- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
Справа № 991/3793/20
Провадження1-кс/991/3909/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., розглянувши клопотання ОСОБА_1 подане за довіреністю ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 подане за довіреністю ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі №991/641/20 (провадження 1-кс/991/653/20) на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі № 991/641/20 (провадження 1-кс/991/653/20) накладено арешт на майно, а саме на земельну ділянку (та будівельні матеріали для будівництва житлового будинку та господарських будівель і споруд), що належить ОСОБА_1 .
Клопотання про скасування арешту майна подане в порядку ст.174 КПК України.
Відповідно до положень ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Тобто положеннями ст.174 КПК України встановлено, що з таким клопотанням до суду можуть звернутися:
1)підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник;
2)інший власник або володілець майна;
3)представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
З клопотання ОСОБА_1 вбачається, що воно складене та подане до Вищого антикорупційного суду на підставі довіреності ОСОБА_2 .
Сам текст клопотання та додатки до нього скріплені підписом ОСОБА_2 за довіреністю.
Окрім того, до клопотання додано довіреність ОСОБА_1 , якою вона уповноважує ОСОБА_2 в тому числі укладати підписувати від її імені договори про надання правової або правничої допомоги з адвокатом Негодою Світланою Леонідівною або іншим адвокатом для захисту її прав.
Відповідно до вимог ст. 51 КПК України договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.
Проте, з доданих матеріалів не вбачається договору, укладеного з захисником, для здійснення захисту ОСОБА_1 , натомість клопотання та додатки підписані власне ОСОБА_2 .
Варто звернути увагу на те, що положеннями ст.174 КПК України встановлено вичерпне коло осіб, які мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
При цьому слідчий суддя враховує те, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом (ст.64-2 КПК України).
Положеннями ст.64-2 КПК України встановлено, що права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:
1)особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
2)керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Відповідно до ст. 45 КПК єдиний суб`єкт, який у кримінальному провадженні має право виступати як захисник - це адвокат.
Проте, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є адвокатом та може бути захисником у кримінальному провадженні - до клопотання не додано.
А тому слідчий суддя позбавлений можливості перевірити чи уповноважений ОСОБА_2 бути представником ОСОБА_1 , яка в даному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За наведених обставин клопотання про скасування арешту майна подане неналежною особою, а тому не може бути розглянуте слідчим суддею по суті.
В зв`язку з наведеним клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,9,26, 174, 307,309 КПК України,слідчий суддя-
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 подане за довіреністю ОСОБА_2 про скасування арешту майна накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі № 991/641/20 (провадження 1-кс/991/653/20)- повернути особі, яка його подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала клопотання, клопотання повернути разом з доданими до нього матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько