Документ № 90614222

Справа № 991/5954/20

Провадження1-кс/991/6125/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Шкаровського Д.О., прокурора Макара О.І., розглянувши заяву захисника Шкаровського Д.О. про відвід прокурора Макара О.І.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Козачини С.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 у зв`язку із застосуванням відносно неї запобіжного заходу у вигляді застави, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000361 від 01.06.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В судовому засіданні до початку розгляду даного клопотання по суті захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Шкаровський Д.О. заявив відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Макару О.І.

Заява мотивована тим, що прокурор САП Макар О.І. є упередженим, виходячи з наступного:

1) прокурорами у кримінальному провадженні, зокрема і ОСОБА_2 умисно було порушено права людини та кримінальне процесуальне законодавство, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема ОСОБА_3 , якого сторона обвинувачення вважає одним із організаторів вчинення кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 , має імунітет та привілеї на рівні дипломатичних представників згідно міжнародного права, оскільки є чоловіком судді ЄСПЛ від України ОСОБА_4 , що передбачено ст. 1 Шостого протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи 1996 року. При розгляді запиту сторони обвинувачення щодо позбавлення ОСОБА_3 даного імунітету, ЄСПЛ своїм рішенням відхилив зазначений запит та встановив істотні порушення прав та свобод людини під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000361, а саме:

- сторона обвинувачення чинила тиск на свідків;

- обвинувачення здійснювало збір доказів з порушенням законодавства України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та міжнародних актів, зокрема - Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, оскільки проведення слідчих дій та негласних слідчих дій, направлених на збирання доказів щодо ОСОБА_3 є несумісним з його імунітетом, про що зазначені прокурори були обізнані;

- прокурори неодноразово поводили себе відносно ОСОБА_3 як до підозрюваного, що, відповідно до висновку ЄСПЛ, є недопустимим;

- оскільки, своїм рішенням від 06.07.2020 року ЄСПЛ відхилив запит сторони обвинувачення про скасування імунітету ОСОБА_3 та встановив порушення прав людини і основоположних свобод, то зазначене рішення, відповідно до ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає виконанню, чого прокурорами зроблено не було.

В судовому засіданні адвокат Шкаровський Д.О. та підозрювана ОСОБА_1 доводи заяви про відвід прокурора підтримали, просили задовольнити із викладених у ній підстав.

Прокурор Макар О.І. в судовому засіданні пояснив, що жодних порушень прав підозрюваної ОСОБА_1 ані прокурорами, ані детективами не відбулося, прокурори, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000361, діяли в межах своїх повноважень та на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу прокурора.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні , якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Як вбачається зі змісту короткого тексту рішення ЄСПЛ від 06.07.2020 року, ЄСПЛ дійсно було відхилено клопотання про відмову від імунітету, наданого ОСОБА_3 на підставі імунітету його дружини - судді Юдківської Г., обраної до ЄСПЛ від України, та констатовано факт здійснення Національним антикорупційним бюро України тиску на свідків, порушення процедури отримання доказів всупереч наявності у ОСОБА_3 імунітету та використання таких доказів.

Однак, зважаючи на стислість викладу мотивів ЄСПЛ у короткому рішенні, слідчий суддя позбавлений можливості встановити конкретні факти порушень (де, коли та за чиєї участі вони мали місце) та чи були допущені саме прокурором Макаром О.І.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (по епізоду, по якому підозру пред`явлено ОСОБА_1 ), відомості по вказаному епізоду у кримінальне провадження № 52017000000000361 внесено до зазначеного реєстру не щодо можливих протиправних дій саме ОСОБА_3 , який має імунітет, а, зокрема, щодо можливих протиправних дій, які стосуються діяльності ТОВ «Золотой мандарин ОЙЛ». При цьому, прямо не зазначалось, що кримінальне провадження розпочато щодо особи, яка має імунітет ( ОСОБА_3 ), тому відсутні підстави вважати, що при внесенні відомостей досудового розслідування було порушено такий імунітет.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 06.07.2020р. зазначається про тиск на свідків з боку НАБУ, при цьому не зазначається коли ці факти мали місце і кого саме зі свідків стосуються. Тому на даний час відсутні докази упередженності прокурора , якому заявлено відвід.

Висновок суду щодо наявності сумнівів у неупередженості прокурора не може грунтуватись на припущеннях, а повинен грунтуватись на конкретних фактах, які б свідчили про упередженість прокурора Макара О.І. Такі конкретні факти стороною захисту не доведені.

Враховуючи вищевикладене, на даний час відсутні підстави зробити висновок, що встановлені ЄСПЛ порушення, що викладені у короткому рішенні, при отриманні доказів щодо можливої причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у рамках кримінального провадження № 52017000000000361, допущені саме прокурором Макаром О.І, якому заявлено відвід.

Загальні твердження про наявність певних порушень у кримінальному провадженні з боку сторони обвинувачення не доводить упередженності саме прокурора Макара О.І.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Оскільки, доводи, викладені у заяві про відвід, не дають обґрунтованих підстав вважати, що прокурор САП Макар О.І. є упередженим у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017, то підстави для його відводу відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 77, 81, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви захисника Шкаровського Д.О. про відвід прокурора Макара О.І. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК