Документ № 90614219

Справа № 991/4468/20

Провадження1-кс/991/4606/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Сініціної М.С. в інтересах ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Сініціної Марини Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування від 17.04.2020 та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Сініціної М.С., що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування від 17.04.2020 та зобов`язання вчинити певні дії.

Скаржник, з урахуванням доповнень до скарги від 22.06.2020, просить про таке:

- скасувати рішення начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О. від 17.04.2020 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, з якою він особисто звернувся в порядку ст. 308 КПК України;

- зобов`язати прокурора - заступника або першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, або самого керівника даної прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_1 та у разі наявності надати відповідному прокурору обов`язкові до виконання вказівки щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, припинення розшуку ОСОБА_1 з підстав того, що його місцезнаходження встановлено, а також щодо строку прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238 в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначає, 24.03.2020 ОСОБА_1 в порядку статті 308 КПК України, шляхом подання скарги до Генерального прокурора, оскаржив прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, в якому ОСОБА_1 висунуто підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

22.05.2020 ОСОБА_1 отримав поштою лист № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 за підписом начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченка О., направлений за місцем його проживання в Російську Федерацію зі змісту якого вбачається, що підстав для задоволення скарги не має.

Скаржник вважає, що відповідь прокурора на скаргу є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст. 308 КПК України, оскільки за результатами розгляду скарги прокурор повинен був або надати відповідному прокурору обов`язкові до виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень, або надати мотивовану відмову, проте прокурор не дав належної оцінки доводам, викладеним у скарзі, та не аргументував чому немає підстав для її задоволення.

Також, у доповненні до скарги зазначено, що постановою заступника Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. від 25.11.2019 визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000002238 до складу якої увійшов начальник першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури Омельченко О.М., однак старшим групи прокурорів було призначено його підлеглого - прокурора відділу Кохно В.О., якому доручено керувати діями інших прокурорів, тобто і діями свого керівника Омельченка О.М .

Тому, на думку скаржника, начальник відділу Омельченко О.М. не мав повноважень щодо розгляду скарги ОСОБА_1 в порядку статті 308 КПК України.

Окрім того, скаржник зазначає, що органом досудового розслідування порушено розумні строки, зокрема: 1) не ухвалено своєчасно рішення у визначений КПК України строк щодо відновлення досудового розслідування в зв`язку із тим, що місцезнаходження ОСОБА_1 встановлено та припинення розшуку; 2) не прийнято рішення щодо припинення кримінального переслідування ОСОБА_1 , коли очевидно вичерпано всі можливості отримати достатні докази для доведення його винуватості в суді.

Доводи сторін

Адвокат Сініцина М.С. просила задовольнити скаргу в повному обсязі.

Прокурор САП Омельченко О.М. не з`явився у судове засідання. Інший прокурор САП Кохно В.О., який також зазначений в групі прокурорів, які здійснюють досудове розслідування в судове засідання не з`явився, просив скаргу розглянути без його участі. Надав письмові заперечення на скаргу.

У своїх письмових запереченнях прокурор Кохно В.О. просив відмовити у задоволенні скарги та зазначив, що скарга Сініціної М.С. подана із порушенням кримінального процесуального законодавства, є необґрунтованою з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до неуповноваженої особи (начальник першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О.М. є прокурором у кримінальному провадженні № 42019000000002238, а тому не є прокурором вищого рівня), яка не відповідає положенням статті 308 КПК України, оскільки у скарзі фактично ставиться питання про зобов`язання прийняти процесуальне рішення, у зв`язку із чим скарга була розглянута в порядку розгляду звернень громадян та листом № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 надано відповідні роз`яснення законодавства України.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 вказує, що має бути знятий з розшуку, до відповіді було долучено повістку про виклик, але як у визначену дату, так і в подальшому за викликом не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали справи, подані клопотання, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, пунктом 9-1 вказаної статті передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду (стаття 308 КПК України).

Дослідивши матеріали справи слідча суддя встановила, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019000000002238 від 22.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

24.03.2020 ОСОБА_1 в порядку статті 308 КПК України, шляхом подання скарги до Генерального прокурора, оскаржив недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, в прохальній частині якої зазначено: «Надати прокурору, який здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42019000000002238 вказівку щодо відновлення досудового розслідування, з підстав того що моє місцезнаходження встановлено, припинення розшуку та закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю в моїх діяннях складу кримінального правопорушення», що підтверджується копією відповідної заяви, наявної у матеріалах справи.

Листом № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 за підписом начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченка О.М. було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 308 КПК України щодо недотримання розумних строків, з підстав того, що у скарзі не ставиться питання про надання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, захисник Сініціна М.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із скаргою на бездіяльність прокурора (в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України) до Вищого антикорупційного суду.

