Документ № 89262747

Дата засідання: 14/05/2020
Дата винесення рішення: 14/05/2020
Справа №: 991/3661/20
Провадження №: 42017000000004969
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Захисник/адвокат : Лисака О.М.
Прокурор : Скибенко О.І.

Справа № 991/3661/20

Провадження1-кс/991/3774/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Скибенка О.І., захисника Лисака О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, в якому він просив:

-змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 29.04.2020 р. на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту його затримання;

-визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом, у сумі в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень;

-у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 строком на два місяці певні обов`язки.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, серед яких є кримінальні правопорушення, що відносяться до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу, а також на існування обставин, що виникли після прийняття попереднього судового рішення про застосування запобіжного заходу, а саме: станом на 08 травня 2020 року слідчому, прокурору, суду не надано оригінал документу з відміткою банку, що підтверджує внесення у передбачений законом строк за підозрюваного ОСОБА_1 застави, визначеної ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року в розмірі 100 000 грн., що на думку прокурора вказує на неефективність застосування до нього попереднього запобіжного заходу у вигляді застави.

Крім того, зазначив, що вивченням особи підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено даних, які б вказували на неможливість застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляду домашнього арешту унеможливить запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на наступне: 1) підозрюваний ОСОБА_1 за умови застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде позбавлений засобів комунікації і зможе таким чином впливати на свідків та інших підозрюваних у вказаному провадженні шляхом спілкування за допомогою месенджерів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, координувати вчинення іншого кримінального правопорушення або організовувати втечу за межі території України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду; 2) відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було застосовано відповідно ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 до ОСОБА_1 з можливістю внесення застави, є найбільш суворим запобіжним заходом, але ОСОБА_1 був звільнений від обмеження перебування в місцях попереднього ув`язнення лише внаслідок внесення обраної судом застави, дотримання якої він порушив. У зв`язку із цим застосування домашнього арешту через умисне невиконання ОСОБА_1 покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов`язків порушуватиме вимоги КПК України та фактично не слугуватиме досягненню мети застосування запобіжних заходів у вигляді забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити з викладених у ньому підстав, зазначив, що факт продовження існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_1 на даний час має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, дає беззаперечні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат Лисак О.М. заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та безпідставності та вважав, що доводи клопотання є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, спрямовані на створення штучного хибного уявлення про порушення ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, за такого просив у задоволенні клопотання відмовити.

В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що:

- підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, є необґрунтованою та безпідставною, без жодного долученого належного доказу, який би підтверджував версію сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 злочинних дій; зміна раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 була здійснена прокурором з метою створення хибного уявлення про наявність та збільшення ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, оскільки прокурор у клопотанні посилається лише на ті матеріали, якими раніше обґрунтовував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за відсутності жодних додаткових матеріалів, які б обґрунтовували нову підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України;

- заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є необґрунтованими, докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення, а зі спливом часу, враховуючи факт завершення досудового розслідування, зазначені у клопотанні ризики втрачають свою актуальність, а тому застосування найсуворішого запобіжного заходу є недопустимим, з огляду на наступне: 1) поведінка ОСОБА_1 протягом всього періоду проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні не тільки свідчить про відсутність ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а й переконує, що сам ОСОБА_1 особисто заінтересований у проведенні об`єктивного, ефективного досудового розслідування та дотримується бездоганної процесуальної поведінки в даному кримінальному провадженні; 2) всі можливі документи, речі, носії інформації були вилучені слідчими органу досудового розслідування та знаходяться у їх володінні, що вказує на відсутність можливості у ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а сам лише факт вручення підозрюваному зміненої (нової) підозри не може автоматично свідчити про наявність відповідного ризику за відсутності доказів на підтвердження наявності достатніх підстав вважати про існування такого ризику; 3) до матеріалів клопотання не долучено жодного доказу на підтвердження того що ОСОБА_1 з дня обрання запобіжного заходу по дату внесення цього клопотання чинив тиск на свідків, впливав на них, порушував покладені на нього обов`язки щодо заборони спілкуватися зі свідками чи іншими підозрюваними, а під час зустрічі ОСОБА_2 з іншими підозрюваними, яка мала місце наприкінці листопада 2019 року, маючи реальну можливість вплинути на інших підозрюваних, ОСОБА_1 всіляко уникав обговорення питань, які стосуються даного кримінального провадження та не вчиняв психологічного тиску на підозрюваних, що свідчить про повну відсутність ризику того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; 4) до клопотання не надано доказів на обґрунтування того, чому ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином залишається можливим на час розгляду клопотання або у майбутньому, а додані до клопотання матеріали НСРД не містять інформації про конкретні дії та заходи, що свідчать про можливість перешкоджати досудовому розслідуванню; 5) ОСОБА_1 ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває в шлюбі та має на утриманні двох малолітніх дітей, чим підтверджується міцність його соціальних зв`язків, надає постійну допомогу в лікуванні та догляді за матір`ю, займав різного роду посади як в приватній сфері так і в державному управлінні, в тому числі обирався народним депутатом України , характеризується як спокійна, врівноважена, розсудлива особа, яка з відповідальністю ставиться до виконання посадових обов`язків, має постійне місце проживання, є соціально та громадсько активним членом територіальної громади м. Києва;

- застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після завершення досудового розслідування та протягом часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не відповідає вимогам ст. 5 Конвенції;

- зі сторони обвинувачення та суду вбачається порушення принципу процесуальної рівності підозрюваних у даному кримінальному провадженні, непропорційність застосованих запобіжних заходів відносно підозрюваних, упереджене ставлення сторони обвинувачення до особи ОСОБА_1 у порівнянні з іншими фігурантами справи;

- існують об`єктивні причини, які унеможливлюють внесення розміру застави, який визначений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 29.04.2020 р., та які не залежали від волі підозрюваного, зокрема, рейдерське захоплення майна ОСОБА_1 , накладення арешту на частину активів ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження, що унеможливлює його відчуження з метою внесення необхідного розміру застави.

Підозрюваний позицію захисника підтримав, у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою просив відмовити.

Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 5,5 млн. грн.

07 жовтня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України внесені грошові кошти на суму 5,5 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) млн. грн. в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2019 р. скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 жовтня 2019 року, та постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019 р. та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень. У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 на цій підставі з-під варти, на нього покладено відповідні обов`язки.

Строк дії вказаних обов`язків, покладених судом, визначено до 14 листопада 2019 р. включно.

24 жовтня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України внесені грошові кошти на суму 74 500 000, 00 (сімдесят чотири мільйони п`ятсот тисяч) грн. в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 .

Станом на 24 жовтня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України внесені грошові кошти на загальну суму 80 000 000, 00 (вісімдесят мільйонів) грн. в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 листопада 2019 року продовжено строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, до 11 січня 2020 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до 14 лютого 2020 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2020 року продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави до 12 квітня 2020 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2020 року звернуто в дохід держави заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 заставодавцем ОСОБА_9 , на суму 80 000 000, 00 (вісімдесят мільйонів) грн., застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень, та у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено відповідні обов`язки.

Строк дії ухвали в частині покладання обов`язків на підозрюваного ОСОБА_1 визначено до 14 травня 2020 року.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 03 квітня 2020 року та постановлено нову ухвалу, якою звернуто в дохід держави суму у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень, зазначено вважати, що за ОСОБА_1 із суми застави в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень внесено грошові кошти в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень.

Зазначеною ухвалою підозрюваному ОСОБА_1 , роз`яснено положення ч. 6 ст. 182 КПК України, а саме, що підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести решту суми застави в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодацем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застава, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

06 лютого 2020 року Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. винесено постанову про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 до дванадцяти місяців, тобто до 14 травня 2020 року.

04 травня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

08 травня 2020 року здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 року.

Слідчим суддею встановлено, що станом на 08.05.2020 до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надано доказів на підтвердження внесення застави в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень за підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Статтею 200 КПК України порядок розгляду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу не встановлений.

Проте, частиною 4 статті 201 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, встановлено, що Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На підставі ч.6 статті 9 КПК України, виходячі з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч.2 ст.22 КПК України), які мають здійснюватись у формі однакових судових процедур, можна зробити висновок, що в даному випадку клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що прокурор просить змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначити як альтернативний запобіжний захід заставу в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, з покладенням на два місяці на підозрюваного з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, певних обов`язків.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді тримання під вартою, з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обгрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) обставини, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати; 4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Прип`ять Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, а саме:

- будучи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Укрбуд Девелопмент», достовірно знаючи установлений в Україні правовий порядок володіння, користування та розпорядження власністю, правові засади регулювання суспільних відносин, пов`язаних із залученням коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла, а також положення договору № 209 від 12.04.2006 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (ЖК « Аристократ ») на земельній ділянці по АДРЕСА_3 (з урахуванням додаткових угод) щодо можливості дострокового, до завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, виконання зобов`язань за цим договором шляхом обміну закріпленої за Головним управлінням Національної гвардії України частки в цьому об`єкті на квартири в інших житлових об`єктах лише за умови відповідності ринкової вартості предметів такого обміну, будучи достеменно обізнаним із цінами продажу одиниць площі (квадратних метрів) об`єктів інвестування (квартир, машино-місць, нежитлових приміщень) в ЖК «Аристократ» та в інших житлових об`єктах, квартири в яких пропонувались до обміну, на порушення вимог ст. 41 Конституції України № 254к/96-ВР від 28.06.1996, Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» , а також усупереч п. 5.10. договору № 209 від 12.04.2006, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за попередньою змовою спільно із залученими до вчинення злочину шляхом підкупу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в протиправних інтересах організованої групи, як її керівник та учасник, та в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», заволодів на користь третьої особи - ТОВ «Укрбуд Девелопмент» - чужим державним майном, закріпленим за Головним управлінням Національної гвардії України, в особливо великому розмірі у виді активів на суму 81 635 448,00 грн., що полягає в різниці між ринковою вартістю Частки Головного управління Національної гвардії України в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткової угоди до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, належної до отримання Головним управлінням Національної гвардії України після введення ЖК «Аристократ» в експлуатацію, та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих за наведеними актами приймання-передачі від 30.11.2016, 07.11.2017 Головним управлінням Національної гвардії України в житлових комплексах «Оберіг» і «Казка», тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою;

-будучи керівником та учасником організованої групи, посягаючи на встановлені в Україні суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, зокрема діяльність Національної гвардії України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кожного разу діючи через ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , як учасників організованої групи, з відома і за узгодженням з ОСОБА_4 , за посередництва ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, з метою спершу схилити ОСОБА_5 , як службової особи, яка займає відповідальне становище, до вчинення дій з використанням останнім свого службового становища, а після вчинення таких дій - з метою надання за це незаконної винагороди, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, шляхом вчинення кількох тотожних дій, об`єднаних єдиним злочинним наміром, ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 та ОСОБА_8 неправомірну вигоду на загальну суму 5 057 051,87 грн., тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, - пропозиція, обіцянка та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинені організованою групою осіб та її учасником;

-посягаючи на встановлені в Україні суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю і боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, а так само усвідомлюючи факт надання ОСОБА_5 та, відповідно, одержання останнім у березні-квітні 2017 року неправомірної вигоди у вигляді квартири АДРЕСА_4, з метою приховання, маскування незаконного походження вказаної квартири та надання легального статусу її походженню, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , у період з 22.01.2018 до 02.03.2018, більш точного часу та місце органом досудового розслідування не встановлено, вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження майна у вигляді вищезазначеної квартири, одержаної ОСОБА_5 внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, - вчинення організованою групою дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;

-будучи керівником та учасником організованої групи, достовірно знаючи встановлений в Україні порядок документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а так само про відповідальність за підроблення документів, на порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , будучи достеменно обізнаним із цінами продажу одиниць площі (квадратних метрів) об`єктів інвестування (квартир, машино-місць, нежитлових приміщень) в ЖК «Аристократ» та в інших житлових об`єктах, квартири в яких пропонувались до обміну, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання як засобів для протиправного вчинення заволодіння майном Головного управління Національної гвардії України в особливо великих розмірах та наступного приховання цього злочину, перебуваючи у невстановлених органом досудового розслідування місцях: у період з 06.06.2016 до 13.06.2016, шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_10 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - незавершеного будівництва (64% готовності) об`єкта нерухомого майна житлового будинку з паркінгом та вбудованими приміщеннями нежитлового призначення загальною площею квартир у будинку 20 761,03 кв.м. та загальною площею нежитлових приміщень 5 399,17 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,8082 га. кадастровий номер 8000000000:82:078:0039 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 18 744,00 грн.; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - будівництва багатоповерхових житлових будинків (у кількості 123 квартири) загальною площею 7 898,9 кв.м., з комплексом об`єктів соціально-побутового призначення, а саме вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 190,8 кв.м. та трансформаторної підстанції площею 60,2 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 17 082,00 грн..; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - будівництва багатоповерхових житлових будинків (у кількості 123 квартири) загальною площею 7 895,1 кв.м., з комплексом об`єктів соціально-побутового призначення, а саме вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 320,6 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 17 089,00 грн.; у період з 02.08.2016 до 04.08.2016, шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_10 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна житлового будинку, а саме квартир у кількості 50 шт. загальною площею 4 173,36 кв.м., з паркінгом (машино-місця 30 шт.) загальною площею 480 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,8082 га. Кадастровий номер 8000000000:82:078:0039 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 », який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 126 617 925 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн.; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за Об`єктом нерухомого майна житлового будинку, а саме квартир у кількості 61 шт., загальною площею 5 122,70 кв.м., що розташований на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_5», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 127 299 095 грн. при дійсній ринковій вартості не більше 101 517 800 грн.; у період часу з третьої декади грудня 2016 року до першої половини січня 2017 року шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_10 до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей щодо дати його складання, підстав проведення оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, склав та видав завідомо підроблений офіційний документ: «Звіт про оцінку квартир у кількості 65 шт., загальною площею 5 572,0 кв.м., за адресами: АДРЕСА_6», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 30.11.2016 у сумі 138 464 200 грн. при дійсній ринковій вартості 105 958 200 грн.; у період з 25.05.2017 до 07.06.2017, у період з 25.05.2017 до 14.06.2017 та у період з 07.07.2017 до 03.08.2017 шляхом безпосереднього внесення залученим ОСОБА_10 до вчинення злочину оцінювачем ОСОБА_11 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо дати їх складання, підстав проведення і замовника оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, повторно склав та видав завідомо підроблені офіційні документи відповідно: «Звіт про оцінку житлових квартир у кількості 65 штук загальною площею 5 572,0 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_6», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 146 291 500 грн. при дійсній ринковій вартості не більше 101 517 800 грн.; «Звіт про оцінку частини житлового будинку, а саме: квартир у кількості 50 штук, загальною площею 4173,36 кв.м., та паркінгу на 30 машино-місць, загальною площею 480 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 144 288 600 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн.; «Звіт про оцінку частини житлового будинку, а саме: квартир у кількості 50 штук, загальною площею 4173,36 кв.м., та паркінгу на 30 машино-місць, загальною площею 480 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 144 536 100 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн., тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, - складання та видача оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права і звільняють від обов`язків, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою);

-продовжуючи свою незаконну діяльність, як керівник організованої групи у складі спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою подальшого використання як засобів для протиправного вчинення заволодіння майном Головного управління Національної гвардії України в особливо великих розмірах та наступного приховання цього злочину, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, у період з 01.11.2017 до 02.11.2017 шляхом безпосереднього внесення ОСОБА_10 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів щодо дати їх складання, підстав проведення і замовника оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на дату оцінки, підроблення нею підписів оцінювача ОСОБА_12 та керівника ТОВ «Меркурій партнерс» ОСОБА_13 , повторно підробив офіційні документи: «Звіт про оцінку квартир, загальною площею 257,96 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 20.10.2017 у сумі 7 600 533 грн. при дійсній ринковій вартості 11 348 950 грн.; «Звіт про незалежну оцінку квартир, що знаходяться за адресами: АДРЕСА_6 (поштова адреса) та АДРЕСА_7 (будівельна адреса )», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 20.10.2017 у сумі 8 106 180 грн. при дійсній ринковій вартості 6 867 202 грн., тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, - підроблення офіційних документів, які посвідчуються і видаються оцінювачем, як особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, та підприємством-суб`єктом оціночної діяльності, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання їх іншою особою, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою);

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, - використання вищезазначених завідомо підроблених документів, вчинене організованою групою.

Щодо обґрунтованості підозри.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, договором № 209 від 12.04.2006, а також додатковими угодами до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, № 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 (а.с. 31-69, Том 1), висновком за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 № 5087/19639 19757/18-42/19758-19772/18-43/19773-19787/18-44 (а.с. 140-144, Том 1), висновком комісійної судової економічної експертизи № 28129/207/208 від 31.01.2019 (а.с. 14-148, Том 1), аудиторським висновком за результатами аудиту відповідності Управління розквартирування і капітального будівництва логістики ГУ НГУ за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 (а.с. 149-150, Том 1); документами із найменуванням «Поточні ціни…», які встановлювалися генеральним директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» на вимірні одиниці об`єктів інвестування в ЖК «Аристократ» та ЖК «Оберіг» у 2016 році (а.с. 4-16 Том 2); протоколами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій (за результатами зняття іформації з транспортних телекомунікаційних мереж) (а.с. 78-97, Том 2); висновком судової семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення від 30.09.2019 р. № 16882/19404-19474 (а.с. 151-208); та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Як вбачається із зазначених матеріалів, обіймаючи посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» до серпня 2016 року (звільнений у зв`язку із обранням народним депутатом України VIII скликання) та одночасно будучи бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в інтересах якого вчинявся вказаний злочин, ОСОБА_1 протягом усього часу вчинення злочину за вищевикладених обставин фактично виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції з питань господарської діяльності підконтрольних йому юридичних осіб у сфері будівництва, надавав обов`язкові до виконання іншим учасникам злочину вказівки та розпорядження, керував діями останніх шляхом надання незаконної винагороди з метою схилити фігурантів кримінального правопорушення до вчинення противоправних дій з використанням останніми свого службового становища.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209КК України,у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачають покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк). При цьому, на даний час у зв`язку із світовою пандемією, існують суттєві обмеження для перетину кордону України та в`їзду в інші країни, з якими Україна має спільний кордон, і регулярне авіасполучення в Україні припинено. Вказана обставина створює певні перешкоди для підозрюваного ОСОБА_1 покинути територію України. До того ж, його обізнаність та досвід перетину державного кордону України, в даному випадку не має особливого значення, оскільки до цього с такими обставинами він справи не мав. Таким чином, ризик переховувння підозрюваного ОСОБА_1 за кордоном на даний час суттєво зменшився хоча і продовжує існувати.

Проте, запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрюваного певних обов`язків та застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що певною мірою буде гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії кримінального провадження, враховуючи факт завершення досудового розслідування та процесуальну поведінку підозрюваного в частині прибуття до органу досудового розслідування та суду за кожним викликом.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 буде незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, продовжує існувати та підтверджується тим, що більшість свідків у кримінальному провадженні є співробітниками ТОВ «Укрбуд Девелопмент», при цьому підозрюваний тривалий час працював в органах державної та місцевої влади, обіймав посади депутата Київської міської ради VII скликання, народного депутата України VIII скликання, за такого, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, народними депутатами України.

Отже, ОСОБА_1 , маючи досить велике коло знайомств серед високопосадовців, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_1 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та чинити вплив шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження. Свій статус та зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті зв`язки підозрюваний може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, ОСОБА_1 , як організатор інкримінованого кримінального правопорушення, маючи вплив на співучасників злочину, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як під час вчинення так і після його вчинення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може продовжити впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом спонукання їх надавати свідчення на його користь, зокрема, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017 було встановлено, що ОСОБА_1 може чинити вплив на інших підозрюваних - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 шляхом вчиненя протиправних дій.

Так, зазначений ризик продовжує існувати, однак він зменшився на даний час з огляду на завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, внаслідок чого є достатні підстави вважати, що більшість свідків вже були допитані, показання свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні вже отримані, необхідна доказова база зібрана.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_1 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, проте поведінка підозрюваного на протязі останніх п`яти місяців (з часу зустрічі, яка мала місце у листопаді 2019 року) свідчить, що він виконував покладений на нього обов`язок і утримувався від спілкуванні із свідками та іншими підозрюваними в кримінальному провадженні, тобто в певній мірі він здатний до самокерованої правослухняної поведінки при виконання покладених на нього обов`язків. За таких обставин приходжу до висновку, що запобігти зазначеному ризику можливо і без ізоляції підозрюваного від суспільства в умовах СІЗО (тримання під вартою) шляхом застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту і покладанням на підозрюваного обов`язку не спілкуватися з підозрюваними та свідками у цьому ж кримінальному провадженні., що значно обмежує для підозрюваного у можливості чинити вплив на певних осіб шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження.

Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_1 , що підтверджується висловлюваннями останнього щодо наміру заподіяти шкоду іншим особам, що зафіксовані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 . Відповідні обставини свідчать про можливу протипавну поведінку підозрюваного. Крім того, встановлено, що наразі в суді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Однак, враховуючи, що обставини зазначеного обвинувачення у здійсненні протиправних дій у громадському місті, зазначений ризик може бути усунений і без застосування найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, шляхом застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що суттєво обмежить підозрюваного вільно пересуватись (шляхом покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю), що виключає для підозрюваного можливість в подальшому скоїти інше кримінальне правопорушення, враховуючи перебування під постійним контролем у правоохоронних органів.

Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду даного клопотання.

Зокрема, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 має можливість знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даний час відсутній, враховуючи ту обставину, що досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування мав можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі завершено, 08.05.2020 здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, отже всі необхідні речі та документи, що мають доказове значення для даного кримінального провадження, отримані органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.

Щодо обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 жовтня 2019 р. до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019 р. та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 (вісімдесят мільйонів) гривень, та у разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1 на цій підставі з-під варти, на нього покладено ряд процесуальних обов`язків строком до 14 листопада 2019 р. включно.

Станом на 24 жовтня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України були внесені грошові кошти на загальну суму 80 000 000, 00 (вісімдесят мільйонів) грн. в якості застави за підозрюваного ОСОБА_1 .

В подальшому, процесуальні обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , неодноразово продовжувалися.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року у зв`язку із порушенням підозрюваним процесуального обов`язку звернуто в дохід держави суму застави у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) гривень, що є частиною застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень, зазначено вважати, що за ОСОБА_1 із суми застави в розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень внесено грошові кошти в розмірі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на неможливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, посилався на ту обставину, що такий запобіжний захід не буде мати достатніх запобіжників для суттєвого зменшення ризиків, оскільки буде відсутністя застава в сумі 100 мільонів гривень, і підозрюваний в будь-який момент зможе вчинити спроби ухилитись від належної процесуальної поведінки і вчинити спроби переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків та інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення. Тобто позиція сторони обвинувачення зводилась до необхідності застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою аби змусити його сплатити заставу в сумі 100 млн.грн., якщо він не захоче утримуватись під вартою. Підставою для стягнення частини суми внесеної застави стало поушення ОСОБА_1 обов`язку не спілкуватись з іншими підозрюваними. Проте, як свідчить зміст вказаного ршення, вказане порушення не носило систематичного характеру та було допущено один раз, а тому застосовано принцип пропорційності при стягненні застави. Вказане свідчить, що таке порушення не мало виключного характеру, який би давав підстави зробити висновок про систематичну умисну протиправну поведінку підозрюваного при виконанні покладених на нього обов`язків і неможливість їх дотримання підозрюваним.

Проте, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор, але ж ніяк не примушування до сплати застави.

При виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором. При цьому, більш жорстоким запобіжним заходом по відношенню до застави, відповідно до положень ч.1 та ч.3 статті 176 КПК України є домашній арешт та тримання під вартою (винятковий запобіжний захід).

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, в свою чергу, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209КК України відносяться до категорії особливо тяжких корупційних злочинів, та за вчинення злочину, встановленого ч. 5 ст. 191 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, за вчинення злочину, встановленого ч. 3 ст. 209КК України, карається позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років.

З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначених злочинів, наявність встановлених вище ризиків, та враховуючи те, що підозрюваним ОСОБА_1 не було дотримано умов застосування запобіжного заходу у виді застави шляхом невнесення встановленого ухвалою суду суми застави на відповідний рахунок банку у строки, передбачені чинним законодавством, що стороною захисту не спростовано та не надано доказів на підтвердження внесення застави за підозрюваного ОСОБА_1 у сумі 50 000 000 (п`ятдесят мільйонів) гривень, що є обставиною, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на більш жорсткий запобіжний захід.

Однак, ризики, які встановленні слідчим суддею хоча і існують, проте, з огляду на стадію кримінального провадження (завершено досудове розслідування), час, який ОСОБА_1 перебуває у статусі підозрюваного, зовнішні обставини (існування яких зменшує ризик перехоувавання підозрюваного), а також враховуючи мету застосування запобіжного заходу, відсутні беззаперечні підстави для застосуваня до підозрюваного ОСОБА_1 в цьому кримінальному проваджені виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного протягом досудового розслідування, одноразове порушення обов`язку не спілкуватись з іншими підозрюваними, що мало місце в листопаді 2019 року, невнесення застави у сумі, яка встановлена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року, стадію кримінального провадження (завершенно досудове розслідувння) і наявність можливості у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються висунутого обвинувачення, а також з огляду на особу підозрюваного, який притягається до відповідальності у кримінальному провадженні, що не пов`язане із застосуванням насилля, слідчий суддя вважає, що на даний час виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків буде забезпечено саме шляхом застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки стороною обвинувачення не доведено існування виняткових обставин для застосування виняткового запобіжного заходу до підозрюваного у виді тримання під вартою.

Посилання прокурора на реальність намірів підозрюваного вчиняти злочини проти життя та здоров`я до уваги не приймається, оскільки прокурором не надано жодного доказу існування реальних намірівпідозрюваного вчинити такі дії, хоча з часу вказаних висловлювань (друга половина 2019 року) минуло достатньо часу.

Частиною 4 ст. 194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3, 4 ст. 358 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на підставі ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для заміни запобіжного заходу у виді застави не на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Вирішуючи питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу (на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України), слідчий суддя вважає, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладанням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний запобіжний захід буде належним запобіжником від порушення підозрюваним процесуальних обов`язків та його належної процесуальної поведінки.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби істотно не зменшить ризики встановлені судом, оскільки можливість у підозрюваного вільно пересуватись певний час доби значно підвищує вказані ризики.

Наявність у підозрюваного можливості комунікації засобами зв`язку з іншими особами при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту ще не свідчить про те що він буде порушувати покладені на нього обов`язки та спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, оскільки прокурором не надано жодного доказу вчинення таких спроб підозрюваним.

Що стосується наявності текстового повідомлення у месенджері WhatsApp на телефоні ОСОБА_4 , то суду не надано стороною обвинувачення беззаперечних доказів того, що саме з телефону ОСОБА_1 , який це оспорював, було надіслане вказане повідомлення.

Враховуючи сучасний рівень розвитку технологій та їх можливості, наявність загальновідомих непоодиноких фактів спілкування у месенджерах від імені інших осіб (відомості про які, в тому числі, маються і на телеграм-каналі користувача «ІНФОРМАЦІЯ_2», матеріали з якого використані стороною обвинувачення) суд приходить до висновку, що за відсутності висновку експерта, який б підтвердив факт відсилання з телефону ОСОБА_1 повідомлення на телефон ОСОБА_4 наданий стороною обвинувачння доказ (протокол огляду телефону ОСОБА_4 , в якому міститься образливе повідомлення від імені ОСОБА_1 ) не є переколивим.

Враховуючи викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід у виді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому без дозволу прокурора, детектива, слідчого судді, суду цілодобово залишати житло за адресою: будинок АДРЕСА_2.

У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017;

2) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 42017000000004969: ОСОБА_4; ОСОБА_3 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18; ОСОБА_19; ОСОБА_20; ОСОБА_21; ОСОБА_22;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенка Олексія Ігоровича.

Строк дії ухвали - два місяці, до 14 липня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК