- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Кириченка Р.Ю.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 991/5358/20
Провадження1-кс/991/5516/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Кириченка Р.Ю.
прокурора Скибенка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Кириченка Романа Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,
ВСТАНОВИВ:
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
30.06.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Кириченка Романа Юрійовича із вимогою про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
В обґрунтування вимог клопотання захисник посилається на такі обставини:
1) необґрунтованість повідомленої підозри. Захисник зазначає, що:
- матеріали кримінального провадження не містять відомостей та доказів, які б давали підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив злочини, які перелічені у повідомленні про підозру. Усі обвинувачення ґрунтуються лише на домислах та неправильному тлумаченні дійсних обставин справи. Повідомлення про підозру не містить доказів, які об`єктивно зв`язують ОСОБА_1 з певним злочином та є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування щодо нього чи висунення його обвинувачень;
- злочини, передбачені ч. 3 та ч. 4 ст. 358 КК України, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 , полягають у підробленні посвідчення або іншого документа з метою використання його як самим підроблювачем, так і іншою особою. За змістом повідомлення про підозру безпосереднє внесення завідомо неправдивих відомостей до звітів з незалежної оцінки майнових прав за об`єктами нерухомого майна здійснювала оцінщик ОСОБА_2 , саме вона є підроблювачем документів. Водночас факт складання та видачі підроблених документів - звітів з незалежної оцінки майнових прав за об`єктами нерухомого майна безпідставно інкримінується ОСОБА_1 ;
2) відсутність на дату звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу ризиків, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
- щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. За твердженням захисника кількість перетинів ОСОБА_1 кордонів, якими, у тому числі, обґрунтовується існування цього ризику, без відповідного документального підтвердження, само по собі не може бути доказом наявності у останнього можливості безперешкодно перетинати кордон та покинути територію України. Про відсутність можливості у ОСОБА_1 безперешкодно покинути територію України свідчить також і та обставина, що ОСОБА_1 здав до відповідного органу свій закордонний паспорт.
Оцінка майнового стану здійснена не на дату застосування запобіжного заходу, а станом на 2018 рік за відомостями , що містяться у декларації ОСОБА_1 за цей звітній рік, а тому не може бути належним підтвердженням наявності у ОСОБА_1 фінансових можливостей для переховування від органів досудового розслідування.
Водночас про відсутність ризику переховування свідчить та обставина, що ОСОБА_1 має міцний зв`язок із Україною, який полягає у наявності родини та майна на території України. Про відсутність наміру переховуватися від органів досудового розслідування чи суду свідчить також те, що після повідомлення про підозру ОСОБА_1 неодноразово відвідував іноземні країни, але кожного разу повертався, жодних дій, які могли б свідчити про те, що він готується залишити територію України не вчиняв.
Твердження, наведені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про обізнаність ОСОБА_1 з недоліками роботи електронного засобу контролю вважає несправедливими, оскільки забезпечення належної роботи електронного засобу контролю є прямим обов`язком держави, а не підозрюваного. Крім того, не зрозуміло, які ризики можуть виникнути у зв`язку з недоліками роботи електронного засобу контролю;
- щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення. Захисник зазначає, що висновок суду щодо існування цих ризиків ґрунтується виключно на доводах сторони обвинувачення за результатами дослідження протоколів негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому позиція та доводи сторони захисту судом враховані не були.
На думку захисника, дослідження розмов, які викладені лише в текстовому вигляді без їх аудіального сприйняття не може в повній мірі забезпечити дотримання принципів неупередженості та повноти дослідження матеріалів справи при обранні судом запобіжного заходу, оскільки у такому вигляді неможливо надати оцінку емоційному забарвленню та інтонації співрозмовників та з`ясувати реальність намірів та контекст промовлених фраз. Водночас, стверджуючи про наявність у ОСОБА_1 наміру завдати шкоду іншим особам, сторона обвинувачення з вересня 2019 року не ініціювала жодного кримінального провадження з метою перевірки цих обставин;
- щодо ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Відсутність цих ризиків захисник обґрунтовує завершенням досудового розслідування;
3) наявністю інших обставин, пов`язаних із особою ОСОБА_1 , у контексті встановлених ризиків, які вказують на необхідність зміни запобіжного заходу. Захисник посилається на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки в місці проживання. Так він має родину (дружину, матір, двох дітей). Діти потребують його участі у їх вихованні та забезпеченні, а матір в силу наявних у неї серйозних захворювань не здатна повноцінно забезпечувати та піклуватися про себе та потребує стороннього догляду. За твердженням захисника, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить належну участь ОСОБА_1 у житті родини, а з іншої сторони - забезпечить виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків;
4) щодо розміру застави, застосованої до ОСОБА_1 у якості альтернативного запобіжного заходу. Захисник зазначає, що при визначені розміру застави суд має виходити із презумпції звільнення особи з-під варти та визначати такий розмір застави, яку підозрюваний матиме реальну можливість внести. Проте застава у сумі 100 000 000 грн., визначена судом без урахування реального майнового стану ОСОБА_1 на дату її застосування та є непомірною для нього.
Так захисник зазначає, що джерелом для встановлення майнового стану ОСОБА_1 була його декларація за 2018 рік. Проте з цього часу його майновий стан значно погіршився: ОСОБА_1 втратив свої корпоративні права; усе належне йому рухоме та нерухоме майно арештоване, що позбавляє можливості реалізувати його для внесення застави; він більше не є кінцевим бенефіціарним власником зазначених в ухвалі юридичних осіб, а тому не отримує від діяльності цих юридичних осіб дохід у вигляді дивідендів. Проте ці обставини судом враховані не були.
При визначенні розміру застави суд також врахував майновий стан дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Але із аналізу положень кримінального процесуального законодавства та існуючих роз`яснень вбачається, що при визначенні суми застави суд повинен виходити лише із оцінки матеріального стану підозрюваного. Визначення розміру застави з урахуванням майнового стану родичів підозрюваного нормами КПК України не передбачено та без обґрунтування необхідності таких дій є перевищенням повноважень.
Водночас захисник зазначає, що оцінка майнового стану дружини ОСОБА_1 здійснена судом без врахування поточного майнового стану ОСОБА_3 , її бажання та можливості внести за ОСОБА_1 заставу. Так 30 млн. грн. застави, що були внесені нею за ОСОБА_1 були звернені в дохід держави. На 50 млн. грн., які мали бути повернені їй, у зв`язку із застосуванням іншого запобіжного заходу до ОСОБА_1 , слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 25.06.2020 накладено арешт.
Тому наразі і у ОСОБА_1 , і у ОСОБА_3 відсутня можливість внести заставу у сумі 100 млн. грн., що також підтверджується тим, що з часу застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він і досі не вніс цю суму.
Враховуючи наведені обставини, зокрема, необґрунтованість повідомленої підозри, відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, особисті характеристики ОСОБА_1 , вважає, що цілодобовий домашній арешт у повній мірі зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
Захисник Кириченко Р.Ю. у судовому засіданні клопотання з підстав викладених у ньому підтримав. Вважає, що наведені у клопотанні обставини у сукупності свідчать про можливість та необхідність зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та який згідно з практикою Європейського суду з прав людини фактично прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Просив врахувати, що протягом часу, коли до ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід не пов`язаний із обмеження (позбавленням) волі, останній не допускав порушень процесуальних обов`язків. Крім цього вважає, що з урахуванням завершення досудового розслідування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправданим.
На підтвердження обставин, наведених у клопотанні долучив додаткові матеріали, що характеризують ОСОБА_1 , а саме: подяки, грамоти, почесні грамоти.
Підозрюваний ОСОБА_1 клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити. Просив врахувати обставини, наведені захисником у клопотанні, зокрема щодо необхідності догляду за матір`ю, яка потребує піклування та лікування, а також обставини, пов`язані із його теперішнім майновим станом та змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Додав, що порушуючи умови запобіжного заходу не переслідував мети тиску на інших підозрюваних у кримінальному провадженні
Прокурор Скибенко О.І. заперечив проти клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та невмотивованість. Надав пояснення про те, що жоден із аргументів захисника, зокрема ті, що пов`язані із необґрунтованістю підозри не підкріплені жодними доказами та у зв`язку із цим є голослівними. Так само, посилаючись на неможливість врахування протоколу за результатами проведення НСРД у доведенні існування ризиків незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення, захисник не долучив до матеріалів клопотання цей протокол, чим власне позбавив можливості надати йому оцінку з точки зору достатності.
Також прокурор зазначив про те, що усі доводи, на які захисник посилається у клопотанні про зміну запобіжного заходу, фактично зводяться до незгоди із рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Проте, відповідно до положень КПК України, при доведенні необхідності зміни застосованого запобіжного заходу, захисник має наводити нові обставини, які не досліджувалися при застосуванні запобіжного заходу та впливають на висновок суду щодо застосованого запобіжного заходу.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не порушував процесуальні обов`язки є необґрунтованими та спростовуються висновком Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, який своєю ухвалою звернув в дохід держави 30 млн. грн., внесених у якості застави за ОСОБА_1 саме через порушення останнім процесуальних обов`язків.
Порушення ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 млн. грн., свідчить про те, що будь-який інший запобіжний захід, що не пов`язаний із обмеженням волі не здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України. Посилання захисника на відсутність ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду вважає обґрунтованим лише з тієї підстави, що останній, на теперішній час, перебуває під вартою.
Визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 100 млн. грн. вважає логічним, виходячи із того, що застава у сумі 80 млн. грн. не змогла забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Саме застава у 100 млн. грн., на думку прокурора, здатна нівелювати усі існуючі ризики. Інший запобіжний захід за наведених вище обставин мінімізувати ці ризики не здатен.
Зазначив, що невнесення Микитасем М.В. визначеної суми застави пов`язано не із неможливістю її внесення, а із небажанням виконувати умови, що викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Зі свого боку до матеріалів клопотання долучив копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 04.05.2020 та висновок судової семантико-текстуальної експертизи № 133/1 від 03.04.2020 за матеріалами, отриманими в результаті негласних слідчих (розшукових) дій.
Заслухавши доводи захисника, підозрюваного та прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов таких висновків.
3. Обставини встановлені слідчим суддею
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.
02.10.2019 ОСОБА_1 у межах цього кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою.
За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_1 , будучи кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «Укрбуд Девелопмент», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за попередньою змовою спільно із залученими до вчинення злочину шляхом підкупу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в протиправних інтересах організованої групи, як її керівник та учасник, та в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», заволодів на користь третьої особи - ТОВ «Укрбуд Девелопмент» - чужим державним майном, закріпленим за головним управлінням Національної гвардії України, в особливо великому розмірі у виді активів на суму 81 635 448,00 грн., що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління Національної гвардії України в ЖК «Аристократ», передбаченої п. 5.3.1. Договору № 209 від 12.04.2006, з урахуванням додаткової угоди до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, належної до отримання Головним управлінням Національної гвардії України після введення ЖК «Аристократ» в експлуатацію, та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих за наведеними актами приймання-передачі від 30.11.2016, 07.11.2017 Головним управлінням Національної гвардії України в житлових комплексах «Оберіг» і «Казка»;
- ч. 4 ст. 369 КК України - пропозиції, обіцянці та наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, та третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої організованою групою осіб та її учасником.
Так, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , будучи керівником та учасником організованої групи, посягаючи на встановлені в Україні суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, зокрема діяльність Національної гвардії України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, кожного разу діючи через ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , як учасників організованої групи, з відома і за узгодженням з ОСОБА_6 , за посередництва ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою спершу схилити ОСОБА_9 , як службової особи, яка займає відповідальне становище, до вчинення дій з використанням останнім свого службового становища, а після вчинення таких дій - з метою надання за це незаконної винагороди, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, шляхом вчинення кількох тотожних дій, об`єднаних єдиним злочинним наміром, надав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду на загальну суму 5 057 051,87 грн.;
- ч. 3 ст. 209 КК України - вчиненні організованою групою дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , посягаючи на встановлені в Україні суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю і боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, а так само усвідомлюючи факт надання ОСОБА_9 та, відповідно, одержання останнім у березні-квітні 2017 року неправомірної вигоди у вигляді квартири АДРЕСА_1 76,00 АДРЕСА_2 , з метою приховання, маскування незаконного походження вказаної квартири та надання легального статусу її походженню, діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у період з 22.01.2018 до 02.03.2018, більш точного часу та місце органом досудового розслідування не встановлено, вчинив дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження майна у вигляді вищезазначеної квартири, одержаної ОСОБА_9 внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;
- ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме складанні та видачі оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права і звільняють від обов`язків, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
За змістом повідомленої підозри ОСОБА_1 , будучи керівником та учасником організованої групи, достовірно знаючи встановлений в Україні порядок документального посвідчення фактів, що мають юридичне значення, а так само про відповідальність за підроблення документів, на порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», діючи організованою групою у складі спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , будучи достеменно обізнаним із цінами продажу одиниць площі (квадратних метрів) об`єктів інвестування (квартир, машино-місць, нежитлових приміщень) в ЖК «Аристократ» та в інших житлових об`єктах, квартири в яких пропонувались до обміну, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою подальшого використання як засобів для протиправного вчинення заволодіння майном Головного управління Національної гвардії України в особливо великих розмірах та наступного приховання цього злочину, перебуваючи у невстановлених органом досудового розслідування місцях:
у період з 06.06.2016 до 13.06.2016, шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_2 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - незавершеного будівництва (64% готовності) об`єкта нерухомого майна житлового будинку з паркінгом та вбудованими приміщеннями нежитлового призначення загальною площею квартир у будинку 20 761,03 кв.м. та загальною площею нежитлових приміщень 5 399,17 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,8082 га. кадастровий номер 8000000000:82:078:0039 та знаходяться за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Щорса, 34 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 18 744,00 грн.; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - будівництва багатоповерхових житлових будинків (у кількості 123 квартири) загальною площею 7 898,9 кв.м., з комплексом об`єктів соціально-побутового призначення, а саме вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 190,8 кв.м. та трансформаторної підстанції площею 60,2 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Бориспільска, 21-45 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 17 082,00 грн..; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна - будівництва багатоповерхових житлових будинків (у кількості 123 квартири) загальною площею 7 895,1 кв.м., з комплексом об`єктів соціально-побутового призначення, а саме вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень площею 320,6 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: м. Київ, Дарницький р., вул. Бориспільска, 21-45 (з доповненнями)», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості одиниці площі (кв.м.) квартир у вказаному об`єкті оцінки станом на 26.05.2016 у сумі 17 089,00 грн.;
у період з 02.08.2016 до 04.08.2016 склав та видав завідомо підроблені офіційні документи: «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за об`єктом нерухомого майна житлового будинку, а саме квартир у кількості 50 шт. загальною площею 4 173,36 кв.м., з паркінгом (машино-місця 30 шт.) загальною площею 480 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,8082 га. Кадастровий номер 8000000000:82:078:0039 та знаходяться за адресою: м. Київ, Печерський р., вул. Щорса, 34», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 126 617 925 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн.; «Звіт з незалежної оцінки майнових прав за Об`єктом нерухомого майна житлового будинку, а саме квартир у кількості 61 шт., загальною площею 5 122,70 кв.м., що розташований на земельній ділянці загальною площею 3,2898 га. кадастровий номер 8000000000:63:501:0003 та знаходяться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Бориспільська, 21-45», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 127 299 095 грн. при дійсній ринковій вартості не більше 101 517 800 грн.;
у період часу з третьої декади грудня 2016 року до першої половини січня 2017 року - склав та видав завідомо підроблений офіційний документ: «Звіт про оцінку квартир у кількості 65 шт., загальною площею 5 572,0 кв.м., за адресами: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 23-а, 25-а, 27-а», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 30.11.2016 у сумі 138 464 200 грн. при дійсній ринковій вартості 105 958 200 грн.; у період з 25.05.2017 до 07.06.2017;
у період з 25.05.2017 до 14.06.2017 та у період з 07.07.2017 до 03.08.2017 шляхом безпосереднього внесення залученим ОСОБА_2 до вчинення злочину оцінювачем ОСОБА_11 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо дати їх складання, підстав проведення і замовника оцінки майна, величини ринкової вартості об`єктів оцінки, отриманої в результаті оцінки на відповідну дату оцінки, повторно склав та видав завідомо підроблені офіційні документи відповідно: «Звіт про оцінку житлових квартир у кількості 65 штук загальною площею 5 572,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Дарницький р-н. вул. Бориспільська, 23а, 25а, 27а», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 146 291 500 грн. при дійсній ринковій вартості не більше 101 517 800 грн.; «Звіт про оцінку частини житлового будинку, а саме: квартир у кількості 50 штук, загальною площею 4 173,36 кв.м., та паркінгу на 30 машиномісць, загальною площею 480 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Печерський р-н. вул. Щорса, 34», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 144 288 600 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн.; «Звіт про оцінку частини житлового будинку, а саме: квартир у кількості 50 штук, загальною площею 4 173,36 кв.м., та паркінгу на 30 машиномісць, загальною площею 480 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, Печерський р-н. вул. Щорса, 34», який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 03.08.2016 у сумі 144 536 100 грн. при дійсній ринковій вартості 182 811 300 грн.;
- ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України - підробленні офіційних документів, які посвідчуються і видаються оцінювачем, як особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи та підприємством-суб`єктом оціночної діяльності, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання їх іншою особою, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , продовжуючи свою незаконну діяльність, як керівник організованої групи у складі спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, з метою подальшого використання як засобів протиправного вчинення заволодіння майном Головного управління Національної гвардії України в особливо великих розмірах та наступного приховання цього злочину, перебуваючи у невстановленому органом досудового розслідування місці, у період з 01.11.2017 до 02.11.2017 шляхом безпосереднього внесення ОСОБА_2 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів повторно підробив офіційні документи: «Звіт про оцінку квартир, загальною площею 257,96 кв.м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Коновальця Євгена 34, який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 20.10.2017 у сумі 7 600 533 грн. при дійсній ринковій вартості 11 348 950 грн.; «Звіт про незалежну оцінку квартир, що знаходяться за адресами: м. Київ, вул. Бориспільська, 23-а, 25-а, 27-а (поштова адреса) та Академіка Лебєдева, 2 (будівельна адреса), який посвідчував завідомо неправдивий факт ринкової вартості вказаного об`єкта оцінки станом на 20.10.2017 у сумі 8 106 180 грн. при дійсній ринковій вартості 6 867 202 грн.;
- ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використанні завідомо підроблених документів, вчиненого організованою групою шляхом подання ОСОБА_1 завідомо підроблених Звітів про оцінку нерухомого майна до Головного управління Національної гвардії України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 ОСОБА_1 у зв`язку із невнесенням застави у сумі 50 млн. грн. запобіжний захід у вигляді застави змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 скасовано та постановлено нову ухвалу, відповідно до якої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави змінено на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строк до 14.07.2020.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 100 млн. грн. із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На дату звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу визначена сума застави не внесена.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.
Клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має надати оцінку: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існуванню ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, з урахуванням нових обставин, які не були предметом оцінки під час застосування запобіжного заходу чи його продовженні.
В обґрунтування вимог про зміну застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу захисник посилається на існування обставин, які:
- свідчать про необґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
- спростовують існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також захисник посилається на існування інших обставин, які не були враховані під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: непомірність визначеного розміру застави та неврахування судом актуальних відомостей щодо майнового стану ОСОБА_1 під час її визначення; відомості, що характеризують особу ОСОБА_1 , його соціальний та сімейний стан.
4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
При застосуванні запобіжного заходу суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Із змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 вбачається, що оцінка існування «обґрунтованої підозри» здійснена у контексті ч. 5 ст. 191 КК України.
На підставі сукупності наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що описане у повідомленні про підозру діяння підпадає під ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та щодо його вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .
Ухвала містить оцінку заперечень сторони захисту, зокрема, стосовно зв`язку ОСОБА_1 із інкримінованим йому злочином та можливості кримінального переслідування за дії, які описані у клопотанні.
Наявні у слідчого судді матеріали не дають можливість оцінити чи змінилися з моменту зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу обставини підозри, які б могли свідчити про необґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 .
Клопотань про дослідження окремих документів, які б дали підстави вважати, що такі обставини існують від захисника не надходило.
Доводи захисника щодо необґрунтованості повідомленої підозри мають загальний характер, без підтвердження цих доводів жодним доказом.
Доводи захисника щодо безпідставного повідомлення про підозру ОСОБА_1 за фактом складання та видачі підроблених документів, а саме звітів з незалежної оцінки майнових прав за об`єктами нерухомого майна відноситься до питання, які підлягають дослідженню під час судового розгляду.
Разом з цим, слід відзначити, що ч. 3 ст. 358 КК України передбачена кримінальна відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, у тому числі вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Із повідомлення про підозру вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфікуються, у тому числі за ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме складанні та видачі оцінювачем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права і звільняють від обов`язків, вчинене за попередньою змовою групою осіб (організованою групою).
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Із цього слідує, що суб`єктом цього кримінального правопорушення може бути не лише особа, яка безпосередньо вчинила підроблення офіційного документа.
Оскільки у клопотанні захисник не наводить нових обставин, які б вказували про зміну обставин повідомленої підозри, що не було предметом оцінки суду під час зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш суворий, то в такому разі його доводи, що стосуються «обґрунтованості підозри» не є тією підставою, яка б давала можливість дійти висновку про зміну застосованого до нього запобіжного заходу.
4.2 Щодо існування ризиків
Оцінюючи аргументи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає їх недостатніми для висновку про їх відсутність на момент застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи про те, що вони перестали існувати або зменшилися з часу ухвалення рішення.
Так у клопотанні захисник посилається на відсутність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас в ухвалі від 28.05.2020 суд не поклав в основу висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для надання оцінки цим доводами при вирішенні питання про наявність підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу.
Щодо інших ризиків слідчий суддя зазначає про таке.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Стверджуючи про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду захисник, зокрема, посилається на безпідставність тверджень суду щодо наявності у ОСОБА_1 можливості безперешкодно перетнути кордон, що пов`язано у тому числі із обмеженнями, викликаними епідеміологічною ситуацією у світі та несправедливість висновку щодо наявності у ОСОБА_1 знань про недоліки електронних засобів контролю.
Проте завданням слідчого судді при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу є оцінка нових обставин, які не були предметом розгляду під час застосування запобіжного заходу, а не перегляд судового рішення, яким до підозрюваного був застосований той чи інший запобіжний захід.
Слід зазначити, що обставини на які посилається захисник, стверджуючи про відсутність ризику переховування ОСОБА_1 були враховані під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Висновок про існування цього ризику здійснено судом на підставі сукупності обставин (тяжкості кримінального правопорушення, особи підозрюваного, встановлення судом факту порушення покладеного на ОСОБА_1 процесуального обов`язку, інших факторів, які свідчать про ймовірність вчинення таких дій і т.д.), з урахуванням доводів сторін.
Надання доказів, які стосуються майнового стану підозрюваного, а саме, відомостей, які підтверджують накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 та його дружини, з урахуванням встановлених судом обставин, не спростовують висновок суду про існування цього ризику та не свідчать про те, що цей ризик зменшився.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Оцінюючі ці ризики як вагомі, суд виходив із:
- процедури отримання показань від свідків під час судового розгляду;
- особи підозрюваного;
- встановлення факту порушення ним процесуальних обов`язків, визначених під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави;
- аналізу наданих стороною обвинувачення протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Так, із змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 вбачається, що у розмові з близькою людиною, з якою у ОСОБА_1 довірливі відносини, останній висловив намір вбити інших осіб.
Враховуючи характер розмови та серйозність сприйняття співрозмовником висловлювань ОСОБА_1 , суд оцінив ці висловлювання як реальні, дійшовши висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення пробних ситуацій у позаправовий спосіб шляхом вчинення злочинів про життя людини.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням захисника Микитась Л.Г. повідомила, що розмова про яку зазначається в ухвалі відбулася з нею. Свідок підтвердила, що ОСОБА_1 дійсно промовив слова про можливе завдання шкоди життю чи здоров`ю іншій особі, але ці слова вона не сприймала як реальні, оскільки вони мали виключно емоційний характер та були викликані отриманням поганої звістки про належне йому підприємство та зрадою з боку осіб, яким він довірив свій бізнес.
Також зазначила, що ОСОБА_1 за характером є врівноваженою, спокійною та доброю людиною, яка не здатна на вчинення таких дій.
Разом з цим, враховуючи характер зв`язку між свідком та підозрюваним ( ОСОБА_4 є матір`ю підозрюваного), слідчий суддя критично відноситься до наданих нею показань.
Також подібні висловлювання відповідно до змісту ухвали мали не одноразовий характер. Відповідно до досліджених Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій про намір знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця повідомляв і іншій особі.
Слід відзначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
З огляду на це, відсутність негативних наслідків, з урахуванням встановлених обставин, не є свідченням не підтвердження існування ризиків, передбачених п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
4.3. Щодо значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
Із ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 вбачається, що відомості, пов`язані із особою ОСОБА_1 , про які зазначає захисник (наявність на утриманні двох дітей, позитивні характеристики, сімейний та соціальний стан) були враховані під час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вони не є новими при розгляді цього клопотання.
Слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_1 великої кількості, грамот, почесних грамот, подяк, що дає підстави для висновку про його активну діяльність та наявність певного авторитету та поваги, але з урахуванням обставин, встановлених судом, ці відомості не зменшують вірогідність жодного із встановлених ризиків.
У судовому засіданні знайшли підтвердження відомості щодо стану здоров`я матері підозрюваного та у зв`язку із цим необхідності догляду за нею. Це підтверджується як наданими до клопотання медичними довідками та виписками, так і показаннями самої ОСОБА_4 .
Водночас на теперішній час ці відомості з урахуванням фактичних обставин, встановлених судом, не є настільки вагомими для того, щоб дійти висновку про зменшення чи відсутність встановлених судом ризиків.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходив із: завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження; фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність певних ризиків, які вплинули на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно підозрюваного; обставин порушення підозрюваним процесуального обов`язку, покладеного судом, та ризиків, для запобігання яким на підозрюваного покладався відповідний обов`язок порушення якого стало підставою для звернення застави в дохід держави; презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно підозрюваного у разі порушення умов раніше застосованого запобіжного заходу; ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин; співвідношення ефективності запобіжних заходів у контексті обставин кримінального провадження.
Обставини, на які посилається захисник у клопотанні про зміну запобіжного заходу, з урахуванням обставин, які стали підставою для застосування до ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу, зокрема порушення процесуального обов`язку, покладеного на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 80 млн. грн., не доводять, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
4.4. Щодо розміру застави
Одним із доводів клопотання про зміну запобіжного заходу є непомірність визначеної Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду суми застави.
Захисник зазначає, що при застосуванні такої суми застави суд, посилаючись на відомості декларації ОСОБА_1 за 2018 рік, не врахував, що у межах цього кримінального провадження, слідчими суддями накладено арешти на належне йому та його дружині нерухоме та рухоме майно, а також корпоративні права.
Про непомірність, на думку захисника, свідчить також і те, що ОСОБА_1 і досі не вніс цю суму.
Оцінюючи наведені доводи слідчий суддя виходить із наступного.
Визначення такої суми застави, у першу чергу, обумовлене розміром завданих збитків, а також тим фактом, що застава у сумі 80 млн. не змогла забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і запобігти ризику незаконного впливу на інших учасників у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та допитана у якості свідка ОСОБА_3 , яка є його дружиною пояснили, що практично на все належне їм майно було накладено арешт у межах цього кримінального провадження. Частина майна була ними реалізована.
ОСОБА_3 пояснила, що готівкові кошти на наявність, яких посилався суд при визначенні суми застави були сплачені нею як застава на підставі попередньої ухвали суду. Із них 30 млн. грн. були звернені в дохід держави, а на 50 млн. грн. накладено арешт. Інших коштів для внесення застави вона не має.
Відомості щодо накладення арешту на 50 млн. грн. та звернення 30 млн. грн. в дохід держави підтверджуються матеріалами справи.
До клопотання на підтвердження наявності обтяжень нерухомого майна додано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Проте із цієї довідки вбачається, що арешт накладено лише на 5 об`єктів нерухомості із тих, що зазначені у декларації ОСОБА_1 за 2018 р.
Відомостей про обтяження іншої нерухомості, так само як і автомобілів, або їх реалізацію чи втрату стороною захисту надано не було.
Слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи захисника щодо безпідставності врахування при визначенні розміру застави майнового стану дружини підозрюваного, оскільки із декларації вбачається, що нерухоме майно (земельні ділянки, дачні будинки у с. Гнідин, квартири у м. Києві) яке зареєстроване за дружиною ОСОБА_1 набуто у період шлюбу із ОСОБА_1 , що був укладений у 2005 році. Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу. Оскільки доказів належності цього майна ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності стороною захисту не надано, то в такому разі відсутні підстави стверджувати, що це майно не є спільною сумісною власністю подружжя і не може враховуватися під час визначення суми застави.
Також декларація ОСОБА_1 за 2018 рік також містить інформацію про наявність у нього готівкових коштів у сумі 4,4 млн. дол. США та 11 млн. грн. Відомостей про долю цих коштів сторона захисту не надала.
Крім цього, відомості про наявність обтяжень на об`єктах нерухомого майна, належних ОСОБА_1 враховувалися під час визначення судом застави (п. 147-148 ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020). Із цього вбачається, що захисник посилаючись на значне погіршення фінансового та майнового стану підозрюваного та неврахування судом при визначенні розміру застави нової інформації при зверненні до слідчого судді із цим клопотанням оперує тими самими відомостями, що розглядалися Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
Слід також зазначити, що невнесення підозрюваним визначеної суми застави не є однозначним свідченням її непомірності.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу. За таких умов у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 201, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Кириченка Романа Юрійовича про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020, на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін