Документ № 89532592

Справа № 991/4181/20

Провадження1-кс/991/4435/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Будкової В.О.,

захисника Янченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Андрія Федура, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України),

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника Андрія Федура, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України).

В обґрунтування заявленого відводу заявник посилається на те, що Вищий антикорупційний суд не є незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод, так як створений всупереч ст. 125 Конституції України та неповноважною на час проведення конкурсу Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також є заручником законодавчої та виконавчої гілок влади. Крім того, захисник посилається на порушення Президентом України принципу презумпції невинуватості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява про відвід розподілена слідчому судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

В судовому засіданні захисник Янченко С.П. заяву про відвід підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив розглядати заяву без його участі.

Слідчий суддя Мойсак С.М. пояснень з приводу заявленого відводу не надав, просив розглядати заяву за його відсутності.

Заслухавши захисника, дослідивши доводи заяви, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Незалежність і об`єктивність слідчого судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого і загального переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст.75, 76 КПК України. Так, відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.

Одночасно ст. 76 КПК України встановлює недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість слідчого судді при розгляді питання, що ним розглядається. Така упередженість, як вбачається із формулювань ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, порушенням правил визначення слідчого судді, попередньою участю у цьому провадженні тощо. Обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або бути пов`язаними з ними. Із змісту заяви про відвід позиції вбачається, що захисник просить відвести слідчого суддю від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (шляхом покладення процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України). Отже, сумніви щодо неупередженості повинні виникати із тих фактів, що мають бути досліджені при вирішенні саме цього питання.

Дослідивши відомості, викладені в заяві, слідчий суддя дійшла висновку, що відвід слідчому судді Мойсаку С.М. є необґрунтованим, а аргументи заявника не мають зв`язку з підставами для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема в пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22.02.1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10.06.1996 року, Reports 1996-III, с. 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.

Щодо об`єктивного критерію законності створення Вищого антикорупційного суду

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» закріпив, що в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої та апеляційної інстанцій з розгляду окремих категорій справ. Вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд (стаття 31).

Законом України «Про утворення Вищого антикорупційного суду» № 2470-VIII від 21.06.2018 в України був створений Вищий антикорупційний суд.

Статтею 33-1 КПК України встановлено предметну підсудність Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до ст. 147 Конституції України питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією випадках інших актів вирішує Конституційний Суд України. Відповідне рішення суду конституційної юрисдикції щодо неконституційності положень закону, яким створено Вищий антикорупційний суд, відсутнє.

За таких обставин, Вищий антикорупційний суд є судом, утвореним на підставі закону і діє в єдиній системі судоустрою як її самостійний елемент. В свою чергу, доводи захисника про неконституційність створення ВАКС є голослівними.

Призначення судді Мойсака С.М . на посаду судді Вищого антикорупційного суду відбулось відповідно до процедури, встановленої законом, на підставі указу Президента України від 11.04.2019 року №128/2019.

Щодо доводів захисника стосовно обмеження суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 року» слідчий суддя зазначає, що прийняття будь-якого рішення слідчим суддею Мойсаком С.М. жодним чином не впливає на розмір його суддівської винагороди. Відтак це не можна вважати фактором, який впливає на неупередженість слідчого судді при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

Інші доводи заявника, на кшталт порушення принципу презумпції невинуватості Президентом України, також не свідчать про упередженість слідчого судді Мойсака С.М. при розгляді заявленого клопотання. Слідчий суддя погоджується, що відповідні публічні висловлювання перших осіб держави можуть сформувати у суспільства і учасників кримінальних проваджень викривленні уявлення про зміст і сутність правосуддя. Однак жодних фактів, які б пов`язували відповідні висловлювання Президента України з розглядом суддею Мойсаком С.М . клопотання про зміну запобіжного заходу захисником не надано. Отже, ця заявлена захистом обставина в цьому конкретному випадку не є підставою для відводу судді.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Натомість в заяві захисника Федура А. не наведено відомостей, які б свідчили про упередженість слідчого судді Мойсака С.М. Факти, на які посилається захисник, не становлять обставин, передбачених ст. 75, 76 КПК України, і не доводять упередженості слідчого судді при розгляді клопотання. Тому подана заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75- 81, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити захиснику Андрію Федуру, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні заяви про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Мойсака С.М. від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Михайленко