Документ № 89096648

справа № 757/11061/18-к

провадження №1-кп/991/199/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«05» травня 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шкодіна Я.В.

суддів: Федорак Л.М., Дубаса В.М.

за участі секретаря: Ярмолюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 52017000000000008 від 04 січня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Миколаїв, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.15 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Мусіяка В.В.

захисника - Байдика О.А.

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду з Печерського районного суду м. Києва, на підставі ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року, надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

У підготовчі засідання 23.04.2020 р., 05.05.2020 р. обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився. Судові виклики, які надсилалися обвинуваченому за адресами, зазначеними в обвинувальному акті, повернуті до суду без вручення із довідками Укрпошти про причини повернення - адресат вибув та за закінченням встановленого строку зберігання. Крім того, протягом розгляду даного кримінального провадження Вищим антикорупційним судом (іншим складом) обвинувачений ОСОБА_1 не з`являвся жодного разу на підготовчі судові засідання, які були призначені на 26.12.2019 р., 17.01.20 р., 28.01.20 р., 28.02.20 р., 11.03.20 р., а судові повістки були повернуті до суду без вручення. У судове засідання на 17.01.20 р., крім поштової повістки, обвинувачений ОСОБА_1 викликався через газету «Урядовий кур`єр» (№5 від 11.01.2020 р.). При цьому, суд відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК України встановлює відсутність необхідності здійснювати повторно процесуальні дії по виклику обвинуваченого, які вже здійснювалися до заміни судді.

Потерпілий - Державне підприємство «Державний проектний інститут «Запоріжцивільпроект», його повноважний представник у підготовче судове засідання 05.05.2020 р. не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. подав клопотання про здійснення спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що на даний час обвинувачений перебуває у міжнародному розшуку і очевидно, що не має наміру особисто постати перед судом для розгляду стосовно нього обвинувального акта. Факт перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку з 15.12.2017 р. підтверджується інформацією відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровський області, яка міститься у листі від 30.04.2020 р. №10/20/015/299/736.

Крім того, прокурор зазначає, що підтвердженням обізнаності ОСОБА_1 про розпочате щодо нього кримінальне провадження є ухвала Солом`янського районного суду м.Києва від 26.11.2016 р. по справі №760/17533/16-к про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник Байдик О.А. заперечував проти клопотання про здійснення спеціального судового провадження так як відсутні докази публікації Інтерполом картки оповіщення червоного кольору. Крім того, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 не обізнаний із тим, що кримінальне провадження відносно нього перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання прокурора, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Положеннями ч.3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується, крім ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, і у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, щодо якого, відповідно до вимог ч.2 ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого, тобто спеціального судового провадження. Розслідування відповідних кримінальних правопорушень здійснювалось в одному провадженні, а тому їх окремий судовий розгляд негативно вплине на його повноту.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини також встановлює, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією. Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»).

З урахуванням вищенаведеного, колегії суддів першочергово необхідно з`ясувати питання обізнаності ОСОБА_1 про порушене відносно нього кримінальне провадження.

Як встановлено судом із доданих до клопотання прокурора матеріалів, за результатами розслідування кримінального провадження 24.11.2017 року ОСОБА_1 особисто було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України; 26.11.2016 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави; 29.11.2016 року ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням за нього застави.

А тому зазначені обставини, на переконання колегії суддів однозначно та беззаперечно свідчать, в достатній мірі, про те, що ОСОБА_1 обізнаний про наявність кримінального провадження відносно нього. І при цьому, неодноразово не прибував в судове засідання за викликом.

Таким чином, з огляду на те, що він обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження, відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України зобов`язаний прибувати за викликом, суд вважає встановленим те, що він переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Також судом встановлено, що 04 січня 2017 р. детективом Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 оголошено в розшук з огляду на те, що ОСОБА_1 за місцем проживання на протязі тривалого часу не проживає, його місцеперебування невідоме, за викликами до слідчого не з`являється.

З листа від 30.04.2020 р. №10/20/015/299/736 Відділу міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що з 15.12.2017 р. в обліках Генерального секретаріату Інтерполу наявна публікація синього повідомлення щодо міжнародного розшуку з метою встановлення місцезнаходження громадянина України ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ініціативи правоохоронних органів України. До цього листа було додано витяг з ІПС e-ASF2 Генерального секретаріату Інтерполу про міжнародний розшук ОСОБА_1 .

З наведеного судом встановлено, що ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук.

Колегія суддів не погоджується із твердженням захисника Байдика О.А. про те, що підтвердженням міжнародного розшуку особи може бути тільки наявність публікації Інтерполом картки оповіщення червоного кольору з огляду на таке.

Порядок здійснення розшуку за допомогою можливостей Інтерполу визначається Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена наказом від 09 січня 1997 року № 3/1/2/5/2/2 (далі - Інструкція № 3/1/2/5/2/2).

Водночас, згідно зі ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

А отже, Інструкція, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, не є частиною кримінального процесуального законодавства. Таким чином, відповідно до засади законності (ст. 9 КПК України) вона повинна відповідати КПК України, який питання розшуку регулює виключно в ст. 281, відповідно до змісту якої особа вважається оголошеною в розшук після винесення відповідної постанови. При цьому, положеннями цієї статті встановлюється, що здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.

Згідно із Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135-XII від 18 лютого 1992 року підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, зокрема, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання. У сфері відповідної діяльності може здійснюватись також міжнародне співробітництво (ст. 5-1 Закону).

Таким чином, однією з підстав спеціального провадження, які визначені у ст.323 КПК України є тільки оголошення в розшук. Звідси, суд не вправі вимагати доведення проведення розшукових заходів, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не визначає такої вимоги. Водночас, також і сама Інструкція № 3/1/2/5/2/2 в жодній із норм не встановлює обов`язку використання можливостей Інтерполу в рамках міжнародного розшуку. Натомість, системний аналіз кримінального процесуального законодавство вказує на те, що це всього лиш один із можливих способів його реалізації, а тому факт міжнародного співробітництва правоохоронних органів України з Інтерполом по розшуку з метою встановлення місцезнаходження громадянина України ОСОБА_1 є одним із способів реалізації та виконання постанови від 04.01.2017 р. про оголошення в розшук ОСОБА_1 ..

Питання зміни статусу розшуку ОСОБА_1 з «встановлення місцезнаходження - синє повідомлення» на «арешт з метою екстрадиції - червоне повідомлення» лежить виключно в площині реалізації наданих дискреційних повноважень правоохоронним органам України у співпраці з Інтерполом і не спростовує факт оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 в розшук та переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, судом встановлені підстави для здійснення спеціального судового провадження щодо ОСОБА_1 , а клопотання прокурора належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 297-1, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 52017000000000008 від 04 січня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Миколаїв, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

Повідомити обвинуваченого про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. Повістки про виклик обвинуваченого та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст.323 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Дубас В.М.

Федорак Л.М.