- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Мірошника О.М.
- Прокурор : Кимлик Р.В., Грищук М.О.
Справа № 991/3489/20
Провадження1-кс/991/3599/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України,
у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016,
УСТАНОВИВ:
04 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 10809 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
1. Обґрунтування клопотання.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу не пізніше 08.05.2015 ОСОБА_8, маючи досвід зайняття господарською діяльністю, управління суб`єктом господарювання у сфері постачання товарів, зокрема для підприємств оборонної галузі, маючи доступне джерело набуття комплектуючих, ринок яких на території України відсутній або вкрай обмежений, та ОСОБА_5, який має досвід роботи в державних підприємствах учасниках Державного концерну «Укроборонпром» (далі Концерну), діючи з корисливою метою швидкого незаконного збагачення, розробили схему постачання комплектуючих для військової техніки до державних підприємств учасників Концерну та ухилення від сплати податків з таких операцій.
До цієї діяльності ОСОБА_8 залучено ОСОБА_9, який формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_8 підготовку документів (договорів, специфікацій, накладних, листів, реєстраційних, гарантійних документів), підписання документів як директор товариства, виконував інші доручення (відправлення та отримання кореспонденції та товарів, доставку кореспонденції та окремих товарів, зв`язок з менеджерами окремих державних підприємств), що надавалися ОСОБА_8 або ОСОБА_5, які здійснювали фактичне керівництво підприємством.
Після ОСОБА_9 залучено ОСОБА_10, який також формально обіймав посади директора та бухгалтера ТОВ «Оптимумспецдеталь», здійснював на прохання та за грошову винагороду від ОСОБА_8 підписання документів як директор товариства.
Бухгалтерський супровід ТОВ «Оптимумспецдеталь» здійснювала ОСОБА_11, яка готувала податкові документи, подавала податкову звітність, яку підписувала електронним цифровим підписом директора товариства, який надав їй ОСОБА_8, здійснювала операції з грошовими коштами на банківських рахунках ТОВ «Оптимумспецдеталь» під керівництвом та за вказівками ОСОБА_8 або ОСОБА_5, маючи доступ до програми клієнт-банк, що також був наданий їй ОСОБА_8 .
Детектив у клопотанні зазначає, що товари, які поставлялись ТОВ «Оптимумспецдеталь», були придбані ОСОБА_8 за готівку, легального джерела походження не мали та реально і документально ТОВ «Оптимумспецдеталь» набуті не були.
З метою маскування реального походження товарів та створення формального джерела походження поставлених товарів, легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, отримання достатнього обсягу грошових коштів у готівковій формі для оплати товарів, збільшення прибутковості такої діяльності шляхом несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, та, в подальшому, легалізації коштів, отриманих від такої протиправної діяльності, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018, прийнято рішення про використання низки суб`єктів господарювання, які б виступали постачальниками товарів, які ТОВ «Оптимумспецдеталь» поставило до державних підприємств - учасників Концерну, забезпечували документальне джерело походження придбаних товарів (запчастин та комплектуючих для військової техніки), шляхом відображення в податковому обліку ТОВ «Оптимумспецдеталь» безтоварних операцій із такими суб`єктами господарювання, та формували необхідний податковий кредит для ТОВ «Оптимумспецдеталь» і дозволяли підвищити собівартість товарів, фактично набутих ТОВ «Оптимумспецдеталь» безоплатно.
У зв`язку з цим, у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_12 та у подальшому до ОСОБА_13, які спільно із третьою особою, не встановленою досудовим розслідуванням на даний час, контролювали низку суб`єктів господарювання, що могли виконати для ТОВ «Оптимумспецдеталь» вказані дії.
Як стверджує детектив у результаті такої діяльності із використанням ТОВ «Оптимумспецдеталь» ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримали у власне розпорядження кошти у сумі 49 342 050,78 грн, одержані внаслідок ухилення від сплати податків.
З метою маскування незаконного походження таких коштів та зміни їх форми в готівкову ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у період часу з 08.05.2015 до 16.08.2018 прийнято рішення про вчинення фінансових операцій з ними, а саме переказ на банківські рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_12, ОСОБА_13 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час.
Безпосередні операції з рахунками ТОВ «Оптимумспецдеталь», на які надходили кошти від державних підприємств учасників Концерну, за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_8, здійснювала ОСОБА_11 від імені службових осіб ТОВ «Оптимумспецдеталь» - директора ОСОБА_9, а згодом - ОСОБА_10, із використанням програми клієнт-банк, доступ до якої їй надав ОСОБА_8 за згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Тобто, одержані ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у своє розпорядження від державних підприємств учасників Концерну, що надійшли в якості оплати за відповідними договорами з ТОВ «Оптимумспецдеталь», разом із коштами, отриманими внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - ухилення від сплати податків, переказано ОСОБА_11, з рахунків ТОВ «Оптимумспецдеталь» на рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_12, ОСОБА_13 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час.
Посилаючись на встановлені обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється в організації вчинення та керівництві вчиненням умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 49 342 050,78 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3. ст. 212 КК України, а також у організації вчинення та керівництві вчиненням фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб - коштами в особливо великому розмірі у сумі 49 342 050,78 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3. ст. 209КК України.
29 квітня 2020 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, обґрунтованість якої повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.
Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Враховуючи наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_5 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків.
На думку детектива, враховуючи розмір шкоди від ухилення від сплати податків, а також майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 10809 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що за твердженням органу досудового розслідування, не є завідомо непомірним. Також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
2. Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні прокурори вимоги клопотання підтримали, просили задовольнити.
Захисник ОСОБА_6, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_5, в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Пояснили, що оголошена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою. Зокрема, матеріали додані до клопотання про застосування запобіжного заходу не доводять причетності ОСОБА_5 до вчинення будь-якого із інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Також не підтверджені доказами, зазначені в клопотанні ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_5 переховується чи може переховуватися від слідства, що підтверджує відсутність підстав для застосування запобіжного заходу. ОСОБА_5 жодним чином не може перешкоджати органу досудового розслідування, а навпаки як до, так і після вручення підозри здійснює належним чином свої процесуальні обов`язки, з`являється до Національного бюро для здійснення всіх необхідних процесуальних дій. Письмові заперечення захисника ОСОБА_6 залучені до матеріалів справи.
Крім того, у судовому засіданні свої наміри бути поручителем ОСОБА_5 та забезпечувати виконання підозрюваним покладених на нього, відповідно до ст.194КПК України обов`язків, висловила мати підозрюваного - ОСОБА_14, про що надала письмові зобов`язання він свого імені та від юридичної особи ТОВ «Парадіз», керівником якої вона є.
3. Оцінка та висновки слідчого судді.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 212 (чинна до 25.09.2019), ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
29 квітня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, тобто у організації, вчинення та керівництві вчиненням умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у сумі 49 342 050,78 грн, а також ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, тобто у організації вчинення та керівництві вчиненням фінансових операцій з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, особами, які знали, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб щодо коштів в особливо великому розмірі у сумі 49 342 050,78 грн.
Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень детективом надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
-документів щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань ТОВ «Оптимумспецдеталь», зі змісту яких встановлено, що ОСОБА_9 на підставі наказу № 08/05 призначений керівником ТОВ «Юридична компанія «Оптімум» та 12.05.2015 став єдиним засновником. В подальшому ОСОБА_9 зареєстрував зміну назви товариства ТОВ «Юридична компанія «Оптимум» на ТОВ «Оптимумспецдеталь». 17.06.2016 ОСОБА_9 продав свою частку в статутному капіталі цього товариства ОСОБА_10 та 21.06.2016 відповідно до наказу № 4 к останнього призначено директором товариства;
-протоколів допиту ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо обставин, за яких ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у період з 08.05.2015 до 16.08.2018 організували та забезпечили надходження у розпорядження ТОВ «Оптимумспецдеталь» товарів-запчастин та комплектуючих для військової техніки невстановленого походження, які в подальшому поставлялися до державних підприємств учасників Концерну, а отримані від державних підприємств кошти в перераховувалися на банківській рахунки низки суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_12, ОСОБА_13 та третій особі, не встановленій досудовим розслідуванням на даний час;
-протоколів допиту свідків ОСОБА_15 (керівник ТОВ «Мідленд Інвест»), ОСОБА_16 (керівник ТОВ «Металскомп»), ОСОБА_17 (керівник ТОВ «ВП Патріот»), ОСОБА_18 (керівник ТОВ «Малаві»), ОСОБА_19 (керівник ТОВ «Мідленд Інвест»), ОСОБА_20 (керівник ТОВ «Голд Трейд»), ОСОБА_21 (керівник ТОВ «Компанія «Інтрейд»), ОСОБА_22 (керівник ТОВ «Наполі Груп»), ОСОБА_23 (керівник ТОВ «БК «Профбуд-2015»), ОСОБА_24 (керівник ТОВ «Еталон-Сіті»), ОСОБА_25 (керівник ТОВ «Торг-Діліжанс»), ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 (керівник ПП «Фавор Маркетинг»), ОСОБА_31 (керівник ТОВ «Вісконт Сервіс»), ОСОБА_32 (керівник ТОВ «СВ Колор»), ОСОБА_33 (керівник ТОВ «Елітстар Компані»), ОСОБА_34, ОСОБА_35 (керівник ТЗОВ «Венд»), ОСОБА_36 (керівник ТОВ «Інтер Текноледжі») щодо діяльності суб`єктів господарювання контрагентів ТОВ «Оптимумспецдеталь», зокрема що дії з реєстрації цих товариств та підприємницьку діяльність вони не здійснювали;
-витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських об`єднань;
-вироку суду, яким ОСОБА_37 засуджено за ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України, у тому числі, за фактом придбання суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Профбудкомплект» з метою прикриття незаконної діяльності;
-вироку суду, яким засуджено ОСОБА_19 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України, у тому числі, за фактом придбання суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Мідленд Інвест» з метою прикриття незаконної діяльності;
-вироку суду, яким засуджено ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, у тому числі, за фактом придбання суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «ВП Патріот» з метою прикриття незаконної діяльності;
-вироку суду, яким засуджено ОСОБА_38 за ч. 1 ст. 205 КК України, у тому числі, за фактом придбання суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Промомаркетгруп» з метою прикриття незаконної діяльності;
-протоколом огляду документів від 27.04.2020, а саме: мобільних телефонів ОСОБА_8, вилучених під час особистого обшуку останнього;
-виписок по банківським рахункам ТОВ «Оптимумспецдеталь в АТ «КБ «Приватбанк», АТ «Прокредитбанк», якими зафіксовано фінансові операції з коштами, у тому числі, отриманими від контрагентів ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Харківський завод спеціальних машин», ДП «Ізюмський приладобудівний завод» на виконання договорів постачання товарів. Також цими виписками зафіксовано фінансові операції з коштами за придбання товарів у суб`єктів господарювання, які виступали постачальниками товарів: ТОВ «Голд Трейд», ТОВ «Инвестбуд», ТОВ «Бром Форс», ТОВ «Фоса-Інтернешнл», ПП «СВ Колор», ТОВ «Бранво», ПП «Фавор Маркетінг», ТОВ «Актеліт», ТОВ «Торг-Діліжанс», ПП «АСТ-Україна», ТОВ «Гранді Плюс», ТОВ «Дені Люкс», ТОВ «Інтер Текноледжі», ТОВ «Малаві», ТОВ «Еталон-Сіті», ТОВ «Металскомп», ТОВ «Наполі Груп», ТОВ «Профбудкомплекс», ТОВ «Ефект маркет», ТОВ «Компанія «Інтертрейд», ТОВ «Мідленд Інвест», ТОВ «Панорама-Скай», ТОВ «Велпрайс», ТОВ «Промомаркетгруп», TOB «Вісконт Сервіс», ТОВ «Сільник», ТОВ «Виробниче Підприємство «Патріот», TOB «Маркет Торг», TOB «Пратен Люкс», TOB «Елітстар Компані», ПП «Альтернатива-К», ТОВ «БК «Профбуд-2015»;
-податкової звітності ТОВ «Оптимумспецдеталь»;
-висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС України у м. Києві від 16.01.2020 № 2/26-15-16-02-20/38320170, яким, зокрема, встановлено, що ТОВ «Оптимумспецдеталь» створене для здійснення протиправної діяльності без мети здійснення реальної господарської діяльності, передбаченої статутом, та мають ознаки діяльності; проведення операцій з продажу товарів без підтверджуючих документів щодо походження товару; надання ТОВ «Оптимумспецдеталь» завідомо недостовірної інформації внесеної до податкової звітності органів ДПС; заниження податку на прибуток та на додану вартість на загальну суму 49 768 185,61 грн;
-висновку експерта від 31.03.2020 № 17/7, за результатами проведення судової економічної експертизи, яким нормативно та документально підтверджено суму податків, від сплати яких ухилились службові особи ТОВ «Оптимумспецдеталь» на загальну суму 49 768 185,61 грн;
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.
Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
3.2 Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він підозрюється, які є тяжким та особливо тяжким злочинами та один із інкримінованих злочинів відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст.ст. 69, 75 КК України.
Тому, слідчий суддя погоджується з прокурорами, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому, окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5, слідчий суддя враховує, що в ході досудового розслідування здобуто інформацію про те, що товари, які поставлялись ТОВ «Оптимумспецдеталь», ввозились ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на територію України поза митним контролем з території Російської Федерації та Республіки Білорусь, що може свідчити про те, що підозрюваним можуть бути використані набуті раніше зв`язки для перетину державного кордону поза контролем уповноважених органів для того, щоб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, ОСОБА_5 отримував вищу освіту в м. Монтре, Швейцарська Конфедерація та в ході навчання набув та підтримує численні дружні стосунки із особами, які проживають на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Держави Ізраїль, що не виключає можливості у разі необхідності забезпечити ОСОБА_5 житлом, коштами для існування, іншим способом сприяти його переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду.
Також враховано частоту виїзду ОСОБА_5 за межі України та мету подорожей, а також те, що дружина ОСОБА_5 ОСОБА_39, має паспорт громадянина Грецької Республіки, а також можливість членів сім`ї підозрюваного, зокрема, його матері ОСОБА_14, яка є керівником та засновником ТОВ «Туристичнаагенція «Парадіз»,забезпечити ОСОБА_5 та його родині проживати за межами території України і таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_5 не може переховуватися від слідства, так як не вчинив з цього приводу жодних дій, а навпаки з`являвся на виклики до Національного бюро, оскільки попередня належна процесуальна поведінка до вручення повідомлення про підозру не спростовує ризиків зазначених детективом у клопотанні.
Щодо ризиків незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що ОСОБА_5 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином використовуючи свій майновий стан, соціальні зв`язки та вплив, на даний час мінімальні, оскільки у клопотанні не наведено конкретних фактів та обставин такого впливу.
В той же час, зміна процесуального статусу підозрюваного, враховуючи доведену стороною обвинувачення можливість існування у підозрюваного соціальних зв`язків та впливу, може викликати активні дії з боку ОСОБА_5 використати його особисті та ділові зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливуна іншихпідозрюваних тасвідків у кримінальному провадженні та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є актуальними.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи вказаний ризик детектив в клопотанні посилається на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42015110350001275 слідчими військової прокуратури Київського гарнізону 09.02.2016 вилучено численні речові докази в ході обшуку офісних приміщень за фактичним місцем знаходження ТОВ «Оптимумспецдеталь», які в подальшому з невстановлених причин повернуто ОСОБА_8 та службовим особам ТОВ «Оптимумспецдеталь» та ТОВ «Интер Сталь ЛТД» за власним рішенням службових осіб військової прокуратури Київського гарнізону.
Разом з цим, детективом не зазначено, який процесуальний статус має ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42015110350001275 та яким саме чином останній, маючи, за твердженням детектива, особисті зв`язки із керівниками та посадовими Військової прокуратури генеральної прокуратури України, міг вплинути на повернення ОСОБА_8 вилучених речових доказів.
Також в обґрунтування існування цього ризику детектив посилається, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 757/11995/19-к службовими особами ГВП ГПУ повернуто ОСОБА_5 мобільний телефон вилучений у ході проведення обшуку, який містив оригінал листування з усіма особами, що були причетні до діяльності ТОВ «Оптимумспецдеталь», у зв`язку з чим, вказане може свідчити про вжиття ОСОБА_5 в минулому заходів до знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також наміри вчиняти такі дії і в подальшому, користуючись наявними зв`язками та доступними можливостями.
Однак, вказане твердження спростовується зазначеними детективом обставинами в клопотанні, зокрема, тим, що до вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону, на підставі ухвали слідчого судді, здійснено тимчасовий доступ до інформації, копію якої збережено на носій інформації, та щодо вказаного мобільного телефону проводились експертні дослідження у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, та отримана інформація записана на флеш-накопичувач. Вказана обставина і стала підставою для постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.03.2019.
Доказів того, що на слідчого суддю при вирішенні питання про повернення вилученого майна здійснювався тиск з боку ОСОБА_5, матеріали справи не містять.
Тому, наявність ухвали слідчого судді про повернення ОСОБА_5 вилученого під час обшуку майна також не може свідчити про ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає не доведеним наявність цього ризику.
Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5, є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.
4. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.
У той же час, згідно ч. 8 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Виходячи із наведених положень, слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення про те, що до ОСОБА_5 як особи, яка підозрюється, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не може бути застосовано такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука чи домашній арешт в силу прямої заборони, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 одного із запобіжних заходів, прямо передбачених ч. 8 ст. 194 КПК України - застава чи тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання виду запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський Суд з прав людини в п. 62 рішення у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) зазначає про те, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Враховуючи наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_5 тяжкого таособливо тяжкогозлочинів,а такожнаявність достатніхпідстав вважати,що існуютьщонайменше триризики,передбачені статтею177КПК України, а також враховуючи дані про особу підозрюваного: його сімейний, матеріальний стан та соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_5 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Тому, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави.
На даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
5. Щодо розміру застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Детектив у клопотанні просить визначити заставу у розмірі 10809 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 22 720 518 гривень.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано майновий стан підозрюваного та його дружини, яким на праві власності належить Mercedes-Benz GLS 400 д.н.з. НОМЕР_1, автомобіль Mercedes-Benz GL 400 д.н.з. НОМЕР_2, також те, що ОСОБА_5 є засновником та директором ТОВ «СКБ «Вектор-В» із статутним капіталом 100 000 грн (50% належать ОСОБА_5 ), яке дозволяє ОСОБА_5 отримувати дохід від його діяльності у сфері постачання озброєння та боєприпасів.
Також враховано сімейний стан підозрюваного, а саме те, що на утриманні ОСОБА_5 перебувають двоє малолітніх дітей, вагітна дружина; характеристика особи, надана його сусідами.
При визначенні розміру застави слідчий суддя звертає увагу, що сторона захисту не надала доказів чи мотивованих заперечень щодо майнового стану підозрюваного, на який посилається орган досудового розслідування при обґрунтуванні розміру застави.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру завданої шкоди, доведених ризиків погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому з урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не є непомірною для підозрюваного, в той же час ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.
Слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_40, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_27, ОСОБА_44, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Вирішуючи питання щодо визначення строку дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, слідчий суддя зазначає таке.
Постановою заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_62 від 27.02.2020 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 до дев`яти місяців, тобто до 03.06.2020.
З огляду на викладене та враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.06.2020.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5255000 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, такі обов`язки:
- прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м. Київ, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;
- повідомляти детективів (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_40, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_27, ОСОБА_44, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (КПКВ 0851010) за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .
Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 03 червня 2020 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1