Документ № 90512673

Дата засідання: 21/07/2020
Дата винесення рішення: 21/07/2020
Справа №: 991/5729/20
Провадження №: 52020000000000389
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Секретар : Севрюк К.А.
Захисник/адвокат : Вилков С.В., Рябець Н.М.
Прокурор : Жовницька А.В.

Справа № 991/5729/20

Провадження1-кс/991/5896/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора Жовницької А.В.,

адвокатів Вилков С.В., Рябець Н.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Статури Іллі Сергійовича - про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баба, Недригайлівського району, Сумської області, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №1163 від 12.03.2004 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

12 липня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Статури Іллі Сергійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У клопотанні зазначено, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

Детектив зазначає, що Головний підрозділ детективів НАБУ здійснює досудове розслідування за фактами пропозицій та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а саме Голові Фонду державного майна України (далі - Фонд, ФДМУ) ОСОБА_2 .

У віданні Фонду перебувають зокрема Акціонерне товариство «Одеський припортовий завод» (частка держави становить 99,5%) та Приватне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (частка держави становить 46%).

17.06.2020 року до ОСОБА_2 звернувся знайомий ОСОБА_3 (колишній Президент України) та попросив посприяти у вирішенні питання щодо корпоративного спору про продовження договору АТ «Одеський припортовий завод» і ТОВ «Енергетичний еквівалент» та призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 . Це відбувалося в приміщенні Фонду, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9. ОСОБА_3 повідомив, що з приводу цих питань з працівниками Фонду контактуватиме адвокат ОСОБА_1 ОСОБА_2. погодився та зазначив, що від його імені переговори вестиме його радниця - ОСОБА_5

19.06.2020 року ОСОБА_5 зустрілася з адвокатом ОСОБА_1 та директором ТОВ «Енергетичний еквівалент» ОСОБА_6 . На зустрічі також був директор Департаменту управління корпоративними правами держави та державними підприємствами ФДМУ ОСОБА_7 . Під час зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_1 попросили, щоби ОСОБА_2 , як Голова ФДМУ, посприяв в пролонгації дії договору на переробку за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод».

Після зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що надасть ОСОБА_2 неправомірну вигоду за сприяння у вирішенні цього питання.

23.06.2020 року директор Департаменту ФДМУ ОСОБА_7 сказав ОСОБА_5 , що ОСОБА_1 також запропонував надати ОСОБА_2 неправомірну вигоду за призначення ОСОБА_4 за призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».

01.07.2020 року ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_5 в ресторані «KRITIKOS» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 30В), і також запропонував вирішити питання призначення ОСОБА_8 головою правління АТ «Одеський припортовий завод».

При цьому, ОСОБА_1 повідомив, що надасть ОСОБА_2 неправомірну вигоду:

-за пролонгацію дії договору на переробку за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод» в розмірі 200 000 доларів США щомісяця;

-за призначення на посаду голови правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_8 в розмірі 500 000 доларів США;

-за призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 в розмірі 50 000 доларів США.

02.07.2020 року ОСОБА_1 знову зустрівся з ОСОБА_5 поряд з приміщенням ФДМУ. ОСОБА_5 повідомила йому, що ОСОБА_2 погодився на пропозицію, проте уточнив, що за призначення ОСОБА_4 на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» треба надати 100 000 доларів США.

06.07.2020 року та 07.07.2020 року ОСОБА_1 знову зустрівся з ОСОБА_5 поряд з приміщенням ФДМУ, та повідомив, що планує передати неправомірну вигоду через банківську скриньку з метою конспірації. Він зазначив, що у визначеному ним банку буде орендовано дві скриньки - одна на ім`я ОСОБА_5 , а інша - на його ім`я. У обумовлений час вони удвох прибудуть до банківської установи, де відбудеться передача коштів в сумі 800 000 доларів США зі скриньки ОСОБА_1 до скриньки ОСОБА_5

08.07.2020 року, приблизно о 18:00, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зі своїм сином, ОСОБА_9 зустрілися у ресторані «Fabius» (м. Київ, Столичне шосе, 70). На цій зустрічі ОСОБА_1 підтвердив свій намір надати неправомірну вигоду на загальну суму 800 000 доларів США ОСОБА_2 , та ще раз пояснив спосіб передачі коштів (через банківську скриньку). Він уточнив, що 09.07.2020 року він передасть лише 300 000 доларів за призначення голови правління ПАТ «Черкасиоблеренго» та пролонгації договору між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод». Решту грошових коштів, 500 000 доларів США буде вирішено після призначення ОСОБА_8 на посаду голови правління.

09.07.2020 року, приблизно о 16:00, ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду в сумі 199 900 доларів США за пролонгацію договору. Це відбулося у приміщенні АКБ «Індустріалбанк» за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/7.

09.07. 2020 року о 16 год. 35 хв., ОСОБА_1 був затриманий детективами НАБУ на підставі п.п.3 ч.1 ст. 208 КПК України.

Обґрунтування клопотання

Як зазначає детектив, 10.07.2020 року о 15 год. 44 хв. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме протоколи та додаткові протоколи допиту свідка ОСОБА_5 , яка надала показання щодо обставин зустрічей з ОСОБА_1 , способу надання неправомірної вигоди та деталі щодо її передачі; протокол огляду від 25.06.2020 року, яким зафіксовано дослідження аудіофайлів розмов ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - з них вбачається, що ОСОБА_1 обговорював з ОСОБА_5 питання щодо пролонгації дії договору на переробку за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод», призначення на посаду голови правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_8 та призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 ; протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, якими зафіксовано розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_5 щодо вирішення зазначених вище питань та можливого надання грошових коштів за вирішення цих питань (там також зафіксовано, що співрозмовники старалися не озвучувати розміри грошових сум, а їх записували на папері при обговоренні); відомості про ОСОБА_1 (зокрема, докази, які підтверджують його статус адвоката), членів його сім`ї та протокол його затримання від 09.07.2020 року; та іншими доказами.

Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, на думку детектива, до ОСОБА_1 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Детектив зазначає, що ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий стан та інші фактори (зокрема, те, що частину неправомірної вигоди у розмірі 600 000 доларів США не було знайдено), йому, як альтернативу, необхідно визначити заставу в розмірі 16 000 000 гривень.

Детектив також зазначає, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_10 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:

-носити електронний засіб контролю.

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 працівниками та службовими особами АКБ «ІндустріалБанк», АТ «Одеський припортовий завод», ПАТ «Черкасиобленерго», Фонду державного майна України, ТОВ «Енергетичний еквівалент».

Доводи сторін

Прокурор ОСОБА_14 підтримала клопотання, попросила його задовольнити. У своєму виступі вона вказували на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики з посиланням на матеріали клопотання. Під час дослідження доказів слідчою суддею прокурор пояснювала позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

Захисники ОСОБА_1., адвокати Вилков С.В. та Рябець Н.М. заперечували проти задоволення клопотання. До матеріалів клопотання долучено письмове заперечення (т.2 а.с.129). Адвокати зазначили, що підозра є необґрунтованою та не було доведено стороною обвинувачення існування ризиків. Також сторона захисту надала до матеріалів клопотання довідки про медичний стан підозрюваного (т.2 а.с.90-120).

Захисники також надали характеристики на ОСОБА_1 , копію свідоцтва про одруження та народження дитини.

Підозрюваний ОСОБА_1 надавав пояснення та, в цілому, підтримав аргументи свого захисника, зазначив, що він є дуже хворою людиною та просив залишити його в родині.

Вислухавши прокурора, адвокатів та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Дослідження обставин, зазначених у пункті 4 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.

Чи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України.

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

10 липня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Це підтверджується підписом підозрюваного на повідомленні про підозру. Підозра була складена 10.07.2020 року та підписана Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні за ч. 4 ст. 369 КК України. Оскільки ця стаття передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_1 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри

Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою.

Сторона захисту заперечує, вказуючи на те, що обставини виключають незаконність дій ОСОБА_1 , які б полягли в пропозиції та обіцянці службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується - пропозиція службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цій злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні. Зокрема, було доведено факт того, що ОСОБА_1 мав декілька зустрічей з ОСОБА_5 , в тому числі разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та своїм сином ОСОБА_9 стосовно питання призначення осіб на посади та вирішення питання корпоративного спору на предмет продовження договору між АТ «Одеський припортовий завод» і ТОВ «Енергетичний еквівалент» за неправомірну вигоду та причетність ОСОБА_1 до вчинення таких дій (підтверджується протоколом допиту свідка та протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, та протоколом обшуку приміщення АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" за адресою: м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7, під час якого у ОСОБА_5 вилучено: предмет неправомірної вигоди у розмірі 199900 доларів США, який передав ОСОБА_1 для ОСОБА_2 ), іншими доказами.

Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів наданих до клопотання вказує на те, що ОСОБА_1 був причетний до дій, пов`язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі в інтересах того, хто пропонує, обіцяє та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища.

Зважаючи на викладене у попередніх абзацах мотивації, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 369 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири таких ризика.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також про ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , за яким у 2018 році він 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим, де у ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_16 у власності знаходиться щонайменше 5 об`єктів нерухомості (4 апартаменти та 1 машиномісце) за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаних апартаментах ОСОБА_1 може проживати та переховуватись від органів слідства і суду.

Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що ці підстави не впливають на наявність ризику переховування та зазначає про міцні соціальні зв`язки ОСОБА_10 .

В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_1 злочин є тяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливого надання неправомірної вигоди службовій особі за отримання посад у великих національних компаніях України, вирішення важливих корпоративних питань з відомою компанією та використання своїх соціальних зв`язків для створення можливостей для осіб отримати ту чи іншу державну посаду в обхід обов`язкових процедур відбору та вирішити ті чи інші питання в обхід процедури передбаченої законом, що в свою чергу створює хибне уявлення у суспільства про розбудову Верховенство право в Україні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Разом з тим, наявність паспортів для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування, як і перебування ОСОБА_1 за кордоном.

Слідча суддя не бере до уваги аргументацію сторони обвинувачення з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі Punzelt проти Чеської Республіки, оскільки таке посилання у цьому випадку застосовується стороною обвинувачення (державою) для обмеження прав і свобод підозрюваного, які передбачені Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, Рішенням у справі Mozer проти Республіки Молдова та Росії від 23 лютого 2016 року (заява № 11138/10, параграф 222).

Слідча суддя звертає увагу на те, що попри невелику кількість виїздів за межі України, ОСОБА_1 у 2018 році 9 разів виїжджав на непідконтрольну територію України - перетинав адміністративну межу з тимчасово окупованою територією АР Крим, де у ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_16 у власності знаходиться щонайменше 5 об`єктів нерухомості (4 апартаменти та 1 машиномісце) за адресою: АДРЕСА_2 . Ці обставини свідчать про можливість у підозрюваного ОСОБА_1 проживати та переховуватись від органів слідства і суду в Автономній Республіки Крим. Також в матеріалах клопотання надані докази, що ОСОБА_1 у 2018 році покидав територію України на приватному літаку.

Слідча суддя також враховує ситуацію, пов`язану з заходами карантину на території України та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановами № 215 від 16.03.2020 року, № 239 від 25.03.2020 року, № 255 від 02.04.2020 року, № 262 від 08.04.2020 року, № 284 від 15.04.2020 року та іншими), що суттєво обмежує пересування осіб в межах країни, а також вводить обмеження на авіа- та інше сполучення України з іншими країнами. Втім, з урахуванням послаблення карантину з етапами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» № 392 від 20.05.2020 року, а також введення в дію змін до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю і припинення в них пішохідного сполучення» № 288-р від 13.03.2020 року, карантинні обмеження не встановлюють, станом на зараз, абсолютну неможливість перетину кордону України будь-яким чином.

Слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 має реальну можливість перебувати за кордоном (або на території АРК Крим, що на час розгляду клопотання є тимчасово окупованою територією) протягом тривалого періоду часу. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри та його можливістю бути за межами України, дають підстави вважати, що він може використовувати своє становище для того, щоби переховуватися у разі, якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначеного злочину. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Прокурор зазначає, у відповідності до наданої обіцянки ОСОБА_1 обіцяв надати Голові Фонду державного майна України ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 800 тисяч доларів США. Однак, 09.07.2020 ОСОБА_1 надав через ОСОБА_5 лише 199 900 доларів США Доларів США. Місцезнаходження решти суми неправомірної вигоди в розмірі 600 тисяч доларів США, яку ОСОБА_1 обіцяв передати для Голови Фонду державного майна України ОСОБА_2 , на даний час невідомо.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 може сховати зазначені грошові кошти, які можуть бути речовим доказом, предметом злочину та підлягати спеціальній конфіскації.

Окрім цього, ОСОБА_1 може приховати або знищити докази щодо походження предмету неправомірної вигоди, вилучених 199900 доларів США та 600 тисяч доларів США, які можуть бути доказами вчинення ОСОБА_1 злочину, а також доказами причетності інших осіб, зокрема в інтересах яких надавалась неправомірна вигода.

Сторона захисту та підозрюваний заперечили, оскільки вважають, що ОСОБА_1 не може й не буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення однозначно стверджує, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.

Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 знайомий з колишнім Президентом України ОСОБА_3 та колишнім першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_11 ОСОБА_1 постійно демонстрував ОСОБА_5 свою впливовість у зв`язку із знайомством з ОСОБА_17 та ОСОБА_3 , демонстрував можливість випливу на високопосадовців усіх рівнів, зокрема на діючих керівників органів прокуратури. Повідомляв, що його син є помічником ОСОБА_3 , і що ОСОБА_11 просуває його по кар`єрі. Сторона обвинувачення вважає, що такі дії свідчать про намір ОСОБА_1 переконати ОСОБА_5 в його впливовості серед політиків та представників правоохоронних органів. Свідками та безпосередніми очевидцями злочинних дій ОСОБА_1 , на яких останній може незаконно впливати, можуть бути: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , директор ТОВ «Енергетичний еквівалент» ОСОБА_6 , засновник товариства ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та працівників АКБ «ІндустріалБанк». В свою чергу, ОСОБА_1 може впливати на інших свідків через ОСОБА_3 , який має значний авторитет в суспільстві, зв`язки у правоохоронних органах, які здобув, перебуваючи на посаді Президента України. Таким чином, існує реальна загроза тиску ОСОБА_1 та інших осіб в його інтересах прямо або опосередковано на більшість свідків та очевидців вчинення злочину, які були зацікавлені у вчиненні злочину або щодо яких вчинявся злочин.

Сторона захисту заперечує, вказуючи на те, що можливість впливу на зазначених осіб не обґрунтовується жодними фактичними даними.

Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язків між особами, що є свідками у цьому кримінальному провадженні. Доводи сторони обвинувачення вказують на те, що ОСОБА_1 може впливати на свідків у кримінальному проваджені. На це вказує протоколи допиту свідка ОСОБА_5 та протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи, які були надані до матеріалів клопотання.

В іншому випадку, слідча суддя би звернула увагу на те, що прямих доказів існування ризику (таких як встановлений адміністративний вплив на осіб, попередні факти незаконного впливу на осіб у кримінальному провадженні) не надано. Проте, матеріали у сукупності вказують на те, що вид зв`язків між особами у кримінальному провадженні, статус - адвоката, соціальні зв`язки підозрюваного дають підстави вважати, що підозрюваний має достатній обсяг впливу на зазначених осіб.

Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик доведено.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Прокурор зазначає, що оскільки підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час працював в органах прокуратури, підтримує дружні відносини з колишнім першим заступником Генерального прокурора України ОСОБА_11 , колишнім Президентом України ОСОБА_3 , син підозрюваного - ОСОБА_9 працює в органах прокуратури м. Києва, ОСОБА_1 має вплив та корупційні зв`язки в правоохоронних органах, судах та серед службових осіб органів державної влади, а також в політичних колах, а тому може здійснювати незаконний тиск не тільки на свідків, а й на слідчих та прокурорів, зокрема через засоби масової інформації, політиків, зокрема народних депутатів України.

Сторона захисту вважає, що такий ризик не доведено, вказуючи на те, що у ОСОБА_1 нема наміру перешкоджати досудовому розслідуванню.

Слідча суддя зазначає, що ризики потрібно оцінювати з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування такого ризики, або зробити його таким незначним, що він не виправдовує застосування запобіжного заходу. Сторона обвинувачення не наводить конкретних підтверджень того, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані обставини, на які посилається прокурор, не дозволяють слідчій судді об`єктивно встановити факт можливого перешкоджання. Відповідно, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено.

Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

Сторона обвинувачення не наводить достатнього обґрунтування, чому інший, більш м`який запобіжний захід не зможе попередити або мінімізувати зазначені у клопотанні ризики. Оскільки тримання під вартою є виключним запобіжним заходом, який значно обмежує права підозрюваного, слідча суддя приходить до висновку про непропорційність застосування такого запобіжного заходу за відсутності обґрунтування зі сторони обвинувачення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик можливого переховування та ризик можливого незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, їх наявність підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить встановити баланс між виконанням ним своїх обов`язків як адвоката, проходженням медичних обстежень, направлення на другий етап реабілітації в умовах профільного санаторію (згідно з рекомендаціями головного лікаря відповідно до листа вих.№04-34/1943 від 15.07.2020 т.2 а.с. 77) та виконанням ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, його достатній майновий стан у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

У судовому засіданні не було осіб, що згодилися бути поручителями.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 має достатні соціальні зв`язки для того, щоби зобов`язати його перебувати під домашнім арештом, однак цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків в повному обсязі та не зможе запобігти ризику впливу на свідків. Окрім того, слідча суддя враховує стан здоров`я ОСОБА_1 згідно до наданих стороною захисту довідок, він потребує частого та регулярного знаходження у медичних закладах, в зв`язку з чим - тримання під домашнім арештом є недоцільним.

Слідча суддя зазначає, що сума неправомірної вигоди, яку пропонував ОСОБА_1 складає 800 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 09.07.2020 становить 21 546 800? грн., з яких місцезнаходження 600 000 Доларів США не встановлено (еквівалент 16 160 100 грн).

Окрім цього, у власності ОСОБА_1 знаходяться:

1)Mersedes-Benz GLS 400, д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_1 ) 2017 р.в.,

2)Mersedes-Benz S350L, д.н.з. НОМЕР_3 (власник ОСОБА_1 ), 2013 р.в.,

3)житловий будинок, загальною площею 198,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ;

4)земельна ділянка, площею 0,0909 га, за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер: 5923581300:11:000:0226);

5)земельна ділянка, площею 0,3055 га, за адресою: АДРЕСА_3 (кадастровий номер: 5923581300:11:000:0227);

6)апартаменти №№ АДРЕСА_8 ;

7)земельна ділянка, площею 0.0800 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Сичавська сільська рада (кадастровий номер: 5122785800:01:001:0173);

8)земельна ділянка, площею 0.1000 га, за адресою: АДРЕСА_4 (кадастровий номер: 5123755800:01:003:2460). Офіційні доходи ОСОБА_1 за 2019 рік складають 16 449 300 грн. Відповідно до витягу з ДРФО (т.2 а.с. 20).

У власності дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_16 знаходяться:

1)житловий будинок, загальною площею: 954 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

2)будинок, загальною площею: 597,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_9

3)апартаменти АДРЕСА_10

4)земельна ділянка, площею 0.0808 га, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223155400:05:049:0014);

5)земельна ділянка, площею 0.3000 га, за адресою: АДРЕСА_11 (кадастровий номер: 3223155400:05:049:0015);

6)земельна ділянка, площею 0.3106 га, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 3223155400:05:049:0016);

7)земельна ділянка, площею 0.3089 га, за адресою: АДРЕСА_12 (кадастровий номер: 3223155400:05:049:0016);

8)земельна ділянка, площею 0.1500га, за адресою: АДРЕСА_13 (кадастровий номер: 3223155400:05:047:0021);

9)земельна ділянка, площею 0.1500га, за адресою: АДРЕСА_13 (кадастровий номер: 3223155400:05:049:0017).

Разом з тим, з урахуванням розміру неправомірної вигоди, високого ступеня суспільної небезпеки кримінального злочину у якому він підозрюється, його достатнього розміру активів та непропорційності цих активів дійсному доходу, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді застави.

Застава

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Слідча суддя зазначає, що застава у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб не буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми у випадку їх невиконання не буде для нього значною, з урахуванням його майнового стану, а також членів його сім`ї. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

З урахуванням цих обставин та дослідивши докази, які були надані сторонами на підтвердження матеріального стану ОСОБА_1 , слідча суддя вбачає, що встановлення застави у розмірі 16 000 000 (шістнадцять мільйонів гривень) забезпечить ним виконання своїх процесуальних обов`язків.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, так як існують ризики, передбачені підпунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також впливати на осіб у кримінальному провадженні. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як застава забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Статура Ілля Сергійович

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селі Баба, Недригайлівського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який займається адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва №1163 від 12.03.2004 року, що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 7893 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 16 000 000 грн (шістнадцять мільйонів) гривень.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

-носити електронний засіб контролю.

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Виконання ухвали в частині вдягання електронного засобу контролю доручити Головному управлінню Національної поліції в Київській області, поліцейським відповідного територіального підрозділу поліції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя К. Ю. Широка

Пошук

Документ № 90512673

УХВАЛА

ПОСТАНОВИЛА