Документ № 89057802

Справа № 991/2529/20

Провадження №11-сс/991/350/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5, захисник ОСОБА_6, заставодавець ОСОБА_7, представники заставодавця ОСОБА_8 та ОСОБА_9, прокурор ОСОБА_10,

розглянула апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 та представника заставодавця ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі до підозрюваного за частиною3 статті27 частиною5 статті191 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017000000004969.

Історія провадження

1.02.10.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження №42017000000004969 від 11.12.2017.

2.04.10.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5500000 грн.

3.22.10.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі ухвала від22.10.2019): (1)скасовано ухвалу від 04.10.2019; (2)застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; (3)визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000грн; (4)за умови внесення якої на підозрюваного строком до 14.11.2019 покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених частиною5 статті194Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

4.07.10.2019 та 24.10.2019 ОСОБА_7 внесла за підозрюваного заставу в розмірі 5500000грн та 74500000 грн відповідно.

5.25.10.2019 підозрюваного звільнено з-під варти та в подальшому строк дії покладених на нього у зв`язку з внесенням застави обов`язків неодноразово продовжувався, зокрема, ухвалою слідчого судді від 11.11.2019 до 11.01.2020, яка діяла на час ймовірного порушення підозрюваним обов`язку.

6.20.03.2020 прокурор подав до слідчого судді клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 300000000грн (далі клопотання прокурора).

7.03.04.2020 ухвалою слідчого судді звернуто в дохід держави заставу в розмірі 80000000грн та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000грн з покладенням відповідних процесуальних обов`язків (далі ухвала від03.04.2020).

8.07.04.2020 за зазначену ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яку доповнив 16.04.2020.

9.16.04.2020 на вказану ухвалу представник заставодавця ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, яка була доповнена 27.04.2020, 28.04.2020 та 29.04.2020. В апеляційній скарзі представник виклав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, який 16.04.2020 Суд поновив.

10.16.04.2020 прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, 28.04.2020 пояснення щодо зазначених апеляційних скарг.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

11.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020: (1)частково задоволено клопотання прокурора; (2)звернено в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в сумі 80000000грн, внесену за підозрюваного ОСОБА_5 ; (3)застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000грн; (4)покладено на підозрюваного ряд обов`язків.

12.Ухвала слідчого судді в частині звернення застави в дохід держави мотивована порушенням підозрюваним ОСОБА_5 покладеного на нього судом обов`язку утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні однократним фактом спілкування з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Слідчим суддею встановлено, що наприкінці листопада2019року, в період дії згаданого обов`язку, підозрюваний ОСОБА_5 приймав участь у зустрічі, на якій були присутні серед інших підозрювані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_5 звернувся до присутніх із промовою, в якій запропонував примиритись та в подальшому співпрацювати для вирішення проблемних питань, з якими зіткнулась корпорація «Укрбуд». Після чого кожен з учасників зустрічі, в тому числі підозрювані ОСОБА_11 та ОСОБА_12, висловили своє ставлення до вказаної ідеї. Слідчий суддя дійшов висновку, що наведене вище свідчить, що під час вказаної зустрічі відбувся усний безпосередній обмін інформацією між її учасниками, в тому числі між підозрюваними ОСОБА_5 і ОСОБА_11 та ОСОБА_12, тобто відбулось спілкування.

13.Застосовуючи допідозрюваного ОСОБА_5 запобіжний західу виглядізастави вбільшому розмірі,слідчий суддявиходив зтакого:(1)наявнаобґрунтована підозравчинення ОСОБА_5 інкримінованого діяння;(2)сторонаобвинувачення довеланаявність ризиків,передбачених пунктами1,3,5статті177КПК,а саме:а)переховуватисявід органудосудового розслідуваннята/абосуду; б)незаконновпливати насвідків,інших підозрюваних,експертів уцьому жкримінальному провадженні; в)вчинити інше кримінальне правопорушення; (3)інший більш м`який запобіжний захід, ніж застава в визначеному слідчим суддею розмірі, не зможе запобігти встановленим ризикам; (4)розмір застави збільшено відповідно до вимог частини10 статті182КПК, заставу в сумі 100000000грн визначено з врахуванням майнового стану підозрюваного та його дружини.

Вимоги та доводи апеляційної скарги захисника

14.В апеляційній скарзі захисник висловив прохання скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

15.В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведено доводи щодо: (1)відсутності підстав для звернення застави в дохід держави; (2)відсутності підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розміріу зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри та встановлених слідчим суддею ризиків; (3)необґрунтованості розміру застави в сумі 100000000грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги представника заставодавця

16.В апеляційній скарзі представник заставодавця просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

17.Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1)уповноважена службова особа місця ув`язнення, детектив чи прокурор не роз`яснили заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також наслідки невиконання цих обов`язків; (2)запобіжний захід у вигляді застави припинив дію 14.11.2019; (3)у разі допущення підозрюваним протиправної процесуальної поведінки внесена заставодавцем застава може бути звернута в дохід держави тільки в тому випадку, якщо заставодавець не забезпечив належної поведінки підозрюваного.

Короткий зміст та доводи заперечень і пояснень прокурора

18.У поданих до Суду документах прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисника та представника заставодавця.

19.В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що існують обставини для звернення застави, визначеної ухвалою суду від 22.10.2019, в дохід держави, а саме порушення підозрюваним покладеного на нього вказаною ухвалою обов`язку утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Прокурор зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив умисне, активне, ретельно підготоване порушення обов`язку, що становить високий рівень суспільної небезпеки. Саме ОСОБА_5 організував вказану зустріч, одразу з двома іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

Позиції учасників провадження

20.Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, представники заставодавця адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просили задовольнити апеляційну скаргу в інтересах заставодавця ОСОБА_7, а підозрюваний ОСОБА_5 та заставодавець ОСОБА_7 підтримали позиції своїх адвокатів.

21.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Оцінка та мотиви Суду

22.Для правильного вирішення апеляційних скарг Суд має дати відповіді на такі питання: (1)чи законним та обґрунтованим є рішення слідчого судді про звернення застави в дохід держави? (2)якщо так, то чи є стягнення застави в розмірі 80000000грн співмірним втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеристик порушеного підозрюваним обов`язку? (3)чи законно та обґрунтовано слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в більшому розмірі, визначивши її в сумі 100000000грн?

23.Суд на перше та третє питання відповідає ствердно, а на друге дає протилежну відповідь.

(1) Щодо законності та обґрунтованості рішення слідчого судді про звернення застави у розмірі 80000000 грн в дохід держави та співмірності втручання у право власності заставодавця

24.Суд дійшов висновку, що застосований ухвалою слідчого судді в цьому провадженні захід забезпечення кримінального провадження в вигляді звернення застави в дохід держави заснований на законі, переслідує легітимну мету, але не є співмірним втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеристик порушеного підозрюваним обов`язку з мотивів, наведених нижче.

Правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження та звернення застави в дохід держави

25.Правові засади застосування запобіжних заходів регламентовано главою18КПК «Запобіжні заходи, затримання особи» (статті176-213КПК). Термін «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід. Такий висновок узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (постанови від 18.12.2018 у справі №628/969/18 та від 28.03.2019 у справі №286/1695/18).

26.Порядок зміни запобіжних заходів врегульовано статтями 200, 201 КПК. Поряд з цим щодо окремих видів запобіжних заходів закон передбачає спеціальні умови для їх зміни. Так, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений порушив покладені на нього ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави обов`язки, вирішується питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу (частини8 та10 статті182КПК).

27.При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави вона звертається в дохід держави (частина8 статті182КПК).

28.Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина9 статті182КПК).

29.З наведеного вище, слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами8 та10 статті182КПК, та охоплюється поняттям «застосування запобіжного заходу» в вигляді застави.

30.Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт9 частини2 статті131КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт3 частини1 статті176КПК).

31.У зв`язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Щодо пропорційності та справедливості втручання у право власності при зверненні застави в дохід держави

32.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт2 частини3 статті132КПК).

33.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина8 статті182КПК).

34.Частина8 статті182 КПК прямо не передбачає необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт2 частини3 статті132КПК) це є обов`язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави в дохід держави.

35.Окрім наведеного,необхідність забезпеченнявиправданості відповідногоступеня втручанняу праваі свободиособи узв`язку іззверненням заставив дохіддержави тазміст цієївимоги регламентуютьсяй іншимиположеннями КПК,нормами КонституціїУкраїни зурахуванням практикиКонституційного СудуУкраїни танормами Конвенціїпро захистправ людинита основоположнихсвобод (даліКонвенція)з урахуваннямпрактики Європейськогосуду зправ людини(даліЄСПЛ).

36.Так, в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття8 Конституції України). Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт1 частина1 статті7КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина1 статті8КПК).

37.Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац3 пункту2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (абзаци2 та3 пункту4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004). Держава, виконуючи свій головний обов`язок утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина2 статті3 Конституції України) повинна утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини (абзац1 пункту3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №2-рп/2016 від 01.06.2016). Елементи права, зокрема розмірність, рівність, мораль, об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України (підпункт4.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №2-рп/2005 від 24.03.2005), тому розмірність (пропорційність) обмеження прав має визначатися відповідно до встановлених принципів справедливості (пункт3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007).

38.Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина2 статті8 КПК).

39.ЄСПЛ неодноразово розглядав справи про звернення застави на користь публічних фондів в контексті можливих порушень статті6Конвенції та статті1 Протоколу№1 до Конвенції.

40.Так, ЄСПЛ визнав прийнятною скаргу на звернення застави в дохід держави в контексті імовірного порушення пункту1 статті 6Конвенції (рішення у справі Коваль проти України від 19.10.2006, заява №65550/01, §64). У цій же справі ЄСПЛ визнано, що утримання застави фактично спричинило призначення додаткового покарання заявнику за невиконання умов звільнення під заставу (§104 рішення).

41.Отже, при зверненні застави в дохід держави повинні бути дотримані вимоги статті6Конвенції.

42.У рішенні ж ЄСПЛ у справі Осман протиСполученого Королівства від 28.10.1998 викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом1 статті6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою». При вирішенні питання про порушення статті6 Конвенції суд повинен вирішити, чи був судовий розгляд у всій своїй повноті, включаючи апеляційне провадження і спосіб, в який було отримано докази, справедливим (Edwardsv.theUnitedKingdom від 16.12.1992, §34).

43.Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина11 статті182 КПК).

44.Лише сам факт внесення коштів як застави не припиняє право власності особи, яка внесла відповідні кошти (підозрюваний (обвинувачений) чи заставодавець), на ці кошти до прийняття судом рішення, що набуло законної сили, про звернення її в дохід держави чи на виконання вироку в частині майнових стягнень.

45.ЄСПЛ неодноразово нагадував, що згідно з усталеною практикою органів Конвенції, поняття «майно» (possessions) може означати «існуюче майно» (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (Stretch v. the United Kingdom, заява №44277/98, §32).ЄСПЛ також констатував, що звернення застави (при застосуванні такого запобіжного заходу в кримінальному провадженні) в дохід держави є втручанням держави в майнові права заявника (рішення у справі Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013, заява №57404/08, §43).

46.Таким чином, кошти, внесені в якості застави, охоплюються поняттям «майно», яке підпадає під захист статті1 Протоколу№1 до Конвенції, а звернення таких коштів в дохід держави безсумнівно є втручанням держави у право на мирне володіння майном, оскільки позбавляє підозрюваного (обвинуваченого) чи заставодавця як власності, так і правомірних очікувань на повернення коштів, внесених як застава, після припинення дії цього запобіжного заходу.

47.Враховуючи викладене, при зверненні застави в дохід держави окрім вимог статті6Конвенції повинні бути дотримані також і вимоги статті1 Протоколу№1 до Конвенції.

48.У §44 згаданого рішення Lavrechovv.theCzechRepublic ЄСПЛ наголошує, що для того, щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті1 Протоколу №1, воно повинно бути законним, задля загального інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, §107, та Gladysheva v. Russia, заява №7097/10, 06.12.2011, §75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, §75). У кожній справі, в якій йде мова про порушення права володіти своїм майном, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі Новоселецький протиУкраїни від 22.02.2005, заява №47148/99, §101).

49.У справах про звернення застави в дохід держави важливим питанням є те, чи було стягнення застави пропорційним з огляду на порушення умов застави під час провадження, а рішення суду про стягнення застави має призвести до «справедливого балансу» між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання прав заявника в обставинах справи (рішення у справі Lavrechovv.theCzechRepublic від 20.06.2013, заява №57404/08, §51, 56).

50.Отже,звернення заставив дохіддержави напідставі частини8статті182КПКпередбачає дотриманнявимог КонституціїУкраїни та КПК щодопринципу верховенстваправа,статті6Конвенції тастатті1Протоколу№1до Конвенції,які дляцього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності [звернення застави у дохід держави (1) повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та (2) бути співмірним з нею, а (3) сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном].

51.Лише при дотриманні принципу пропорційності буде реалізована така властивість права, як справедливість (кримінально-процесуальна відповідальність у вигляді звернення застави в дохід держави буде співмірною з вчиненим правопорушенням) та буде досягнута виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв`язку із зверненням застави в дохід держави, що передбачено пунктом2 частини3 статті132КПК.

52.Дотримання принципу пропорційності при зверненні застави в дохід держави передбачає диференціацію негативних наслідків у вигляді повного чи часткового звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави як запобіжного заходу, при порушенні умов звільнення під заставу, залежно від характеристик порушення підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків (тривалості, інтенсивності, повторності, ступеню і форми вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від такого порушення тощо) та мети, заради досягнення якої застосовувались відповідні обов`язки.

Перевірка дотримання вимог принципу пропорційного втручання у цьому провадженні

53.Для проведення зазначеної перевірки Суд бере за основу тест на пропорційність, який використовується у цьому провадженні на основі критеріїв, вироблених практикою ЄСПЛ, а саме: (1)чи є втручання в вигляді звернення застави в дохід держави у розмірі 80000000грн здійсненим відповідно до закону; (2)чи переслідує втручання легітимну мету і в чому вона полягає (legitimate aim in the public interest); (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним його меті, чи дотримано «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини (fair balance).ЄСПЛ констатує порушення державою статті1 Протоколу №1 до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

(1) чи є втручання здійсненим відповідно до закону?

54.«Передбачуваність законом» звернення застави в якості запобіжного заходу в кримінальному провадженні як елемент тесту на пропорційність втручання, виробленого усталеною практикою ЄСПЛ, не викликає сумніву, адже таке втручання регламентоване нормами КПК (частини8-10 статті182). ЄСПЛ звертає увагу на свою усталену судову практику, згідно з якою вираз «відповідно до закону» не лише вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певну основу у внутрішньому законодавстві, але також посилається на якість відповідного закону, вимагаючи, щоб він був доступним для відповідної особи та передбачуваним щодо її наслідків (див. рішення у справі Amann v. Switzerland від 16.02.2000, заява №27798/95, §50).

55.Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 08.11.2018 по справі №243/6671/17-к звернув увагу, що у рішенні ЄСПЛ по справі Steelandothersv.TheUnitedKingdom від 23.03.1998 (§54) наголошено, що «Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія».

56.У зв`язку із цим, у межах перевірки законності втручання в право власності заставодавця шляхом звернення застави в дохід держави Суд надає оцінку доводам представників ОСОБА_7 щодо її необізнаності з можливістю настання цих негативних наслідків, пов`язаних з порушенням підозрюваним умов застави. Вказане обумовлюється невиконанням державою (в особі уповноваженої службової особи установи місця ув`язнення, детектива, прокурора) по відношенню до ОСОБА_7 вимог частини3 статті182КПК, а саме нероз`ясненням їй можливості звернення застави в дохід держави.

57.Так, частиною3статті182КПКпередбачено,що призастосуванні запобіжногозаходу ввигляді заставипідозрюваному,обвинуваченому роз`яснюютьсяйого обов`язкиі наслідкиїх невиконання,а заставодавцю увчиненні якогокримінального правопорушенняпідозрюється особа,передбачене закономпокарання зайого вчинення,обов`язки іззабезпечення належноїповедінки підозрюваногота йогоявки завикликом,а такожнаслідки невиконанняцих обов`язків(абзац1). У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення (абзац2).

58.Виконання вимог абзацу2 частини3 статті182 КПК службовою особою місця ув`язнення здійснюється лише щодо підозрюваного, який перебуває під вартою та у зв`язку із внесенням застави звільняється, а також щодо заставодавця за умови прибуття його до зазначеної службової особи у момент звільнення підозрюваного з-під варти. Вказане обумовлюється тим, що: (1)у зв`язку із внесенням застави та вже з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (абзац3 частини4 статті202КПК); (2)підозрюваний перебуває під контролем місця ув`язнення та з ним (підозрюваним) в уповноваженої особи установи місця ув`язнення є безпосередній контакт, якого немає та може ніколи не бути із заставодавцем, адже КПК не вимагає особистої явки заставодавця чи його уповноваженого представника до службової особи місця ув`язнення і встановлює обов`язок лише підозрюваного надати документ, що підтверджує внесення застави (частина6 статті182КПК) та вимагає від уповноваженої службової особи місця ув`язнення негайно звільнити підозрюваного після внесення застави, отримання та перевірки документа, що це підтверджує (абзаци1 та 2 частини4 статті202 КПК).

59.За іншого тлумачення абзацу2 частини3 статті182 КПК внесення застави заставодавцем та надання уповноваженій особі установи місця ув`язнення документа, що це підтверджує, іншою ніж заставодавець особою, призводило б до негайного звільнення з-під варти підозрюваного та недієвості застави у зв`язку із відсутністю відповідного роз`яснення заставодавцю, що очевидно суперечить припису, передбаченому частиною6 статті182 КПК, за яким саме з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

60.При звільненні з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 вимога абзацу2 частини3 статті182 КПК була виконана, що підтверджується відповідною розпискою від 25.11.2019.

61.Порядок, умови застосування застави та наслідки їх невиконання визначені статтею182КПК, що дає підстави заставодавцю передбачати (спрогнозувати) можливі ризики та прийняти рішення щодо внесення застави. Відповідні роз`яснення норм закону були відображені в ухвалі суду від 22.10.2019 (пункт12 резолютивної частини). Саме на підставі вказаної ухвали ОСОБА_7 внесла заставу за ОСОБА_5 у розмірі 80000000грн.

62.Внесення за підозрюваного застави іншою особою (заставодавцем) є її добровільним рішенням і свідомими цілеспрямованими діями та згодою нести майнову відповідальність в межах розміру застави за негативну (протиправну) процесуальну поведінку підозрюваного. Внесення застави може бути здійснене лише на підставі відповідного судового рішення. У такому судовому рішенні зазначаються, зокрема, розмір застави, реквізитами, за якими її слід внести, обов`язки, які забезпечує застава, наслідки їх невиконання, зважаючи на які вже сам заставодавець оцінює можливість забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та приймає рішення щодо внесення застави. Факт внесення заставодавцем грошових коштів у якості застави свідчить про обізнаність заставодавця із прийнятим судом рішення щодо підозрюваного та з його змістом.

63.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 набула статус заставодавця 07.10.2019 внаслідок внесення за підозрюваного ОСОБА_5 застави в розмірі 5500000грн на підставі ухвали слідчого судді від 04.10.2019. У судовому засіданні заставодавець підтвердила, що ознайомлена з цим рішенням, яке отримала від підозрюваного. Станом на 22.10.2019 запобіжний захід у вигляді застави був припинений у зв`язку із скасуванням ухвали від 04.10.2019 та застосуванням до підозрюваного ОСОБА_5 тримання під вартою, що було підставою для повернення заставодавцю суми застави в розмірі 5500000грн. Проте цим правом ОСОБА_7 не скористалась, навпаки 24.10.2019 на підставі ухвали суду від 22.10.2019 внесла за підозрюваного ОСОБА_5 заставу в розмірі 80000000грн, сплативши 74500000грн. Не зважаючи на скасування ухвали від 04.10.2019, зазначені в ній відомості щодо кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, та відповідно яке покарання, передбачається законом за його вчинення, в ухвалі від 22.10.2019 не зазнали змін.

64.Обізнаність заставодавця ОСОБА_7 з рішенням суду від 22.10.2019 підтверджується відомостями, зазначеними в платіжному дорученні від 24.10.2019, за яким ОСОБА_7 сплатила 74500000 грн застави за підозрюваного ОСОБА_5 (том2 а.с.260) та в якому зазначене цільове призначення сплачених коштів, рішення суду, на виконання якого внесена застава, його дата та номер кримінального провадження. При оцінці обізнаності заставодавця з прийнятим судом рішення також враховується фактична реальна можливість доступу до нього з огляду на родинні зв`язки заставодавця і підозрюваного ОСОБА_7 є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 . Як пояснила ОСОБА_7 з питань внесення застави вона спілкувалась з адвокатом чоловіка, у якого була відповідна ухвала суду.

65.На відміну від особистої поруки при застосуванні застави не передбачається особиста присутність заставодавця при процедурі її застосування та не вимагається складення окремого письмового документу від заставодавця перед внесенням грошових коштів як застави.

66.Отже, наведені в ухвалі суду від 22.10.2019 відомості щодо переліку покладених на ОСОБА_5 обов`язків, наслідків їх невиконання, в тому числі із зазначення можливості звернення застави в дохід держави, є достатнім роз`ясненням правових наслідків внесення застави та відповідальності за порушення її умов. Застава є безстроковим запобіжним заходом, тому відповідне роз`яснення здійснюється первісно при застосуванні застави, яка до підозрюваного як альтернатива була передбачена ухвалою від 22.10.2019 та в подальшому внесена саме на підставі цієї ухвали. Помилкове зазначення в ухвалі від 11.11.2019 про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою від 22.10.2019, інших для підозрюваного наслідків порушення ним обов`язків не може змінити відповідних норм КПК про звернення стягнення застави в дохід держави за порушення умов застави та попереднє роз`яснення цих наслідків ухвалою від 22.10.2019.

67.На підставі викладеного Суд відхиляє доводи представників заставодавця щодо неможливості у цьому провадженні звернення застави в дохід держави внаслідок невиконання вимог абзацу2 частини3 статті182 КПК стосовно заставодавця.

68.Суд також відхиляє доводи представника заставодавця про те, що внесення застави, як і роз`яснення заставодавцю обов`язків, наслідків їх невиконання є процесуальними діями, про здійснення яких має складатись протокол, що було передбачено постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 26.03.1999 (абзаци4-5 пункт3). Згадана Постанова №6 стосувалась роз`яснень застосування положень КПК 1960 року (стаття154-1 в редакції, чинній станом на 1999 рік), якими серед іншого передбачалась можливість внесення застави матеріальними цінностями шляхом їх передачі органу досудового розслідування чи суду. Чинним КПК передбачено внесення застави виключно грошовими коштами, що фіксується відповідним платіжним документом, а не протоколом.

69.Таким чином, (1)звернення застави, визначеної в цьому кримінальному провадженні ухвалою від 22.10.2019, в дохід держави передбачене КПК; (2)можливість та підстави застосування такого заходу кримінально-процесуальної відповідальності були чіткими, зрозумілими та передбачуваними як підозрюваному ОСОБА_5, так і заставодавцю ОСОБА_7 . За таких умов Суд констатує, що втручання в право на мирне володіння майном у вигляді звернення застави в дохід держави в розмірі 80000000грн було здійснено відповідно до закону.

(2) чи переслідує втручання легітимну мету і якщо так, то в чому вона полягає?

70.Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина1 статті131КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання відповідним ризикам (частина1 статті177КПК). Легітимна мета також визначається призначенням відповідних обов`язків, які покладені судовим рішенням на підозрюваного, в сукупності з обов`язком прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади (частини5,6 статті194КПК).

71.Метою припису частини8 статті182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.

72.У цьому провадженні мова йде про порушення підозрюваним ОСОБА_5 обов`язку, передбаченого пунктом4 частини5 статті194 КПК, а саме утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

73.Так, в ухвалі від 22.10.2019 вказаний обов`язок був сформульований таким чином: утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Ухвалою слідчого судді від 11.11.2019 продовжено строк дії, зокрема, зазначеного обов`язку до 11.01.2020.

74.Метою покладання на підозрюваного вказаного обов`язку із врахуванням положень ухвали від 22.10.2019 було досягнення дієвості цього кримінального провадження шляхом запобігання (1)спробам перешкодити йому шляхом впливу на інших підозрюваних та (2)унеможливити вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення при безпосередньому контакті з підозрюваним ОСОБА_11, а метою звернення застави в дохід держави є застосування кримінально-процесуальної відповідальності за порушення такого обов`язку та запобігання порушенню підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків у подальшому.

75.«Захист публічного порядку» і «попередження злочинів» при запровадженні заходів, що передбачають обмеження прав людини, є цілями, які повною мірою сумісні з Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод (рішення ЄСПЛ по справі Beldjoudiv.France від 26.03.1992, заява№12083/86, §70). Із означеного очевидно, що мета, яка переслідувалася зверненням застави у дохід держави, є легітимною.

76.Суд також бере до уваги, що покладений на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, можливо було виконати і він здатен був досягти зазначеної вище мети, а тому він був доречним та необхідним.

(3) чи є втручання в право на мирне володіння майном пропорційним його меті?

77.Пропорційність втручання у майнові права заставодавця ОСОБА_7, яка є дружиною підозрюваного, перевіряється Судом, виходячи з фактичних обставин, які були встановлені слідчим суддею.

78.Так, слідчий суддя встановив факт однократного спілкування підозрюваного ОСОБА_5 із підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_12, яке відбулось за наступних обставин. Наприкінці листопада 2019 року, в період дії обов`язку утриматись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, підозрюваний ОСОБА_5 приймав участь у зустрічі, яка відбулась протягом 20-30 хвилин, у японському ресторані «IKIGAU», розташованому в готелі «Прем`єр палац» у місті Києві, на якій були присутні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (підозрювані у кримінальному провадженні), а також ОСОБА_13 (свідок у кримінальному провадженні), ОСОБА_14 (не має відношення до кримінального провадження), особа на ім`я ОСОБА_15, який супроводжував ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі підозрюваний ОСОБА_5 звернувся із промовою до вказаних осіб, в якій запропонував примиритись та в подальшому співпрацювати для вирішення проблемних питань, з якими зіткнулась корпорація «Укрбуд». Після чого кожен з учасників зустрічі, в тому числі підозрювані ОСОБА_11 та ОСОБА_12, висловили своє ставлення до вказаної ідеї.

79.Вказані обставини слідчий суддя встановив на підставі показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, підозрюваних ОСОБА_11 і ОСОБА_12, пояснень підозрюваного ОСОБА_5 .

80.В апеляційній скарзі захисник вказував, що слідчий суддя невірно встановив фактичні обставини вказаної зустрічі, яка відбулась 29.11.2019, викладаючи власну версію її ініціювання інвестором та зазначаючи про попередню необізнаність ОСОБА_5 зі складом учасників зустрічі. При цьому захист не заперечував встановлені слідчим суддею факт цієї зустрічі, участі в ній ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, предмет зустрічі та зміст висловлювань ОСОБА_5 до учасників зустрічі, в тому числі ОСОБА_11 та ОСОБА_12, щодо примирення та подальшої співпраці для вирішення проблемних питань, з якими зіткнулась корпорація «Укрбуд». Отже, ці доводи сторони захисту не впливають на правильність висновку слідчого судді про порушення ОСОБА_5 обов`язку утримуватись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

81.Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний зміст розмови не перешкоджає кримінальному провадженню, хоч і звернув увагу, що кримінальне провадження, в якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру, пов`язане з певною діяльністю компанії, про яку йшла мова на зустрічі.

82.Захист в апеляційній скарзі посилався на те, що спілкування підозрюваних не стосувалось цього кримінального провадження, незаконного впливу ОСОБА_5 на інших підозрюваних не було, тому вказана зустріч і спілкування не могло зашкодити кримінальному провадженню.

83.Суд надає оцінку вказаній зустрічі не лише в контексті діянь, які мали місце, їх наслідків для кримінального провадження, що реально настали, а й в контексті можливих імовірних негативних наслідків, що могли чи можуть бути спричинені.

84.При вирішенні питання, чи могло зашкодити кримінальному провадженню та інтересам правосуддя вказане вище спілкування ОСОБА_5 з іншими підозрюваними слід виходити насамперед з обставин, які стали підставою для покладення Судом на підозрюваного вказаного обов`язку, яким ризикам він мав запобігти та мети його покладення, характеру та обставин кримінального правопорушення, а також особливостей їх встановлення у цьому кримінальному провадженні.

85.Суд поклав на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язок утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у зв`язку з висловленням ним наміру позбавитижиття,зокрема,іншого підозрюваного,а такожінших невизначенихосіб длявирішення корпоративногоконфлікту зними,що булозафіксовано увересні 2019року припроведенні негласнихслідчих (розшукових)дій (даліНСРД). Вказаний обов`язок мав запобігти одразу двом ризикам: незаконному впливу на підозрюваних та свідків і вчиненню іншого кримінального правопорушення, та покладався з метою запобігання безпосередньому контакту з ними.

86.У цьому контексті Суд приймає до уваги серйозність сприйняття цих висловлювань на свою адресу самим ОСОБА_11, що підтверджується тим, що останній звертався до правоохоронних органів із заявою про готування ОСОБА_5 злочину проти нього, а в подальшому до слідчого судді у зв`язку із невнесенням цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

87.За версією обвинувачення, до вчинення кримінального правопорушення, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, було залучено групу осіб, між якими є взаємозв`язки, координація та відносини залежності. Зокрема, ОСОБА_5, який на момент подій, вказаних у повідомленні про підозру, був народним депутатом України (2016-2019) (том1 а.с.233), інкримінуються організація злочину. Суд враховує, що з огляду на депутатський імунітет перелік слідчих (процесуальних) дій, які могли проводитись стосовно нього, досить тривалий час був обмежений. За таких обставин показання, зокрема, інших підозрюваних матимуть важливе значення при встановленні всіх обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 .

88.Прокурор в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_11 співпрацює зі слідством, що не заперечувалось захистом, відповідно підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають різні правові позиції. Суд позбавлений можливості в повній мірі встановити, яке саме значення для кримінального провадження мають показання підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки показання підозрюваного ОСОБА_11 надано частково у вигляді витягу із стенограми його допиту від 13.07.2019 (том2 а.с.37-46), а протокол допиту ОСОБА_12 на досудовому розслідуванні прокурор не надав. Проте зі змісту цієї стенограми вбачається, що підозрюваний ОСОБА_11 повідомив детективу осіб, які від імені ТОВ«Укрбуд Девелопмент» брали участь у переговорах та підготовці укладення додаткових угод до договору №209 ОСОБА_12 та ОСОБА_16, останній також займався вирішенням питання щодо оцінки нерухомого майна, що стало предметом обміну. Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому кримінальному провадженні 17.01.2020 ОСОБА_16 було повідомлено про підозру за частиною5 статті27 частина5 статті191КК (том3 а.с.3, 8).

89.З урахуванням наведеного, Суд доходить висновку, що пропозиції ОСОБА_5 під час зустрічі від 29.11.2019 примиритись та продовжити ведення спільного бізнесу, а також їх обговорення є спілкуванням, яке може зашкодити кримінальному провадженню і свідчить про спробу консолідуватися, створити ситуацію, за якої підозрюваним невигідно займати опозиційні чи самостійні правові позиції в кримінальному провадженні, що однозначно може спричинити шкоду кримінальному провадженню.

90.Також враховується кількість осіб, стосовно яких підозрюваним порушено обов`язок утриматись від спілкування, їх процесуальний статус та роль у вчиненні інкримінованого злочину, активна форма поведінки підозрюваного у вигляді свідомого і цілеспрямованого спілкування та ініціювання відповідної теми спілкування.

91.Наведене вище дає підстави для висновку про умисне та грубе однократне порушення підозрюваним ОСОБА_5 покладеного на нього обов`язку, що могло спричинити шкоду досудовому розслідуванню та інтересам правосуддя у цьому кримінальному провадженні.

92.Ступінь втручання в майнові права заставодавця ОСОБА_7, здійснена за оскаржуваною ухвалою слідчого судді, полягає в позбавленні її права власності на грошові кошти в сумі 80000000грн, внесені як застава на виконання ухвали суду від 22.10.2019 шляхом звернення їх в дохід держави.

93.Оцінюючи необхідність дотримання справедливої рівноваги між (1) публічним інтересом щодо належного дієвого кримінального провадження, зокрема в частині запобігання спробам підозрюваного чинити будь-які перешкоди завданням швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, (2) характеристиками допущеного підозрюваним порушення встановленого умовами застави обов`язку утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, яке носило разовий характер з одного боку, та (3) втручанням у право заставодавця на мирне володіння майном вартістю 80000000грн з іншого, Суд дійшов висновку про недотримання слідчим суддею вимоги пропорційного втручання у цьому провадженні, покладення особистого і надмірного тягаря на заставодавця, що є несумісним із вимогами статті1 Протоколу №1 до Конвенції (у урахуванням практики її застосування ЄСПЛ) та пункту2 частини3 статті132КПК.

94.Зі змісту частини8 статті182 КПК вбачається, що в ній при описі «обов`язків», у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання як у множині («невиконання обов`язків», «порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки»), так і в однині («не з`явився за викликом», «не повідомив про причини своєї неявки»). Зокрема, неявка «за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки» як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію. Водночас як підставу звернення застави в дохід держави «невиконання інших обов`язків» зазначено в множині. Проте, ОСОБА_5 порушив лише один із покладених на нього ухвалою слідчого судді обов`язків, виконання якого мало запобігти настанню відразу двох ризиків, які передбачені пунктами 3 та 5 частини1 статті177 КПК.

95.Суд, враховуючи наведені вище характеристики порушення покладеного на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язку у співвідношенні з ризиками для кримінального провадження (встановлене порушення обов`язку ) та дотримання підозрюваним усіх інших покладених на нього обов`язків, доходить висновку, що відповідатиме принципу пропорційності в цьому провадженні часткове звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави заставодавцем ОСОБА_7, у розмірі 30000000грн.

Щодо інших доводів представників заставодавця про незаконність звернення застави в дохід держави

96.Представник заставодавця стверджував, що у разі допущення підозрюваним протиправної процесуальної поведінки внесена заставодавцем застава може бути звернута в дохід держави тільки в тому випадку, якщо заставодавець не забезпечив належної поведінки підозрюваного. Суд не погоджується з цим доводом, виходячи з наступного. Метою застосування запобіжного заходів є досягнення дієвості кримінального провадження шляхом забезпечення належної процесуальною поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею177 (частина1 статті131, частина1 статті177КПК). При застосуванні застави належна процесуальна поведінка підозрюваного обумовлюється певною грошовою сумою, яка в разі його протиправної процесуальної поведінки буде звернута в дохід держави (частина1 статті182КПК). Хоч ці грошові кошти і можуть бути внесені заставодавцем, проте вони є гарантією належної поведінки саме підозрюваного. Неналежна процесуальна поведінка підозрюваного обумовлює негативні наслідки не лише для нього (у вигляді зміни запобіжного заходу), а й для заставодавця у вигляді звернення застави в дохід держави. Вказані процесуальні наслідки визначені процесуальним законом, вказані в ухвалі від 22.10.2019 та є повністю передбачуваними як для підозрюваного, так і для заставодавця. Крім того, саме по собі невиконання обов`язків заставодавцем із забезпечення належної поведінки підозрюваного без порушення відповідних процесуальних обов`язків підозрюваним, не може розцінюватися як достатня підстава для звернення застави у дохід держави.

97.В апеляційній скарзі представник заставодавця посилався на те, що застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави припинив дію 14.11.2019. В обґрунтування цього доводу представник посилався на пункт14 резолютивної частини ухвали 22.10.2019, в якому визначено строк дії цієї ухвали до 14.11.2019. З цього приводу Суд звертає увагу, що ухвала від 22.10.2019 є ухвалою про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, саме тому був визначений її «строк дії», що є застосованою законодавцем термінологією відповідно до частина4 статті196, статті197КПК. Саме протягом цього строку могла бути внесена застава (про що було зазначено у пункті7 резолютивної частиницієї ухвали), яка була визначена як альтернативний запобіжний захід і є невід`ємною складовою ухвали саме про тримання під вартою (а не окремою ухвалою про застосування застави). Застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина7 статті42КПК). Строковимиє іншіобов`язки,покладені судому зв`язкуз внесеннямзастави,про щобуло зазначенов пункті9резолютивної частиниухвали від22.10.2019.Отже,доводи щодозакінчення строкузастави14.11.2019 є безпідставними.

98.У контексті вказаних доводів (про те, що підозрюваний вважав, що застава припинилась 14.11.2019), враховується і фактична поведінка підозрюваного, стосовно якого неодноразово продовжувався строк дії процесуальних обов`язків, у зв`язку із внесенням застави, які він виконував тривалий час (протягом півроку), зокрема, отримував дозвіл на виїзд за кордон, здав свої закордонні паспорти до уповноважених органів тощо (том4 а.с.2-3). Вказане свідчить про зрозумілість для підозрюваного судового рішення та умов запобіжного заходу, який застосовано до нього, на підставі такого рішення. У будь-якому разі питання щодо незрозумілості судового рішення вирішується судом в порядку статті380КПК, а не шляхом проведення експертного дослідження змісту резолютивної частини рішення. З цих підстав не приймається до уваги наданий представником відповідний висновок експертного дослідження.

(2) Щодо законності та обґрунтованості застосування запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі

99.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини7 статті194КПК (частина10 статті182КПК).

100.В ухваліпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязазначає відомостіпро: 1)кримінальнеправопорушення (йогосуть іправову кваліфікаціюіз зазначеннямстатті(частинистатті)законуУкраїни прокримінальну відповідальність),у якомупідозрюється особа; 2)обставини,які свідчатьпро існуванняризиків,передбачених статтею177КПК; 3)обставини,які свідчатьпро недостатністьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів длязапобігання ризикам,передбаченим статтею177КПК; 4)посиланняна докази,які обґрунтовуютьці обставини; 5)запобіжний захід, який застосовується (частина1 статті196КПК).

101.Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязобов`язаний встановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніпідозрюваним кримінальногоправопорушення;2)наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177КПК,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина1 статті194КПК).

102.Отже, Суд має в межах доводів апеляційних скарг розкрити: (1)кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2)ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3)обґрунтованість розміру застави.

Кримінальне правопорушення, в якому особа підозрюється

103. ОСОБА_5 підозрюється в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 81635448грн, що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

104.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 організував схему із залученням суб`єкта оціночної діяльності, керівника Національної гвардії, керівників підконтрольних суб`єктів господарювання, за якою відбувся нееквівалентний за вартістю обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню Національної гвардії України в особі військової частини НОМЕР_1 в будинку, що будувався по АДРЕСА_1, на квартири, надані підконтрольною підозрюваному будівельною компанією в інших житлових будинках.

105.Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (Сторона1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (Сторона2, далі ТОВ«ФБК«Пагода»), а разом далі пойменовані як Сторони, було укладено договір №209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір №209) (том1 а.с.32-44).

106.Правонаступниками відповідних органів військового управління та військових частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є відповідно головний орган військового управління та військові частини Національної гвардії України (підпункт1 пункту3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України»). У зв`язку з цим далі по тексту застосовується скорочена назва Сторони1 та Уповноваженого представника Сторони1 як Головне управління та військова частина НОМЕР_1 .

107.За умовами вказаного вище договору будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління мало отримати 20% загальної житлової площі (квартир, готових до заселення) та машино-місця паркінгу для легкових автомобілів у кількості, пропорційній кількості отриманих квартир (підпункти 1.1.3, 3.1, 5.3.1, 5.9 Договору №209, пункт 1 Додатку №1 до Договору №209).

108.У подальшому Сторони визначили, що після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління має отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36кв.м та 30 машино-місць (підпункт1.1 додаткової угоди №93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до Договору №209) (том1 а.с.46).

109.За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ«ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013року звернулася до ОСОБА_5 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_5 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.

110.За версією сторони обвинувачення у першій половині 2013 року в ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном, належним Головному управлінню, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з Головним управлінням відповідно до Договору №209. З метою реалізації цього задуму ОСОБА_5 визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ«Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою Головного Управління у Договорі №209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_11 та призначеного Указом Президента України №733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_17 .

111.01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір №70, згідно з умовами якого до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ«Укрбуд Девелопмент» для інвестування останнім засобів, достатніх для завершення будівництва.

112.06.10.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_17 ) уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д4 до Договору №209 (том 1 а.с.60-63). За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК«Аристократ», на 65 квартир загальною площею 5550,45кв.м в ЖК «Оберіг», що розташований за адресою: містоКиїв, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.Зазначена додаткова угода була укладена на підставі звітів з незалежної оцінки майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що були предметом обміну, складених оцінювачем ОСОБА_18 .

113.29.11.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_17 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д5 до Договору №209 (том 1 а.с.61-63). За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК«Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00кв.м в ЖК«Оберіг». Права на ці 65 квартир належали ТОВ«Укрбуд Девелопмент».

114.30.11.2016 Головне управління в особі ОСОБА_17 та ТОВ«УкрбудДевелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 підписали акт приймання-передачі 65 квартир загальною площею 5572,00кв.м в ЖК«Оберіг» (том1 а.с.64-66).

115.Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором №209 у бік погіршення становища Головного управління та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого ними втрачено активів на суму 77153700грн, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК«Аристократ», належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК«Оберіг».

116.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) в розмірі 77153700 грн.

117.07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_17 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д7 до Договору №209 (том1 а.с.67-69). Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ«Укрбуд Девелопмент» мало передати Головному управлінню 5 квартир загальною площею 336,40кв.м (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1).

118.07.11.2017 Головне управління в особі ОСОБА_17 та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_11 підписали акт приймання-передачі 5 квартир загальною площею 336,40кв.м (том1 а.с.70).

119.Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору №209 суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 4481748грн, що полягає у різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК «Аристократ», належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 07.11.2017 в інших будинках.

120.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на суму 4481748 грн.

121.Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448грн.

122.Дії підозрюваного ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною3 статті27 частиною5 статті191КК як організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри

123.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.

124.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина5 статті9КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom від 30.08.1990, заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86, §32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі Нечипорук іЙонкало протиУкраїни від 21.04.2011, заява №42310/04, §175).

125.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення прокурор серед іншого надав, зокрема: (1)Договір №209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том1 а.с.32-91); (2)висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том1 а.с.141-145); (3)висновок комісійної судової економічної експертизи (том1 а.с.1-145-149); (4)аудиторський звіт Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства Внутрішніх справ України (том1 а.с.150-151); (4)звіти ФО-П ОСОБА_18 про оцінку майнових прав (92-96, 97-100, 101-105); (5)звіти ТОВ «МеркурійПартнерс» про оцінку квартир (том1 а.с.106-109, 115-118, 119-123); (6)висновки судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (том2 а.с.200-257); (7)протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (том2 а.с.59-60, 61); (8)протоколом огляду речей вилучених під час обшуків у ТОВ «ФБК «Пагода» (том2 а.с.98-106); (9)матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

126.Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

127.Заперечуючи наявність обґрунтованої підозри захисник зазначив, що: (1)відсутні докази вчинення ОСОБА_5 інкримінованого діяння, а доводи сторони обвинувачення зводяться до того, що останній певний період часу був кінцевим бенефіціарним власником ТОВ«Укрбуд Девелопмент»; (2)з серпня 2016року ОСОБА_5 був обраний народним депутатом України, тому управління компанією ТОВ«Укрбуд Девелопмент» було передано іншим особам; (3) ОСОБА_5 не мав жодного відношення до укладених угод та їх реалізацію, починаючи з 2016 року. Зазначені вище доводи сторони захисту Суд відхиляє, зважаючи на наступне.

128. ОСОБА_5 на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» у 2017 та 2018 роках задекларовано, що він є кінцевим бенефіціаром (контролером), зокрема, ТОВ«Укрбуд Девелопмент» (том2 а.с.28-29, том3 а.с.96).

129.Згідно чинних на той час роз`яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», що затверджені рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 11.08.2016 (далі Роз`яснення), термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Згідно з визначенням, наведеним у зазначеному законі (стаття 1), кінцевий бенефіціарний власник (контролер) це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Такий вирішальний вплив здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління. Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є також фізична особа, яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права. Отже, при встановленні того, чи є суб`єкт декларування або член його сім`ї кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи, слід вважати на наявність можливості здійснювати фактичний контроль (вирішальний вплив) за діяльністю юридичної особи, навіть якщо такий контроль не ґрунтується на формальній власності корпоративних прав у такій юридичній особі (пункт42 Роз`яснень).

130.Таким чином, факт заповнення, підписання і подання ОСОБА_5 декларації із зазначенням себе як бенефіціарного власника (контролера) ТОВ«Укрбуд Девелопмент» є визнанням ним наявності можливості здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність такої юридичної особи безпосередньо або через інших осіб незалежно від формального володіння, тобто незважаючи на відсутність встановлених цивільним, господарським (у тому числі корпоративним) законодавством чи статутними документами прямих чи опосередкованих механізмів впливу на прийняття рішень ТОВ«Укрбуд Девелопмент». При цьому вказану обставину Суд оцінює в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними в матеріалах провадження доказами.

131.Довід захисту про те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі встановив, що ОСОБА_5 не має відношення до корпорації «Укрбуд» та підприємств, що входять до її складу, Суд відхиляє. Вказане твердження слідчого судді стосується виключно обставин зустрічі, яка відбулась 29.11.2019, а не обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. Крім цього, сам захисник в апеляційній скарзі посилався на те, що з вересня-жовтня2019року підозрюваний вже не володіє часткою в статутному капіталі ТОВ«Укрбуд Девелопмент», хоча фактичні обставини зустрічі від 29.11.2019 (її предмет, склад учасників, поведінка підозрюваного ОСОБА_5 на ній) свідчать про те, що підозрюваний має відношення до діяльності цієї компанії та намагається так чи інакше вплинути на неї.

132.Щодо тверджень захисника про те, що договір №209 від 12.04.2006 та додаткові угоди до нього є чинними та є предметом господарських відносин, а не кримінального переслідування, Суд зазначає наступне. Предметом розслідуванняу цьому кримінальному провадженніє заволодіннячужим майномшляхом зловживанняслужбовим становищем,виходячи зіскладу злочину,передбаченого частиною5статті191КК.Заволодіння чужиммайном якодна зформ вчиненнязлочину,передбаченого статтею191КК,характеризується,зокрема,безоплатним оберненнямчужого майнана своюкористь чина користьіншої особи(пункт23постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни№10від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»). Суд звертає увагу, що під безоплатністю у цьому випадку слід розуміти вилучення майна без еквівалентної заміни, тобто без рівноцінного відшкодування вилучених матеріальних цінностей іншим майном, грошовими коштами або людською працею. Часткове (нееквівалентне) відшкодування вартості вилученого майна не виключає наявності в діях винної особи складу злочину, передбаченого статтею191 КК, проте враховується при визначенні розміру спричиненої шкоди. Отже, вказані захистом доводи не виключають наявність підстав для кримінального переслідування внаслідок укладення правочинів, на підставі яких відбувся нееквівалентний за вартістю обмін майна.

Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

133.Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому провадженні; 4)перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина1 статті177КПК).

134.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною1 статті177 КПК (частина2 статті177КПК).

135.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною1 статті177КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

136.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною1 статті177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

137.У межах цього апеляційного провадження Судом в межах доводів апеляційних скарг перевіряється законність та обґрунтованість встановлення слідчим суддею таких ризиків: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3)вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

138.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

139.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

140.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). До того ж звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення цього злочину КК не передбачено (статті69, 75КК).

141.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

142.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний протягом останніх п`яти років понад 40 раз виїжджав за межі України, володіє декількома паспортами для виїзду за кордон, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону (том2 а.с.139-150, том4 а.с.3).

143.При цьому Суд враховує, що ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

144.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_5, факт порушення покладеного на нього судом обов`язку, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування достатньої ймовірності ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, а також щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

145.Ризики, передбачені пунктом3 та5 частини1 статті177КПК у цьому кримінальному провадженні слід дослідити одночасно. При цьому Суд погоджується з висновками слідчого судді, що вказані ризики продовжують існувати.

146.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття224КПК).

147.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина4 статті95КПК).

148.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

149.Суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_5 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання), який визначений в пунктах 135-136 цієї ухвали)) (протокол про результати проведення НСРД від 01.10.2019 (том1 а.с.209-210)).

150.Висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_5 . Зокрема, про такий намір ОСОБА_5 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_5 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_5 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_5 .

151.Так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_5 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу (том1 а.с.207-209).

152.Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_5 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки.

153.Наведене дає достатні підстави погодитися із тезою сторони обвинувачення, що ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя інших підозрюваного, а також інших невизначених у телефонній розмові людей для вирішення корпоративного конфлікту з ними. При цьому з матеріалів НСРД слідує, що корпоративний конфлікт ймовірно стосується підприємства, діяльності якого стосується вказане кримінальне провадження.

154.Вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_5 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким. З цих підстав Суд відхиляє доводи захисту, що вказані висловлювання підозрюваного мали виключно емоційний характер. І хоч негативні наслідки не були спричинені, проте таке поводження підозрюваного характеризує його особу та не може бути не прийнято Судом в контексті аналізованих ризиків.

155.Наведене також дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризику, передбаченого пунктом5 частини1 статті177КПК.

156.Крім того, як вище було встановлено ОСОБА_5 висловив намір позбавити життя, зокрема, підозрюваного для вирішення корпоративного конфлікту ним. У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу й на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні.

157.Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3 Конституції України).

158.Із врахуванням того, що підозрюваний висловлював саме намір позбавити життя інших людей, ці два ризики, які перевіряються, Судом оцінюється як дуже вагомі.

159.З матеріалів НСРД, зокрема, вбачається, що 23.09.2019 ОСОБА_5 в телефонному режимі фактично в наказному порядку вказує особі, яка ймовірно є працівником будівельної компанії можливо корпорації «Укрбуд» чи ТОВ«Укрбуд Девелопмент», надати інформацію щодо продажів нерухомості цією компанією за певний період (том1 а.с.207-209, 223-226). Такі вказівки ОСОБА_5 згаданою особою сприймаються беззастережно та безумовно як вимоги, обов`язкові до виконання нею як підпорядкованою підозрюваному особою. З цих підстав Суд не погоджується з твердженнями захисту щодо того, що ОСОБА_5 не може впливати працівників ТОВ«Укрбуд Девелопмент», які є свідками чи підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, оскільки не є його власником та не має в ньому жодних організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

160.Наявність неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_11, на що посилається сторона захисту в спростування ризику впливу на іншого підозрюваного, не є обставиною, яка безумовно виключає чи мінімізує до маловірогідності ймовірність настання цього ризику як стосовно ОСОБА_11, так і стосовно інших підозрюваних.

161.Суд звертає увагу, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 14.05.2020, зокрема, у зв`язку з необхідністю отримання висновків раніше призначених експертиз, проведенням допиту службових осіб ТОВ«Укрбуд Девелопмент» щодо обставин, які є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, потреба у чому виникла після проведення ряду обшуків(том3 а.с.9). Про результативність у здобутті доказів на стадії досудового розслідування свідчить і повідомлення про підозру (17.01.2020) ще одній особі. Вказані обставини, а також встановлений вище факт порушення процесуального обов`язку, ще більше переконують Суд, що наведені вище ризики не втратили свою актуальністю.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

162.ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`яті Київської області, зареєстроване місце проживання у місті Києві, фактично проживає у Київській області (том4 а.с.71, 63).

163.Одружений, має двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження (том4 а.с.69-71).

164.З 06.03.2020 працює в ТОВ«БУ«Укрбудмонтаж» на посаді заступника генерального директора (том4 а.с.74-75). Протягом 2016-2019років ОСОБА_5 був народним депутатом Верховної Ради України восьмого скликання. Раніше бувпрезидентом державноїбудівельної корпорації«Укрбуд» (2010-2016роки),депутатом Київськоїміської ради(2014-2015роки),директором будівельнихорганізацій ТОВ«БК«Укрбудмонтаж»і ПрАТ«Київсоцбуд»(2007-2010роки)(том1 а.с.233, 235).

165.За місцем проживання та роботи характеризується позитивно (том4 а.с.63, 82).

166.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

167.Також Суд враховує, що 24.09.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною1 статті296КК у кримінальному провадженні №62019100000000858 від 05.07.2019 (том1 а.с.217, 239-240) (пункт10 частини1 статті178КПК).

Щодо обґрунтованості розміру застосованої слідчим суддею застави

168.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини7 статті194КПК (частина10 статті182КПК).

169.Враховуючи, що умови, передбачені частиною10 статті182 КПК пов`язані з порушенням умов застави, вказане свідчить, що встановлений раніше слідчим суддею (судом) розмір застави не здатен забезпечити в повній мірі належної поведінки підозрюваного, тому обрання іншого запобіжного заходу в порядку частини10 статті182 КПК можливе лише в напрямку посилення запобіжного заходу. Про такий висновок свідчить можливість обрання застави лише в більшому розмірі порівняно з попереднім. В іншому випадку (можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу порівняно з попередньою заставою, умови якої було порушено підозрюваним) виникла б у суперечність із приписом про застосування застави тільки в більшому розмірі.

170.Враховуючи, що в клопотанні прокурора висловлено прохання застосувати саме заставу в більшому розмірі (300000000грн), то Суд має перевірити, чи правильно слідчий суддя визначив у порядку, передбаченому частиною10 статті182 КПК, розмір застави в сумі 100000000грн без перевірки правильності визначення самого виду запобіжного заходу.

171.З наведеного вище вбачається, що застава в розмірі 80000000грн не забезпечила належної процесуальної поведінки підозрюваного. Суд погоджується з висновком слідчого судді про необхідність застосування застави в розмірі 100000000 грн.

172.Зазначений розмір застави був визначений слідчим суддею, зокрема, виходячи з обставин, встановлених ухвалою від 22.10.2019 щодо майнового стану ОСОБА_5, відомостей про зареєстроване за підозрюваним та його дружиною нерухоме майно, матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій щодо витрат ОСОБА_5, з врахуванням наведених прокурором відомостей щодо корпоративних прав, задекларованих ОСОБА_5 у 2018року.

173.В апеляційній скарзі захисник зазначив про необґрунтованість розміру застави, посилаючись на зміни майнового стану підозрюваного: (1)здійснено рейдерське захоплення певного майна ОСОБА_5, з врахуванням якого було визначено первісний розмір застави; (2)в межах кримінальних проваджень накладено арешти на майно, належне підозрюваному та його дружині.

174.Із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №.42440/06, та §139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаровпроти Росії від 12.04.2009, заява №15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangourasv.Spain, заява №12050/ 04, §79).

175.У рішенні ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 (заява №31315/96, §86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30000000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

176.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до КПК» №511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

177.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

178.Суд в черговий раз звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8)«професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

179. ОСОБА_5 підозрюється в організації заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448грн.

180.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2) значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини5 статті191КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.

181.Оцінюючи майновий стан ОСОБА_5 та його дружини, яка є у цьому провадженні заставодавцем, Суд виходить з наступного. ОСОБА_5 та його дружина є власниками значної кількості нерухомого майна. ОСОБА_5 є власником: (1)трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288га; (2)домоволодіння в Київській області; (3)садибного будинку у Печерському районі міста Києві площею 522,8кв.м; (4)квартири площею 133,4кв.м у місті Києві. Дружина підозрюваного володіє на праві власності: (1)сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; (2)трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв.м; (3)двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв.м (том2 а.с.165-199).

182. ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Зокрема, підозрюваний у 2018 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1)грошові активи у розмірі більш ніж 113,2мільйонівгрн та 4,7мільйонів доларів США (з них особисто підозрюваному належали 11,579мільйонівгрн та 4,4мільйонів доларів США); 2)нерухоме майно (земельні ділянки, квартири, житлові та садові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 51мільйонгрн; 3)автомобілі вартістю більше 12мільйонівгрн; 4)цінні папери номінальною вартістю більше ніж 12,5мільйонівгрн; 5)корпоративні права вартістю понад 101,4мільйонигрн та інше цінне майно (коштовні годинники, ювелірні вироби, меблі, майнові права тощо), вартість якого не була зазначена в Декларації.

183.Як зазначив в клопотанні прокурор, підозрюваний ОСОБА_5 має активи за кордоном, у 2018 році він задекларував себе бенефіціарним власником п`яти іноземних компаній, які зареєстровані у Великій Британії, Белізі, Південній Кореї, Естонії (том2 а.с.28-29). Зокрема, в ТОВ«Селестіс Консалтінг» (Естонія), мав 100% від статутного капіталу вартістю 98380528грн. Такі дані як зазначає сторона обвинувачення містяться в декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, яка розміщена за посиланням у мережі інтернет https://public.nazk.gov.ua/declaration/6200d8f1-6911-4177-8096-5a0ebc53bf5c.

184.Крім цього, підозрюваний ОСОБА_5 у 2018 році задекларував себе кінцевим бенефіціарним власником (контролером) 8 юридичних осіб з місцем реєстрації в Україні, в тому числі корпорації «Українська будівельна корпорація «Укрбуд» та ТОВ«УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ухвала від 22.10.2019). На підтвердження доводів щодо відсутності володіння підозрюваним ОСОБА_5 часткою у статутному капіталі ТОВ«Укрбуд Девелопмент» та ТОВ«Інвестиційна компанія «Укрбудінвест» захисник надав витяги з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.03.2020 щодо цих юридичних осіб (том4 а.с.4-9, 10-15, 16-24, 25-33). Відомості у вказаних витягах сформовані станом на 19.09.2019, 24.09.2019, 02.10.2019 та 04.10.2019. За таких умов Суд не бере у розрахунок ці активи при перевірці розміру застави.

185.Щодо доводів захисту про арешт майна, належного підозрюваному та його близьким, слід зазначити наступне. Сторона захисту не надала ухвалу слідчого судді про арешт нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_5, з якої можливо було встановити перелік обтяжених об`єктів. Разом з тим, з наданої захистом інформації вбачається, що чотири земельні ділянки, зареєстровані за підозрюваним, обтяжені на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суд від 08.10.2019, інше нерухоме майно (квартира, домоволодіння) не є обтяженим (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно том4 а.с.34-42). Крім того вбачається, що у 2018році дружина підозрюваного отримала дивіденди у розмірі 58823529грн, дохід від зайняття підприємницької діяльності в сумі 979125грн., вона мала готівкові кошти у сумі 100000000грн та 300000доларів США, на банківських рахунках розмістила 1715727грн (декларація, що подана ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018рік).У матеріалах провадження відсутні відомості, що належні ОСОБА_7 об`єкти нерухомості обтяжені.

186.З урахуванням висновків ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 Судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваним фінансових операцій. Зокрема, з матеріалів НСРД йдеться про надання ОСОБА_5 1000000 доларів США одній особі, про купівлю іншою особою у ОСОБА_5 за 2000000 доларів США 50% «госпітальної», одночасну витрату 200000 доларів США тощо (протокол про результати проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.10.2019 (том 1 а.с.212)).

187.Також враховується, що у 2018 році підозрюваний ОСОБА_5 задекларував здійснення видатків на загальну суму 96790866грн (розділ14 декларації, поданої ОСОБА_5 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік).

188.Під часрозгляду питанняпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженнясторони кримінальногопровадження повинніподати слідчомусудді абосуду доказиобставин,на яківони посилаються(частина5статті132КПК).Суд зауважує, що сторона захисту не надала Суду повну та детальну інформацію щодо розміру активів підозрюваного та його дружини, необхідних для визначення розміру застави, так само не спростувала відомості щодо майнового стану останніх, які містяться в матеріалах провадження та про які зазначав прокурор.

189.З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застава в розмірі 100000000грн здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

190.З огляду на те, що Суд дійшов висновку про необхідність звернення в дохід держави з раніше визначеної суми застави в розмірі 80000000грн її частину у сумі 30000000грн, то внесенню додатково підлягає сума в розмірі 50000000грн.

Щодо інших доводів сторони захисту та заставодавця

191.В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи захисту та заставодавця, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorijav.Spain від 09.12.1994, №303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява №4909/04, §58).

192.У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту та заставодавця.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

193.Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт5-1 частини1 статті309КПК).

194.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт2 частини 3 статті 407 КПК).

195.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є,зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (пункт3 частини1 статті409 КПК). Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина1 статті412КПК).

196.Як мотивовано вище, слідчий суддя вірно встановив обставини зустрічі наприкінці листопада 2019 року, предмет обговорення та зміст висловлювань ОСОБА_5 на ній, дійшов вірного висновку, що мало місце порушення обов`язку утриматись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11 та ОСОБА_12, правильно застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі та визначив її розмір. Проте вірно встановивши наявність підстав для звернення застави в дохід держави, слідчий суддя застосував непропорційне втручання у право власності заставодавця шляхом звернення в дохід держави всієї суми застави, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме частини8 статті182 КПК у частині недотримання принципу пропорційності (пункт2 частини3 статті132 КПК, норми Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, стаття6 Конвенції та стаття1 Протоколу№1 до Конвенції, з урахуванням практики Конституційного Суду України та ЄСПЛ).

197.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

198.Вище Судом було встановлено, що: (1)підозрюваним порушено покладений на нього судом обов`язок, виконання якого було забезпечено заставою, що є підставою для звернення застави в дохід держави та застосування застави в більшому розмірі; (2)існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого корупційного злочину;(3)продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК. На підставі цього Суд дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи: (1) заставодавця як звернення частини суми застави у розмірі 30000000грн в дохід держави та (2)підозрюваного ОСОБА_5 як застосування запобіжного заходу в вигляді застави в розмірі 100000000грн.

199.Суд також приходить до висновку, що раніше покладені на підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із внесенням застави обов`язки, строк дії яких неодноразово продовжувався, мають бути залишені без змін зі строком дії до 14.05.2020, а саме: 1)прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні №42017000000004969 від 11.12.2017; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3)повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4)утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №42017000000004969: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_16 ; 5)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ; 6)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7)носити електронний засіб контролю.

200.Керуючись статями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419,532КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та представника заставодавця ОСОБА_8 задовольнити частково.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.04.2020 скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора ОСОБА_10 про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі задовольнити частково.

4.Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму у розмірі 30000000 (тридцять мільйонів) гривень, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_5 .

5.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100000000 (сто мільйонів) гривень.

6.Вважати, що за ОСОБА_5 із суми застави в розмірі 100000000 (сто мільйонів) гривень, внесено грошові кошти в розмірі 50000000 (п`ятдесят мільйонів) гривень.

7.Решту суми застави в розмірі 50000000 (п`ятдесят мільйонів) гривень може бути внесено підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

8.Роз`яснити, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

9.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3