Документ № 89737823

Справа № 991/2930/19

Провадження №1-кп/991/202/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

"04" червня 2020 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України,

ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1.Історія провадження

23 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року в задоволенні клопотань про повернення обвинувального акту відмовлено.

Відповідно до ч. 2ст.315КПКУкраїни у підготовчому судовому засіданні на обговорення учасників судового провадження поставлено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

2. Позиції учасників судового провадження та заявлені клопотання

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду і викликати в судове засідання учасників процесу, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Також, прокурор повідомила, що необхідно викликати в судове засідання обвинувачених та їх захисників, а також, що вона має намір викликати в судове засідання свідків для допиту, перелік яких надасть на стадії вирішення питання щодо обсягу та порядку дослідження доказів у справі.

Обвинувачені та їх захисники не заперечували проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні, а також підтримали склад осіб, запропонований прокурором та яких необхідно викликати в судове засідання, але з урахуванням наданих ними додаткових клопотань в підготовчому судовому засіданні.

Також, у підготовчому судовому засіданні учасниками судового провадження було заявлено ряд клопотань, заперечень та скарг.

2.1. Клопотання заставодавця ОСОБА_31 від 21 травня 2020 року про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у виді застави. Враховуючи фінансову можливість, ОСОБА_32 здійснила внесення коштів на депозитний рахунок в якості застави за ОСОБА_6 . Однак, враховуючи, що вже сплив значний час з моменту внесення застави, а також те, що заставодавець є пенсіонеркою за віком, доглядає за матір`ю, яка є 1936 року народження, виникла необхідність у грошових коштах, а тому просить повернути внесену заставу. Окремо зазначила, що вона, як особа, яка внесла заставу, не дає своєї згоди на можливе звернення застави судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Крім того, додатково на адресу суду надійшло клопотання від ОСОБА_32, в якому остання просить розглянути подане нею клопотання про повернення застави у її відсутність. Одночасно зазначила, що з даного питання її інтереси представить в судовому засіданні адвокат ОСОБА_25 .

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що застава є самостійним запобіжним заходом, яка є безстроковою.

Адвокат ОСОБА_25 підтримав у повному обсязі заявлене клопотання та надав усні пояснення.

ОСОБА_6 підтримав клопотання, зобов`язався з`являтися до суду.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти повернення застави.

Додатково адвокат ОСОБА_16 зазначив, що з 4 квітня 2019 року минуло 14місяців й своєю поведінкою ОСОБА_6 довів відсутність необхідності застави. При чому, обов`язки на день розгляду клопотання вже не діють, інформаційний лист ВССУ, на який посилається прокурор вже застарілий, а також у заставодавця наявні хронічні захворювання та на утриманні є матір, про яку треба піклуватися.

Адвокат ОСОБА_29 додатково зазначив, що він не погоджується з тим, що застава є безстроковим запобіжним заходом, оскільки це прямо не передбачено КПК.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання та матеріали судового провадження, суд доходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також незакінченому замаху на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2019 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді застави в межах трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (576 300 грн.) та покладений ряд обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з Вінницької області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними і свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.05.2019, 11.07.2019, 13.08.2019 та ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2019, 6.11.2019 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 неодноразово продовжувався.

Строк дії останньої ухвали суду про продовження дії обов`язків ОСОБА_6 визначено до 08.01.2020 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 грудня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор із клопотанням про продовження дії обов`язків ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду не звертався.

Таким чином, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ухвалою суду від 6.11.2019 року закінчився, що тягне за собою їх скасування, в розумінніст. 199 КПК України.

Однак, доводи заставодавця про те, що зі спливом строку дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді та передбаченихст. 194 КПК України, не може продовжувати діяти запобіжний захід у вигляді застави не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК Україниодним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Поняття застави, порядок її внесення та повернення визначеніст. 182 КПК України. При цьому чинне законодавство не містить посилань на те, що застава застосовується на чітко визначений строк.

Частиною 1ст. 182 КПК Українивизначено, що застава застосовується, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов`язків, які передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, але є також забезпеченням інших процесуальних обов`язків, передбаченихКПК Українидля підозрюваних, обвинувачених.

Відповідно до ч. 11ст. 182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Таким чином, запобіжним заходом у даному кримінальному провадженні є застава, яка за визначенням ч. 11ст. 182 КПК Українизастосовується упродовж усього кримінального провадження, яке завершується проголошенням судового рішення у відповідності до п.п. 10, 24 ч. 1ст. 3 КПК України.

Навіть після спливу строку дії обов`язків, передбаченихст. 194 КПК України, які покладалися на особу судом, на підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні продовжують покладатися загальні процесуальні обов`язки, визначені законом - ч. 7ст. 42 КПК України, у забезпечення виконання яких в подальшому протягом усього кримінального провадження і застосовується такий запобіжний захід як застава.

В інформаційному листі № 9-3167/0/4-16 від 30.12.2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертав увагу суддів, зокрема, на необмежений строк застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, таких як застава, особиста порука (п. 2).

Враховуючи, що розгляд обвинувального акту лише розпочато, зокрема, проводиться підготовче судове засідання, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді застави щодо ОСОБА_6 забезпечить належне виконання останнім процесуальних обов`язків, є достатнім та дієвим для досягнення мети кримінального провадження.

Таким чином, оскільки після внесення грошових коштів у якості застави за ОСОБА_6, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді застави відповідно дост. 203 КПК Українидіє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме - ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, відповідно дост. 182 КПК Україницей запобіжний захід не має граничного строку дії, враховуючи, що розгляд цього кримінального провадження незавершився, суд вважає, що підставидля скасування запобіжного заходу і повернення застави відсутні, та приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Посилання заявника на скрутне фінансове становище не є визначальною підставою для вирішення питання повернення застави.

Одночасно, суд звертає увагу, що заявнику, у відповідності до ч. 3 ст. 182 КПК, роз`яснювалися обов`язки заставодавця та наслідки їх порушення, що не заперечується у заявленому клопотанні (а.с. 41 т. 6).

Доводи щодо того, що ОСОБА_32, як особа, яка внесла заставу, не дає своєї згоди на можливе звернення застави судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень на даній стадії є передчасними, оскільки вказане питання буде вирішуватися судом під час постановлення остаточного рішення у кримінальному провадженні. Вказане підтверджується тим, що застава не є забезпеченням виключно додаткових обов`язків, які передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, але є також забезпеченням інших процесуальних обов`язків, передбаченихКПК України та які зберігаються за обвинуваченням до постановлення остаточного рішення.

Відтак, підстав для задоволення клопотання про повернення застави суд не вбачає.

2.2. Клопотання про зміну запобіжного заходу захисника ОСОБА_20 щодо обвинуваченого ОСОБА_10

У судовому засіданні захисником ОСОБА_20 заявлене клопотання в інтересах ОСОБА_33, в якому останній просить суд: змінити ОСОБА_34 запобіжний захід у виді застави у сумі 576300 грн. на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання; повернути заставодавцю ОСОБА_35 внесену за ОСОБА_33 заставу у розмірі 576300 грн.

В обґрунтування клопотання, захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 грн., із покладенням у строк до 20.05.2019 обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України. В подальшому, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.05.2019 змінено обсяг, покладених на ОСОБА_33 обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Після закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_33 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019, цей строк більше не продовжувався.

Захисник стверджує, що у зв`язку із закінченням строку дії судового рішення, яким на ОСОБА_10 були покладені обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, закінчився і строк дії запобіжного заходу у виді застави. Це, на думку захисника, є підставою для зміни запобіжного заходу на менш обтяжливий, а саме, особисте зобов`язання та повернення заставодавцю внесеної ним за ОСОБА_10 застави.

У клопотанні захисник також наголосив на тому, що навіть після закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10, останній продовжує їх добросовісно виконувати.

Також в обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що після скерування провадження до суду, ОСОБА_10 з`являється за викликами суду, жодної неявки ані до детектива, ані до прокурора, ані до суду не було. Вважає, що у зв`язку із завершенням досудового розслідування перестали існувати ризики, які були покладені в основу судового рішення при застосуванні запобіжного заходу у виді застави.

Усі ці обставини у сукупності, на думку захисника є підставою для зміни підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання та повернення заставодавцю, сплаченої ним застави у суму 576300 грн.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_20, ОСОБА_10, а також інші обвинувачені та захисники підтримали заявлене клопотання та зауважили, що наразі відпала необхідність у такому запобіжному заході, як застава, оскільки ОСОБА_10 добросовісно виконував покладені на нього обов`язки, постійно з`являється до суду, а дія самих обов`язків, визначених судом, давно закінчилася. Захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_26 не заперечили та не підтримали клопотання, захисник ОСОБА_29 поклався на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, що закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_10, не звільняє останнього від дотримання та виконання ним процесуальних обов`язків, визначених уКПК України. Крім того, саме такий запобіжний захід, на думку прокурора, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також прокурор зазначила про те, що сторона захисту не навела жодного вагомого доводу, підтвердженого відповідними доказами, в обґрунтування своїх вимог.

Заслухавши доводи захисників, обвинувачених та прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд дійшов таких висновків.

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року за обвинуваченням, в тому числі, ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5ст. 191 КК України- заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; ч. 3 ст.15, ч. 5 ст.191 КК України- незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; ч. 1ст. 366 КК України- складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019 до ОСОБА_33 застосовано запобіжний захід у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 грн. із покладенням у строк до 20.05.2019 таких обов`язків, передбачених ч. 5ст.194 КПК України: прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

16.05.2019 слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва постановлено ухвалу, якою змінено обов`язки, що були покладені на ОСОБА_33 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.03.2019 на такі обов`язки:

- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, поза межами процесуальних дій;

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду.

Частиною 1ст. 201 КПК Українипередбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід або його захисника, звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_33 підозри та існування в кримінальному провадженні, передбаченихст. 177 КПК Україниризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави слідчим суддею були враховані, визначеніст. 178 КПК Україниобставини.

Згідно з ч. ч. 1. 2ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Водночас стороною захисту в обґрунтування своїх доводів не надано жодних доказів на підтвердження того, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_33 зменшилися або перестали існувати або, що з`явилися нові обставини, які можуть свідчити про необхідність зміни застави на більш м`який запобіжний захід.

Дотримання ОСОБА_36 процесуальних обов`язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод свідчать лише про належне виконання підозрюваним обов`язків, визначенихКПК Українита дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу.

Завершення досудового розслідування та скерування провадження до суду не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею автоматично перестали існувати.

Не погоджується суд і з доводами сторони захисту про те, що у зв`язку із закінченням строку дії судового рішення, яким на ОСОБА_33 були покладені обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, закінчився і строк дії запобіжного заходу у виді застави.

Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4ст. 182 КПК України).

Згідно з ч. 11ст. 182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку, в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

ПоложенняКПК України, зокрема параграф 1 глави 18, не визначають строк дії запобіжного заходу у виді застави, тобто строк застосування такого запобіжного заходу не обмежений.

Відповідно до ч.6ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Таким чином на час розгляду клопотання припинили дію саме обов`язки, покладені на ОСОБА_33, передбачені ч.5ст.194 КПК України. Сплив цих строків, враховуючи наведені вище положенняКПК України, не впливає на закінчення строку дії запобіжного заходу у виді застави. Поведінка ОСОБА_10 в період дії застави свідчить про те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді застави та розмір цієї застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.

За наведених обставин у задоволенні клопотання належить відмовити.

2.3. Клопотання захисника ОСОБА_29 про залучення до розгляду кримінального провадження у стадії підготовчого судового засідання в якості потерпілого в порядку п. 3 ч. 2 ст. 315 КПК України

В судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_37 - адвоката ОСОБА_29 надійшло клопотання про залучення до кримінального провадження Кабінету Міністрів України в якості потерпілого.

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначає, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, за своєю конструкцією є злочином з матеріальним складом, а згідно з обвинувальним актом, діями ОСОБА_37 завдано матеріальної шкоди державі в особі Кабінету Міністрів України. Вказане, на думку захисника, є підставою для залучення КМУ в якості потерпілого до складу учасників даного кримінального провадження. При цьому, на переконання захисника ОСОБА_29, «якщо КМУ не вважає себе потерпілою стороною, то і відсутній склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України».

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечувала.

Захисник ОСОБА_25 заперечив проти вказаного клопотання.

Захисник ОСОБА_16 вважав вказане клопотання передчасним. Зазначив, що жодних збитків КМУ не було, а тому КМУ не може бути й потерпілим.

Захисник ОСОБА_15 просив суд відкласти розгляд справи до вирішення клопотання про витребування документів, які свідчать про те, що КМУ пропонувалося бути залученим у якості потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_21 поклався на розсуд суду.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи клопотання колегія суддів виходить з такого.

Відповідно дост. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

При цьому, якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілим лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Таким чином, для визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні необхідна наявність сукупності відповідних підстав - фактичних і юридичних. Фактичними підставами є заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, а юридичними - подання особою заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, заяви про залучення її до провадження як потерпілого або письмової згоди на таке залучення.

При цьому, закон не пов`язує можливість залучення особи в якості потерпілого у кримінальному провадженні із особливостями конструкції складу відповідного кримінального правопорушення або бажанням сторони захисту з`ясувати думку такої особи щодо вчиненого.

Водночас, у ході підготовчого судового засідання судом не було встановлено, що від Кабінету Міністрів України надходила заява про залучення до даного кримінального провадження в якості потерпілого або письмова згода на це.

За відсутності відповідної письмової заяви чи згоди, залучення судом за власною ініціативою будь-якої особи в якості потерпілого, суперечитиме положенням чинного законодавства, а тому клопотання захисника ОСОБА_29 задоволенню не підлягає.

2.4. Клопотання захисника ОСОБА_15 про залучення до розгляду кримінального провадження Гатненської сільської ради у стадії підготовчого судового засідання в якості потерпілого

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_15 заявив усне клопотання про залучення до розгляду кримінального провадження Гатнинської сільської ради у стадії підготовчого судового засідання в якості потерпілого.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що необхідно з`ясувати позицію сільської ради щодо даного кримінального провадження. Крім того, вважає, що у даній справі необхідна участь територіальної громади.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував, вважав його недоречним, оскільки, відповідно до обвинувачення, збитки завдані державі в особі КМУ

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи дане клопотання колегія суддів виходить з тих же мотивів, що зазначені у п. 2.3. вказаної ухвали.

Тобто, у ході підготовчого судового засідання судом було встановлено, що від Гатненської сільської ради не надходила ані заява про залучення до даного кримінального провадження в якості потерпілого, ані письмова згода на це.

За відсутності відповідної письмової заяви чи згоди, залучення судом за власною ініціативою будь-якої особи в якості потерпілого, суперечитиме положенням чинного законодавства.

2.5. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 про залучення до розгляду кримінального провадження Головного управління Держгеокадастру в Київській області у стадії підготовчого судового засідання в якості потерпілого

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 заявив усне клопотання про залучення до розгляду кримінального провадження Головного управління Держгеокадастру в Київській області у стадії підготовчого судового засідання в якості потерпілого.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що даним кримінальним провадженням зачіпаються інтереси вказаного органу.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечувала, вважала його недоречним, оскільки, відповідно до обвинувачення, збитки завдані державі в особі КМУ

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи дане клопотання, колегія суддів виходить з тих же мотивів, що зазначені у п. 2.3. вказаної ухвали.

Тобто, у ході підготовчого судового засідання судом було встановлено, що від Головного управління Держгеокадастру в Київській області, не надходила ані заява про залучення до даного кримінального провадження в якості потерпілого, ані письмова згода на це.

За відсутності відповідної письмової заяви чи згоди, залучення судом за власною ініціативою будь-якої особи в якості потерпілого, суперечитиме положенням чинного законодавства.

2.6. Клопотання захисника ОСОБА_15 про витребування переписки між НАБУ, САП та Кабінетом Міністрів України про залучення потерпілого.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_15 заявив усне клопотання про витребування переписки між НАБУ, САП та Кабінетом Міністрів України про залучення в якості потерпілого КМУ.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що це буде сприяти об`єктивності розгляду справи.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечував, вважав його передчасним. Зазначив, що стороною обвинувачення будуть надаватися відповідні докази під час судового розгляду.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи клопотання колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно статті84КПК доказамив кримінальномупровадженні єфактичні дані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідностідо ст.93КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження є окремою стадією судового розгляду.

Станом на день розгляду вказаного клопотання проводиться підготовче засідання, метою якого є вивчення можливості призначення судового розгляду, а також вирішення інших процедурних, передбачених КПК, питань.

Таким чином, на переконання суду, заявлене клопотання є передчасним, а також необґрунтованим, оскільки з заявленого клопотання неможливо зрозуміти, яким чином витребування зазначених даних буде сприяти повноті та об`єктивності кримінального провадження, а також яке значення будуть мати для кримінального провадження вказані дані, з урахуванням того, що суд не надає оцінку доказам на даній стадії процесу.

За наведених обставин у задоволенні клопотання належить відмовити.

2.7. Клопотання захисника ОСОБА_16 про витребування документів

У клопотанні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_16 просить витребувати з Офісу Генерального прокурора інформацію, яка міститься у ЄРДР та яка стосується даного кримінального провадження.

Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотання в зв`язку з його необґрунтованістю.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи дане клопотання колегія суддів дійшла наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд, зважаючи на потребу в забезпеченні рівності сторін кримінального провадження щодо надання ними суду доказів, та задля забезпечення обвинуваченому права на захист, вважає за необхідне клопотання захисника ОСОБА_16 про витребування згаданих документів задовольнити, оскільки дані, про витребування яких просить захисник, дійсно мають значення для повного та об`єктивного розгляду вказаного кримінального провадження.

При прийнятті вказаного рішення, суд враховує, що дані, на які послався захисник, а саме інформація з Єдиного реєстру досудових розслідувань, міститься у додатку (реєстрі) до обвинувального акта, а саме: № 52017000000000245 від 07 квітня 2017 року за ч.5 ст. 191 КК України, № 52018000000000826 від 29 серпня 2018 року за ч.1 ст. 366 КК України, №52017000000001158 від 26 листопада 2018 року за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, №52019000000000669 від 30 липня 2019 року за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, №52019000000000670 від 30 липня 2019 року за ч. 5 ст. 191 КК України (т. 1 а.п. 146-189), а тому, дійсно, дослідивши її наявність, є необхідність у її витребуванні для перевірки відомостей, на які вказує захисник.

2.8. Клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_25, який діє в інтересах ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_23, який діє в інтересах ОСОБА_8 заявили клопотання про звільнення останніх від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності та відповідно закриття в цій частині кримінального провадження у зв`язку зі звільненням їх від кримінальної відповідальності.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 погодились на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.366 КК Українина підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 також зазначили, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнають, але наполягають на звільненні їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у цій частині.

Прокурор, посилаючись на положення ч. 2 ст.284та ч. 3 ст. 314 КПК України, погодився з клопотаннями щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Інші учасники судового провадження не заперечували проти такого звільнення.

2.8.1 Виклад змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_6 та позиція обвинуваченого

ОСОБА_6 обвинувачується в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також незакінченому замаху на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 04.04.2013 на засіданні загальних зборів Академії обрано президентом Академії. Згідно з наказом від 05.04.2013 № 57-к ОСОБА_6 приступив до виконання своїх службових обов`язків.

Головний вчений секретар Академії ОСОБА_8, у період з 11.11.2013 по 27.11.2013, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлені, забезпечила зміну постанови президії Академії від 06.11.2013 шляхом додавання до її тексту дописки «та іншим громадянам України». Так, у період з 11.11.2013 по 27.11.2013, більш точний час не встановлено, у приміщенні Академії за адресою: м. Київ, вул.Васильківська,37, виконуючи розроблений план, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підписали постанову президії Академії від 06.11.2013 року, текст якої містив завідомо неправдиві відомості в частині заміни термін «вилучення» на «припинення права постійного користування».

Окрім цього, ОСОБА_8, у період з 11.11.2013 по 27.11.2013, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлені, забезпечила зміну постанови президії Академії від 06.11.2013 шляхом додавання до її тексту дописки «та іншим громадянам України». Так, у період з 27.11.2013 по 09.12.2013, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 підписали постанову президії Академії від 06.11.2013, згідно з якою надано згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП«ДГ«Чабани» загальною площею 15,12 га і передачу вказаної ділянки в порядку, визначеному законодавством, до земель запасу Києво-Святошинського району Київської області з метою надання земельних ділянок під індивідуальне садівництво працівникам ДП«ДГ«Чабани», Інституту, апарату президії Академії, СБУкраїни та іншим громадянам України.

Суть обвинувачення було оголошено та роз`яснено ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні.

Обвинувачений повідомив суду, що він розуміє суть обвинувачення, вину не визнає, та просив задовольнити клопотання.

2.8.2 Виклад змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_8 та позиція обвинуваченої

ОСОБА_8 обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ст. 191 КК України, а також складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8, як головний вчений секретар президії Академії забезпечила заміну у підготовленому проекті постанови президії Академії від 06.11.2013 терміну «вилучення» на «припинення права постійного користування». У період з 11.11.2013 по 27.11.2013, більш точний час не встановлено, у приміщенні Академії за адресою: м. Київ, вул.Васильківська,37, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підписали постанову президії Академії від 06.11.2013, текст якої містив завідомо неправдиві відомості в частині заміни термін «вилучення» на «припинення права постійного користування».

Окрім цього, у період з 11.11.2013 по 27.11.2013, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлені, ОСОБА_8, як головний вчений секретар президії Академії, забезпечила внесення завідомо неправдивих відомостей до постанови президії Академії від 06.11.2013 про надання згоди на вилучення особливо цінної землі ДП«ДГ«Чабани» площею15,12га, а саме шляхом додавання у тексті постанови до категорій осіб, в інтересах яких вилучається земля, дописки «та іншим громадянам України». Після цього, у період з 27.11.2013 по 09.12.2013, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлені, виконуючи розроблений план вчинення злочину, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_6 підписала постанову президії Академії від 06.11.2013 згідно з якою надано згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП«ДГ«Чабани» загальною площею 15,12 га і передачу вказаної ділянки в порядку, визначеному законодавством, до земель запасу Києво-Святошинського району Київської області з метою надання земельних ділянок під індивідуальне садівництво працівникам ДП«ДГ«Чабани», Інституту, апарату президії Академії, СБ України та іншим громадянам України.

Суть обвинувачення було оголошено та роз`яснено ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні.

Обвинувачена повідомила суду, що вона розуміє суть обвинувачення, вину не визнає, та просила задовольнити клопотання.

2.8.3 Обґрунтування позиції суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши та оголосивши обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зст. 44 КК Україниособа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється виключно судом.

Статтею 49 ККвстановлено, зокрема, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно до частини другоїстатті 12 ККзлочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як убачається із отриманого судом обвинувального акта, дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кваліфіковано, в тому числі, за ч. 1ст. 366 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді: штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1ст. 49 КК Українистроків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

У пункті 8Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності"вказано, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Згідно з обвинувальним актом злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_6, було вчинено наприкінці 2013 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена).

Згідно з обвинувальним актом злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_8, було вчинено наприкінці 2013 року (точна дата органом досудового розслідування не встановлена).

Відповідно до ч. 1 ст.12, ч. 1 ст.49 КК Україницей злочин є злочином невеликої тяжкості, строк давності за яким становить три роки.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 1 ст.366 КК України,закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження, у випадку встановлення підстав, передбачених ч. 2ст. 284 цього кодексу.

Відповідно до пункту першого частини другоїстатті 284 КПКкримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини першоїстатті 285 КПКособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За частиною третьоюстатті 285 КПК, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини четвертоїстатті 286 КПК, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно частини третьоїстатті 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Судом у цьому кримінальному провадженні не встановлено обставин які б вказували на наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3ст. 49 КК України.

Разом із тим, суд зазначає, що за наявності умов, передбачених частинами 1-3ст. 49 КК України, звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

За частиною 6статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок: «відповідно до пункту 2 частини 1статті 49 ККособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1ст. 49 ККстроки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1ст. 49 ККстроків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннямист. 49 КК».

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №566/554/16-к звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінально відповідальності на підставістатті 49 КК.

Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».

За таких обставин приймаючи до уваги, що з часу вчинення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і по день розгляду справи минуло більше трьох років, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття провадження зі звільненням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за вчинення відповідного кримінального правопорушення, на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

3. Щодо призначення судового розгляду

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3ст. 314 КПК Українирішень, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт відповідає вимогамст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України, відсутні.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів були вручені обвинуваченим та їх захисникам, що ними не заперечувалося в судовому засіданні.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Інших підстав для закриття кримінального провадження, крім передбачених у п. 2.8 цієї ухвали, судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників судового провадження про розгляд справи у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно має бути розглянуто у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

4.Строки призначення справи

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК України передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 44,49 КК України, статтями 134, 314, 285-288, 315, 316, 369, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_31 від 21 травня 2020 року про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6, відмовити.

2.У задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу захисника ОСОБА_20 щодо обвинуваченого ОСОБА_10 відмовити.

3.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_29 про залучення до розгляду кримінального провадження потерпілого в порядку п. 3 ч. 2 ст. 315 КПК України відмовити.

4.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про залучення до розгляду кримінального провадження потерпілого відмовити.

5.У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 про залучення до розгляду кримінального провадження потерпілого відмовити.

6.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про витребування переписки між НАБУ, САП та Кабінетом Міністрів України про залучення потерпілого відмовити.

7.Клопотання захисника ОСОБА_16 про витребування документів задовольнити частково.

Витребувати з Офісу Генерального прокурора наступні документи:

-інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 52017000000000245 від 07 квітня 2017 року за ч.5 ст. 191 КК України, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 07 квітня 2017 року до 20 грудня 2019 року;

-інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 52018000000000826 від 29 серпня 2018 року за ч.1 ст. 366 КК України, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 29 серпня 2018 року до 20 грудня 2019 року;

-інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52017000000001158 від 26 листопада 2018 року за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 26 листопада 2018 року до 20 грудня 2019 року;

-інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52019000000000669 від 30 липня 2019 року за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, за період з 30 липня 2019 року до 20 грудня 2019 року;

-інформацію, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52019000000000670 від 30 липня 2019 року за ч. 5 ст. 191 КК України, із зазначенням відомостей, передбачених Розділом ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань до 20 грудня 2019 року.

8.Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_25, обвинуваченого ОСОБА_6, про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366КК України на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження №52019000000000669 стосовно обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст.366КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності у цій частині на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.

9.Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_23 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366КК України на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження №52019000000000669 стосовно обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст.366КК України у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності у цій частині на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України.

10.Закінчити підготовче судове засідання.

11.Призначити на 15 червня 2020 року о 12 годині 00 хвилин судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Перемоги, 41).

Судовий розгляд кримінального провадження здійснюватиметься колегіально колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

12.Викликати у судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників.

13.Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366КК України на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, закриття кримінального провадження №52019000000000669 стосовно обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст.366КК України у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності у цій частині на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366КК України на підставіст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності, закриття кримінального провадження №52019000000000669 стосовно обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст.366КК України у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності у цій частині на підставі п. 1 ч. 2ст.284КПК України може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду в цій частині набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду в цій частині, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В решті ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПКУкраїни.

14.Копії ухвали направити прокурору, обвинуваченим, захисникам.

15.Повний текст ухвали буде проголошено 09 червня 2020 року о 17 годині 45 хвилин.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3