- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Матяш Т.В.
- Прокурор : Макар О.І.
Справа № 991/2871/20
Провадження1-кс/991/2956/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Матяш Т.В.,
прокурора Макара О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича
про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України,
у кримінальному провадженні № 22019270000000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2019,
ВСТАНОВИВ:
03 квітня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
1.Доводи клопотання
В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
01.04.2020 ОСОБА_1 здійснено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру за:
- ч. 4 ст. 190 КК України - у шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України - у підбурюванні за попередньою змовою групою осіб до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади чи службового становища;
- ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.369 КК України - у підбурюванні за попередньою змовою групою осіб до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використання влади.
Прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.
8 та 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 530 000 дол. США. Вказане стало можливим у зв`язку із введенням представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_7 та представника ТОВ «Фірма Катран-К» ОСОБА_3 в оману та підбурювання останніх до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище за вчинення ними, в інтересах третіх осіб дій із використанням влади та службового становище.
Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника - ОСОБА_4 (довірена особа ОСОБА_1 ), після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В подальшому, 14.08.2019, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали другу частину коштів як неправомірну вигоду для судді Верховного суду України у розмірі 30 000 дол. США.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , продовжуючи вчиняти неправомірні дії, направлені на шахрайство в особливо великому розмірі та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням влади чи службового становища відносно ОСОБА_3 - представника ТОВ «Фірма Катран-К», а саме отримали від останнього 450 000 доларів США як неправомірну вигоду для службових осіб Міністерства культури України, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка » в АДРЕСА_3 , яку віднесено до історико-культурної спадщини.
Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, викликана існуванням ризиків, встановлених слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку його дії, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. Існування цього ризику прокурор обґрунтовує тяжкістю злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявністю стійких зв`язків із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, які можуть бути використані останнім для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території України; схильністю до ігнорування приписів кримінального процесуального законодавства;
- ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Цей ризик прокурор обґрунтовує фактом невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів); можливістю використання ОСОБА_6 свого соціального статусу та знайомств із службовими особами органів державної влади та правоохоронних органів з метою приховування чи знищення доказів. Крім того, за твердженням прокурора, про схильність ОСОБА_1 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження свідчать дії останнього, які були направлені на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів, зокрема що після одержання неправомірної вигоди у сумі 50 000 дол. США ОСОБА_2 за погодженням із ОСОБА_1 здійснив конвертацію цих коштів у гривню;
- ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Обґрунтовуючи існування цього ризику прокурор посилається на тривалість вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливість впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні прокурор пов`язує як із соціальним статусом підозрюваного, так і з наявністю між ним та ОСОБА_2 родинних зв`язків, що свідчить про можливість останніх з метою уникнення кримінальної відповідальності узгоджувати спільні показання, що мало місце на ранніх етапах досудового розслідування. Можливість впливу на інших осіб у кримінальному провадженні - свідків, спеціалістів, експертів, понятих прокурор пов`язує із наявністю у ОСОБА_1 стійких зв`язків серед службових осіб органів державної влади, які він в силу наявності впливу на цих осіб, зможе використати для незаконного впливу як свідків, так і понятих та інших осіб у цьому кримінальному провадженні. Також прокурор посилається на те, що обрання до ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, а ніж домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, утворюватиме загрозу для життя та здоров`я свідків у кримінальному провадженні. Цю обставину прокурор обґрунтовує наявністю у ОСОБА_1 вогнепальної зброї, носіння якої останній допускає і у громадських місцях, та встановленням факту висловлення ОСОБА_1 наміру здійснення вбивства одного із свідків у кримінальному провадженні.
Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на такі обставини.
03.04.2020 було прийнято рішення про відкриття стороні захисту зібраних стороною обвинувачення матеріалів. Проте до дати звернення із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України таке право стороною захисту ще не реалізовано, що відповідно унеможливлює прийняття рішення про закінчення досудового розслідування до спливу строку дії попередньої ухвали.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, за твердженням прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв`язку із вищевикладеним, прокурор зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на 60 днів та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
2. Доводи сторони обвинувачення
Прокурор Макар О.І. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.
3.Доводи сторони захисту
Захисник Матяш Т.В. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень послалася на такі обставини:
- безпідставність продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. За твердженням захисника, відкриття матеріалів досудового розслідування не зупиняє перебіг строків досудового розслідування, а тому з урахуванням того, що строк досудового розслідування закінчується 14.04.2020, безпідставними є вимоги про продовження строку домашнього арешту на 60 днів;
- стороною обвинувачення не доведено, що продовжують існувати ризики, на які вони посилаються у клопотанні;
- відсутність можливості ОСОБА_1 працевлаштуватися та утримувати себе і свою родину. Захисник зазначила, що ТОВ «Міжнародний Спеціальний Сервіс» висловило готовність працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду директора з повною зайнятістю, проте заборона цілодобово покидати житло позбавляє останнього такої можливості.
На підтвердження наведеному надала копію гарантійного листа голови наглядової ради ТОВ «Міжнародний Спеціальний Сервіс» щодо готовності працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду генерального директора та проханням змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням зайнятості на підприємстві з 08:30 по 19 годину.
У разі якщо слідчий суддя дійде висновку щодо необхідності продовження запобіжного заходу просила застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи наведені захисником. Просив застосувати менш обтяжливий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби задля забезпечення можливості працевлаштуватися.
4.Оцінка та висновки слідчого судді
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.01.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк запобіжного заходу визначено на 14.02.2020 у межах поточного строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2020 до 13.04.2020 продовжено строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом із забороною залишати житло цілодобово та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме: квартиру АДРЕСА_4 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
3) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу слідчим суддею досліджені такі докази, надані до клопотання:
- протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 23.07.2019, від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
- протоколи допиту свідка ОСОБА_3 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;
- протокол затримання ОСОБА_1 від 14.08.2019;
- протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_1 від 14.08.2019 згідно з яким, у ході обшуку виявлені копії документів та чорнові записи, які стосуються підготовки та подання ОСОБА_7 касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду;
- протокол огляду документів вилучених в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 від 15.08.2019, яким оглянуто копії документів та чорнові записи, які стосуються підготовки та подання ОСОБА_7 до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційної скарги;
- протокол огляду телефону ОСОБА_1 від 15.08.2019, відповідно до якого у телефоні ОСОБА_1 виявлено переписку в інтернет мессенджерах між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стосовно подання останнім до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду касаційної скарги;
- протоколи огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, де відображено зміст розмов між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими особами, у тому числі, щодо вимагання та одержання ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;
- протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 15-16.08.2019, який підтвердив обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_2 зустрічався із ОСОБА_7 , від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_1 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_2 ;
- протокол слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ОСОБА_4 , а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 24.09.2019 щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в АДРЕСА_3;
- протокол огляду мобільного телефону від 15.08.2019, який містить листування у тому числі щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні;
-протокол огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, де відображено зміст розмов між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншими особами щодо отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
На цій стадії, наданих стороною обвинувачення документів достатньо для того, щоб дійти висновку про те, що дійсно могли мати місце події про які зазначається у клопотанні та що до них може бути причетний ОСОБА_1 .
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
4.2. Щодо наявності ризиків
В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду
01.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України.
Злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років із конфіскацією майна.
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років із конфіскацією майна або без такої. Частина 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Вказані злочини є тяжкими корупційними злочинами. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування слідчий суддя також враховує наявність у ОСОБА_1 певних зв`язків із працівниками правоохоронних органів та службовими особами органів державної влади, що пов`язано із тим, що він тривалий час обіймав посади у державних органах, зокрема Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, радника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації, був народним депутатом України Верховної Ради України 6 скликання.
Слідчий суддя не виключає того факту, що в разі незастосування запобіжного заходу, ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе використати ці зв`язки для того, щоб переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, як на території України, так і за її межами.
Отже, авторитет посад, які займав ОСОБА_1 , у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування, на теперішній час, не зменшився та продовжує існувати.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Зокрема, ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_2 .
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя також виходить із способу вчинення злочину. Так для отримання неправомірної вигоди залучалися інші особи, а саме ОСОБА_4 .
Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні не є необґрунтованими.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Що стосується заявленого прокурором ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, то він відхиляється слідчим суддею, оскільки на теперішній час досудове розслідування завершено, стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, отже всі докази сторони обвинувачення перебувають у їх віданні, а отримання інших доказів після відкриття матеріалів не передбачено кримінальним процесуальним законодавства. Тому при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу цей ризик слідчим суддею не враховується.
4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, з урахуванням тяжкості та характеру злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на теперішній час, не відпала.
Водночас, за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя робить висновок про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, а саме з 22:00 до 06:00.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя враховує, що на теперішній час, досудове розслідування завершене, стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування. Також слідчий суддя враховує відомості, надані стороною захисту щодо готовності ТОВ «Міжнародний Спеціальний Сервіс» працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду генерального директора. З урахуванням дії обов`язку підозрюваного носити електронний засіб контролю, запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту буде достатнім для запобігання зазначених ризиків.
4.4. Щодо строку запобіжного заходу та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.
У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризику переховування, який був обґрунтований раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрюваного саме таких обов`язків дає можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою.
Продовження обов`язків, які зазначені у клопотанні з урахуванням обставин кримінального провадження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання про строк запобіжного заходу та строк обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 03.04.2020 органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
В судовому засіданні встановлено, що, на теперішній час сторона захисту своє право на ознайомлення не реалізувала. Також при визначенні строку обов`язків слідчий суддя враховує й необхідність відкриття матеріалів стороні обвинувачення.
За таких підстав, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить продовжити на 60 днів, тобто до 12.06.2020 включно.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара Олега Ігоровича належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Макара О.І. про продовження строку домашнього арешту задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шістдесят днів, тобто до 12.06.2020 включно, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло ( АДРЕСА_2 ) в нічний час з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Продовжити на шістдесят днів, тобто до 12.06.2020 включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
2) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
4) носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін