- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/7304/20
Провадження1-кс/991/7504/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, дослідивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2020 у провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 на підставі протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді розподілено означену скаргу ОСОБА_2 .
У скарзі зазначено, що 13.08.2020 детектив НАБУ викликав його на допит у якості свідка у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015.
Оскільки досудове розслідування здійснюється з 2015 року і на день його виклику для допиту до НАБУ строк досудового розслідування завершився, 17.08.2020 на адресу детектива НАБУ ОСОБА_3 ним направлено клопотання про закриття кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування
Водночас всупереч положенням ч. 2 ст. 220 КПК України, листом, що був отриманий ним 28.08.2020, детектив відмовив у задоволенні його клопотання.
Вважає, що таким чином детектив НАБУ ОСОБА_3 допустив бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, передбачених ст. 220 КПК України та ст. 284 КПК України.
Враховуючи викладене, просить зобов`язати старшого детектива НАБУ ОСОБА_3 :
- розглянути клопотання ОСОБА_2, у порядку, передбаченому КПК України;
- вчинити дії відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо закриття кримінального провадження № 12015100100003812 від 01.04.2015 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
Відповідно до змісту ст. 304 КПК України, вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді серед іншого належить встановити чи подана скарга належним суб`єктом.
Так пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачена можливість оскарження бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій.
Ознакам такої бездіяльності відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).
Із змісту наведеної правової норми вбачається, що обов`язок винести постанову у разі висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання розповсюджується на детектива у разі, якщо із таким клопотанням звернулися особи, визначені у ч. 1 ст. 220 КПК України, а саме: сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник.
Особами, які можуть оскаржити бездіяльність, зокрема, детектива, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк є заявник, потерпілий, його представник чи законний представник, підозрюваний, його захисник чи законний представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Із змісту скарги та матеріалів доданих до них вбачається, що у кримінальному провадженні № 12015100100003812 ОСОБА_2 має процесуальний статус свідка.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Права та обов`язки свідка визначені у ст. 66 КПК України.
Так свідок має право: знати, у зв`язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам`яті; на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для давання показань; ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; заявляти відвід перекладачу.
Отже відповідно до наведених вище правових норм свідок не наділений правом на звернення до детектива із клопотанням у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України про проведення будь-яких процесуальних дій та оскарження бездіяльності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У скарзі ОСОБА_2 акцентує увагу на можливості звернення до детектива із клопотанням у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України іншій особі права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Проте інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, є особою з окремим процесуальним статусом та не є свідком, процесуальний статус, права та обов`язки якого визначені ст. 65-67 КПК України.
У скарзі ОСОБА_2 не зазначає про те, що він є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Відомостей, які свідчили б про це матеріали скарги також не містять.
Таким чином у слідчого судді відсутні підстави для відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 та її розгляду.
У п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається у разі якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Таким чином, скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк належить повернути.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 304, 306, 336, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк у кримінальному провадженні №12015100100003812 від 01.04.2015 повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії в частині повернення скарги та відмови у відкритті провадження за скаргою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1