Документ № 88951447

Справа № 991/3104/20

Провадження1-кс/991/3197/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Семака І.А., захисника Надіч Н.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Надіч Нонни Дидронівни від 07.04.2020 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , передбачених ч.5 ст. 194 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника Надіч Н.Д. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Окрім того захисником в прохальній частині клопотання зазначено, що у разі прийняття слідчим суддею рішення про необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного, захисник просить змінити запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави на особисте зобов`язання та скасувати обов`язок, покладений на ОСОБА_1 щодо носіння електронного засобу контролю.

Клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.

Відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у виді застави у розмірі 525 500 грн з покладенням строком на два місяці обов`язків, у тому числі носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі, носити електронний засіб контролю, строком до 18.05.2020 включно.

У клопотанні захисник зазначає, що ОСОБА_1 виконує покладені на нього обов`язки, однак носіння електронного засобу контролю призвело до захворювання, що підтверджується доданою до клопотання медичною документацією.

Окрім того захисник зазначила, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного через допущені порушення детективами вимог ст.278 КПК України, а тому застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є грубим порушенням прав та свобод людини.

Поряд з цим захисник зазначила, що ОСОБА_1 набув захворювання саме у зв`язку з носінням електронного засобу контролю та його стан здоров`я погіршується.

У зв`язку з тим, що консультативний висновок був отриманий стороною захисту після винесення ухвал слідчими суддями від 23.01.2020 та 19.03.2020, тому захисник вважає, що є підстави для звернення до суду з клопотанням в порядку ст.201 КПК України.

У судовому засіданні захисник Надіч Н. Д . клопотання підтримала, зазначила, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, тому застосування до нього запобіжних заходів є недопустимим, окрім того покладений на нього обов`язок щодо носіння електронного засобу контролю несе загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника Надіч Н.Д.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що вимога захисника стосовно скасування запобіжного заходу у вигляді застави не підлягає розгляду в порядку ст.201 КПК України, крім того в діях захисника вбачається зловживання правом, оскільки нею були подані ідентичні клопотання, з тих самих підстав, які вже були предметом розгляду слідчих суддів, а тому клопотання захисника Надіч Н.Д. у відповідності до ч.5 ст. 201 КПК України необхідно залишити без розгляду. Стосовно необхідності скасування додаткового обов`язку носіння електронного засобу контролю прокурор зазначив, що надані захисником медичні документи складені з порушеннями процесуального характеру, а тому не можуть братися судом до уваги. Окрім того у всіх наданих документах мова йде про стан правого голеностопа підозрюваного, в той час, коли електронний браслет закріплений на лівій нозі підозрюваного.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

25.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 760/21737/19 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на підозрюваного обв`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі, носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, обов`язки, покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31.07.2019 залишено без змін.

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 та від 22.11.2019 дію запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді домашнього арешту у нічний час доби та обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31.07.2019, продовжено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 змінено підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525500 грн з покладенням додаткових обов`язків, у тому числі, носити електронний засіб контролю, строком до 22.03.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі, носити електронний засіб контролю, строком до 18.05.2020 включно.

Під час застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, його зміни та продовження дії запобіжного заходу, слідчими суддями кожного разу відповідно перевірялась наявність обґрунтованості підозри.

Окрім того ухвали слідчих суддів про застосування та зміну запобіжного заходу неодноразово переглядались в апеляційному порядку та ухвалами суду апеляційної інстанції залишені без зміни та набрали законної сили.

За таких обставин доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, а тому застосування щодо нього запобіжного заходу є недопустимим - не заслуговують на увагу, оскільки у слідчих суддів були правові підстави для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Посилання захисника на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України є голослівним.

Ухвалами слідчих суддів від 23.01.2020 та від 19.03.2020 було встановлено наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, який на даний час, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , сімейний та майновий стан, на думку слідчого судді не зменшився.

При цьому захисником не наведено доводів на підтвердження того, що вказаний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України на даний час перестав існувати.

В клопотанні захисником серед іншого ставиться питання про скасування запобіжного заходу або зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання підозрюваному ОСОБА_1 .

На думку слідчого судді, обраний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді застави наразі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо неправомірним для нього.

Поряд з цим більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризик, який вище був встановлений слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановленого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та не зможе запобігти вказаному ризику.

Аналізуючи вищевказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника про скасування запобіжного заходу чи заміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання слід відмовити.

Окрім того, захисником ставиться питання про скасування додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , в тому числі носіння електронного засобу контролю.

У судовому засіданні захисник зазначила, що погіршення стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 він пов`язує із обов`язком носіння електронного засобу контролю.

Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.

Згідно ч. 1, 3, 4 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно пунктів 3, 4 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 № 480 (надалі - Порядок) застосування електронних засобів контролю полягає в закріпленні на тілі підозрюваного електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Підпунктом 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку визначено, що поліцейський, який виконує ухвалу суду, зобов`язаний закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому відповідних правил, зокрема: електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного в найвужчому місці гомілки або зап`ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння.

З пояснень захисника Надіч Н.Д., підозрюваного ОСОБА_1 та наданих до клопотання матеріалів, встановлено, що ОСОБА_1 фактично носить електронний засіб контролю з 10.08.2019 по теперішній час.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні, посилаючись на результати магнітно-резонансної томографії від 14.02.2020 та від 25.02.2020, протокол ЕНМГ-обстеження 12.03.2020, та довідку 13.03.2020 стверджували, що носіння електронного засобу контролю несе загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_1 .

Наведені документи вже були предметом дослідження слідчим суддею за аналогічним клопотанням сторони захисту.

В результаті вивчення вказаних медичних документів слідчі судді в ухвалах від 05.03.2020 та від 19.03.2020 дійшли висновків, що надані медичні документи носять лише консультативний характер та не являються встановленим діагнозом, з чим погоджується і слідчий суддя.

Окрім того, вказані документи не містять будь-яких відомостей про те, що зазначені у них фізіологічні стани пов`язані саме з носінням електронного засобу контролю.

Посилання захисника на консультаційний висновок спеціаліста від 23.03.2020 не може братися до уваги судом, оскільки він оформлений з процесуальними порушеннями, що ставить під сумнів достовірність документу.

Згідно з п. 11 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №028/о «Консультативний висновок спеціаліста», затверджений Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012, «форму №028/о заповнює і підписує лікар-консультант, висновок завіряється печаткою закладу охорони здоров`я, де проводилася консультація».

Зокрема вказаний консультаційний висновок спеціаліста від 23.03.2020 викладений на бланку форми медичної документації №028/о, однак при цьому такий висновок вказаною печаткою не завірений.

Стосовно висновку експерта №42-К від 15.04.2020, виконаного на підставі клопотання захисника Надіч Н.Д. від 10.04.2020 у Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи судово-медичної комісії слідчий суддя зазначає наступне.

Зі змісту вказаного висновку експерта вбачається, що на проведення комісійної судово-медичної експертизи надано висновки магнітно-резонансної томографії від 14.02.2020 та від 25.02.2020, протокол ЕНМГ-обстеженення від 12.03.2020 та довідка від 13.03.2020 №1634, консультаційний висновок від 23.03.2020, протокол про застосування електронного засобу контролю від 10.08.2019, ухвали слідчих суддів та копія медичної картки (амбулаторної картки)

При цьому даних про те, що підозрюваний ОСОБА_1 безпосередньо оглядався експертами, вказаний висновок не містить.

А тому відповідно викладений діагноз відповідає діагнозам у попередніх заключеннях.

Зважаючи на наведені обставини, вказаний висновок експерта не враховується судом, оскільки наявні сумніви в об`єктивності проведеного дослідження.

Поряд з цим обґрунтованими є доводи прокурора стосовно того, що у всіх наведених медичних документах йдеться про стан правого голеностопа підозрюваного, тоді як згідно ухвали від 05.03.2020 в судовому засіданні було встановлено, що на даний час електронний браслет закріплено на лівій нозі підозрюваного.

Окрім того, згідно абз. 5 пп. 4 п. 5 розділу II Порядку застосування електронних засобів контролю, затв. Наказом МВС України №480 від 08.06.2017 , браслет може бути одягнуто на будь-яку з кінцівок, у зв`язку з чим в разі спричинення дискомфорту браслет може бути одягнуто на іншу кінцівку за клопотанням підозрюваного.

Відповідно до положень частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно приписів частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено належних та допустимих доказів, на підставі який можливо дійти висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між носінням електронного засобу контролю та станом здоров`я ОСОБА_1 , що унеможливлювало б у подальшому виконувати підозрюваним покладеного на нього обов`язку.

Таким чином, підстав для скасування додаткового обов`язку у виді носіння електронного засобу контролю не встановлено.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу беззаперечно є втручанням у його права та свободи, однак, в даному випадку це є виправданим та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Стосовно скасування інших процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , окрім обов`язку носіння електронного засобу контролю, в цій частині клопотання захисника не містить жодного обґрунтування.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , передбачених ч.5 ст. 194 КПК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 193-195, 196, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Надіч Нонни Дидронівни від 07.04.2020 про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько