детектива, прокурора або суду;
2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
3) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
4) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
5) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін