- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
- Захисник/адвокат : Кириченка Р.Ю.
Справа № 991/2529/20
Провадження №21-з/991/12/20
У Х В А Л А
05 травня 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кириченка Романа Юрійовича про продовження строку внесення застави у кримінальному провадженні № 42017000000004969.
Історія провадження
1.03.04.2020 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду звернув в дохід держави внесену за підозрюваного ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 000 000 грн.
2.29.04.2020 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду (далі - ухвала суду від 29.04.2020) (1) скасовано ухвалу слідчого судді від 03.04.2020, (2) постановлено нову ухвалу, якою звернутов дохід держави суму у розмірі 30 000 000 грн, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_1 ; (3) застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 000 000 грн; (4) постановлено вважати, що за ОСОБА_1 із суми застави в розмірі 100 000 000 грн, внесено грошові кошти в розмірі 50 000 000 грн; (5) решту суми застави в розмірі 50 000 000 грн протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу в вигляді застави підозрюваний зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
3.04.05.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кириченка Р. Ю. про продовження строку внесення застави (далі також - клопотання захисника Кириченка Р . Ю.).
Вимоги та доводи клопотання
4.У клопотанні захисник висловлює прохання продовжити строк внесення застави в розмірі 50 000 000 грн, встановлений ухвалою суду від 29.04.2020, додатково на 60 днів - до 03.07.2020.
5.В обґрунтування захисник зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 протягом п`ятиденного строку не може виконати згадану ухвалу, тому потребує розстрочення внесення застави, виходячи з таких обставин: (1) сукупна сума грошових коштів, наявних на банківських рахунка, та готівкою є недостатньою для внесення застави; (2) у підозрюваного наявні певні активи, однак у зв`язку з тим, що закон передбачає можливість внесення як застави лише грошових коштів, необхідний додатковий час для продажу цих активів; (3) такий продаж є ускладненим з-за встановлення на всій території держави з 12.03.2020 до 11.05.2020 карантину, ана території міста Києва - режиму надзвичайної ситуації, внаслідок чого введено обмежувальні заходи; (4) внаслідок впровадження обмежувальних заходів призупинена діяльність приватних компаній та фінансових установ у зв`язку з чим підозрюваний позбавлений можливості отримати позику; (5) період дії карантину та обмежувальних заходів законодавець фактично визнав форс-мажорними обставинами, всі процесуальні кодекси доповнено приписами щодо продовження або зупинення процесуальних строків на період дії карантину.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
6.Порушуючи перед Судом питання про продовження строку внесення застави, встановленого ухвалою від 29.04.2020, захисник в обґрунтування своєї правової позиціїне посилається на жодну норму КПК (окрім частини 1 статті 20), якими врегульовано вирішення цього питання та порядок розгляду відповідного клопотання.
7.За таких обставин суддя-доповідачкерується принципом jura novit curia («суд знає закони»), за яким незазначення стороною конкретної правової норми не є визначальним під час вирішення судом справи та не звільняє суд від обов`язку застосувати при вирішенні справи належні приписи юридичних норм з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин. Виходячи із цього, на етапі прийняття клопотання суддя-доповідач насамперед має визначити процесуальний порядок, норми якого застосовні для розгляду клопотання про продовження строку внесення застави, та вирішити питання про прийнятність цього клопотання.
8.Клопотання захисника Кириченка Р. Ю. не може бути кваліфіковане як клопотання про зміну запобіжного заходу, що передбачене статтею 201 КПК, оскільки в цьому клопотанні (1) не міститься прохання про зміну запобіжного заходу на інший чи про скасування або зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною 5 статті 194 КПК чи про зміну способу їх (цих обов`язків) виконання, а також (2) це клопотання подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, який застосував запобіжний захід, а не безпосередньо до суду першої інстанції для розгляду слідчим суддею, як того вимагає стаття 201 КПК.
9.Виходячи з (1) суті клопотання захисника Кириченка Р. Ю., у якому захист порушує питання про відстрочення (продовження строку внесення застави) виконання ухвали суду апеляційної інстанції про застосування запобіжного заходу (у частині внесення застави), постановленої на стадії досудового розслідування за скаргою на ухвалу слідчого судді, та беручи до уваги, що (2) це клопотання подане безпосередньо до суду, який прийняв відповідне рішення (тобто - безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду), вбачається, що ініційоване питання, пов`язане з виконанням судового рішення.
10.Виконання судових рішень у кримінальному провадженні врегульовано розділом VІІІ КПК «Виконання судових рішень» (статті 532-540). Спеціальні норми щодо порядку виконання ухвал слідчих суддів про застосування запобіжних заходів містяться в главі 18 КПК (статті 176-213). Отже, при вирішенні питання щодо виконання ухвали від 29.04.2020 необхідно виходити з приписів, що містяться у вказаних структурних частинах КПК, тобто в главі 18 КПК.
11.Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (стаття 205 КПК).
12.Розділ VІІІ КПК «Виконання судових рішень» (статті 532-540) щодо ухвал слідчих суддів та ухвал суду апеляційної інстанції, які постановлені на стадії досудового розслідування, врегульовує виключно питання набрання ними законної сили (частини 1, 5 статті 532 КПК), наслідки набрання законної сили судовим рішенням (стаття 533 КПК) та порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні (стаття 534 КПК) тощо.
13.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина 4 статті 532 КПК).Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частина 2 статті 534 КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття 533 КПК).
14.При цьому процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК (частина 5 статті 534 КПК).
15.У порядку виконання судових рішень передбачено вирішення питання щодо відстрочення виконання лише вироків (стаття 536, пункт 1 частини 1 статті 537 КПК). КПК не встановлює можливості відстрочення виконання ухвал слідчих суддів, в тому числі про застосування запобіжних заходів, чи відстроченнявнесення (продовження строку внесення) застави.
16.Виходячи з системного тлумачення норм КПК, така позиція законодавця пов`язана із особливостями стадії досудового розслідування (зокрема, обмеженими строками цієї стадії) та специфікою самих ухвал слідчих суддів, в тому числі про застосування запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи є різновидом заходів забезпечення кримінального провадження, метою яких є досягнення дієвості кримінального провадження (частина 1,пункт 9 частини 2 статті 131 КПК).Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків,а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК (частина 1 статті 177 КПК). Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).Внесення грошових коштів є невід`ємною складовою запобіжного заходу у вигляді застави. Саме цієї сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов`язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності в вигляді звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні частини 1 статті 182 КПК.
17.Особливу увагу слід звернути на те, що строк внесення застави у розмірі 50 000 000 грн не встановлювався ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020, такий строк встановлюється виключно КПК, а саме - частиною 6 статті 182 КПК. В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020 на виконання вимог частини 3 статті 182 КПК лише роз`яснено зазначене положення КПК. КПК ж не передбачає можливості продовження строків, які встановлені законом.
18.Таким чином, законодавцем передбачено (1) негайне безумовне виконання ухвал про застосування запобіжних заходів, (2) безумовне виконання ухвал, які набрали законної сили, та (3) не передбачено відстрочення виконання ухвал слідчого судді або суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, відстрочення внесення (продовження строку внесення) застави і такий строк встановлюється виключно законом, а саме - частиною 6 статті 182 КПК.
19.Ухвала суду від 29.04.2020 є ухвалою про застосування запобіжного заходу, набрала законної сили,підлягає безумовному виконанню, є остаточною та відстрочення її виконання, у тому числі - продовження строку внесення застави, не передбачено.
20.На підставі викладеного, суддя-доповідач доходить висновку, що в клопотанні захисник порушив перед Судом питання, яке не може бути предметом судового розгляду та не підлягає вирішенню Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
21.Приписами КПК не визначено порядок дій судді-доповідача на етапі прийняття клопотання, поданого за межами апеляційного провадження з перегляду судового рішення, в тому числі дій за наслідками встановлення неприйнятності такого звернення до суду.
22.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу (частин 6 статті 9 КПК). Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 5 статті 9 КПК).
23.В ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення ЄСПЛ у справі Ashingdane v. The United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
24.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від звернення до суду з клопотанням про продовження строку внесення застави, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг (звернень до суду) і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, не передбачив можливості відстрочення внесення (продовження строку внесення) застави. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на доступ до суду, оскільки процесуальний механізм вирішення за ініціативою сторони захисту питань на стадії досудового розслідування щодо зміни запобіжного заходу, зокрема, у вигляді застави передбачений статтею 201 КПК. Клопотання ж про зміну запобіжного заходу подається відповідно до вимог статті 201 КПК та безпосередньо до суду першої інстанції і розглядається слідчим суддею.
25.Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності. Відповідно до цього принципу у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, 28.11.1999, § 61, 62).
26.Зазначаючи про неможливість внесення застави захисник фактично ставить під сумнів обґрунтованість та законність ухвали від 29.04.2020, наводячи відомості щодо невстановлення судом суми наявних у підозрюваного готівкових коштів. За іншого «широкого» тлумачення положень КПК та допущення можливості відстрочення виконання судових рішень про застосування запобіжних заходів це може призвести до недієвості запобіжних заходів та фактично до завуальованого перегляду остаточного судового рішення.
27.Процесуальними рішеннями є всі рішення суду (частина 1 статті 110 КПК). Всі питання, окрім вирішення обвинувачення по суті, суд вирішує судовим рішенням, яке викладається в формі ухвали (частина 2 статті 369 КПК). Із врахуванням цих норм, суддя-доповідач вирішує питання щодо неприйнятності клопотання захисника Кириченка Р. Ю. шляхом постановлення ухвали.
28.На стадії досудового розслідування за наслідками неприйнятності процесуального документу суддя-доповідач може його, зокрема, повернути, особі яка подала, або відмови у відкритті провадження. Разом з тим, повернення не перешкоджає повторному зверненню до суду з того ж питання. Враховуючи, що порушене захисником питання відповідно до вимог КПК не підлягає розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та не може бути предметом судового розгляду, то суддя-доповідач з метою процесуальної економії надає перевагу підставам для відмови у відкритті провадження за клопотанням захисника.
29.Керуючись статтями 7, 9, 205, 532-534 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадження за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Кириченка Романа Юрійовича про продовження строку внесення застави у кримінальному провадженні № 42017000000004969.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання, разом з клопотанням та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко