Документ № 90227932

Справа № 991/4625/20

Провадження1-кс/991/4770/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_4, поданої в інтересах ОСОБА_5, на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_4 просить скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 18.05.2020 про відмову у задоволенні клопотання адвоката АО «АВЕР ЛЄКС» ОСОБА_4 від 23.03.2020 № 677; зобов`язати детектива Національного бюро ОСОБА_6 провести допит у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 як свідків ОСОБА_7, який станом на 2016 рік обіймав посаду в.о. начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця»; ОСОБА_8, який станом на 2016 рік обіймав посаду заступника начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця»; ОСОБА_9, який станом на 2016 рік обіймав посаду заступника начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця», під час проведення якого забезпечити участь захисника ОСОБА_5 із застосуванням захисником технічних засобів для фіксування процесуальної дії.

Скарга обґрунтованим тим, що детективами Національним антикорупційним бюро України (далі Національне бюро) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 58 ст. 191 КК України.

23 березня 2020 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до Національного бюро із клопотанням № 677 про проведення слідчих (розшукових) дій, в якому просив провести допит свідків - посадових осіб Філії «ЦВЗ» ПАТ «УЗ» ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за участю сторони захисту та з застосуванням технічних засобів для фіксування процесуальної дії.

30 квітня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365.

За результатами розгляду скарги на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту № 677 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2020 постанову детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 26.03.2020 скасовано.

18.05.2020 детективом, розглянувши повторно клопотання адвоката ОСОБА_4 від 23.03.2020 № 677, повторно винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.

Адвокат вважає прийняте рішення детектива безпідставним, а постанову такою, зміст якої вже був визнаний судом невмотивованим та підлягає повторному скасуванню, у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування.

Зазначає, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 є обставини здійснення закупівлі ДП «Укрзалізничпостач» (наразі Філія «Центр забезпечення виробництва») АТ «Укрзалізниця» на 2016 рік матеріалів верхньої будови колії.

У ході надання правової допомоги встановлено, що детективами Національного бюро не допитані посадові особи Філії «ЦВЗ» ПАТ «УЗ» ОСОБА_7, ОСОБА_8, які, діючи на підставі довіреностей, здійснили підписання договорів поставки матеріалів верхньої будови колії. У тому числі не з`ясовані обставини та підстави підписання договорів поставки, питання здійснення впливу на ОСОБА_7, ОСОБА_8 з боку ОСОБА_5 при прийнятті рішень щодо підписання, організації та контролю виконання договорів поставки матеріалів верхньої будови колії для потреб ПАТ «УЗ», щодо передумов і підстав для прийняття рішень стосовно пролонгації дії договорів та підписання відповідних додаткових угод, а також інших питань, пов`язаних із безпосереднім виконанням цими особами своїх посадових обов`язків.

У матеріалах кримінального провадження також міститься протокол допиту ОСОБА_9, який, станом на 2016 рік обіймав посаду заступника начальника Філії «ЦЗВ» ПАТ «УЗ» та був одним з членів Комітету з конкурсних торгів Філії «ЦЗВ» ПАТ «УЗ».

Під час проведення допиту ОСОБА_9, без участі сторони захисту, не з`ясовані обставини пов`язані із виконанням останнім обов`язків на посаді заступника начальника Філії «ЦЗВ» ПАТ «УЗ», підписання ним договору поставки від 14.04.2016 № ЦВЗ-05-00316-01, а також додаткових угод та договорів поставки від 14.04.2016 та від 15.06.2016 щодо пролонгації дії останніх, чи здійснювався на ОСОБА_9, при виконанні ним посадових обов`язків та при прийнятті рішень щодо підписання, організації та контролю виконання договорів поставки матеріалів верхньої будови колії для потреб ПАТ «УЗ» на 2016 рік, будь-якого вплив з боку посадових осіб ПАТ «УЗ», інших високопосадовців, в тому числі народного депутата ОСОБА_5 .

Сторона захисту стверджує, що отримання таких відомостей відіграє суттєве значення для швидкого, повного та об`єктивного досудового розслідування, встановлення істини у кримінальному провадженні, а також матиме за мету реалізацію права ОСОБА_5 на захист від необґрунтованого і безпідставного кримінального переслідування, обмеження прав та свобод останнього.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі підтримала, просила її задовольнити.

Детектив Національного бюро ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами розгляду клопотання адвоката про допит свідків детективом прийнято рішення про відмову у його задоволення, оскільки адвокатом у клопотанні та доданих до нього матеріалах не надано відомостей про неможливість самостійно допитати свідків. Крім того, у кримінальному провадженні прокурором визнано зібрані докази під час досудового розслідування достатніми для складання обвинувального акту та стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

23 березня 2020 року адвокат ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_5, звернувся до Національного бюро із клопотанням про проведення слідчих (розшукових) дій за вих. № 677, у якому просив допитати як свідків у кримінальному провадженні № 52019000000000348 від 24.04.2019 таких осіб: ОСОБА_7, який станом на 2016 рік обіймав посаду в.о. начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця»; ОСОБА_8, який станом на 2016 рік обіймав посаду заступника начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця»; ОСОБА_9, який станом на 2016 рік обіймав посаду заступника начальника Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця».

За результатами розгляду клопотання захисника детектив виніс постанову від 26.03.2020, якою у задоволенні вказаного клопотання відмовив.

21 квітня 2020 року ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.05.2020 постанову детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 26.03.2020 про відмову у задоволенні клопотання скасовано.

Розглянувши повторно клопотання адвоката ОСОБА_4 від 23.03.2020 № 677 детективом Національного бюро ОСОБА_6 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання від 18.05.2020.

В обґрунтування прийнятого рішення детектив зазначив, що 21.04.2020 кримінальне провадження № 52019000000000348, в межах якого розглядалось клопотання, об`єднано з кримінальним провадженням № 52017000000000365 від 02.06.2017. Того ж дня, прокурором визнано достатніми зібрані докази для складання обвинувального акта та прийнято рішення про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Тому провести допит зазначених у клопотання свідків не представляється можливим. Разом з тим, зазначив, що у клопотанні та доданих до нього матеріалах не надано відомостей про неможливість самостійно допитати вказаних у клопотанні свідків.

Згідно ч. 1, 3 ст. 219 КПК України cтрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Доказів, які б свідчили про закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні № 52017000000000365 до суду на час розгляду цієї скарги не надано, тому слідчий суддя вважає безпідставними доводи старшого детектива щодо відсутності підстав для проведення допиту свідків на стадії відкриття матеріалів іншій стороні.

В той же час, слідчий суддя враховує, що ч. 5 ст. 40 КПК України встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

Статтею 91 КПК України встановлено вичерпний перелік обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Звертаючись до детектива із клопотанням про проведення допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 сторона захисту обґрунтовує лише необхідністю з`ясування обставин, що, на її думку, мають істотне значення для цього кримінального провадження та слугуватимуть доказами на підтвердження позиції сторони захисту про невинуватість ОСОБА_5, зокрема, обставин та підстав підписання договорів поставки укладених у 2016 році, питань здійснення впливу на них з боку підозрюваного та інших посадових осіб ПАТ «УЗ» при виконанні свідками службових обов`язків.

Приймаючи оскаржуване рішення, детективом враховано, що зібрані під час досудового розслідування докази 21.04.2020 визнані прокурором достатніми для складання обвинувального акта, у постанові стисло викладено мотиви та обґрунтування рішення про відмову у проведенні такої слідчої (розшукової) дії, як допит свідків, тому він дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про проведення допиту свідків.

На думку сторони обвинувачення, зібраних доказів достатнього для складання обвинувального акту, як наслідок незрозумілою є мета, яку прагне досягти сторона захисту шляхом проведення допитів свідків, зазначених у клопотаннях адвоката ОСОБА_4, і як результат проведення таких слідчих (розшукових) дій може вплинути на поточний стан досудового розслідування, не наведено доцільності здійснення такої слідчої дії.

Таке рішення детектива, з врахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованими, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України.

Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту, що детектив відмовляючи у проведенні ініційованих стороною захисту слідчих (розшукових) дій порушує одну із загальних засад кримінального провадження, передбачену ст. 22 КПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків, відповідно до ст. 352 КПК України, тому доводи захисника щодо неповноти з`ясування всіх фактів та обставин кримінального провадження можуть бути перевірені під час судового провадження. Таким чином у результаті прийняття детективом рішення про відмову у проведенні такої слідчої дії як допит свідків за участю сторони захисту не були порушені права сторони захисту.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1