- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Негоди С.Л.
Справа № 991/4705/20
Провадження1-кс/991/4855/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 ( на підставі ордеру ЧН № 080702 від 09.06.2020) розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 62017000000000361,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищогоантикорупційного судунадійшло клопотанняадвоката ОСОБА_3 (далі заявника),що дієв інтересах ОСОБА_4 про скасуванняарешту майна,накладеного у кримінальному провадженні№ 62017000000000361на земельнуділянку кадастровий номер 3210800000:01:086:0076, що розташована за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.02.2014, реєстратором ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 лютого 2014 року про що виданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 18071955; 20.02.2014, номер запису про право власності 4743505; 20.02.2014, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11086146 від 20.02.2014).
В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_4, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_6 придбали на ім`я ОСОБА_4 земельну ділянку, розміром 0.6000 гектари, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі, про що державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у місті Бучі Київської області, ОСОБА_7 було сформовано та видано їй Витяг з Державного земельного кадастру, номер витягу НВ - 3202294302014 від 19 лютого 2014 року.
Вказана земельна ділянка має такі межі: від А до Б - землі загального користування ( АДРЕСА_2 ), від Б до В - ОСОБА_8, від В до Г - ОСОБА_9, від Г до Д - землі загального користування ( АДРЕСА_1 ), від Д до А землі загального користування ( АДРЕСА_3 ).
Згідно витягуз Державногоземельного кадастру,номер витягуНВ -3202294302014,цільове призначенняземельної ділянкиз кадастровимномером 3210800000:01:086:0076-02.01,категорія земель-Землі житловоїта громадськоїзабудови,вид використання-для будівництвата обслуговуванняжилого будинку,господарських будівельі споруд. Земельна ділянка була зареєстрована за ОСОБА_4, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 436445, виданого 15 лютого 2010 року Бучанською міською радою та відділом Держкомзему у місті Буча Київської області на підставі договорів купівлі - продажу земельних ділянок від 19.06.2009, № № 338, 340, 341, 342, 344, 345. Акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011096400130.
На зазначеній земельній ділянці розпочато будівництво житлового будинку згідно дозвільної документації та складовані будівельні матеріали для будівництва житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Право власності на об`єкт нерухомого майна чи на незавершене будівництво на даний час не зареєстроване.
Перебуваючи в шлюбі, подружжя за взаємною згодою вирішили добровільно провести поділ спільно нажитого ними майна, в зв`язку з чим вони звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_5, де за Договором про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності від 20 лютого 2014 року було поділено придбане майно, а саме: вищевказана земельна ділянка та наявні у них на той час грошові кошти в сумі 7200000 (сім мільйонів двісті тисяч) гривень в натурі наступним чином:
- ОСОБА_6 булопередано ізспільної сумісноївласності подружжяу особиступриватну власністьгрошові коштив сумі7200000(сіммільйонів двістітисяч)гривень,а ОСОБА_4 було переданоіз спільноїсумісної власностіподружжя уособисту приватнувласність земельнаділянка площею0.6000га,у межахзгідно зпланом,кадастровий номер3210800000:01:086:0076,яка розташованаза адресою: АДРЕСА_1 та складованіна нійбудівельні матеріалидля будівництвана загальнусуму 8100000(вісіммільйонів стотисяч)гривень. Поділ внатурі цьогомайна відбувсяміж нимибез сплатибудь -якої компенсаціїодин одному. Адвокат вказує, що відповідно до Витягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності від20.02.2014приватного нотаріуса ОСОБА_5 .Київського міськогонотаріального округуміста Києва,індексний номерякого 18071955,номер записупро правовласності:4743505) ОСОБА_4 стала власникомземельної ділянкиза адресою АДРЕСА_1,кадастровий номер:3210800000:01:086:0076на підставідоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власності,серія таномер:64,виданий 20лютого 2014року;видавник ОСОБА_5,приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу.З моментупідписання нимиДоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власностівід 20лютого 2014року тайого нотаріальногопосвідчення будь-яке правоспільної сумісноївласності припинилося. Поділене майнопісля цьогостало належатикожній ізСторін Договоруна правіособистої приватноївласності. Таким чином,як зазначаєадвокат,право власностіу ОСОБА_4 на вищевказануземельну ділянкуза цимДоговором уїї особиступриватну власність,виникло змоменту державноїреєстрації прававласності нанеї,а самез 20лютого 2014року тацей Договірнабув законноїсили. З цьогочасу,вказане майно єприватною власністю ОСОБА_4,оскільки післяукладення нотаріальногоДоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власностівід 20.02.2014,втратив статусспільного сімейногомайна подружжя. ОСОБА_10 постійно проживаєв СполученихШтатах Америки.На данийчас власницяземельної ділянки ОСОБА_4 вирішила продатиналежне їймайно.Але,здійснити правочинне вбачаєтьсяможливим,оскільки мається обтяженняна такемайно (Номерзапису прообтяження:35260099від 30.01.2020державний реєстратор: ОСОБА_11,Департамент зпитань реєстраціївиконавчого органуКиївської міськоїради (Київськоїміської державноїадміністрації)м.Києва.Підстава виникненняобтяження:Ухвала суду,провадження 1-кс/991/653/20,серія таномер:справа№ 991/641/20,виданий 23.01.2020;видавник:Вищий антикорупційний суд. Як зазначає адвокат, ОСОБА_10 не має ніякого статусу у вказаному кримінальному провадженні і їй відомо тільки те, що арешт на її майно накладено Ухвалою Вищого антикорупційного суду. Просить скасувати арешт належної їй земельної ділянки з підстав порушення її прав на законне володіння майном.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підтримала клопотання, просила скасувати арешт.
Детектив НАБУ не з`явився засідання, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутністю. Надав письмові заперечення.
З Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали слідчої судді були витребувані матеріали клопотання про накладення арешту ( справа 991/641/20, провадження 1 кс-991/653/20).
Встановлені обставини
Слідча суддя проаналізувала клопотання заявника та дослідивши матеріали справи 991/641/20, провадження 1 кс-991/653/20 про арешт майна, прийшла до наступного.
Фактичні обставини вказують на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 23.01.2020 року було накладено арешт на майно третьої особи, ОСОБА_10 зокрема: земельну ділянку, кадастровий номер 3210800000:01:086:0076 з тих підстав, що вона є дружиною ОСОБА_12, якого підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 та ч.3 ст.209КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017. В своїй ухвалі про накладення арешту слідчий суддя посилається на ст.60 Сімейного кодексу України, зокрема зазначив, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто, майно набуте ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_6 також належить підозрюваному ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.
В цьому провадженні арешт було накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання .
Мотивація суду
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, власник або володілець майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Клопотання було подане заявником адвокатом ОСОБА_3, яка представляє інтереси особи, що є власником майна на підставі ордеру серії ЧН № 080702 від 09.06.2020. Таким чином, заявник є особою, яка уповноважена звертатися із клопотанням про скасування арешту майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванніцього заходувідпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.Таким чином, при дослідженні доказів та доводів сторін, слідча суддя встановлює відсутність підстав для можливого подальшого застосування арешту, а також підстави для необґрунтованості накладеного арешту. Разом з тим, перевірка ухвали, якою було накладено арешт на майно (ухвали Вищого антикорупційного суду не проводиться.) Слідча суддя не уповноважена на такий розгляд. Що потрібно встановити так це підстави для скасування арешту, які виникли станом на момент розгляду клопотання, що є відмінністю від перегляду судом вищої інстанції, оскільки слідча суддя не оцінює ухвалу про накладення арешту на майно на предмет його законності та обґрунтованості в момент накладення арешту.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником або володільцем майна, які були присутні при розгляді питання про арешт майна, або із клопотанням про скасування арешту майна мають право звернутися ці ж учасники кримінального провадження, якщо вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна (пункт 12 розділу 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року).
Слідча суддя звертає увагу на те, що під час вирішення питання про накладення арешту на майно представник власника майна не був присутній. Слідча суддя зазначає, що оскільки при первинному розгляді накладення арешту на майно представник власника майна не був присутній (тобто, під час розгляду клопотання про арешт майна Вищим антикорупційним судом ), звернення зі скасуванням арешту є можливим.
Таким чином, перевіряються обставини, на які у клопотанні посилається заявник.
Завданням кримінального провадження повинні досягатися таким чином щоб до жодної особи не було застосовано необґрунтованого процесуального примусу (ст. 2 КПК України).
Арешт майна є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання є пропорційним втручанням у права людини та необхідним у демократичному суспільстві у випадку, якщо забезпечується виконання завдання арешту майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwardsпроти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69).
Слідча суддя звертає увагу на те, що на майно ОСОБА_4 арешт було накладено з метою забезпечення конфіскації майна як можливого виду покарання. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи(п. 3ч. 2 ст. 170 КПК України). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи,щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не є підозрюваною, обвинуваченою, засудженою або третьої особою, щодо якої здійснюється провадження.
Заявник стверджує, що ОСОБА_4, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_6, придбали на ім`я ОСОБА_4 земельну ділянку, розміром 0.6000 гектари, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі, про що державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у місті Бучі Київської області, ОСОБА_7 було сформовано та видано їй Витяг з Державного земельного кадастру, номер витягу НВ - 3202294302014 від 19 лютого 2014 року. За добровільної згоди подружжя ОСОБА_4 стала власником земельної ділянки кадастровий номер: 3210800000:01:086:0076на підставідоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власності,серія таномер:64,виданий 20лютого 2014року;видавник ОСОБА_5,приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу(відповіднодо Витягуз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власностівід 20.02.2014приватного нотаріуса ОСОБА_5 .Київського міськогонотаріального округуміста Києва,індексний номерякого 18071955,номер записупро правовласності:4743505).Адвокат зазначає,що з моментупідписання нимиДоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власностівід 20лютого 2014року тайого нотаріальногопосвідчення будь-яке правоспільної сумісноївласності припинилося. Поділене майнопісля цьогостало належатикожній ізСторін Договоруна правіособистої приватноївласності. Таким чином, як зазначає адвокат, право власності у ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку за цим Договором у її особисту приватну власність, виникло з моменту державної реєстрації права власності на неї, а саме з 20лютого 2014 рокута цейДоговір набувзаконної сили. З цього часу, вказано майно є приватною власністю ОСОБА_4, оскільки після укладення нотаріального Договору про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності від 20.02.2014, втратив статус спільного сімейного майна подружжя.
Детектив в запереченнях зазначає, що ОСОБА_6, який є чоловіком власниці майна ( актовий запис про шлюб № 1817 від 26.04.1986, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`її Міністерства юстиції України) з якого просять зняти арешт, було повідомлено про підозру у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 209, ч.5 ст.191 КПК України. У випадку визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, до нього може бути судом застосовано обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкціями вказаних статтей, у виді конфіскації майна. Майно, яке набуто подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікову на праві спільної сумісної власності. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжі. Арешт на майно у даному випадку було накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. Вважає ухвалу про арешт майна законною та обгрунтованю. Крім того детектив зазначає, що відомості в Реєстрі про поділ майна подружжя на час постановлення ухвали про арешт і до тепер відсутні, а отже зазначене майно не втратило статус суспільного сімейного майна подружжя.
Заявник наводить аргументи щодо необґрунтованості накладення арешту, і не наводить доводи щодо того, що у накладенні арешту на майно відпала потреба. Тому, слідча суддя оцінює лише ці доводи й вирішує питання щодо необґрунтованості накладеного арешту.
Арешт на майно ОСОБА_4 накладено в кримінальному провадженні № 52017000000000361, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017.
В матеріалах клопотання про арешт майна 991/641/20, провадження 1 кс-991/653/20 на час постановлення ухвали про арешт майна перебувала інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ( а.с. 88-89), відповідно до якої власником земельної ділянки з кадастровим номером 3210800000:01:086:0076 на підставідоговору проподіл майна,що належитьподружжю направі спільноїсумісної власності,серія таномер:64,виданий 20лютого 2014року;видавник ОСОБА_5,приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу - є ОСОБА_4, НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2, виданий 13.12.2005, видавник: Печерське РУ ГУМВС України в місті Києві, країна громадянства: Україна, адреса: АДРЕСА_4 . Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 11086146 від 20.02.2014 18:18:05, приватний нотаріус ОСОБА_5, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (ст.69 Сімейного кодексу України).
Тобто, з моменту укладення договору про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності та посвідчення його нотаріально, а саме з 20лютого 2014 року вказане майно є приватною власністю ОСОБА_4, оскільки після укладення нотаріального Договору про поділ майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності від 20.02.2014, втратив статус спільного сімейного майна подружжя.
Отже, слідча суддя зазначає, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:086:0076, який належить ОСОБА_4 було накладено необґрунтовано, тому слідча суддя приходить до висновку про задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна .
Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 року (справа №991/641/20, провадження 1 кс-991/653/20) задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року на земельну ділянку кадастровий номер 3210800000:01:086:0076 що належать на праві власності ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1