Документ № 89153341

Справа № 991/3495/20

Провадження1-кс/991/3605/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників: Стороженка Д.О., Стоянова М.М., Сягровець Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10.11.2017,

УСТАНОВИВ:

04 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить продовжити на 60 днів строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків в межах кримінального провадження № 52017000000000785 від 10.11.2017 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

26.07.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2019 ОСОБА_1 зміненозапобіжний захід увигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, а обов`язки, покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.07.2019, залишено без змін.

17.01.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн. Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, судом визначено до 16.03.2020 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020 продовжено обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , до 12.05.2020 включно.

Разом з цим, прокурор зазначає, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді від 13.03.2020, оскільки кримінальне провадження є складним та вимагає проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, в тому числі отримання інформації на запити про міжнародну правову допомогу.

Крім того, обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, прокурор зазначає, що встановлена під час застосування підозрюваному запобіжного заходу наявність ризиків, не зменшилась.

Прокурор стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; особисто або за своєю участю незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити новий злочин чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому.

Захисник Стоянов М.М., з думкою якого погодилися захисники: Стороженко Д.О., Сягровець Т.М. та підозрюваний ОСОБА_1 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Захисники зазначили, що КПК України не передбачає звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді окремо від вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу. Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки прокурором не надано жодного належного доказу, який би прямо підтверджував причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Наведені стороною обвинувачення в клопотанні факти не відповідають змісту тих даних, які містяться у наявних в матеріалах клопотання доказах. Заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є необґрунтованими, не підтвердженими. Процесуальна поведінка ОСОБА_1 у статусі підозрюваного спростовує наведену у клопотанні прокурором ймовірність заявлених ризиків. В клопотанні відсутні обґрунтовані підстави для застосування обов`язку носити електронний засіб контролю, так як, не відповідає критерію необхідності, адже обов`язок носити електронний засіб контролю має на меті виключити можливість переховування. Просили врахувати, що починаючи з листопада 2019 року має місце некоректна робота електронного засобу контролю, що призводить до порушення сну та погіршення стану самопочуття підозрюваного та членів його сім`ї, про що стороною захисту ведеться відповідний журнал, копія якого долучена до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; не змінювати свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також із наступними особами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, стосовно обставин кримінального провадження поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2019 змінено ОСОБА_1 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби у період часу з 22.00 год до 06.00 год, обов`язки, покладені на ОСОБА_1 , залишено без змін.

У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 та від 21.11.2019 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , було продовжено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020 підозрюваному ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не змінювати свого місця проживання; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також із наступними особами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, стосовно обставин кримінального провадження поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.03.2020 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 17.01.2020 продовжено до 12.05.2020 включно.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Частиною 11 ст. 182 КПК України встановлено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Доказів того, що припинена дія запобіжного заходу у виді застави, яка застосована до підозрюваного ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частинами 3 та 5 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини з точки зору поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Доводи сторони захисту фактично зводяться до непогодження з пред`явленою підозрою, однак, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися.

Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього корупційного злочину не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

За результатом дослідження матеріалів справи, слідчий суддя вважає, що не може бути повністю виключеним ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, у разі не продовження строку, покладених на підозрюваного обов`язків, на який посилається прокурор у клопотанні.

Посилання сторони захисту на наявність у підозрюваного стійких соціальних та сімейних зв`язків, не є настільки переконливими обставинами, що могли б гарантувати зниження наявності ризику до маловірогідності чи до його виключення. Крім того, вказані відомості не є новими та їм надана оцінка слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Разом з цим, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту, що прокурором в порушення вимог ч. 3 ст. 199 КПК України не доведено, що на час розгляду клопотання продовжують існувати обставини, які свідчать про те, що заявлені ним інші ризики, не зменшилися чи з`явилися нові докази на підтвердження їх існування. Оскільки, з початку досудового розслідування минуло два з половиною роки, протягом цього часу орган досудового розслідування мав реальні можливості зібрати усі докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, свідки по кримінальному провадженню допитані, підозрюваний ОСОБА_1 значний час не працює в правоохоронних органах.

Однак, слідчим суддею враховано встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, продовження строку дії обов`язку не спілкуватися з визначеними прокурором підозрюваними та свідками, є доцільним.

Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного, то слідчий суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовження обов`язків, зазначених прокурором у клопотанні, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків, тобто до 12.05.2020 , у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

Тому, враховуючи, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 11.03.2020 строк досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020, а також вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до 06.07.2020.

Слідчий суддя вважає за необхідне конкретизувати обов`язок,покладений на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020, а саме: «не змінювати свого місця проживання», та викласти його відповіднго до п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні в обґрунтування необхідності продовження дії цього обов`язку посилався на використання електронного засобу контролю для встановлення місцезнаходження підозрюваного з метою перевірки чи не порушує ОСОБА_1 покладені на нього інші обов`язки. При цьому зазначив, що хоча периметр дії електронного засобу контролю наразі не визначений, він все одно запобігає настанню ризику щодо переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Однак, слідчий суддя дійшов висновку, що подальше продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку дії обов`язку носити електронний засіб контролю є безпідставим з таких підстав.

Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.

Згідно ч. 1, 2 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок.

Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно пунктів 3, 4 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 № 480 (надалі - Порядок) застосування електронних засобів контролю полягає в закріпленні на тілі підозрюваного електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Аналізуючи роздли ІІ та ІІІ цього Порядку слідчим суддею встановлено, що застосування електронного засобу контролю включає в себе відстежування місцезнаходження особи виключно з урахуванням покладених на таку особу обов`язків щодо обмеження у пересуванні, а саме: вихід за межі дозволеної зони перебування, вхід до забороненої зони, відвідування заборонених місць, тощо.

Тому, враховуючи, що у переліку обов`язків, строк яких прокурор просить продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , відсутні обов`язки, які б обмежували його у праві вільного пересування в межах території України, зокрема, передбачені п. 2, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України, підстави продовження строку дії обов`язку носити електронний засіб контролю є недоцільним.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 194, 199, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Свердловськ, СРСР, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 06 липня 2020 року включно, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти детктива (слідчого), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також із наступними особами: ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, стосовно обставин кримінального провадження поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 Скибенка О.І.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан