Документ № 90384666

Справа № 991/5533/20

Провадження1-кс/991/5693/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Скибенка О.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Надіч Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому він просив продовжити до 25.07.2020 р. покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 обов`язки та продовжені ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020, 14.05.2020, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, прокурор послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, зазначив, що враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, матеріальний стан можна прийти до вмотивованого висновку про те, що в разі не продовження терміну дії обов`язків ОСОБА_1 завдяки своєму становищу негативно впливатиме на хід кримінального провадження, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від сторони обвинувачення та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню. В свою чергу, обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали є складність кримінального провадження, необхідність проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, в тому числі отримати інформацію на запит про міжнародну правову допомогу.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив задовольнити із зазначених вище підстав, наполягав на тому, що саме в такому обсязі, в якому покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, вони здатні забезпечувати його процесуальну поведінку. Крім того, зазначив, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а досудове розслідування триває, за такого просив продовжити строк дії покладених раніше обов`язків до 25.07.2020 р., що є днем закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, вважала, що у його задоволенні слід відмовити з тих підстав, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є необгрунтованим, без жодного долученого належного доказу, який би прямо підтверджував версію сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а протиправність дій ОСОБА_1 є лише припущенням органу досудового розслідування; при цьому, наявні порушення вимог КПК України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , повідомлення про підозру вручено останньому внаслідок порушення норм КПК України щодо порядку та строку вручення, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 відповідного процесуального статусу підозрюваного та призводить до незаконного та недопустимого застосування щодо нього запобіжних заходів та обов`язків; існування ризиків, що передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених стороною обвинувачення, не підтверджено належними доказами.

Підозрюваний позицію захисника підтримав, просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання прокурора, заслухавши пояснення та заперечення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25.07.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, а також покладено на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки. Строк дії ухвали судом визначено до 28.09.2019 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год. Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 на ОСОБА_1 , залишено без змін.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 26.11.2019. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год до 6:00 год визначено до 25.01.2020. Продовжено на 60 днів покладені на ОСОБА_1 обов`язки.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн. та у разі внесення застави покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_1 вищезазначених обов`язків відповідно до висновків, викладених в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р., обумовлено: наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується сукупністю зібраних доказів; наявністю ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, - наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, судом визначено до 22.03.2020 включно.

11 березня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 12-ти місяців, тобто до 25.07.2020.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 р. продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 18.05.2020 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 р. продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 12.07.2020 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У клопотанні прокурор посилається на наявність наступних ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, тобто у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також той факт, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, та відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, при цьому ч. 5 ст. 191 КК України є корупційним злочином, за яке правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 30.07.2019 затримано на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 30.07.2019 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України. Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, вручено ОСОБА_1 того ж дня після його затримання.

Відповідно до положень статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. При цьому, чинним КПК не передбачено, що невручення письмового повідомлення особі в день його складення тягне за собою настання наслідків невизнання такої особи в подальшому підозрюваною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру може бути вручене затриманій особі, однак не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання, а за такого, вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру відбулося з дотримання вимог чинного кримінального процесуального законодавства, що спростовує позицію сторони захисту.

В свою чергу, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК України).

Крім того, твердження сторони захисту про те, що має місце порушення вимог КПК України під час складання повідомлення про підозру щодо ОСОБА_1 , зокрема, сам по собі документ «Повідомлення про підозру» від 25.07.2019 р., що вручено ОСОБА_1 , було складено та підписано детективом НАБУ та погоджено прокурором САП не в день його складання - 25.07.2019 р., а раніше, а вже потім була проставлена дата за відсутності зазначених осіб, що свідчить про незаконність таких дій, не приймається слідчим суддею до уваги, оскільки суд не є експертом та позбавлений можливості встановлювати дійсність відповідного документа.

В свою чергу, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Отже, у випадку, коли необхідні спеціальні знання, зокрема, для визначення дійсності відповідного документу, давності виконання записів та підписів на такому документі, виявлення підробки, ґрунтуючись на розбіжності між датою, зазначеною на документі та періодом, коли насправді був створений документ тощо, сторона захисту має можливість звернутися до експертної установи з метою отримання та в подальшому надання суду висновку експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знання у відповідності до ч. 2 ст. 101 КПК України, з метою реалізації права на збирання та подання до суду доказів, що в даному випадку відповідно до визначення в КПК України (ст. 85) буде відповідати критерію належності доказів на підтвердження позиції сторони захисту.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді застави, а також для вирішення питання про продовження строку покладених на таку особу процесуальних обов`язків.

За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному та клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, що наведено в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р. та існування якого стало підставою для покладення на підозрюваного ОСОБА_1 зазначених в даній ухвалі обов`язків, на даний час продовжує існувати та не зменшився.

В свою чергу, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; враховуючи наявність у володінні підозрюваного нерухомого майна на окупованій території України, що обумовлює можливість переховуватися за межами України. При цьому, наявність відповідного ризику є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження.

За такого, метою продовження строку покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього переховуватися від слідства та суду у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.

Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з огляду на те, що наведені стороною обвинувачення ризики, зокрема, ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовуються лише тим, що ОСОБА_1 тривалий час займав керівні посади в органах внутрішніх справ, в тому числі заступника начальника ГУ НП в Одеській області та відповідно зберіг тісні зв`язки із працівниками поліції та інших правоохоронних органів, на яких може впливати через підпорядкованих раніше йому працівників правоохоронних органів. При цьому, доказів на підтвердження здійснення впливу ОСОБА_1 на колишніх підлеглих - працівників правоохоронних органів до суду не надано, та інших доводів на підтвердження наявності вказаних ризиків стороною обвинувачення не наведено, а тому вказані твердження не можуть бути визнаними достатніми для доведення існування зазначених ризиків.

Крім того, ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, який обґрунтований наявністю кримінального провадження № 42018000000003131 від 18.12.2018, за фактом подання заступником начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2018 роки, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, не підтверджений жодними належними доказами, зокрема, - відсутній у матеріалах клопотання обвинувальний вирок, який набрав законної сили у даному провадженні, а тому не може братися до уваги слідчим суддею.

При цьому, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 р., якою змінено запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525 500 грн., було встановлено наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, - наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, існування інших ризиків слідчим суддею встановлено не було. В свою чергу, на даний час прокурором не надано належних доказів на підтвердження виникнення інших ризиків, зазначених в клопотанні.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що з урахуванням внесеної застави на даний момент існують мінімальний ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від слідства та суду, ухилятись від покладених на нього процесуальних обов`язків, однак такий ризик продовжує існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.

Враховуючи ту обставину, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 11.03.2020 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000785 продовжено до 25.07.2020 р., слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість вимоги прокурора та про наявність обґрунтованих підстав для визначення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків до 25.07.2020 р.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вбачає наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 376 КПК України слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І.

Строк дії ухвали - до 25 липня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя А.В.Біцюк