- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
- Суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/5784/20
Провадження1-кс/991/6085/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд в складі головуючого судді - Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М, представника особи, на майно якої накладено арешт - адвоката Литвиненка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в режимі відеоконференції заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНГРУПП» про відвід слідчого судді Біцюка А.В. від розгляду судової справи № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20, в межах кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015,
ВСТАНОВИВ:
16.07.2020 директор ТОВ «EНГРУПП» ОСОБА_1 , як особа, на майно якої накладено арешт, подав до Вищого антикорупційного суду заяву про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду судової справи прави № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20 в межах кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015.
Особа, яка заявила відвід, посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді під час розгляду його клопотання щодо скасування арешту, накладеного на належне йому майно. Підставами вважати, що з боку слідчого судді Біцюка А.В. наявна упередженість, є те, що слідчий суддя раніше розглянув два клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді Солом`янського суду м. Києва Сеніна В.Ю. від 14.02.2018 (справа № 760/4132/18) на майно у кримінальному провадженні № 42015000000000722 від 16.04.2015.
Вперше у задоволенні клопотання про скасування арешту майна було відмовлено ухвалою від 13.11.2019 (справа № 4910/60/19, провадження № 1-кс/991/1840/19) слідчого судді Біцюка А.В., вдруге - ухвалою від 15.06.2020 (справа № 991/356820, провадження № 1-кс/991/3679/20).
На думку ОСОБА_1 , упередженість слідчого судді як підстава для відводу підтверджується такими фактами. Під час постановлення ухвал від 13.11.2019 та 15.06.2020 за результатами розгляду клопотань про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського суду м. Києва від 14.02.2018 у справі № 760/4132/18 на майно, вилучене 07.02.2018 під час обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_3 , слідчий суддя порушив вимоги ст. 87, 174 КПК України. Зокрема, слідчий суддя відхилив той факт, що ухвалою від 01.02.2018 надано дозвіл на обшук приміщень офісу, в якому здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приміщеннями, які мали бути обшукані - нежитлові приміщення підвалу № 1-8, першого поверху - № 1-7 (колишні квартири № 3, 3-а ) в літ «Б-4», загальною площею 336,5 кв .м . , оскільки саме ці приміщення знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та на праві власності належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Однак, детективами НАБУ на підставі зазначеної ухвали проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 , та не є приміщенням, дозвіл на обшук якого надано ухвалою слідчого судді від 01.02.2018. Розглядаючи обидва клопотання директора ТОВ «ЕНГРУПП» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, слідчий суддя Біцюк А.В. не врахував надані на їх обґрунтування докази про недопустимість доказів, отриманих внаслідок проведеного з порушенням вимог КПК України обшуку. В своїх ухвалах про відмову у скасуванні арешту на майно ознаку «особа, якій належить житло чи інше володіння» підмінив на «власника майна приміщення», змінивши тим самим об`єкт власності з житла чи іншого володіння на речі, які знаходяться у приміщенні, визначивши, що неправильна ідентифікація власника майна такого приміщення не тягне за собою визнання обшуку незаконним. Окрім цього, в порушення вимог ст. 90 КПК України, проігнорував постанову Великої палати Верховного суду України від 20.02.2020 у справі № 11-1110сап19, щодо незаконності проведеного 07.02.2018 обшуку та недопустимості доказів, отриманих внаслідок такого обшуку.
Внаслідок розгляду попередніх двох клопотань про скасування арешту майна, у слідчого судді Біцюка А.В. сформувалася певна позиція щодо неможливості скасування арештів на майно, що впливатиме на прийняття рішення під час розгляду судової справи № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20.
Позиція учасників розгляду заяви про відвід.
Представник ТОВ «ЕНГРУПП» - адвокат Литвиненко В.В. у судовому засіданні підтримав подану заяву, просив задовольнити, посилаючись на підстави, викладені у заяві.
Слідчий суддя Біцюк А.В., повідомлений про день, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явився.
Представник НАБУ у судове засідання не з`явився, про час і місце був повідомлений належним чином.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали, додані до неї, заслухавши представника ТОВ «ЕНГРУПП», суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 18 КПК України передбачено, що в разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який, відповідно до ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Так, пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на який є посилання в заяві, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, тобто за наявності таких обставин, що не передбачені пунктами 1-3, 5 цієї статті.
Для вирішення питання про те, чи є підстави для відводу слідчого судді Біцюка А.В. від розгляду судової справи № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20, суд повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості судді у зазначеній справі.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшла переконання про відсутність підстави стверджувати, що слідчий суддя Біцюк А.В. виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки слідчого судді, безпосередньо пов`язаної зі здійсненням розгляду клопотання про скасування арешту в судовій справі № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20, чи висловлювань слідчим суддею думки, позиції щодо поданого клопотання. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Як було зазначено вище, особа, яка заявила відвід, стверджує, що вбачає з боку слідчого судді Біцюка А.В. упередженість через те, що він раніше розглянув два клопотання про скасування арешту на майно і тому в нього вже сформувалася думка з цього питання, яка впливатиме на прийняття рішення під час розгляду судової справи № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20.
Із такими доводами заяви про відвід суддя не погоджується з таких підстав.
В ухвалах від 13.11.2019 (справа № 4910/60/19, провадження № 1-кс/991/1840/19) і від 15.06.2020 (справа № 991/3568/20, провадження № 1-кс/991/3679/20), якими вирішувалися клопотання директора ТОВ «ЕНГРУПП» ОСОБА_1 про скасування арешту майна, зазначені відомості про обставини і докази, на які посилався представник як на підстави для скасування арешту, наведено оцінку слідчого судді цих обставин та доказів із висновком про те, що ними не підтверджено необґрунтованість накладення арешту. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду попередніх двох клопотань слідчий суддя не ігнорував аргументи і докази особи, а надав їм мотивовану оцінку. Однак, виходячи із змісту поданої заяви, ОСОБА_1 не згоден із такою оцінкою і висновками слідчого судді.
Оцінюючи аргументи заявника про неналежність способу дослідження слідчим суддею доказів і доводів сторін при розгляді та постановленні ухвал, слід зазначити, що для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку (ч. 1 ст. 94 КПК України). Тому не є предметом вивчення в межах розгляду заяви про відвід сам спосіб аналізу матеріалів, доводів під час постановлення ухвал слідчим суддею. Позицію слідчого судді щодо відмови у задоволенні попередніх клопотань про скасування арешту на майно необхідно розцінювати, як її правову позицію у справі, з урахуванням тих доказів, які надали сторони при розгляді конкретної справи. Посилання заявника на те, що суддя при розгляді клопотання буде дотримуватися попередньої правової позиції, навіть за наявності інших доказів, лише для того, щоб підтвердити свої висновки, до яких він дійшов при розгляді перших двох клопотань, носять характер припущень і не можуть бути підставами для відводу відповідно до ст. 75 КПК України.
Попередні ухвали слідчого судді Біцюка А.В. під час розгляду клопотань, поданих в межах кримінального провадження, були постановлені ним в межах повноважень, визначених кримінальним процесуальним законом. У разі незгоди з ними, заперечення проти них в порядку частини 3 статті 309 КПК України можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Посилання на порушення слідчим суддею процесуальних норм права не є тими обставинами, які виключають участь слідчого судді в розгляді вказаного клопотання, оскільки оцінка дотримання слідчим суддею норм процесуального права не входить до компетенції судді під час розгляду заяви про відвід.
Сам по собі факт розгляду слідчим суддею раніше інших судових справ за клопотаннями учасників у цьому ж кримінальному провадженні не може розцінюватися як підтвердження того, що слідчий суддя має певне, наперед сформоване переконання, яке впливатиме на його неупередженість під час розгляду судової справи № 991/5784/20. Розгляд одним і тим же слідчим суддею клопотань і скарг, які подані в одному кримінальному провадженні, повністю узгоджується із правилами визначення слідчого судді для конкретного судового провадження (пункт 2.3.45 Глави «Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді» Положення про автоматизовану систему документообігу суду (затверджено Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30, у редакції Рішення Ради суддів № 58 від 15.09.2016), підпункт 12.7 пункту 12 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду (затверджені рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 4, з наступними змінами), а також із правилами статті 76 КПК України щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід слідчого судді, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, суддя дійшла висновку, що доводи, викладені в заяві, не свідчать про наявність з боку слідчого судді Біцюка А.В. упередженості.
Письмова заява про відвід фактично зводиться до незгоди заявника з результатами розгляду слідчим суддею клопотань, які були подані під час досудового розслідування кримінального провадження, що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу слідчого судді.
Заявник не довів належними та достатніми доказами наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді.
Отже, визначена п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстава для відводу слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від участі в розгляді вказаної судової справи відсутня, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372, 395 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНГРУПП» про відвід слідчого судді Біцюка А.В. від розгляду судової справи № 991/5784/20, провадження № 1-кс/991/5952/20, в межах кримінального провадження № 42015000000000722 від 16.04.2015 - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя О.Я. Саландяк