Документ № 89663752

Справа № 991/4353/20

Провадження1-кс/991/4488/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Трекке А.С. (на підставі ордеру),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора САП Пономаренко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренко Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч.5 ст.194 КПК України, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює директором ТОВ «ДТЕК Мережі», проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України

ВСТАНОВИЛА:

29 травня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренка Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування, а прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України. Зокрема, у цьому провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 194 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

Як зазначає прокурор у клопотанні, Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Комісія) ОСОБА_2 , за попередньою змовою групою осіб разом з членом НКРЕКП ОСОБА_3 та службовими особами Управління енергоринку Комісії ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а також за пособництва службових осіб ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_1 й ОСОБА_6 , під контролем та з відома невстановлених слідством осіб, в тому числі з числа вищого посадового керівництва групи компаній ДТЕК, що виступили організаторами вчинення злочину, розробили та прийняли 03.03.2016 постанову № 289 НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (Постанову). Прокурор зазначає, що це було вчинено з використанням особами свого службового становища всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди Генеруючими компаніями теплових електростанцій (ГК ТЕС) з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго». У цій Постанові ці особи нормативно закріпили заздалегідь необґрунтовану Методику з визначення вартості енергетичного вугілля, що використовується зазначеними суб`єктами теплової генерації під час виробництва електричної енергії, створивши умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії в Оптовий ринок електричної енергії, що виробляється, зокрема, ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» та ТОВ «ДТЕК Східенерго».

У клопотанні зазначається, що у період з вересня до середини грудня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (уповноважені особи державного колегіального органу, відповідальні за розробку регуляторного акта - Порядку формування прогнозованої ОРЦ електричної енергії (Порядку) здійснили власні економічно-аналітичні розрахунки із застосуванням альтернативних підходів до формування ціни енергетичного вугілля. Вони, володіючи інформацією про середній розмір відпускних цін на енергетичне вугілля не перевищував 1200 гривень за 1 тонну, дійшли висновку щодо відсутності обґрунтування врахування витрат з доставки морським шляхом (фрахту) та транспортування з судна на склади українських портів (перевалка) до вартості вугілля на усі його обсяги. В результаті цього, ціна вугілля підвищилася до рівня понад 1500 гривень за 1 тонну, яка, на думку прокурора, є необґрунтованою з причин всього 7,7 % прогнозованого обсягу імпорту вугілля у 2015 році та відсутності прогнозованого імпорту на 1 квартал 2016 року. Прокурор зазначає, що це було здійснено також за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7

05.11.2015 року, з урахуванням своєї аналітичної діяльності, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю інших членів Комісії, прийняли проект Порядку із врахуванням у ньому Методики з визначення вартості енергетичного вугілля, яка передбачала її встановлення виходячи передусім з середньої ринкової ціни на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ 2 на умовах СІF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен без врахування відповідних транспортних витрат.

Приблизно в період часу з 18.11.2015 до середини грудня 2015, невстановлені слідством особи, що діяли в інтересах групи компаній ДТЕК, вступили з іншими невстановленими слідством особами у змову. Ці інші особи мали неформальні можливості впливу на ОСОБА_2 з метою забезпечення здійснення такого впливу на останнього для прийняття ним Порядку у редакції, яка б передбачала врахування вищезазначених транспортних витрат та дозволяла б за таких умов досягти ціни вугілля на рівні понад 1500 гривень за 1 тонну. Планувалося, що це буде здійснено для надання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, зокрема, й 1) для забезпечення подальшого обслуговування фінансових зобов`язань групи компаній ДТЕК перед кредиторами, розмір яких станом на вересень 2015 орієнтовно складав 3 000 000 000 доларів США та 2) перекладання витрат з відновлення інфраструктури АТО на споживачів.

Прокурор зазначає, що у результаті здійснення відповідного впливу невстановленими слідством особами, ОСОБА_2 погодився створити умови для одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС з числа групи компаній ДТЕК, прийнявши необґрунтований регуляторний акт. До вчинення цього злочину від також залучив ОСОБА_3 , якому роз`яснив необхідність подальшого узгодження протиправних дій з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що забезпечували додаткове створення умов для реалізації цього злочинного умислу.

15.12.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , забезпечили подання до Комісії пропозицій до проекту Порядку від імені ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», де зазначили про необхідність обов`язкового врахування у Методиці з визначення вартості енергетичного вугілля витрати з його фрахту та перевалки, формально мотивуючи це можливими транспортними витратами з імпорту вугілля.

18.12.2015 року, тобто до моменту публічних обговорень проекту Порядку, ОСОБА_5 діючи за згодою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сформував його у необхідній співучасникам редакції, тобто із врахуванням вищезазначених пропозицій, направивши його ОСОБА_1 для узгодження та звітування про виконання заздалегідь обумовленого злочинного плану. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 достовірно знали про те, що необхідність у імпорті енергетичного вугілля ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК «Західенерго», ТОВ «ДТЕК «Східенерго» на 2016 рік сумарно складає менше 1% від необхідного і відповідно витрати з його доставки та перевалки будуть понесені на такий же обсяг, а тому врахування розміру цих транспортних витрат до вартості вітчизняного енергетичного вугілля, яке буде використане ГК ТЕС при виробництві електричної енергії є необґрунтованим та документально не підтвердженим.

Цього ж дня, 18.12.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на виконання плану злочинних дій, додатково домовилися за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку про дотримання спільної позиції щодо формування Порядку у необґрунтованій редакції під час робочої наради з обговорення зауважень та пропозицій до проекту Порядку за участі зацікавлених учасників, яка мала відбутися 22.12.2015 в приміщенні Комісії.

22.12.2015 року на робочій нараді в приміщенні Комісії, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , за участю представників інших зацікавлених сторін (не обізнаних з планом злочинних дій), створили видимість неупереджених обговорень наявних пропозицій та зауважень до проекту Порядку, у тому числі й ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», приховавши від останніх заздалегідь погоджену учасниками злочинну мету з викладення Порядку у редакції запропонованої останнім та підтриману ОСОБА_1 і ОСОБА_6

28.01.2016 року ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_3 (за пособництва ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), забезпечили прийняття проекту Порядку з врахуванням у розділі 3.1 транспортних витрат з фрахту і перевалки до індикативної ціни енергетичного вугілля на усі його обсяги, та направили його на погодження до Міненерговугілля України, Антимонопольного комітету України (АМК) та Державної регуляторної служби України. Прокурор вважає, що ці особи зловживали своїм службовим становищем діяли всупереч інтересам служби, достовірно усвідомлювали необґрунтованість Порядку у визначеній співучасниками редакції, користувались неналежним виконанням іншими членами НКРЕКП своїх службових обов`язків.

Далі, ОСОБА_1 склав та підготував від імені НКРЕКП проект відповіді на лист АМК України № 128-06/01-1289, яким на адресу Комісії були направлені зауваження до проекту Порядку. ОСОБА_5 склав на основі підготовленої ОСОБА_1 відповіді лист до АМК України, після чого передав його на візування обізнаним з умовами його підготовки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підписав його у ОСОБА_2 та за вих. № 1382/28.1/7-16 направив до АМК України.

Після отримання погоджень АМК України, Державної регуляторної служби України, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2 та за пособництва ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , забезпечили винесення 03.03.2016 року на засіданні Комісії проекту Порядку, його розгляд та прийняття шляхом приховування від інших членів Комісії обставин розробки Порядку та неналежним виконанням ними своїх службових обов`язків. Погодження в органів було отримане, на думку прокурора, шляхом умисного неповідомлення (замовчування) обставин розробки Порядку та приховуванням інших альтернативних розрахунків як способів розв`язання проблеми державного регулювання.

Далі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 забезпечили прийняття на засіданнях Комісії Постанов від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, якими визначили та затвердили на період з травня 2016 року по грудень 2017 року розміри прогнозованих оптових ринкових цін електричної енергії та прогнозованих цін та платежів ГК ТЕС із завищеними на розмір витрат фрахту й перевалки у вартості енергетичного вугілля, які документально не підтверджувалися та не неслися ГК ТЕС, зокрема з числа групи компаній ДТЕК. При цьому, вони користувалися розрахунками прогнозованої ОРЦ електричної енергії за алгоритмом встановленим Порядком, який забезпечував необґрунтоване підвищення ціни (тарифу) ГК ТЕС, зокрема для групи компаній ДТЕК за відпущену в ОРЕ електроенергію, що провів

ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_3 27.04.2016 року (тобто, до затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії постановою комісії від 28.04.2016 року) підтвердження того, що розмір середнього річного тарифу (ціни) ГК ТЕС на електроенергію у 2016 році буде складати 1,23 гривень за 1 кВт * годину, переслідуючи мету приховати факт одержання неправомірної вигоди ГК ТЕС, що входять до групи компаній ДТЕК за рахунок необґрунтованого врахування до прогнозованої ОРЦ електричної енергії вартості транспортних витрат з фрахту та перевалки, домовився з ним про не розголошення ним під час затвердження прогнозованої ОРЦ електричної енергії на 2016 рік фактичного розміру тарифу на електричну енергію ГК ТЕС, з метою убезпечення викриття себе та інших співучасників у вчиненні злочину.

Прокурор зазначає, що факти дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_1 і ОСОБА_6 , забезпечивши кожен в своїй мірі прийняття Комісією необґрунтованого регуляторного акту та його подальшу реалізацію шляхом виконання в період з травня 2016 року по грудень 2017 року Постанов Комісії від 28.04.2016 року за № 721, від 24.06.2016 року за № 1178, від 20.12.2016 року № 2326 та від 23.03.2017 року за № 337, таким чином досягли поставленої злочинної мети та уможливили одержання впродовж вищезазначеного періоду часу неправомірної вигоди ГК ТЕС, зокрема, з числа групи компаній ДТЕК, внаслідок завищення прогнозованої та фактичної оптової ринкової ціни на електроенергію, що затверджена зазначеними постановами НКРЕКП, включивши до індикативної ціни вугілля вартості необґрунтованих витрат з фрахту й перевалки, що, як наслідок, спричинило завдання матеріальної шкоди (збитків) споживачами електроенергії у розмірі 18 868 148 667,62 гривень в результаті безпідставної сплати коштів ДП «Енергоринок» як розпоряднику системи розрахунків ОРЕ, що у подальшому були розподілені між ГК ТЕС, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтування клопотання

08.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2019 року було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 9605000 гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

У подальшому строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 неодноразово продовжувався, зокрема, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 року - до 02.06.2020 року. Останньою ухвалою було покладено такі процесуальні обов`язки:

1)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000209;

2)повідомляти детектива, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Прокурор зазначив, що під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу та попереднього продовження процесуальних обов`язків, слідча суддя підтвердила обґрунтованість підозри , а також наявність процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та покладення на нього процесуальних обов`язків, а саме:

1)ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду;

2)ризик знищення, приховання або спотворення ним або за його участю речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

З часу застосування запобіжного заходу ці ризики не зменшилися та продовжують бути. Прокурор просить продовжити на 2 місяці строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 .

Доводи сторін

Прокурор підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання та на етапі дослідження доказів слідчою суддею.

Захисник адвокат Трекке А.С. заперечив, просив відмовити в задоволенні клопотання через його незаконність і необґрунтованість. Надав письмові заперечення. Вважає, що прокурором не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 , що відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, і що відсутні ті ризики, на які у клопотанні посилається прокурор. Також вважає недоцільним продовжувати дію обов`язків, у зв`язку із тим, що вони вже покладені на підзахисного як підозрюваного ст. 42 КПК України, зокрема, прибувати за викликом слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою, повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи. Підозрюваний підтримав доводи адвоката.

Вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. У разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, необхідно керуватися положеннями щодо продовження строку тримання під вартою. Таким чином, строк дії обов`язків може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При продовженні строку дії обов`язків (як і при продовженні строку тримання під вартою), необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії обов`язків продовжується. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)

Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. З матеріалів клопотання вбачається, що процес обговорення проекту, прийняття та затвердження Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 року, міг бути пов`язаний з певними відхиленнями від процедури. Вбачається, що особи, відповідальні за прийняття рішення щодо визначення порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, були обізнані щодо того, що, з урахуванням обставин, що існували на цей момент, підвищення вартості енергетичного вугілля до рівня 1500 гривень за 1 тонну було надмірним, оскільки воно забезпечувало високу рентабельність ГК ТЕКС, проте натомість підвищувало вартість електричної енергії для промислових споживачів. Також, деякі свідки вказують на те, що службові особи НКРЕКП, зокрема, ОСОБА_2 , здійснювали тиск на інших службових осіб з метою примушування прийняття їх саме такого Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії та формули, яка підвищувала вартість (ціну) енергетичного вугілля шляхом включення туди витрат на доставку вугілля з портів Амстердам - Роттердам - Антверпен до українського порту та на транспортування вугілля із судна на українські склади. ОСОБА_1 брав участь у розробці цього регуляторного акта, а також брав участь у прийнятті його проекту.

Докази в сукупності вказують на можливий умисел певних осіб щодо вчинення кримінального правопорушення. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а тому підозра досі є обґрунтованою.

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Прокурор зазначає, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки призвів до спотворення загальнодержавних принципів регулювання товарних ринків, які перебувають у стані природної монополії та суміжного ринку, що стосуються кожного на території Україні, а якість їх регулювання визначає макроекономічні показники держави, в тому числі, індекси споживчих цін та індекси цін виробників промислової продукції. Необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) за відпущену в ОРЕ електричну енергію призвело до негативних наслідків та прямо вплинуло на збільшення кінцевої ціни товарної промислової продукції, що знайшло своє відображення у негативній подальшій ланцюговій реакції із зменшення купівельної спроможності споживачів. Дії співучасників кримінального правопорушення та, зокрема, ОСОБА_1 й призвели до настання вищезазначених суспільних небезпечних наслідків, а таке надання неправомірної вигоди окремому суб`єкту господарювання за рахунок економічних громадських інтересів, спричинило в розумінні кримінального матеріального законодавства тяжкі наслідки, які передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи тяжкість покарання, наявність паспортів для виїзду за кордон, частого виїзду ОСОБА_1 за кордон, отримання підозрюваним інформації про заплановані слідчі, процесуальні дії і вчинення дій, спрямованих на умисне ухилення від участі в них, наявність матеріальних можливостей ( з 2015 року та дотепер працюючи на різних посадах в компаніях групи ДТЕК отримував значні доходи) для тривалого перебування поза межами України, що об`єктивно надає йому змогу залишити місце постійного проживання під загрозою настання кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні тяжкого злочину та використовуючи наявні фінансові ресурси, упродовж довгого періоду часу переховуватися від органів досудового розслідування як на території України, так і закордоном. Захисник зазначив про необґрунтованість цього та інших ризиків.

Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування, прокурора та/або суду, слідча суддя звертає увагу на те, що з урахуванням незмінності обставин, що стосуються цього ризику, він досі зберігається стосовно ОСОБА_1 .

Ризик знищення документів та речей

Прокурор зазначає, що є ризик, що ОСОБА_1 може знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, прокурор вказував на те, що Національне антикорупційне бюро України ініціювало обшук у листопаді 2018 року за місцем проведення фінансово-господарської групи компаній ДТЕК у торгівельно-офісному центрі, що розташований у будинку АДРЕСА_2 , та за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . В той же час, відповідно до протоколу про результати проведення НСРД від 17.12.2018 № 19/8848 (розсекречено) та № 19/8849 (розсекречено) ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були заздалегідь обізнані про подання клопотання органу досудового розслідування про обшуки у їх офісних приміщеннях та місцях проживання, що вже 05.12.2018 року протягом всього дня знищували документи, які мають значення для досудового розслідування та займалися приховуванням електронних відомостей, що містилися на їх терміналах мобільного зв`язку(підтверджується результатами проведених НСРД, а саме результатами телефонних перемовин ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , працівником ДТЕК, наявних в матеріалах клопотання ). Захисник заперечує проти наявності вказаного ризику. Слідча суддя зазначає, що події, на які вказує прокурор, дійсно можуть свідчити про наявність такого ризику.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає, що авторитет ОСОБА_1 , який є Генеральним директором ТОВ «ДТЕК Мережі», який контролює функціонування функцій розподілу електроенергії та обслуговує приблизно 5,4 млн домогосподарств та підприємств на території України, а також зафіксовані обставини щодо погодження спільних дій ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (підтверджуються наданими матеріалами) можуть вказувати на взаємодію цих осіб, спрямовану на протидію розслідуванню, спільні зустрічі з метою вироблення способів та механізмів з конспірації своєї попередньої протиправної діяльності, погодженню подальших дій з уникнення кримінальної відповідальності.

Слідча суддя переконана, що з урахуванням усіх обставин і того, що вони, в цілому, не змінилися за час з моменту застосування запобіжного заходу до підозрюваного заявлені ризики не зменшились, а тому вони досі виправдовують покладення обов`язків на ОСОБА_1 .

Слідча суддя критично ставиться до твердження сторони захисту щодо недоцільності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які частково дублюються ст. 42 КПК України. Запобіжний захід у вигляді застави застосовується згідно зі ст. 182 КПК України з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків; у разі їх порушення, застава звертається в дохід держави. Перелік обов`язків, які слідчий суддя зобов`язує виконувати підозрюваного, обвинуваченого, в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, визначений ч. 5 ст. 194 КПК України. За таких обставин, обов`язки, покладені на особу, виконання яких забезпечує застава, повинні бути чітко зазначені в ухвалі слідчого судді.

Оскільки встановлено наявність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що підозрюваному необхідно продовжити дію покладених на неї обов`язків.

Також, слідча суддя звертає увагу на те, що, як зазначив прокурор, кримінальне провадження є винятково складним та вимагає проведення ряду додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, залучення спеціалістів для проведення спеціальних економічних досліджень з метою забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин справи у їх сукупності. Разом з тим, слідча суддя не бере до уваги твердження прокурора, що необхідно провести такі дії як розкриття матеріалів досудового розслідування за статтею 290 КПК України та складення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки ці елементи кримінального провадження є обов`язковими, та не можуть вважатися підставою для продовження покладення на особу обов`язків. Слідча суддя, в цілому, вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ті ж обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що й були покладені раніше ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 02.04.2020 року. Це буде пропорційним і ефективним заходом забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків на цій стадії провадження.

Таким чином, слідча суддя задовольняє клопотання.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 182, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренко Віталія Павловича про продовження строку дії обов`язків, покладених згідно з ч.5 ст.194 КПК України, підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює директором ТОВ «ДТЕК Мережі», проживає у АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 232-1 КК України - задовольнити.

Продовжити до 02 серпня 2020 року строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.08.2019 та продовжених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 04.02.20202 та 02.04.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює директором ТОВ «ДТЕК Мережі», проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимому, в межах досудового слідства, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, що здійснює процесуальне керівництво за судовим розслідуванням.

Ухвала підлягає негайному виконанню після оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.