Документ № 89256105

Справа № 757/7845/19-к

1-кп/991/114/19

УХВАЛА

12 травня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Біленко В.К.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110000000121 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіїв Курган Ростовської область Російської Федерації, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кишинів Республіки Молдова, що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурор Симків Р.Я.,

сторона захисту захисники Іщенко О.Б.,

Іващенко Ю.І., Животов О.М.,

а також представника потерпілого та цивільного позивача

АТ «Укргазвидобування» Зубар О.В. ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні захисниками Іщенком О.Б. та Животовим О.М. подані клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, наведено у ст. 291 КПК України.

А тому суд, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, виходить із положень зазначеної статті.

Так, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4 ) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ст. 291 КПК України).

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у даному провадженні підписаний детективом і прокурором та затверджений прокурором. Обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідних статей КК України та формулювання обвинувачення.

При цьому, суд враховує, що згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор викладає в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення такими, якими він їх вважає встановленими. Таким чином, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення у обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому не підлягає перевірці судом на стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно, наведені у клопотанні захисника Іщенка О.Б. посилання на відсутність у обвинувальному акті чіткого та конкретного обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акта. Розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю усіх учасників судового провадження, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Посилання захисника на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Абрамян проти Росії», № 10709/02, від 09 жовтня 2008 року; «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52, від 25 березня 1999 року про право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, в контексті незгоди з формулюванням обвинувачення прокурором на стадії підготовчого судового засідання, як підставу для повернення обвинувального акту, є некоректними. Оскільки у відповідних рішеннях Європейський суд з прав людини констатував відповідне порушення з огляду на те, що заявник дізнався про нову юридичну кваліфікацію інкримінованого йому злочину під час уже прийняття рішення судом і таким чином не міг підготуватись до захисту.

У даній справі захисники, будучи ознайомлені із змістом обвинувального акта, до винесення рішення судом по справі за результатами судового розгляду можуть будувати стратегію захисту з урахуванням обставин, викладених у ньому.

З цих же підстав, суд вважає необґрунтованими посилання захисника Животова О.М. на зазначення в обвинувальному акті доказів обвинувачення як невідповідність останнього вимогам КПК України. Оскільки докази в обвинувальному акті зазначені в контексті викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, і таким чином, зазначене не може порушувати принцип рівності сторін.

З вищенаведених підстав також, суд вважає безпідставними посилання захисника Іщенка О.Б. на те, що в обвинувальному акті фактично міститься обвинувачення стосовно осіб, які не є учасниками кримінального провадження, і таким чином, порушено вимоги ст. 337 КПК України та презумпцію невинуватості щодо відповідних осіб. Окрім цього, суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення. З обвинувального акта судом встановлено, що обвинувачення висунуто тільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про це чітко зазначено у ньому. Водночас, наведення в обвинувальному акті обставин вчинення іншими особами дій, які підпадають під кримінально-правову кваліфікацію, та є частиною висунутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення, не покладає на суд обов`язку зазначати їх так, як виклав прокурор в обвинувальному акті, у рішеннях, які буде приймати суд у даному провадженні. Також, такий виклад не порушує вимоги ст. 291 КПК України, а тому, з цих підстав суд не в праві приймати рішення про повернення обвинувального акта.

Суд не погоджується також з посиланнями захисника Іщенка О.Б. на те, що обвинувачення висунуте не уповноваженою на те особою, оскільки обвинувальний акт підписаний детективом і прокурором та також затверджений тим же прокурором. На думку захисника, у випадку складання обвинувального акта самим прокурором, він підписує його без детектива, у разі ж складання акта детективом, прокурор його тільки затверджує.

Однак зазначене спростовується положеннями ч. 3 ст. 291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Таким чином, у випадку складання обвинувального акта слідчим чи детективом, прокурор його затверджує і підписує, що відбулося із обвинувальним актом у даній справі. У випадку ж складання обвинувального акта прокурором, його підписує тільки прокурор.

Суд вважає необґрунтованими і посилання захисника Животова О.М. на необхідність повернення обвинувального акта з огляду на те, що останній, на його думку, складений за межами строків досудового розслідування та неуповноваженими особами. Оскільки таким чином, захисник фактично піддає оцінці законність дій та процесуальних рішень, прийнятих органом досудового розслідування чи прокурором, що відбувається на стадії судового розгляду. Натомість, у підготовчому судовому засіданні вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта виключно шляхом перевірки останнього на відповідність вимогам КПК України.

Що ж стосується посилань захисників на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, то вказане згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисників про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 291, 314-316, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань захисників Іщенка Олега Борисовича , Животова Олега Миколайовича про повернення обвинувального акта відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак