Документ № 89479944

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 760/24541/19

провадження № 51-5019км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої Вус С.М.,

суддів Єремейчука С.В., Чистика А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Голубенко О.В.,

представників ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» Бунечка В.І., Любченка О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» - адвоката Любченка О.І. на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, за якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Любченка О.І. в інтересах ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на зазначену ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - адвокат Любченко О.І. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що апеляційний суд, не перевіривши наявність підстав для віднесення цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, передбаченої ст. 33-1 КПК України, необґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Також вважає, що службові особи ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є суб`єктами, стосовно яких Національне антикорупційне бюро уповноважене здійснювати досудове розслідування. Крім цього, з метою забезпечення розвитку права і формування судової практики застосування ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 Перехідних положень КПК України у системному взаємозв`язку з положеннями пунктів 1-3 ч. 5 ст. 216 цього Кодексу адвокат у касаційній скарзі порушує питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор Посвистак О.М. подав заперечення на касаційну скаргу адвоката Любченка О.І., у яких зазначав про безпідставність викладених у ній доводів, оскільки досудове розслідування цього провадження здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро згідно з п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України та належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду з огляду на положення ст. 33-1 КПК України, а отже, Київський апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу адвоката Любченка О.І., керуючись п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Адвокат Любченко О.І. надіслав до Суду пояснення, у яких наводить мотиви щодо безпідставності та необґрунтованості заперечень прокурора Посвистака О.М.

У судовому засіданні представники ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - адвокати Бунечко В.І. та Любченко О .І. підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі останнього, та просили задовольнити скаргу з наведених у ній мотивів.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи представників ПАТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» - адвокатів Бунечка В.І. та Любченка О.І. , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено, зокрема, суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення.

Однак під час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційний суд указаних вимог кримінального процесуального закону в повній мірі не дотримався.

Так, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, послався на положення ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 Перехідних положень КПК України, зазначивши, що оскільки апеляційна скарга надійшла після початку роботи Вищого антикорупційного суду, то апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Однак положеннями ч. 1 ст. 33-1 КПК України визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366- 1 цього Кодексу, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Проте апеляційний суд не навів належних і достатніх мотивів, з яких дійшов висновку, що провадження не підлягає розгляду в цьому суді, та належним чином не встановив наявності підстав для застосування положень ст. 33-1 КПК України.

Зокрема, зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається, яким саме критеріям, визначеним пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, відповідає провадження, та навіть відсутня вказівка на статтю КК України, за якою здійснюється кримінальне провадження, що свідчить про формальний підхід апеляційного суду під час визначення того, чи належить дане провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Крім цього, суд апеляційної інстанції відповідним чином не проаналізував застосування положень ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 Перехідних положень КПК України у системному взаємозв`язку з пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 зазначеного Кодексу в цьому провадженні.

З огляду на такі порушення вимог кримінального процесуального закону Верховний Суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість та законність висновку апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на переконання Суду, є істотними, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а тому касаційна скарга є обґрунтованою в цій частині.

Щодо клопотання касатора про передачу цього кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 434-1 КПК України з метою забезпечення розвитку права та формування судової практики застосування ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 Перехідних положень КПК України у системному взаємозв`язку з положеннями пунктів 1-3 ч. 5 ст. 216 цього Кодексу, то воно є передчасним, оскільки в ухвалі суду апеляційної інстанції відсутні мотиви застосування вказаних норм під час постановлення оскаржуваної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» - адвоката Любченка О.І. задовольнити частково, а ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

C.М. Вус С.В. Єремейчук А.О. Чистик