- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Римаренко М.С.
- Захисник/адвокат : Рябець Н.М.
- Прокурор : Жовницька А.В.
Справа № 991/5919/20
Провадження №11-сс/991/641/20
У Х В А Л А
19 серпня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,
за участю секретаря судового засідання Римаренко М. С.
захисника Рябець Н. М.
прокурора Жовницької А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Рябець Наталії Михайлівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 липня 2020 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Диби О. Д. про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування факту пропозиції та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а саме Голові Фонду державного майна України ОСОБА_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду Голови Фонду державного майна України погодився на прохання ОСОБА_3 допомогти вирішити питання щодо корпоративного спору про продовження договору АТ «Одеський припортовий завод» з ТОВ «Енергетичний еквівалент», а також стосовно призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 .
При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що від його імені діятиме адвокат ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 в свою чергу зазначив, що всі переговори вестиме його радниця ОСОБА_5 .
Після неодноразових зустрічей ОСОБА_5 з адвокатом Топорковим М.І., останній пообіцяв надати Голові Фонду державного майна України ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 800 000 доларів США за пролонгацію дії договору на переробку продукції за давальницькою схемою між ТОВ «Енергетичний еквівалент» та АТ «Одеський припортовий завод» в розмірі 200 000 доларів США щомісяця; за призначення на посаду голови правління АТ «Одеський припортовий завод» ОСОБА_6 - в розмірі 500 000 доларів США; за призначення на посаду голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_4 - 100 000 доларів США.
09.07.2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні АКБ «Індустріалбанк» по вулиці Алмазова 18/7 у місті Києві, передав ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 199 900 доларів США.
Того ж дня ОСОБА_1 був затриманий детективами Національного антикорупційного бюро України.
10.07.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Вилучені під час затримання у ОСОБА_1 речі та документи постановою детектива від 10 липня 2020 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України Диба О.Д. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна, вилученого у ОСОБА_1 під час його затримання, з метою збереження речових доказів.
Зазначає, що вилучені речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, вони можуть бути носіями важливої інформації для слідства, а тому слід вжити заходів до їх збереження для запобігання можливому пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню з боку їх володільця, у якого були вилучені.
Крім того, на даний час детективами Національного антикорупційного бюро України не здійснено повного доступу до мобільного телефону ОСОБА_1 , тому є необхідність у проведенні відповідних експертиз із залученням спеціалістів для знаходження прихованої, шифрованої та видаленої інформації на ньому, а також доступу до всіх файлів.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2020 року задоволено клопотання детектива та накладено арешт на майно, вилучене у ОСОБА_1 під час його затримання.
На підставі доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя встановив, що належний ОСОБА_1 мобільний телефон BlackBerry IMEI: НОМЕР_1 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, телефон містить листування через месенджер WhatsApp з номером « НОМЕР_2 » стосовно обставин кримінального провадження, а саме, договірних відносин АТ «Одеський припортовий завод» з ТОВ «Енергетичний еквівалент»; щодо листування з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , директору ТОВ «Енергетичний еквівалент», з приводу пролонгації діючих контрактів з постачання давальницької сировини.
З урахуванням наведених обставин та доводів детектива про необхідність експертного дослідження телефону разом з наявною в ньому інформацією, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність вжиття заходів його збереження як речового доказу шляхом арешту.
Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що інші, вилучені при затриманні підозрюваного речі і документи та зазначені в клопотанні, є носіями важливої для слідства інформації, а тому відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та підлягають арешту.
Доводи захисника про те, що вони містять відомості, які становлять адвокатську таємницю, слідчий суддя оцінив критично як такі, що не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
На вказану ухвалу захисник Рябець Н.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
На думку адвоката, слідчий суддя не надав належної оцінки тому, чи можуть особисті записи підозрюваного стосовно побутових питань, візитівки і ключі від господарських споруд будинку, в якому він мешкає, містити важливу інформацію для слідства. Органом досудового розслідування не надано будь-яких підтверджень того, що особисті записи ОСОБА_1 містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин для встановлення під час кримінального провадження.
Необґрунтованість арешту мобільного телефону полягає в тому, що ОСОБА_1 добровільно надав доступ до нього, у зв`язку з чим орган досудового слідства мав достатньо часу для копіювання всієї необхідної інформації із залученням спеціалістів.
Враховуючи наведене, захисник вважає, що підстави для визнання вилученого майна речовими доказами у даному кримінальному провадженні відсутні.
Підозрюваний, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, однак з урахуванням позиції його захисника та прокурора, колегія суддів постановила розглянути скаргу у його відсутність.
Захисник та прокурор підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, накладаючи арешт на належний ОСОБА_1 мобільний телефон, виходив з того, що він може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження, а тому необхідно вжити заходів для його збереження як речового доказу шляхом арешту. Зокрема, вказаний телефон містить відомості про листування ОСОБА_1 через месенджер WhatsApp з номером « НОМЕР_2 » стосовно обставин кримінального провадження, а саме договірних відносин АТ «Одеський припортовий завод і ТОВ «Енергетичний еквівалент»; щодо листування з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 - директору ТОВ «Енергетичний еквівалент» ОСОБА_7 з приводу пролонгації діючих контрактів з постачання давальницької сировини. Наведене підтверджує ймовірність зберігання на мобільному телефоні ОСОБА_1 відомостей про факти та обставини, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин рішення про забезпечення збереження вилученого телефону як речового доказу шляхом його арешту у повній мірі відповідає вимогам ст.ст.98, 170 КПК України і колегія суддів погоджується з ним.
Доводи адвоката про те, що вилучені під час затримання інші речі та документи ОСОБА_1 , в тому числі, особисті записи підозрюваного, візитівки, ключі не є речовими доказами у розумінні ст.98 КПК України, оскільки не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, колегія суддів відхиляє.
Арешту підлягає майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Тому обґрунтована ймовірність доказового значення у кримінальному провадженні того чи іншого предмету, речі дає суду достатні підстави арештувати їх з метою збереження як речового доказу. Оскільки особисті записи підозрюваного, візитівки, ключі були вилучені безпосередньо у ОСОБА_1 при його затриманні відразу після вчинення дій з ознаками тяжкого корупційного злочину, то ймовірність, що вони можуть бути доказом вчиненого кримінального правопорушення є достатньо обґрунтована на даній стадії кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує пояснення прокурора про перевірку органом досудового розслідування можливого використання підозрюваним сейфів та банківських скриньок з допомогою вилучених у нього ключів для зберігання коштів, що були предметом кримінального правопорушення. У разі встановлення в ході досудового розслідування протилежного, сторона захисту не позбавлена можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про зняття накладеного арешту та повернення вилучених речей, в тому числі, ключів.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали, необхідність залишення її в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 98, 170, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.07.2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід