- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Мороза І.М., Рекуна А.І.
- Прокурор : Скибенко О.І.
Справа № 991/7311/20
Провадження1-кс/991/7512/20
УХВАЛА
02 вересня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Скибенка О.І.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Мороз І.М., Рекун А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, учасники організованої групи у складі кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_2 , генерального директора «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_3 , заступника генерального директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» з правових питань ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у співвиконавстві з командувачем Національної гвардії України ОСОБА_1 та за пособництва ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб між собою, шляхом укладання та виконання між ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в особі ОСОБА_3 , та Національною гвардією України, в особі ОСОБА_1 , ряду правочинів об`єднаних єдиним умислом, заволоділи на користь зазначеного товариства державним майном, закріпленим за Головним управлінням Національної гвардії України у виді активів на суму 81 635 448,00 гривень, що є різницею між ринковою вартістю частки Головного управління НГУ в ЖК «Аристократ» та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих Головним управлінням в ЖК «Оберіг» і «Казка».
Крім того, ОСОБА_1 будучи службовою особою, який займає відповідальне становище, діючи за пособництва ОСОБА_7 , в період часу з липня 2016 року по жовтень 2016 року прийняв адресовані йому через ОСОБА_6 пропозиції ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , щодо надання йому та третій особі - ОСОБА_7 неправомірної вигоди та в подальшому, в період з 05.10.2016 по 07.10.2016, одержав для себе неправомірну вигоду у сумі 100 000 доларів США та для третьої особи - ОСОБА_7 - у сумі 25 000 доларів США, за вчинення ним з використанням наданої йому влади та службового становища Командувача Національної гвардії України дій в інтересах учасників вищезазначеної організованої групи та в інтересах третьої особи - ТОВ «Укрбуд Девелопмент».
Також, ОСОБА_1 у період з 10.08.2016 по 09.03.2017 прийняв від ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пропозицію неправомірної вигоди у вигляді квартири НОМЕР_1 у житлову комплексі «ІНФОРМАЦІЯ_2» , забудовником якого був ТОВ «Укрбад Девелопмент», розташованому по АДРЕСА_1, загальною площею 76,00 кв.м. та ринковою вартістю 1 824 000 гривень, а в подальшому, в період з першої декади березня 2017 року до 10.04.2017, у завуальованій формі, під виглядом укладення законної угоди нібито оплатного придбання майнових прав на вказану квартиру своєю донькою ОСОБА_8 , одержав для себе неправомірну вигоду у вигляді зазначеної квартири, за вчинення ним в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_5 дій, з використанням наданої йому влади та службового становища Командувача Національної гвардії України.
Окрім цього, ОСОБА_1 сприяв учасникам організованої групи у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 використанню завідомо підроблених документів - звітів про оцінку майна ЖК «Аристократ» та «Оберіг», та в подальшому, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 .
14.05.2019 ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину.
14.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.
В результаті внесення застави до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 ;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово продовжувалися та з часом встановлення нових обставин справи та повідомлення про підозру новим особам, змінювалося формулювання обов`язку щодо заборони спілкування з іншими учасниками кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , було продовжено до 08.09.2020.
Також прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки 08.05.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. До теперішнього часу сторона захисту продовжує знайомитися з матеріалами.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково зазначив, що сторона захисту з травня 2020 року знайомиться з матеріалами справи. Вказана обставина не виключає факту існування ризиків, які були підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Дотепер ризики не зникли та не зменшилися, а тому прохає клопотання задовольнити і продовжити дію обов`язків на два місяці.
Захисник Мороз І.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що жодного із наведеного прокурором ризиків не існує, що підтверджується поведінкою ОСОБА_1 під час досудового розслідування. Так, тяжкість покарання не є підставою стверджувати про ризик можливого переховування, крім того - виїзд ОСОБА_1 до Російської Федерації не можливий у зв`язку з тим, що останній є учасником бойових дій на сході країни. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого злочину ніяким чином не підтверджується, а є лише уявою прокурора. Ризик знищити чи спотворити речі і документи не заслуговує на уваги, оскільки на теперішній час здійснюється ознайомлення захисту з матеріалами справи, а отже, сторона обвинувачення, отримала усі необхідні відомості, які вважає за необхідне та вони перебувають у безпосередньому володінні детектива або прокурора. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Захисник Рекун А.І. подав письмові заперечення та додатково пояснив, що з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу з покладанням низки обов`язків, останній їх справно виконує та жодних спроб порушення зафіксовано не було, що відображено в ухвалах слідчих суддів з приводу продовження дії обов`язків, в яких говориться про відсутність існування деяких ризиків. Проте, прокурор, не вбачаючи за необхідне брати до уваги рішення слідчих суддів, продовжує зазначати одні й ті ж самі ризики, чим повністю дублює раніше подані клопотання про продовження дії обов`язків. Ніяких нових обставин у поданому клопотанні не встановлено. Також захисник послався на недоведеність прокурором жодного із ризиків з огляду не процесуальну поведінку ОСОБА_1 та стадію досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників та зазначив, що усі наведені прокурором ризики жодним чином не підтверджуються та не містять у собі ніякої аргументації. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969, в якому 14.05.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.
В результаті внесення застави до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 ;
5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзд в Україну.
В подальшому ухвалами слідчих суддів покладені на підозрюваного обов`язки неодноразово продовжувалися та з часом встановлення нових обставин справи та повідомлення про підозру новим особам, змінювалося формулювання обов`язку щодо заборони спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, а також було скасовано обов`язок не відлучатися із населеного пункту без дозволу уповноваженої особи
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , продовжено до 08.09.2020.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 05.02.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 14 травня 2020 року.
08.05.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Так, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.05.2019 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 08.09.2020. Втім, слідчим суддею було зазначено, що наявність вказаного ризику є мінімальною, з огляду на внесену заставу та процесуальну поведінку ОСОБА_1 протягом здійснення досудового розслідування.
Стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорсткого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Одночасно із цим при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжких та особливо тяжких правопорушень, частина з яких є корупційними, а отже санкція передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, що, на думку слідчого судді, разом з авторитетом раніше займаної підозрюваним посади та наявністю знайомств у системі МВС України, може бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер не зник.
Посилання сторони обвинувачення на існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні у зв`язку з раніше займаною ОСОБА_1 посадою, на переконання суду, зводиться до мінімуму з огляду на його поведінку на протязі здійснення досудового розслідування та факт відсторонення останнього від займаної посади на протязі року. В той же час, слідчим суддею береться до уваги встановлена КПК України процедура отримання показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме факт того, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом. З огляду на вказане, зазначений ризик продовжує існувати, хоча і значно зменшився по відношенню до моменту обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Одночасно із цим, слідчий суддя вважає, що не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи наявність ризиків знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, прокурором не доведено та взагалі не зазначається, що з моменту попереднього продовження покладених на підозрюваного обов`язків, ОСОБА_1 вчинив дії, які дають підстави вважати, що почали існувати ризики, наявність яких не була встановлена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2020.
З огляду на вищезазначене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшилися, але не перестали існувати повністю, особу підозрюваного, з урахуванням виконання ст. 290 КПК України, фактичним ознайомленням із 70 відсотками наявних матеріалів та його належну процесуальну поведінку, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково в частині визначення дати закінчення дії обов`язків та з метою мінімізації встановлених ризиків, продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42017000000004969 від 11.12.2017 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування щодо обставин кримінального провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017 поза межами процесуальних дій з іншими підозрюваними: ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ; свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Строк дії ухвали встановити до 12 жовтня 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак