- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Марфіна В.В.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 991/3496/20
Провадження1-кс/991/3606/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Марфіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10.11.2017,
УСТАНОВИВ:
04 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10.11.2017.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
25.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 2 500 000 грн. та покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
29.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням заставодавцем застави.
З урахуванням ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.09.2019, від 15.11.2019, від 17.01.2020 та від 13.03.2020, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , спливає 12.05.2020.
11.03.2020 постановою прокурора строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 продовжено до 25.07.2020.
Разом з цим, прокурор зазначає, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді від 13.03.2020, оскільки кримінальне провадження є складним та вимагає проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі отримання інформації на запити про міжнародну правову допомогу.
Крім того, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, прокурор зазначає, що встановлена під час застосування підозрюваному запобіжного заходу наявність ризиків, не зменшилась.
Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; особисто або за своєю участю незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити новий злочин чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому.
Захисник Марфін В.В., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Захиник стверджує, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою та безпідставною. ОСОБА_1 , будучи власником приміщення де зберігалися тютюнові вироби, які є предметом кримінального правопорушення, та одночасно директором ТОВ «Експоюг» не може розглядатися як суб`єкт скоєння кримінального правопорушення, оскільки не мав жодних владних повноважень по відношенню майна, яке перебувало на зберіганні за відповідним договором у іншого товариства. Заявлені стороною обвинувачення ризики є непідтвердженими та такими, що носять формальний характер, базуються виключно на припущеннях, а тому не можуть бути підставами для продовження дії обов`язків, покладених попередніми ухвалами слідчих суддів. Підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, сім`ю, при цьому у нього відсутнє майно за межами України, що виключає можливість його переховування; здав свої закордонні паспорти. До отримання статусу підозрюваного тричі вилітав за межі України та повертався, оскільки не вважає себе винуватим у інкримінованому йому злочині та бажає довести свою невинуватість, що свідчить про відсутність ризику переховування. Всі речі та документи, які можуть слугувати доказами в цьому кримінальному провадженні вже вилучені та досліджуються, а тому ризик знищення, переховування чи спотворення доказів відсутній; існування ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, тощо, є фактичним припущенням та його існування не доведено, як і не доведено ризику щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом; існування ризику вчинення нових злочинів чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється спростовується належною процесуальною поведінкою підозрюваного.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, у тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
25 липня 2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в сумі 2 500 000 грн. та покладено на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
29.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням заставодавцем застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020 строк дії обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 26.07.2019, продовжено до 12.05.2020 включно.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 11 ст. 182 КПК України встановлено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Доказів того, що припинена дія запобіжного заходу у виді застави, яка застосована до підозрюваного ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.(ч. 4 ст. 199 КПК України).
Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Доводи захисника Марфіна В.В. фактично зводяться до непогодження з пред`явленою підозрою, однак, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися.
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
За результатом дослідження матеріалів справи, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку, покладених на підозрюваного обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.
Щодо продовження існування ризиків: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає доведеним, що підозрюваний ОСОБА_1 будучи директором та засновником ТОВ «Експоюг», а також контролюючи у тому числі ТОВ «Агат 2016» та ПП «Імпо-Укро-Груп», працівники яких є свідками у кримінальному провадженні, має можливість схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Разом з цим, слідчим суддею враховано встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, що прокурором в порушення вимог ч. 3 ст. 199 КПК України не доведено , що на час розгляду клопотання продовжують існувати обставини, які свідчать про те, що заявлені ним ризики, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшилися чи з`явилися нові докази на підтвердження їх існування.
Наявність у підозрюваного стійких соціальних та сімейних зв`язків, не є настільки переконливими обставинами, що могли б гарантувати зниження наявності ризиків до маловірогідності чи до їх виключення. Крім того, вказані відомості не є новими та їм надана оцінка слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного, то слідчий суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовження обов`язків, зазначених прокурором у клопотанні, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, тобто до 12.05.2020 , у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.
Тому, враховуючи, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 11.03.2020 строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020, а також вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 05.07.2020.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 05 липня 2020 року включно, а саме:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 Скибенка О.І.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан