Документ № 89335148

Дата засідання: 15/05/2020
Дата винесення рішення: 15/05/2020
Справа №: 991/3767/20
Провадження №: 52017000000000636
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Секретар : Заплатинської К.В.
Захисник/адвокат : Говорухи М.М., Дікого С.М., Станішевського Є.В.
Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/3767/20

Провадження1-кс/991/3883/20

УХВАЛА

15 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Семака І.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників Говоруха М.М., Дікого С.М., Станішевського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларацій та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_6 , його заступник ОСОБА_15, в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_16, державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_14

При цьому, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучі директором Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, координувала безпосередньо з засновником і очільником злочинної організації ОСОБА_2 дії по прихованню факту існування та діяльність злочинної організації під час перевірки діяльності Департаменту і Київської міської митниці ДФС при підготовці відповідей вказаного Департаменту на запити перевірки, чим сприяла іншим учасникам організації у вчинюваних ними злочинах.

Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників Київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників Київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

16.12.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2019 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та постановлено нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_1 , задоволено частково. До підозрюваної ОСОБА_1 , було застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 102 000 гривень з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду;

5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2020 було продовжено строк дії обов`язків покладених на підозрювану ОСОБА_1 , за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, на два місяці - до 22.03.2020. В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2020 строк дії обов`язків було продовжено до 20.05.2020.

Прокурор у клопотанні зазначає, що у кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії вказаних обов`язків, адже необхідно проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема:

- проведення судових економічних експертиз для визначення повного обсягу збитків, спричинених діяльністю злочинної організації;

- проведення судових комп`ютерно-технічних експертиз вилучених технічних носіїв інформації, огляд яких було завершено;

- проведення слідчих та інших процесуальних дій, необхідних для забезпечення проведення вказаних судових економічних експертиз;

- проведення слідчих та інших процесуальних дій за результатами завершення огляду вказаних технічних носіїв інформації;

- проведення допиту свідків;

- застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у т.ч. пошук, виявлення та арешт активів підозрюваних з метою їх конфіскації, спеціальної конфіскації;

- отримання від компетентних органів іноземних держав відповідей на раніше надіслані запити про міжнародну правову допомогу, їх переклад та проведення за їх результатами необхідних додаткових слідчих дій.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме: ризик того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрювану обов`язків на два місяці.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав частково. Не наполягав на продовженні обов`язку не відлучати із населеного пункту, де знаходиться зареєстроване місце проживання підозрюваної. В іншій частині клопотання підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду продовжує дотепер мати місце.

Сторона захисту в цілому не заперечувала проти продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків. Посилаючись на належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 сторона захисту просила не продовжувати строку дії обов`язку не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться зареєстроване місце проживання підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_1 повністю підтримала позицію захисників та просила не продовжувати їй строк дії обов`язку не відлучатись із населеного пункту.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 підозрюваній ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді застави у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 102 000 гривень з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

6) носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.01.2020 продовжено строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, до 22.03.2020 включно, і ухвалою від 20.03.2020 - до 20.05.2020 включно.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до дев`яти місяців, тобто до 26 серпня 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 та продовжених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 22.01.2020 та 20.03.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`яке покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги наявність у підозрюваної матеріальних активів, що підтверджується декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держати або місцевого самоврядування за 2018 рік, наявністю паспорту громадянина України для виїзду за кордон (який у зв`язку з виконанням обов`язку, покладеного ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019, був зданий підозрюваною до відповідних органів державної влади), що значно підвищує ймовірність ризику переховування. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховуватися, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.

Одночасно з цим судом враховуються пояснення прокурора, надані ним у судовому засіданні та позиція захисту з приводу продовження строку дії обов`язку не відлучатися за межі населеного пункту, в якому знаходиться зареєстроване місце проживання підозрюваної. Так, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, відсутність нарікань на її дисципліну з боку сторони обвинувачення, слідчий суддя, з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваної, вважає за можливе послабити запобіжний захід, застосований відносно підозрюваної, шляхом надання можливості відлучатися за межі населеного пункту, в якому знаходиться її зареєстроване місце проживання, одночасно з цим встановивши обмеження не відлучатися з території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.

З огляду на зазначене, оскільки покладені на підозрювану інші обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначеного ризику, враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити частково.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

2) не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії ухвали встановити до 14 липня 2020 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак