Документ № 91396982

Дата засідання: 03/09/2020
Дата винесення рішення: 03/09/2020
Справа №: 991/7312/20
Провадження №: 42017000000004969
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Секретар : Заплатинської К.В.
Захисник/адвокат : Нєнова Д.І., Янюка В.П., Лисака О.М.
Прокурор : Скибенко О.І.

Справа № 991/7312/20

Провадження1-кс/991/7513/20

УХВАЛА

03 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Скибенка О.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Нєнова Д.І., Дем`янюка В.П., Лисака О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка Олексія Ігоровича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11.12.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, учасники організованої групи у складі кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_1 , генерального директора «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_2 , заступника генерального директора ТОВ «Укрбуд Девелопмент» з правових питань ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у співвиконавстві з командувачем Національної гвардії України ОСОБА_6 та за пособництва ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб між собою, шляхом укладання в період 2016-2017 років між ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в особі ОСОБА_2 , та Національною гвардією України, в особі ОСОБА_6 , ряду правочинів об`єднаних єдиним умислом, заволоділи на користь зазначеного товариства державним майном, закріпленим за Головним управлінням Національної гвардії України у виді активів на суму 81 635 448,00 гривень, що є різницею між ринковою вартістю частки Головного управління НГУ в ЖК «Аристократ» та ринковою вартістю квартир, фактично достроково отриманих Головним управлінням в ЖК «Оберіг» і «Казка».

Крім того, керівник та учасник організованої групи ОСОБА_1 , діючи через ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з відома та за узгодженням з ОСОБА_2 , за посередництва ОСОБА_7 , у період з липня 2016 року по жовтень 2016 року висловлював ОСОБА_6 пропозицію надання йому та третій особі - ОСОБА_7 , неправомірної вигоди, та в подальшому, в період з 05.10.2016 по 07.10.2016, доводячи злочинний умисел до кінця, діючи через вищезазначених осіб, надав ОСОБА_6 неправомірну вигоду у сумі 100 000 доларів США та третій особі - ОСОБА_7 - у сумі 25 000 доларів США, за вчинення ОСОБА_6 в інтересах учасників організованої групи та в інтересах третьої особи - ТОВ «Укрбуд Девелопмент» дій з використання наданої ОСОБА_6 влади та службового становища Командувача Національної гвардії України.

Також, продовжуючи вчиняти дії об`єднані єдиним умислом, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 , на початку весни 2017 року, висловив ОСОБА_6 пропозицію надання неправомірної вигоди у вигляді квартири у житловому комплексі «Микитська Слобода», забудовником якого був ТОВ «Укрбад Девелопмент», та в подальшому, в період з першої декади березня 2017 року до 10.04.2017, у завуальованій формі, під виглядом укладення законної угоди нібито оплатного придбання майнових прав на вказану квартиру донькою ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , надали останньому неправомірну вигоду у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,00 кв.м. та ринковою вартістю 1 824 000 гривень, за вчинення ним в інтересах учасників організованої групи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ) та в інтересах третьої особи - ТОВ «Укрбуд Девелопмент» дій з використання наданої ОСОБА_6 влади та службового становища Командувача Національної гвардії України.

Надалі, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , достовірно знаючи про незаконність походження вищевказаної квартири, раніше наданої ОСОБА_6 в якості неправомірної вигоди, протягом січня-березня 2018 року вчинили правочин, спрямований на маскування вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів.

Окрім цього, учасники організованої групи у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , шляхом безпосереднього внесення суб`єктом оціночної діяльності та оцінювачем ОСОБА_9 до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей щодо величини ринкової вартості об`єктів оцінки, склали та видали завідомо підроблені офіційні документи - звіти про оцінку майна ЖК «Аристократ» та «Оберіг», та в подальшому, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , використали вищезазначені завідомо підроблені документи.

02.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

04.05.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.

В результаті внесення застави до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_6 ;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_3 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 100 000 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020 строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 було продовжено до 07.09.2020, включно.

Також прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у вказаний строк не представляється можливим, оскільки 08.05.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. До теперішнього часу сторона захисту продовжує знайомитися з матеріалами.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор Скибенко О.І. у судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що ризики, які були встановлені під час обрання та продовження підозрюваному запобіжного заходу дотепер не зникли та не зменшилися, а з огляду на те, що ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на тримання під вартою саме через порушення ним виконання покладених обов`язків, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки. Родина ОСОБА_18 має достатньо активів для організації переховування підозрюваного з метою уникнення його від кримінальної відповідальності, а також для здійснення незаконного пливу на різних учасників цього кримінального провадження. Водночас задокументоване спілкування ОСОБА_1 характеризує його, як особу схильну до скоєння інших кримінальних правопорушень, що у даному випадку буде пов`язано із ризиком впливу на свідків та інших підозрюваних.

Одночасно з цим прокурор зазначив, що розмір застави, визначений в ухвалі суду, як альтернатива тримання під вартою, був визначений з врахуванням матеріального стану сім`ї підозрюваного; розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням та порушенням ОСОБА_1 обов`язків при встановленому розмірі застави у сумі 80 млн. гривень, а тому, застава у сумі 100 млн. гривень, не є завідомо непомірною для нього та саме така суму застави зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. На підставі зазначеного просив клопотання задовольнити та продовжити дію запобіжного заходу на 60 діб.

Захисник Нєдов Д.І. у судовому засіданні подав письмові заперечення та додатково пояснив, що приписи КПК України вимагають від сторони обвинувачення доведення кожного разу факту продовження існування ризиків, втім, клопотання прокурора є аналогічним раніше поданим клопотанням та ніяким чином не аргументує продовження ризиків, які з часом проведення досудового розслідування зменшуються. Зазначив, що ризик переховуватися не існує, оскільки ОСОБА_1 будучи обізнаним про проведення досудового розслідування за вищенаведеними фактами неодноразово виїжджав за межі території України та кожного разу повертався, що свідчить про відсутність наміру у останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризиків перешкоджати кримінальному провадженню та знищити, приховати речі і документи, які мають значення для досудового розслідування не існує у зв`язку із закінченням досудового розслідування та наданні захисту матеріалів для ознайомлення; у той же час вплив на інших учасників кримінального провадження - є лише домислом прокурора і ніяким чином не підтверджується. Також пояснив, що відповідно до декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, ОСОБА_1 не має достатніх грошових коштів для внесення застави у сумі 100 млн. гривень, а тому, така сума є завідомо непомірною для його. Про що свідчить і сам факт перебування ОСОБА_1 на протязі тривалого часу в умовах ізоляції. З огляду на зазначене просив відмовити у задоволення клопотання.

Захисник Лисак О.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та додатково пояснив, що стороною обвинувачення ніяким чином не підтверджуються обставини можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення на які посилається прокурор, як на підтвердження ризику впливу на учасників провадження, а тому, вказаний ризик також не вважає не підтвердженим.

Захисник Дем`янюк В.П. підтримав позицію колег та зазначив, що на теперішній час змінився майновий стан ОСОБА_1 та останній не має достатньо коштів для внесення визначеної суми залогу. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників та наполягав на відсутності ризиків та неможливості внести заставу у сумі 100 млн. гривень. Просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 11.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969, в якому 02.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

04.05.2020 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

7) носити електронний засіб контролю.

За порушення ОСОБА_1 покладених на нього вищезазначених обов`язків, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020, звернено в дохід держави 30 млн. гривень та застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 100 млн. гривень.

У зв`язку з невнесенням застави у розмірі 100 млн. гривень, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави та покладенням низки обов`язків.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 05.02.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 14 травня 2020 року.

08.05.2020 на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) договором № 209 від 12.04.2006; (2) додатковими угодами до даного договору № 3/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015, 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017; (3) актами приймання-передачі від 30.11.2016, 07.11.2017, 01.12.2017; (4) звітами про оцінку майна, виданих ФОП ОСОБА_9 ; (5) аудиторським звітом № 29 від 20.04.2017 за результатами аудиту відповідності Управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління національної гвардії України; (6) висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 5087/19639-19757/18-42/19758-19772/18-43/19773-19787/18-44 від 05.11.2018; (7) висновком комісійної судової економічної експертизи № 28129/207/208 від 31.01.2019; (8) висновком судової лінгвістичної експертизи писемного мовлення № 16882/19404-19474 від 30.09.2019; (9) висновком судової семантико-текстуальної експертизи № 133/1 від 03.04.2020; (10) протоколом за результатами проведення НСРД від 16.12.2019 (а.с. 31-48 Т-4); (11) протоколом огляду від 02.10.2019 (а.с. 258-259 Т-1); (12) інформаційним листом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 152-153 Т-1); (13) декларацією особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2017 рік та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо продовження запобіжного заходу та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 ст. 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 та продовженого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими кримінальними правопорушеннями та передбачають призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, суттєво підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування достатній майновий стан сім`ї ОСОБА_18 , що підтверджується доданими до клопотання деклараціями особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 та 2019 роки, відповідно до якої ОСОБА_1 та ОСОБА_19 є власниками значної кількості цінного рухомого майна (наручні годинники, ювелірні вироби, меблі, колекція книг, колекція картин, транспортних засобів, а також власниками об`єктів нерухомого майна. У результаті продажу вищезазначеного майна, підозрюваний має реальну можливість отримати значні фінансові активи, що зможе використовувати для існування в умовах розшуку. Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про продовження існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.

Твердження сторони захисту стосовно того, що на теперішній час сім`я ОСОБА_18 не має у володінні значних матеріальних ресурсів, через накладення арешту на їх майно та відступленням прав на корпоративні права юридичних осіб, спростовується вищезазначеною декларацією за 2019 рік, відповідно до якої подружжя продовжує володіти колекцією картин, колекцією книжок, значною кількістю брендових годинників та ювелірних виробів, які за твердженням захисту оцінені у розмірі понад 2 мільйони доларів США.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором доведено продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на інших учасників цього кримінального провадження, оскільки більша частина осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, та інших підозрюваних, є пов`язаними з ОСОБА_1 особами, та останній, використовуючи свій авторитет, майновий стан або дружні стосунки зможе вливати на правдивість показань зазначених осіб у майбутньому з метою ухилення або мінімізації його кримінальної відповідальності.

Одночасно з цим слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а отже ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. В сукупності зазначеного, на переконання слідчого судді, ризик впливу продовжує і дотепер мати місце.

Крім того, зважаючи на наявність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, яке відповідно до пояснень прокурора скеровано до суду, що не заперечувалося стороною захисту у судовому засіданні, в якому провина останнього хоча і не доведена та ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства вважається особою, яка до кримінальної відповідальності не притягувалася, однак на переконання суду, та разом з матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, що містять висловлювання підозрюваного з приводу вбивства інших осіб, може свідчити про схильність ОСОБА_1 до вчинення злочинів. У зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеним можливість вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

Поряд з цим, слідчий суддя зазначає, що не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи наявність ризиків знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Так, прокурором не зазначається про вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій з моменту попереднього продовження запобіжного заходу, які б давали підстави вважати, що почали існувати ризики, наявність яких не була встановлена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.07.2020.

В той же час, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не вирішувалось питання про зміну суми встановленого розміру застави, оскільки розмір застави, у такому випадку, залишається незмінним (підпункт 7 пункту 3.5 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014).

З приводу наданих стороною захисту заперечень щодо непомірності застави, визначеної в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020, якою підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у сумі 100 000 000 гривен, слідчий суддя зазначає, що даний розмір застави був предметом дослідження під час судового засідання щодо зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу та був визначений з урахуванням, як майнового стану підозрюваного, так і з врахуванням вартості активів, якими заволоділи учасники організованої групи у результаті вчинення злочину.

Крім того, як зазначалося раніше, непомірність суми застави, визначеної ОСОБА_1 спростовується декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої подружжя ОСОБА_18 є власниками дорогоцінних колекцій картин та книжок, володільцями брендових годинників у кількості 27 одиниць та ювелірних виробів з дорогоцінним камінням, іншого рухомого майна - транспортних засобів та об`єктів нерухомого майна, що з урахуванням дослідженої оцінки майна, пояснень дружини ОСОБА_18 , свідчить про достатньо високий рівень майнового стану родини, що об`єктивно відповідає розміру обраної застави, як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що під час судового засідання прокурором доведено про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування зазначених ризиків та з метою їх мінімізації, враховуючи стадію досудового розслідування, а саме: факт завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів провадження; час проведення досудового розслідування, з минуванням якого ризики мають властивість зменшуватися та час перебування підозрюваного в умовах ізоляції з травня 2020 року, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково - в частині визначення дати закінчення строку дії запобіжного заходу та продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 30-ть діб, оскільки саме вказаний граничний строк, на переконання суду, надасть можливість слідчому судді більш ефективно здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів підозрюваного, в частині продовження існування ризиків та їх вагомості в умовах виконання вимог ст. 290 КПК України, що узгоджується з приписами ст.ст. 199, 201 КПК України, якими надано стороні захисту право на подання клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу, а стороні обвинувачення довести, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 183, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. по кримінальному провадженню № 42017000000004969 від 11.12.2017 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на тридцять діб, тобто до 03 жовтня 2020 року, включно, з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, визначеної ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2020.

У разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України обов`язки, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою в кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017;

3) повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 42017000000004969: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, але не більше двох місяців з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали встановити до 03 жовтня 2020 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя С.М. Мойсак