У своїй скарзі захисник зазначає, про відсутність повноважень у начальника відділу Омельченко О.М. щодо розгляду скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КПК України, а також порушення розумних строків органом досудового розслідування, зокрема щодо не ухвалення рішення про відновлення досудового розслідування та не прийняття рішення про припинення кримінального переслідування.

З урахуванням наведених норм кримінального процесуального законодавства, а також встановлених фактичних обставин, слідча суддя встановлює, чи 1) чи є начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О.М. прокурором вищого рівня, який уповноважений розглядати скарги в порядку статті 308 КПК України в рамках кримінального провадження № 42019000000002238; 2) чи підлягає скасуванню рішення начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О.М., оформлене листом № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 24.03.2020.

Чи є начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О.М. прокурором вищого рівня, який уповноважений розглядати скарги в порядку статті 308 КПК України в рамках кримінального провадження № 42019000000002238).

У частині 1 статті 308 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Відповідно до абзацу другого частини 5 статті 8-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру, які стосуються організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, видаються за обов`язковим погодженням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що прокурором вищого рівня, уповноваженим на розгляд скарг в порядку статті 308 КПК України відносно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник. Вказаний перелік є вичерпним і не підлягає широкому тлумаченню.

Як встановлено слідчою суддею, ОСОБА_1 звернувся із скаргою в порядку ст. 308 КПК України безпосередньо до Генерального прокурора, який, відповідно до наведених вище положень Закону України «Про прокуратуру», не є прокурором вищого рівня по відношенню до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

В подальшому вказана скарга після скерування від Генерального прокурора була розглянута начальником першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченка О.М., який є прокурором у кримінальному провадженні № 42019000000002238 від 22.10.2019, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, з урахуванням наведеного, прокурор Омельченко О.М. на момент розгляду скарги ОСОБА_1 не був прокурором вищого рівня у розумінні Закону України «Про прокуратуру» по відношенню до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у межах кримінального провадження № 42019000000003590 від 21.11.2016, до повноважень якого відповідно до приписів статті 308 КПК України відноситься розгляд скарг щодо недотримання розумних строків, а тому і не міг надати вказівки за результатами розгляду скарги.

Водночас, слідча суддя зазначає, що скарга ОСОБА_1 була направлено на розгляд до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від Генерального прокурора (як первісного суб`єкта звернення). При цьому, Генеральний прокурор не є прокурором вищого рівня по відношенню до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Чи підлягає скасуванню рішення начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О.М., оформлене листом № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 24.03.2020.

Частиною першою статті 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (частини 1,3 статті 110 КПК України).

Застосовуючи положення вказаних приписів кримінального процесуального законодавства, необхідно виходити з того, що процесуальні рішення це висновки органу дізнання, слідчого, прокурора суду з вирішення питань, які виникають в ході кримінального провадження та які утворюють, змінюють чи припиняють права і обов`язки учасників кримінального провадження.

Так, скаржник просить скасувати рішення прокурора, оформлене листом № 16/1/1-32863-14 від 17.04.2020 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 24.03.2020. При цьому, аналіз змісту вказаного листа не дає підстав слідчій судді розглядати його у розумінні процесуального рішення, оскільки ним ані утворюються, ані змінюються, ані припиняються права чи обов`язки ОСОБА_1 .

У зв`язку із вищенаведеним, вимога скаржника про скасування рішення начальника першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Омельченко О. від 17.04.2020 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на недотримання розумних строків слідчим та прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, з якою він особисто звернувся в порядку ст. 308 КПК України не підлягає задоволенню.

Щодо похідних вимог скаржника про зобов`язання прокурора - заступника або першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, або самого керівника даної прокуратури розглянути скаргу ОСОБА_1 та у разі наявності надати відповідному прокурору обов`язкові до виконання вказівки щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, припинення розшуку ОСОБА_1 з підстав того, що його місцезнаходження встановлено, а також щодо строку прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238 в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, слідча суддя зазначає наступне.

Так, вимоги щодо відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238, припинення розшуку ОСОБА_1 з підстав того, що його місцезнаходження встановлено, а також щодо строку прийняття процесуального рішення про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002238 в порядку, передбаченому ст. 284 КПК України є такими, що очевидно виходять за межі встановлені статтею 308 КПК України в частині оскарження недотримання розумних строків.

При цьому, слідча суддя зазначає, що вказані вимоги можуть бути предметом оскарження відповідно до переліку рішень, дій чи бездіяльність, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, вичерпний перелік яких наведений у статті 303 КПК України.

А тому, з урахуванням відмови у задоволенні скарги в частині скасування рішення прокурора, а також наведених вище мотивів, вказані вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, слідча суддя дійшла висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення скарги захисника Сініціної М.С., а тому на підставі п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України слід відмовити у задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

У задоволені скарги адвоката Сініціної Марини Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування від 17.04.2020 та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.